Постанова № 28693255, 28.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15938/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15.00

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Кодочигова М.К.

представника відповідача 1 Матеши Ю.С.

представника відповідача 2 не з'явився

розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Конструкція» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька Донецької області про скасування податкової вимоги № 152 від 28 серпня 2012 року та повернення сплачених до бюджету платіжним дорученням № 298 від 30.08.2012 року суми пені у розмірі 87845,19 грн. ,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Конструкція» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги № 152 від 28 серпня 2012 року, скасування рішення про опис майна у податкову заставу № 338 від 29.08.2012.

До початку розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги, про що надав відповідну заяву, у якій зазначив, що просить прийняти рішення по скасуванню податкової вимоги від 28 серпня 2012 року № 152 по стягненню пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 87 845,19 грн. та прийняти рішення про повернення 87 845, 19 грн., сплачених до бюджету платіжним дорученням № 298 від 30 серпня 2012 року на виконання податкової вимоги від 28 серпня 2012 року № 152.

У зв'язку з уточненням позовних вимог судом було залучено в якості відповідача 2 Управління Державного казначейства Ленінського району м.Донецька.

Ухвалою від 28.12.2012 року відповідача 2 у справі замінено його правонаступником - Управлінням Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька Донецької області.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що протягом першого кварталу 2011 року відповідач двічі здійснив перевірку норм податкового законодавства щодо сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01 січня 2009 року по 30 березня 2011 року. На підставі даних синтетичного бухгалтерського обліку, податковий орган під час перевірки розрахували помісячно зміни в сумах нарахованої заробітної плати та нарахованого податку (з врахуванням фактичних виплат заробітної плати і перерахуванню податку в пропорції виплаченої заробітної плати), і на отриману решту не перерахованого до бюджету податку із не виплаченої заробітної плати нарахували пеню в сумі 87 845, 19 грн. Нарахована за результатами перевірки пеня відображена в акті перевірки № 810/17-3/01412259 від 06 квітня 2011 року. Відповідно до висновків акту перевірки № 810/17-3/01412259 від 06 квітня 2011 року, пеня нараховувалась на підставі п.п. 129.3, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України і підлягала самостійної сплаті в силу п. 131.1 ст. 131 глави 12 Податкового кодексу України, п. 3.1 розділу ІІІ Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за № 953 від 17 грудня 2010 року. Не погоджуючись із результатами перевірки в частині нарахування суми пені і вимогою сплатити її, ПАТ «Конструкція» звернулось до суду з позивними вимогами про визнання дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби протиправними. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року по справі № 2а/0570/7880/2011, позов ПАТ «Конструкція» до ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області ДПС про визнання дій протиправними було задоволено, ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року - залишено без змін. 04 липня 2012 року постановою Вищого адміністративного суду були скасовані постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2011 року по справі № 2а/0570/7880/2011 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року. Підстави для скасування - відсутність предмету спору та обов'язку ПАТ «Конструкція» сплачувати нараховану в акті перевірки пеню у розмірі 87845, 19 грн. Не зважаючи на рішення Вищого адміністративного суду України, позивачем було отримано від податкового органу податкову вимогу від 28 серпня 2012 року № 152 на стягнення пені в сумі 87845,19 грн. по податку з доходів фізичних осіб, що підлягають сплаті податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, рішення про опис майна у податкову заставу № 388 від 29 серпня 2012 року, акт звернення розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2012 року по 29 серпня 2012 року по податку на доходи фізичних осіб.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні не погодилась з позовними вимогами та надала письмові заперечення, де зазначила, що згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та у зв'язку з ненаданням підприємством у повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит протягом десяти робочих днів з дня його отримання, та відповідно до наказу на перевірку № 205 від 24 березня 2011 року, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Конструкція» з питання правильності обчислення повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2009 року по 30 березня 2011 року та встановлено порушення ст.ст. 8,19 Закону України № 889 від 22 травня 2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 734345,07 грн. за період з січня 2009 року по листопад 2010 року, який підлягає сплаті до бюджету в строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Таким чином, відповідно до п.п.129.1.3 п. 129.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України позивачу нарахована пеню у сумі 87845,19 грн. У зв'язку з несплатою позивачем суми пені інспекцією було направлено податкову вимогу № 152 від 28 серпня 2012 року з сумою податкового боргу. Податкова вимога була отримана підприємством 29 серпня 2012 року. 30 серпня 2012 року позивачем було сплачено суму податкового боргу, який визначений у податковій вимозі. Відповідно до п. п. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення або податкова вимога вважається відкликаною якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Пунктом 60.2 ст. 60 Податкового кодексу України зазначено, що у випадку зазначеному вище, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі. Також, слід зазначити, що відповідно до п. п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу. Таким чином, враховуюче вищенаведене, позовні вимоги позивача щодо скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є безпідставними. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду письмові заперечення в яких зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Згідно з ч. 7 ст. 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 № 277). Таким чином, відповідно до цієї постанови контроль за справлянням податку з доходів фізичних осіб (код бюджетної класифікації 11010100) до бюджету покладено на Державну податкову службу. Якщо грошові кошти перераховані помилково, то вони повертаються відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за № 1000/7288 (зі змінами та доповненнями). Відповідно до платіжного документу № 298 від 30 серпня 2012 року, відповідач прийшов до висновку, що сплачені позивачем грошові кошти не є помилково зараховані у зв'язку з їх перерахуванням на належний рахунок по сплаті податку на доходи фізичних осіб. Згідно з п. 1 дія Порядку взаємодії 974 не розповсюджується на виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів. Безспірне списання коштів здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ». Якщо не встановлено факту спричинення негативних наслідків для позивача актом перевірки та у разі встановлення помилкового зарахування коштів ПАТ «Конструкція», безспірне стягнення коштів може привести до неправильного вирішення справи, що призведе до втрат бюджету. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Конструкція» згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 11 лютого 1994 року, включено до ЄДРПОУ за № 01412259.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом -ДПІ у Ленінському районі м. Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. донецька Донецької області Державної податкової служби проводила документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Конструкція» з питання правильності обчислення повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01 січня 2009 року по 30 березня 2011 року, за результатами якої було складено акт № 810/17-3/01412259 від 06 квітня 2011 року /а.с. 13-17/ (далі за текстом - акт перевірки) та встановлено порушення п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8, п.п. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-VI «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 734345,07 грн., за період з січня 2009 року по листопад 2010 року, який підлягає сплаті до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. Згідно п.п. 129.1.3 пункту 129.1, п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VI, за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб нарахована пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті у загальній сумі 87845,19 грн.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, встановлені вимоги до висновку акта перевірки.

Згідно з п.п. 6.1-6.5 п. 6 вищезазначеного Порядку, висновок акта (довідки) документальної перевірки складається наступним чином:

6.1. Зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

6.2. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

6.3. В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

6.4. У разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання.

6.5. Відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

Таким чином, жодним пунктом зазначеного Порядку не встановлено право контролюючого органу визначати у висновку акта перевірки розмір пені, що підлягає сплаті до бюджету. Також таке право податкового органу не встановлено іншими нормативно-правовими актами України.

Отже, з огляду на вищевикладене, судом зроблено висновок про те, що відповідач визначаючи розмір пені у акті перевірки, діяв не в порядку, не у спосіб та не в межах повноважень, наданих законодавством.

Суд звертає увагу на те, що всупереч приписам п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України відповідачем податкове повідомлення-рішення не виносилось.

Втім, як вбачається з матеріалів справи 29 серпня 2012 р. Публічне акціонерне товариство «Конструкція» отримало податкову вимогу, відповідно до якої станом на 28 серпня 2012р. сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов*язаннями становить 87 845,19 грн., у т.ч. основний платіж - 0,00грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 0,00грн., пеня - 87 845,19 грн.

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (Далі за текстом,- ПКУ), податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ,- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ,- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156. п. 14.1 ст.14 ПКУ передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Пеня, відповідно до приписів пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 визначена як сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Отже, суд зазначає, що пеня, як відповідна категорія фінансової відповідальності не охоплюється поняттям ані податкового зобов'язання, ані грошового зобов'язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПКУ,- у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПКУ,- податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Отже, законодавець чітко визначив умови надсилання податковим органом податкової вимоги - наявність факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законом строки.

В судовому засіданні, представником позивача було наголошено, що сума пені - у розмірі 87845,19 грн. не узгоджувалась позивачем.

На пропозицію суду надати докази узгодження суми пені відповідачем будь яких доказів надано не було.

При цьому суд бере до уваги, що в матеріалах справи знаходиться акт звіряння розрахунків від 29.08.2012 між ПАТ «Конструкція» та ДПІ у Ленінському районі м.Донецька суми пені у розмірі 87845,19 грн., який позивачем не підписувався. Зазначену обставину визнають обидві сторони.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем було оскаржено акт перевірки від 06.04.2011, яким позивачу нараховано пеню у розмірі 87845,19 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.07.2011 по справі № 2а/0570/7880/2011 залишеною без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 було задоволено позов ПАТ «Конструкція» та визнано дії ДПІ у Ленінському районі м.Донецька про визнання дій щодо нарахування пені з податку з доходів фізичних осіб в сумі 87845 грн. 19 коп. актом перевірки та зобов'язання здійснити перерахування вказаної суми до бюджету протиправними.

Постановою Вищого адміністративного суду України по справі № 2а/570/7880/2011 задоволена касаційна скарга ДПІ Ленінського району м.Донецька, скасовані Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2011 та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 та відмовлено у позові повністю.

Підставою для прийнятого Вищим адміністративним судом України зазначеного рішення стало те, що суди попередніх інстанцій правильно встановивши обставини справи дійшли помилкових висновків по суті пору, оскільки акт перевірки, який оскаржував позивач сам по собі не спричинив жодних негативних наслідків для платника податків.

Отже Постановою Вищого адміністративного суду України по суті не було вирішено спір щодо правомірності нарахування пені у розмірі 87845,19 грн.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що сума пені у розмірі 87845,19 грн. не узгоджена позивачем, отже у відповідача не було правових підстав для прийняття спірної податкової вимоги.

Як було зазначено представником позивача, оскільки відповідачем разом з прийнятою податковою вимогою було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 338 від 28.08.2012, з метою уникнення негативних наслідків, підприємство самостійно оплатило суму пені у розмірі 87845,19 грн. платіжним дорученням № 298 від 30 серпня 2012 року, після чого почало процедуру оскарження податкової вимоги.

З урахуванням зазначеного, а також того, що сума пені не була узгоджено позивачем, суд не приймає заперечення представника відповідача щодо відсутності предмета спору, у зв'язку з самостійною сплатою суми пені позивачем.

Щодо позовної вимоги про прийняття рішення про повернення 87 845, 19 грн., сплачених до бюджету платіжним дорученням № 298 від 30 серпня 2012 року на виконання податкової вимоги від 28 серпня 2012 року № 152, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.43.1. ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.43.2. ст..43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Пунктами 43.3.- 43.5. ст.43 Податкового кодексу України встановлює, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

З урахуванням встановленого приписами Податкового кодексу України порядку повернення надмірно сплачених сум податку з доходів фізичних осіб суд вважає, що позовні вимоги в частині повернення сплачених до бюджету суми пені у розмірі 87845,19 грн. задоволенню не підлягають.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Конструкція» підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1317 грн. 68 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Конструкція» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м.Донецька про скасування податкової вимоги № 152 від 28 серпня 2012 та повернення сплачених до бюджету платіжним дорученням № 298 від 30.08.2012 суми пені у розмірі 87845,19 грн. - задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу від 28 серпня 2012 № 152 по стягненню пені з податку на доходи фізичних осіб у сумі 87 845,10 грн.

Врешті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 1317,68 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 28 грудня 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 02 січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.