Рішення № 28694851, 15.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р. Справа № 21/162-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукти», Київська обл., смт. Гостомель

про визнання права власності

за участю представників:

від позивача: Степаненко О.А. (довіреність №10/09 від 10.09.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21.12.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (далі-ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукти» (далі-ТОВ «Ірпіньнафтопродукти»/відповідач), з урахуванням наданих суду уточнень, про звернення стягнення на заставлене майно, а саме про визнання права власності на предмети іпотеки за іпотечними договорами від 15.07.2010р., від 31.03.2011р. та предмети застави за договором застави від 15.07.2010р. для задоволення вимог позивача за кредитним договором №10К-Н від 15.07.2010р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.12.2012р. порушено провадження у справі №21/162-12 та призначено справу до розгляду на 27.12.2012р.

В судове засідання 27.12.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2012р. розгляд даної справи було відкладено на 15.01.2013р.

10.01.2013р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду господарським судом Київської області справи №19/102-12 за позовом ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» до ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» про визнання недійсними договорів.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Водночас, враховуючи, що в процесі розгляду справи суд зобов'язаний встановити обставини, що стосуються законності укладення договорів, які є джерелом спірних правовідносин (договорів іпотеки, застави, відступлення права вимоги), і, як наслідок, надати юридичну оцінку відповідності їх положень закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі в порядку ст. 79 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.12.2012р. у справі №5009/2827/12.

До того ж, посилання відповідача на те, що розгляд господарським судом Київської області справи №19/102-12 може призвести до встановлення фактів, що мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору по суті, до зміни юридичної оцінки правовідносин між сторонами у даній справі та/або вплинути на результат розгляду даної справи, свідчить не про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої пов'язаної з нею справи, а про можливе виникнення у майбутньому підстав для перегляду ухваленого у даній справі рішення за нововиявленими обставинами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.11.2012р. у справі №5015/2466/12.

14.01.2013р. та 15.01.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надходили клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з хворобою представника останнього.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 15.01.2013р., судом у задоволенні зазначених клопотань відповідача відмовлено.

В судовому засіданні 15.01.2013р. представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив визнати право власності на предмети іпотеки за іпотечними договорами від 15.07.2010р., від 31.03.2011р. та предмети застави за договором застави від 15.07.2010р., з урахуванням договору №1 від 22.07.2011р. про внесення змін та доповнень, як способу звернення стягнення на заставлене майно, для задоволення вимог позивача за кредитним договором №10К-Н від 15.07.2010р. Зазначені уточнення судом прийняті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2010р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-банк) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-позичальник) укладено кредитний договір №10К-Н (далі-Кредитний договір), відповідно до якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Кредитного договору передбачено, що розмір ліміту кредитної лінії на дату підписання даного договору складає 23 770 335,00 грн. Розмір ліміту кредитної лінії змінюється відповідно до графіку змін розміру кредитної лінії, наведеного у додатку №2, що є невід'ємною частиною цього договору (далі-Графік).

Строк користування кредитною лінією: з 15.07.2010р. по 31.05.2013р. включно з урахуванням графіку.

Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить:

6,75% річних починаючи з 15.07.2010р. по 14.08.2010р. включно;

14,5% річних починаючи з 15.08.2010р.;

16,5% річних у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених п.п. 4.1.1, 6.1.10, 6.4 та 6.6 цього договору.

15.07.2010р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (Кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку майно, а саме: автозаправну станцію з будівлями та спорудами, загальною площею 312,60 м2, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, стм. Гостомель, вул. Калова, 31 А. Договір посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1529.

15.07.2010р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (Кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку майно, а саме:

- комплекс, літера «А» - 90,8 м2 та споруди, загальною площею 90,8 м2, який знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2;

- земельну ділянку площею 0,20 га, кадастровий номер 3223755100:08:004:0010, що розташована за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2. Договір посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1524.

15.07.2010р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (Кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку автозаправну станцію, загальною площею 44,4 м2, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе б/н. Договір посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1527.

15.07.2010р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (Кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 7120910100:01:002:0305, що розташована за адресою: Жашківська міська рада. Договір посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1533.

15.07.2010р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-заставодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-заставодавець) укладено договір застави, відповідно до якого, з урахуванням договору №1 від 22.07.2011р. про внесення змін та доповнень, на забезпечення виконання заставодавцем Основного зобов'язання (Кредитного договору) по поверненню заставодержателеві суми кредиту, сплати процентів за користування ним, неустойки, іншої заборгованості, платежів і санкцій, що передбачені та/або випливають з Основного зобов'язання, застовадавець передав у заставу рухоме майно, а саме:

- сідловий тягач - Е «MAN NUTZFAHRZEUGE», шасі №WMAHO5ZZZ1M316776, реєстраційний номер АІ 8526 АЕ;

- напівпричип-рефрижератор - Е «SCHMITZ SKO 24», шасі №WSMS7480000418671, реєстраційний номер АІ 3528 ХХ;

- вантажний сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ3M357195, реєстраційний номер AI 5424 AI;

- напівпричіп-рефрижератор - «MIROFRET TRS 3», шасі №VS9SA3NS5XA013307, реєстраційний номер AI 3498 XX;

- вантажний сідловий тягач - «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ2M334466, реєстраційний номер AI 2508 AK;

- напівпричіп-рефрижератор - «LATRE DESOT», шасі №YE730PF38WH200256, реєстраційний номер AI 5927 XX;

- напівпричіп-рефрижератор - «BURG BPO 12-27TCZ», шасі №XLK301227X0027219, реєстраційний номер AI 5928 XX;

- сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ1M316863, реєстраційний номер AI 2945AC;

- сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ1M316845, реєстраційний номер AI 2947AC;

- напівпричіп-платформа - Е «RENDERS NS4G31», шасі №WRA3SS434YCML1227, реєстраційний номер AI 2521XX. Договір посвідчено 15.07.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1535.

31.03.2011р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-іпотекодержатель) та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти» (далі-іпотекодавець) укладено іпотечний договір, відповідно до якого на забезпечення виконання Основного зобов'язання (Кредитного договору), іпотекодавець передав в іпотеку автозаправну станцію, загальною площею 77,7 м2, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна, 15 А. Договір посвідчено 31.03.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1043.

13.12.2012р. між ПАТ «Сведбанк» (далі-клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі-фактор) укладено договір факторингу №40Ф-Н (далі-Договір факторингу), відповідно до якого клієнт передав (відступив) на користь фактора, а фактор набув право вимоги до боржника за кредитним договором №10 К-Н від 15.07.2010р.

Пунктами 3.2, 4.3 та 3.3 Договору факторингу передбачено, що за цим договором клієнт відступає право вимоги до боржника за Кредитним договором факторові, внаслідок чого клієнт передає, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором.

Сторони встановили, що загальний розмір заборгованості боржника, право вимоги повернення якої відступається клієнтом фактору за даним договором, становить 14 018 268,50 грн., та складається із сум заборгованості по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом та пені.

Разом з відступленням права вимоги за Кредитним договором клієнт відступає факторові право вимоги за договорами забезпечення, якими забезпечується виконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором, а саме:

- договором застави від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1535;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1529;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1527;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1524;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1533;

- іпотечним договором від 31.03.2011р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 31.03.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1043.

13.12.2012р. між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» укладено договори про відступлення прав вимоги за вищезазначеними іпотечними договорами та договір про відступлення права вимоги за вказаним договором застави, які посвідчені 13.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровими номерами 2053, 2054, 2055, 2056, 2057 та 2052 відповідно.

13.12.2012р. спільно ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» відповідачу було надіслано повідомлення, відповідно до якого перші інформували про укладення Договору факторингу у зв'язку з чим просили здійснювати погашення заборгованості за Кредитним договором на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг». Крім того, вказаним повідомленням відповідача було проінформовано про відступлення права вимоги за іпотечними договорами та договором застави на користь ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг».

13.12.2012р. між ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі-кредитор) та ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (далі-новий кредитор) укладено договір №7/2012, відповідно до якого кредитор передав на користь нового кредитора, а новий кредитор набув право вимоги до боржника за Кредитним договором.

Пунктами 3.2, 4.3 та 3.3 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що за цим договором кредитор відступає право вимоги до боржника за Кредитним договором новому кредиторові, внаслідок чого кредитор передає, а новий кредитор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором.

Сторони встановили, що загальний розмір заборгованості боржника, право вимоги повернення якої відступається кредитором новому кредитору за даним договором, становить 14 018 268,50 грн., та складається із сум заборгованості по сплаті кредиту, процентів за користування кредитом та пені.

Разом з відступленням права вимоги за Кредитним договором кредитор відступає новому кредиторові право вимоги за договорами забезпечення, якими забезпечується виконання боржником своїх зобов'язань за Кредитним договором, а саме:

- договором застави від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1535;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1529;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1527;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1524;

- іпотечним договором від 15.07.2010р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 15.07.2010р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1533;

- іпотечним договором від 31.03.2011р., укладеним між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Ірпіньнафтопродукти», який посвідчено 31.03.2011р. нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим №1043.

На виконання умов Договору про відступлення права вимоги позивачем було сплачено ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» 14 018 268,50 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №87, 109, 114, 115, 116 від 13.12.2012р.

13.12.2012р. між ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» укладено договори про відступлення прав вимоги за договорами про відступлення права вимоги, посвідченими 13.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровими номерами 2053, 2054, 2055, 2056, 2057, за вищезазначеними іпотечними договорами та договір про відступлення права вимоги за договором про відступлення права вимоги, посвідченим 13.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровим номером 2052 за вищевказаним договором застави, які посвідчені 13.12.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бабенко В.В. за реєстровими номерами 2063, 2062, 2064, 2060, 2058 та 2059 відповідно.

13.12.2012р. спільно ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» відповідачу було надіслано повідомлення, відповідно до якого перші інформували про укладення Договору про відступлення права вимоги, у зв'язку з чим просили здійснювати погашення заборгованості за Кредитним договором на рахунок ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти». Крім того, вказаним повідомленням відповідача було проінформовано про відступлення права вимоги за іпотечними договорами та договором застави на користь ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти».

Судом встановлено, що банк свої обов'язки за Кредитним договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Кредитного договору ПАТ «Сведбанк» надав відповідачу грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, у розмірі 23 760 411,90 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру №U1102-1 від 15.07.2010р.

У відповідності до умов Кредитного договору та враховуючи часткові сплати відповідачем сум кредиту, 07.12.2011р. сторонами укладено додатковий договір №4 до Кредитного договору, відповідно до якого розмір ліміту кредитної лінії становить 18 181 885,19 грн., а також укладено додаток №4 (Графік), яким визначено розмір та строки сплати наданого кредиту з урахуванням погодженого ліміту кредитної лінії.

Про належне виконання банком своїх зобов'язань за Кредитним договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов Кредитного договору.

Натомість, посилаючись на те, що відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором в частині своєчасної сплати кредиту, процентів за користування кредитом та пені не виконав, позивач, як новий кредитор, з метою задоволення своїх вимог за Кредитним договором у сумі 14 018 268,50 грн., просить суд звернути стягнення на заставлене майно, яке є предметом іпотечних договорів від 15.07.2010р., від 31.03.2011р. та предмети застави за договором застави від 15.07.2010р. шляхом визнання права власності на заставлене майно.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначає, зокрема, що відповідач свої обов'язки за Кредитним договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, сплативши лише 5 472 115,06 грн. (липень 2010р.- частково серпень 2012р.), внаслідок чого за ним утворилось 682 767,57 заборгованості (серпень-грудень 2012р.).

У відповідності до наданого суду розрахунку позовних вимог, нарахування процентів за користування кредитом за спірний період, здійснювалось за процентними ставками, визначеними п. 1.4 Кредитного договору.

Факт сплати відповідачем 5 471 115,06 грн. процентів за користування кредитом за Кредитним договором підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки АТ «Сведбанк» №627/1 від 03.01.2013р.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1048, 530 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.4, 3.5 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування грошовими коштами здійснюється позичальником шляхом безготівкового перерахування на рахунок, вказаний в п. 3.8 Договору.

Проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно з 01 по 05 число включно за попередній місяць.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи, що станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив проценти за користування кредитною лінією за спірний період, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та не спростований у встановленому порядку відповідачем, суд дійшов висновку про доведеність позивачем наявності у відповідача 682 767,57 заборгованості по сплаті процентів за користування кредитною лінією за серпень-грудень 2012р.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання за Кредитним договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом (по 5-те число місяця, наступного за світним), з урахуванням часткових оплат зростаючим підсумком, було нараховано 26 321,54 грн. пені за періоди:

з 06.09.2011р. по 07.09.2011р. на 21 778,28 грн. заборгованості;

з 06.10.2011р. по 07.10.2011р. на 222 414,04 грн. заборгованості;

з 06.01.2012р. по 06.01.2012р. на 18 483,23 грн. заборгованості;

з 06.01.2012р. по 06.01.2012р. на 18 483,23 грн. заборгованості;

з 07.01.2012р. по 12.01.2012р. на 251,43 грн. заборгованості;

з 06.03.2012р. по 06.03.2012р. на 195 783,09 грн. заборгованості;

з 07.03.2012р. по 22.03.2012р. на 195 735,41 грн. заборгованості;

з 06.04.2012р. по 06.04.2012р. на 198 569,75 грн. заборгованості;

з 07.04.2012р. по 18.04.2012р. на 198 168,21 грн. заборгованості;

з 19.04.2012р. по 24.04.2012р. на 197 768,21 грн. заборгованості;

з 25.04.2012р. по 07.05.2012р. на 30 767,61 грн. заборгованості;

з 08.05.2012р. по 31.05.2012р. на 188 103,95 грн. заборгованості;

з 06.06.2012р. по 06.06.2012р. на 122 580,89 грн. заборгованості;

з 07.06.2012р. по 13.06.2012р. на 122 554,84 грн. заборгованості;

з 06.07.2012р. по 06.07.2012р. на 157 336,15 грн. заборгованості;

з 07.07.2012р. по 06.08.2012р. на 157 317,04 грн. заборгованості;

з 07.08.2012р. по 04.09.2012р. на 319 897,61 грн. заборгованості;

з 05.09.2012р. по 05.09.2012р. на 232 397,61 грн. заборгованості;

з 06.09.2012р. по 06.09.2012р. на 374 978,17 грн. заборгованості;

з 07.09.2012р. по 12.09.2012р. на 325 161,17 грн. заборгованості;

з 13.09.2012р. по 18.09.2012р. на 275 161,17 грн. заборгованості;

з 19.09.2012р. по 27.09.2012р. на 225 161,17 грн. заборгованості;

з 28.09.2012р. по 06.10.2012р. на 162 580,56 грн. заборгованості.

з 07.10.2012р. по 05.11.2012р. на 319 916,59 грн. заборгованості;

з 06.11.2012р. по 13.11.2012р. на 482 497,16 грн. заборгованості;

з 14.11.2012р. по 05.12.2012р. на 462 497,16 грн. заборгованості;

з 06.12.2012р. по 13.12.2012р. на 619 833,19 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що при невиконанні зобов'язань по погашенню заборгованості за кредитною лінією та/або по сплаті процентів у строки, встановлені цим договором, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Пеня нараховується за кожний день прострочки.

Виходячи з системного аналізу зазначеного пункту Договору, суд дійшов висновку, що сторони передбачили більш тривалий строк для нарахування пені за порушення виконання зобов'язань за ним ніж це встановлено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі №3-33гс11.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 26 321,55 грн., а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому нарахування 26 321,54 грн. пені є обґрунтованим.

Крім того, пунктами 3.1, 7.1, 7.2.2, 7.3 Кредитного договору передбачено, що погашення заборгованості за кредитною лінією здійснюється по 31.05.2013р. включно, у відповідності зі змінами розміру ліміту кредитної лінії, встановленому у Графіку.

Під випадком невиконання умов за цим договором слід розуміти, зокрема, невиконання платіжних зобов'язань - позичальник не сплачує своєчасно будь-яку суму, яку він повинен сплатити за цим договором.

В будь-який час після настання випадку невиконання банк має право, зокрема, вимагати дострокового повернення коштів, наданих в рамках кредитної лінії.

Вимога про дострокове повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ним та інших платежів, направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 10 календарних днів з моменту її надіслання банком.

У відповідності до умов Кредитного договору та враховуючи часткові сплати відповідачем сум кредиту, 07.12.2011р. сторонами укладено додатковий договір №4 до Договору, відповідно до якого розмір ліміту кредитної лінії становить 18 181 885,19 грн., а також укладено додаток №4 (Графік), яким визначено розмір та строки сплати наданого кредиту з урахуванням погодженого ліміту кредитної лінії.

Натомість, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором в частині щомісячної сплати кредиту (липень 2010р.-грудень 2012р.) належним чином не виконав, сплативши 10 522 483,76 грн. (липень 2010р.-частково серпень 2012р.), внаслідок чого за ним утворилось 2 706 255,95 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 10 522 483,76 грн. кредиту за Кредитним договором підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки АТ «Сведбанк» №627 від 03.01.2013р.

У зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом та кредиту, що є подією невиконання зобов'язань у розумінні п. 7.1.1 Кредитного договору, 14.02.2012р. позивачем, як новим кредитором, надіслано відповідачу вимогу №31 про сплату, зокрема, 13 237 928,14 грн. заборгованості по сплаті кредиту за Кредитним договором, з яких:

- 2 706 255,95 грн. заборгованості, яка, у відповідності до Графіку, мала бути сплачена у серпні-грудні 2012р.;

- 10 531 672,19 грн. решти неповернутого кредиту, який підлягає достроковому стягненню в порядку п.п. 7.2.2, 7.3 Кредитного договору. Крім того, вказаним повідомленням позивач звертав увагу відповідача на наявність у кредитора (позивача) права задовольнити забезпечені іпотекою/заставою вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Факт надіслання позивачем вказаної вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінній лист з поштовим відбитком та підписом працівника зв'язку, фіскальним чеком УДППЗ «Укрпошта» №6533 від 14.12.2012р.

Оскільки відповідач суму отриманого кредиту у строки, встановлені п. 7.3 Кредитного договору, не повернув, в останнього виникло 13 237 928,14 грн. заборгованості по сплаті кредиту.

Приписами статей 1049, 1050, 627 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за Кредитним договором в частині своєчасної сплати передбачених платежів, а також надіслання позивачем 14.12.2012р. вимоги про дострокове повернення кредиту за Кредитним договором породжує у відповідача обов'язок щодо сплати заборгованості за кредитом у повному обсязі у строки, встановлені Кредитним договором.

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором в частині своєчасної сплати кредиту та процентів за користування кредитом, що є підставою для вимоги про дострокове стягнення сум неповернутого кредиту за Договором в порядку п. 7.2.2 Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на наявність у відповідача 13 237 928,14 грн. заборгованості по сплаті кредиту за Кредитним договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого договірного зобов'язання в частині дострокового повернення виданого за Договором кредиту, з урахуванням часткових проплат та зростаючим підсумком було нараховано 71 251,25 грн. пені, за періоди:

з 01.02.2011р. по 01.02.2011р. на 457 737,70 грн. заборгованості;

з 02.02.2011р. по 09.02.2011р. на 457 303,24 грн. заборгованості;

з 10.02.2011р. по 10.02.2011р. на 455 854,15 грн. заборгованості;

з 01.03.2011р. по 01.03.2011р. на 575 035,24 грн. заборгованості;

з 02.03.2011р. по 02.03.2011р. на 524 667,06 грн. заборгованості;

з 01.04.2011р. по 01.04.2011р. на 524 667,06 грн. заборгованості;

з 02.04.2011р. по 04.04.2011р. на 39 384,51 грн. заборгованості;

з 05.05.2011р. по 05.05.2011р. на 351 122,85 грн. заборгованості;

з 06.05.2011р. по 11.05.2011р. на 336 367,00 грн. заборгованості;

з 12.05.2011р. по 20.05.2011р. на 335 592,76 грн. заборгованості;

з 21.05.2011р. по 23.05.2011р. на 95 592,76 грн. заборгованості;

з 24.05.2011р. по 25.05.2011р. на 86 092,76 грн. заборгованості;

з 03.10.2011р. по 03.10.2011р. на 318 400,00 грн. заборгованості;

з 04.10.2011р. по 04.10.2011р. на 304 301,86 грн. заборгованості;

з 01.11.2011р. по 01.11.2011р. на 318 400,00 грн. заборгованості;

з 02.11.2011р. по 03.11.2011р. на 316 635,68 грн. заборгованості;

з 04.11.2011р. по 07.11.2011р. на 316 635,50 грн. заборгованості;

з 08.11.2011р. по 21.11.2011р. на 316 359,02 грн. заборгованості;

з 22.11.2011р. по 30.11.2011р. на 316 357,07 грн. заборгованості;

з 01.12.2011р. по 15.12.2011р. на 156 356,43 грн. заборгованості;

з 01.12.2011р. по 15.12.2011р. на 398 000,00 грн. заборгованості;

з 03.09.2012р. по 13.12.2012р. на 477 455,95 грн. заборгованості;

з 02.10.2012р. по 13.12.2012р. на 716 400,00 грн. заборгованості;

з 01.11.2012р. по 13.12.2012р. на 716 400,00 грн. заборгованості;

з 01.12.2012р. по 13.12.2012р. на 796 000,00 грн. заборгованості.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 71 251,22 грн., тому нарахування 71 251,25 грн. пені є частково обґрунтованим у розмірі 71 251,22 грн.

Приписами статей 1077, 1078, 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Пунктами 3.2, 3.5 Договору факторингу передбачено, що за цим договором відступає право вимоги до боржника за Кредитним договором факторові, внаслідок чого клієнт передає, а фактор одержує право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором.

Після переходу права вимоги до фактора, фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

У відповідності до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, укладення 13.12.2012р. між ТОВ «Фінансова компанія «Центр факторингових послуг» (далі-кредитор) та ТОВ «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (далі-новий кредитор) договору №7/2012, відповідно до якого новий кредитор набув право вимоги до боржника за Кредитним договором, а також надіслання 13.12.2012р. відповідачу повідомлення про укладення Договору про відступлення права вимоги, і, як наслідок, заміну кредитора за Кредитним договором, породжує у відповідача обов'язок по виконанню існуючих за Кредитним договором грошових зобов'язань на користь позивача, як нового кредитора у розумінні 514 ЦК України.

Водночас, приписами статей 1, 3, 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Статтями 1, 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

У відповідності до статей 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом.

Пунктами 10.3, 12.1, 12.3.1 Іпотечних договорів від 15.07.2010р., 31.03.2011р. передбачено, що у разі невиконання іпотекодавцем умов Основного зобов'язання, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити його за рахунок вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит), проценти за користування кредитом, пеню.

За вибором іпотекодержателя може застосовуватись звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду та згідно із застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Сторони домовились, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки здійснюється згідно вимог ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на підставі наступного застереження: задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання Основного зобов'язання.

Предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності. При цьому, суб'єкт оціночної діяльності визначається іпотекодержателем.

Пунктом 15.1 Договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором затаводержателя може відбуватись, зокрема, шляхом прийняття заставодержателем предмету застави у власність в рахунок виконання зобов'язання, що забезпечується цим договором.

У відповідності до Звіту про оцінку індивідуально визначеного майна ТОВ «Ірпіньнафтопродукт», складеного Експертно-оціночною компанією «Дрібнич, Новосьол та Партнери», яка діє на підставі сертифікату Фонду державного майна України №12828/11 від 28.12.2011р., сукупна ринкова вартість заставленого майна становить 11 917 200,00 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за Кредитним договором і враховуючи передбачене право іпотекодержателя/заставодержателя (позивача) на задоволення своїх вимог за Кредитним договором за рахунок заставленого майна, а також враховуючи встановлений судом арифметично вірний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором у сумі 14 018 268,47 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про звернення стягнення на заставлене майно, яке є предметом іпотечних договорів від 15.07.2010р., 31.03.2011р. та договору заставу від 15.07.2010р. сукупною ринковою вартістю 11 917 200,00 грн. шляхом визнання права власності на таке майно для погашення заборгованості відповідача по сплаті кредиту, процентів та пені за Кредитним договором підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі №3-139гс11 та постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2012р. у справі №16/5026/479/2012.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 514, 516, 525, 526, 530, 627, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5Б, ідентифікаційний код 37509076) право власності на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукти» (Київська обл., смт. Гостомель, вул. Калова, 31А, ідентифікаційний код 30366747) майно:

- автозаправну станцію з будівлями та спорудами, загальною площею 312,60 м2, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, стм. Гостомель, вул. Калова, 31 А;

- комплекс, літера «А» - 90,8 м2 та споруди, загальною площею 90,8 м2, який знаходиться за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2;

- земельну ділянку площею 0,20 га, кадастровий номер 3223755100:08:004:0010, що розташована за адресою: Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 2;

- автозаправну станцію, загальною площею 44,4 м2, яка знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Гостомельське шосе б/н;

- земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 7120910100:01:002:0305, що розташована за адресою: Жашківська міська рада;

- автозаправну станцію, загальною площею 77,7 м2, яка знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нижча Дубечня, вул. Леніна, 15 А;

- сідловий тягач - Е «MAN NUTZFAHRZEUGE», шасі №WMAHO5ZZZ1M316776, реєстраційний номер АІ 8526 АЕ;

- напівпричип-рефрижератор - Е «SCHMITZ SKO 24», шасі №WSMS7480000418671, реєстраційний номер АІ 3528 ХХ;

- вантажний сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ3M357195, реєстраційний номер AI 5424 AI;

- напівпричіп-рефрижератор - «MIROFRET TRS 3», шасі №VS9SA3NS5XA013307, реєстраційний номер AI 3498 XX;

- вантажний сідловий тягач - «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ2M334466, реєстраційний номер AI 2508 AK;

- напівпричіп-рефрижератор - «LATRE DESOT», шасі №YE730PF38WH200256, реєстраційний номер AI 5927 XX;

- напівпричіп-рефрижератор - «BURG BPO 12-27TCZ», шасі №XLK301227X0027219, реєстраційний номер AI 5928 XX;

- сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ1M316863, реєстраційний номер AI 2945AC;

- сідловий тягач - Е «MAN 18413 FLS», шасі №WMAH05ZZZ1M316845, реєстраційний номер AI 2947AC;

- напівпричіп-платформа - Е «RENDERS NS4G31», шасі №WRA3SS434YCML1227, реєстраційний номер AI 2521XX.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ірпіньнафтопродукти» (Київська обл., смт. Гостомель, вул. Калова, 31А, ідентифікаційний код 30366747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Білоруські нафтопродукти» (03680, м. Київ, вул. Димитрова, 5Б, ідентифікаційний код 37509076) 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 18.01.2013р.

Суддя В.А. Ярема