Постанова № 28693546, 15.01.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4764/2012

15 січня 2013 року 17год. 40хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Рибачок С.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Буковський В.М.

відповідача: представник Красько Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплотехномаркет" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплотехномаркет" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0005612342 від 06.12.2012р. по податку на додану вартість на загальну суму 22114,00 грн.

В обгрунтування позову заперечує висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем та контрагентом ТОВ "Донстройтранс", як таких, що не спричиняють реального настання правових наслідків. Збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити повністю.

Відповідач Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.69-71). Зокрема, пояснив, що ТОВ "Теплотехномаркет" в серпні 2010р. до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ по податковій накладній № 20816 від 02.08.2010р., виписану ТОВ "Донстройтранс" на загальну суму 106144,8 грн., в т.ч. сума ПДВ 17690,8 грн. В акті ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Донстройтранс" зазначено, за даними декларації з податку на прибуток за 2009р. дохід від продажу товарів (робіт, послуг) складав 56764,8 тис.грн. Додатки К1 до декларацій з податку на прибуток не подавались. В рядку 07 "Сума амортизаційних відрахувань" зазначено прочерк, що свідчить про відсутність у підприємства основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що використовуються у фінансово-господарській діяльності. За даними податкового розрахунку з комунального податку середня кількість працюючих за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р. складала 1 особу (директор ОСОБА_5), що свідчить про відсутність трудових ресурсів. В ході досудового слідства по кримінальній справі № 69-150 був допитаний директор ТОВ "Донстройтранс" ОСОБА_5, який заперечив своє відношення до заснування та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та підписання будь-яких документів. Відповідно до висновків вищевказаного акта перевірки, правочини, укладені між ТОВ "Донстройтранс" та контрагентами, відповідно до п.1, п.2 ст.215, п.1, п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. З урахуванням наведеного, представник відповідача вважає, що укладені позивачем з ТОВ "Донстройтранс" правочини не спрямовані на досягнення реальних наслідків, податкова накладна виписана неуповноваженою особою, а відтак в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Теплотехномаркет" завищено податковий кредит в серпні 2010р. на суму 17691 грн. Спірне рішення про збільшення грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплотехномаркет" зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 30.06.2005р., код ЄДРПОУ 33616118, види діяльності за КВЕД: монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; водопровідні і каналізаційні роботи; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням; роздрібна торгівля побутовими приладами та виробами, не віднесеними до інших угруповань; загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення) (а.с.45, 48-52); ліцензія на господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, серія АВ № 516871 від 21.05.2010р., дійсна по 21.05.2015р., видана Інспекцією ДАБК у Рівненській області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (а.с.46-47). На податковому обліку перебуває в ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, зареєстроване платником податку на додану вартість 29.07.2005р., свідоцтво № 24938946 (а.с.53).

Судом встановлено, що на підставі наказу від 21.11.2012р. № 972 (а.с.137) та направлення від 21.11.2012р. № 983/22-200 (а.с.138) уповноваженою особою ДПІ у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби згідно з пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, в період з 21.11.2012р. по 27.11.2012р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплотехномаркет" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 30.09.2012р., валютного та іншого законодавства за вказаний період. За результатами перевірки складено акт від 28.11.2012р. № 632/22-200/33616118 (а.с.9-33), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ТОВ "Теплотехномаркет" пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в серпні 2010р. на суму 17691 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби на підставі акта перевірки від 28.11.2012р. № 632/22-200/33616118 прийнято податкове повідомлення-рішення форма "Р" від 06.12.2012р. № 0005612342, яким ТОВ "Теплотехномаркет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 22114,00 грн., у тому числі на 17691,00 грн. за основним платежем, на 4423,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.34).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини щодо реальності господарських операцій ТОВ "Теплотехномаркет" з контрагентом ТОВ "Донстройтранс", правомірності формування позивачем податкового кредиту від таких взаємовідносин, підставності висновку податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства.

Судом встановлено і сторонами не заперечується, що в серпні 2010р. ТОВ "Теплотехномаркет" віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 17691,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс" код ЄДРПОУ 36306165.

Дослідженими судом доказами стверджується, що 01.07.2010р. між ТОВ "Теплотехномаркет" (Підрядник) та ТОВ "Донстройтранс" (Субпідрядник) укладено договір підряду на капітальний ремонт № 23 (а.с.35-37), предметом якого є зобов'язання Субпідрядника на виконання робіт на об'єкті: Капітальний ремонт внутрішньомайданчикових доріг та проїздів ЛПДС "Дубриничі" та капітальний ремонт котельної ЛПДС-5С.

На виконання робіт, передбачених договором, сторонами підписано акт № 7-2 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010р. від 02.08.2010р. форма № КБ-2в, відповідно до якого під час капітального ремонту внутрішньомайданчикових доріг ЛПДС "Дубриничі" ТОВ "Донстройтранс" виконано та здано ТОВ "Теплотехномаркет" будівельно-монтажних робіт на загальну суму 106144,80 грн., у тому числі ПДВ 17690,80 грн. (а.с.38-41).

ТОВ "Донстройтранс" виписано позивачу податкову накладну № 20816 від 02.08.2012р. на суму 106144,80 грн., в тому числі ПДВ 17690,80 грн. (а.с.42), яку ТОВ "Теплотехномаркет" включено до реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2010р. (а.с.43).

Оплату будівельних робіт за актом від 02.08.2010р. ТОВ "Теплотехномаркет" проведено платіжним дорученням № 28 від 05.08.2010р. на суму 106144,80 грн., у тому числі ПДВ 17690,80 грн. (а.с.44).

Вказані вище документи, якими оформлені господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ "Донстройтранс", були пред'явлені до перевірки, описані на арк.15 акта (а.с.23).

Судом встановлено, що укладення договору підряду на капітальний ремонт № 23 від 01.07.2010р. було зумовлене наявністю у позивача договірних зобов'язань перед третьою стороною. Так, матеріалами справи стверджено, що 25.01.2010р. між Дочірнім підприємством "Прикарпатзахідтранс" та ТОВ "Теплотехномаркет" укладено договір підряду на капітальний ремонт № 45/03 (а.с.94-103), відповідно до умов якого ТОВ "Теплотехномаркет" зобов'язувалось виконати будівельні роботи, а ДП "Прикарпатзахідтранс" - прийняти та оплатити такі роботи, а саме: капітальний ремонт внутрішньомайданчикових доріг на Лінійно-перекачуючій станції "Дубриничі", що розміщена в с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області. Загальна вартість робіт за договором становила 327000,00 грн. з ПДВ. Інформація про об'єкт, на якому виконувались будівельні роботи, розміщена на офіційному веб-сайті ДП "Прикарпатзахідтранс" (а.с.111-116).

15.07.2010р. ТОВ "Теплотехномаркет" на виконання п.4.3 договору підряду на капітальний ремонт № 23 від 01.07.2010р. листом № 17/в було видано ТОВ "Донстройтранс" дозвіл на початок виконання робіт по вказаному договору (а.с.117).

В подальшому роботи, які були виконані ТОВ "Донстройтранс" за договором № 23 від 01.07.2010р., були передані ТОВ "Теплотехномаркет" для ДП "Прикарпатзахідтранс" за актом приймання виконаних підрядних робіт № КБ-2в від 02.08.2010р. (а.с.124-127) на загальну суму 115084,8 грн. з ПДВ згідно з довідкою форма № КБ-3 за липень 2010р. (а.с.123). Крім цього, ТОВ "Теплотехномаркет" було передано для ДП "Прикарпатзахідтранс" роботи, виконані безпосередньо ТОВ "Теплотехномаркет", за актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010р. від 31.08.2010р. на загальну суму 114157,00 грн. (а.с.128-131).

Розрахунки за будівельні роботи по договору № 45/03 від 25.01.2010р. проведені ДП "Прикарпатзахідтранс" в безготівковому порядку, що стверджується виписками з особового рахунку ТОВ "Теплотехномаркет" від 09.06.2010р. на суму 50000,00 грн. з ПДВ, від 23.06.2010р. на суму 38190,00 грн. з ПДВ, від 30.06.2010р. на суму 26000,00 грн. з ПДВ, від 09.09.2010р. на суму 114157,00 грн. з ПДВ. (а.с.132-135).

Оцінюючи фактичні обставини справи, встановлені в ході судового розгляду, суд враховує наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення відповідних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні і нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту.

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Будівельні роботи, отримані позивачем від взаємовідносин з ТОВ "Донстройтранс", відповідають статутним видам діяльності підприємства, є суспільно корисними, безпосередньо впливали на результати господарської діяльності підприємства, а саме на виконання договірних зобов'язань перед третьою стороною, та мали наслідком отримання позивачем прибутку.

Досліджені судом документи бухгалтерського обліку ТОВ "Теплотехномаркет" по взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ "Теплотехномаркет" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з вищевказаним контрагентом. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо виписки податкової накладної, на підставі якої сформовано спірний податковий кредит, неуповноваженою особою, а саме ОСОБА_5, який в ході досудового слідства по кримінальній справі заперечив причетність до господарської діяльності та підписання документів ТОВ "Донстройтранс". При цьому суд враховує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 13.12.2012р. стан ТОВ "Донстройтранс" зареєстровано, місцезнаходження м. Донецьк, Київський район, вул. Путиловський Гай,16а, керівник ОСОБА_5; види діяльності: будівництво будівель, інші роботи з завершення будівництва, діяльність у сфері інжинірингу, інші монтажні роботи, електромонтажні роботи (а.с.55-56).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що податкова накладна ТОВ "Донстройтранс" № 20816 від 02.08.2010р. відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", наказу ДПА України від 30.05.1997р. № 165 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", який був чинним на час виникнення відповідних правовідносин. Відомості щодо місцезнаходження підприємства та щодо статусу особи, якою підписано податкову накладну, відповідають відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Будь-які докази обізнаності позивача щодо недостовірності таких відомостей в матеріалах справи відсутні.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем приписів закону при укладенні правочину з ТОВ "Донстройтранс" без мети настання реальних наслідків, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину, установленої статтею 204 ЦК України, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення. Разом з тим, будь-які відомості про те, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ "Донстройтранс", визнаний судом недійсним, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на таке судове рішення не покликається, а представник позивача його наявність заперечує.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не покликається. За таких обставин у суду відсутні підстави для кваліфікації правочину, укладеного між позивачем та ТОВ "Донстройтранс", як нікчемного.

Суд критично оцінює та відхиляє висновки відповідача в акті перевірки про відсутність у ТОВ "Донстройтранс" можливостей для виконання господарських зобов'язань перед позивачем. При цьому суд враховує, що наявними в матеріалах справи доказами стверджено, що на час господарських взаємовідносин з позивачем ТОВ "Донстройтранс" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Міністерства регіонального розвитку та будівництва України видано ліцензію серія АВ № 488788 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, від 06.11.2009р., терміном дії до 06.11.2012р. (а.с.57). Господарські зобов'язання ТОВ "Донстройтранс" відповідають видам діяльності підприємства відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру. Також суд зауважує, що ТОВ "Донстройтранс" як господарюючий суб'єкт не було позбавлене можливості орендувати будь-які засоби, техніку, обладнання, необхідні для виконання договірних зобов'язань, а також залучати необхідну кількість робітників за цивільно-правовими угодами.

ТОВ "Донстройтранс" було наділене спеціальною податковою правосуб'єктністю, оскільки відповідно до свідоцтва № 100220081 від 02.04.2009р. було зареєстроване платником податку на додану вартість, та відповідно, мало право виписувати податкові накладні (а.с.68). Покликання відповідача на анулювання 12.08.2010р. свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Донстройтранс" не впливає на оцінку судом доказів у справі, позаяк відбулося поза межами періоду господарських взаємовідносин з позивачем та після виписки податкової накладної.

Суд критично оцінює покликання податкового органу на відсутність контрагента за місцезнаходженням, позаяк в акті ДПІ у Київському районі м. Донецька від 27.08.2012р. №1808/15-4/36306165 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Донстройтранс" за період з 17.12.2008р. по 31.07.2012р. (а.с.72-87) зазначено, що згідно довідки ВПМ ДПІ у Київському районі м. Донецька від 01.09.2010р. за № 290/64 місцезнаходження ТОВ "Донстройтранс" не встановлене, а згідно актів про неможливість проведенні перевірки від 21.08.2012р. № 506 та № 507 встановлено відсутність платника податків за юридичною та податковою адресою (пп.2.3.2 акта перевірки). Враховуючи, що господарські взаємовідносини, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, мали місце в липні-серпні 2010р., обставини щодо відсутності контрагента за місцезнаходженням встановлені податковим органом поза межами досліджуваного періоду та не впливають на оцінку доказів у справі. Разом з тим, обумовленим актом перевірки стверджується, що протягом періоду, охопленого перевіркою, контрагент позивача подавав до податкового органу податкову звітність та декларував податкові зобов'язання.

Покликання податкового органу на показання директора ТОВ "Донстройтранс" ОСОБА_5 на досудовому слідстві, на думку суду, не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, визначених в статті 70 КАС України, та не може бути підставою для збільшення позивачу податкового зобов'язання, оскільки на наявність вироку в кримінальній справі відповідач не вказує, а з постанови від 12.04.2012р. про порушення кримінальної справи вбачається, що кримінальну справу № 69-150 порушено за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України відносно ряду осіб, серед яких відсутні прізвища посадових осіб позивача та контрагента ТОВ "Донстройтранс" (а.с.140-142). За таких обставин суд вважає, що відповідач не надав суду будь-яких об'єктивних доказів щодо обізнаності позивача з протиправністю поведінки контрагента.

Відповідно до приписів статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вирішуючи даний адміністративний спір, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, а саме у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім цього, суд вважає, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст.ст.203, 215, 216, 218 ЦК України.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду справи суд вважає, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив правомірність формування податкового кредиту в серпні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Донстройтранс". Висновок податкового органу про порушення ТОВ "Теплотехномаркет" пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним та необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та дослідженим доказам, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій. На думку суду, при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 0005612342 від 06.12.2012р.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 0005612342 від 06.12.2012р. про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплотехномаркет" суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на 22114,00 грн., у тому числі на 17691,00 грн. за основним платежем, на 4423,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, - визнати нечинним.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплотехномаркет" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 221,14 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.