Постанова № 28693073, 24.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16307/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Заніній К.О., Суховерховій О.І., Голубєвої М.В.,

представників відповідача Петрова А.Г., Федоровської Т.В.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 300/22-3/33340559 від 13 серпня 2012 року відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0000629344 від 30 серпня 2012 року, відповідно до якого товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 16 175,12 грн.

Позивач, оскаржуючи зазначене податкове повідомлення-рішення в частині 10 752,48 грн. зазначає, що підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п.3.4, п. 3.5, п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами, п.119.2 ст. 119 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки п. 3.7 глави 3 Положення про проведення касових операцій передбачає, що приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформлюються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку, а також виписка з банку, яка показує, що грошові кошти зайшли на поточний рахунок. Усе це підтверджує внесення коштів на поточний рахунок. Таким чином, законодавча норма прямо передбачає тільки наявність у відповідній квитанції (відривний частині заяви на переказ готівки) підписів відповідальних осіб банку та відбиток печатки (штампа) банку та не вказує будь-яких інших необхідних відміток, які повинні міститись на таких видаткових касових ордерах. Також, позивач зазначає, що підприємством у 2005-2010 році використовувалась Програма 1С: Підприємство 7.7, яка не мала програмної можливості вказувати дані про будь-яку фізичну особу як Контрагента при здаванні готівки в банк, а виключно найменування установи банку. Це також, пов'язано з тим, що у п. 3.5 Положення про ведення касових операцій визначений порядок видачі окремим фізичним особам грошової готівки, у тому числі робітникам підприємства, по видатковому касовому ордеру, або по видаткові відомості. В цьому разі касир вимагає пред'явлення паспорту або документу, що його замінює (посвідчення, пропуску, прав водія тощо), записує його найменування та номер, ким та коли він був виданий. Фізична особа розписується в видатковому касовому ордері, або в видатковій відомості про отримання готівки із зазначенням отриманої суми. Позивач зазначає, що це правило застосовується у разі видачі окремим фізичним особам готівки, у тому числі працівникам підприємства, за видатковими касовими ордерами. Таким чином, товариство цілком правомірно, з урахуванням вимог діючих нормативно правових-актів оформлює видаткові касові ордери при здачі готівки до банку без П.І.Б. та/або підпису особи, яка здає готівкові кошти в установах банку.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмове заперечення, пояснивши, що порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

Відповідно до цього положення прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих засобів протягом встановленого для зберігання документів терміну. У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку забороняється. Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. У касових ордерах, які оформлюються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється. Таким чином, у видатковому касовому ордері на проти реквізиту «Видати» повинно зазначатися прізвище, ім'я по батькові особи, яка отримала кошти. Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видаткові відомості про одержання готівки. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача. Таким чином, сума видачі готівки не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі розрахунковим шляхом, додається до залишку готівкових коштів в касі на кінець дня, та виводиться перевищення затвердженого ліміту залишку готівки у касі. Отже підприємством порушено п. 3.4, 3.5, 3.6 розділу 3 Положення № 637 в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у сумі 11090,05 грн. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» (далі за текстом - ТОВ«Всеукраїнська управляюча компанія») згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 30 грудня 2004 року , включено до ЄДРПОУ за № 33340559 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС проводила документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої було складено акт № 300/22-3/33340559 від 13 серпня 2012 року /а.с. 8-16/(далі за текстом - акт перевірки) та встановлено в тому числі порушення: п.3.4, п. 3.5, п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами, в частині перевищення затвердженого ліміту залишку готівки у касі у сумі 11090, 05 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що підприємством видаються готівкові кошти по видатковим касовим ордерам для подальшого самостійного віднесення коштів до банку для зарахування на поточний рахунок, в яких відсутній підпис отримувача, даних про особу яка повинна отримати кошти, що не підтверджує видачу готівки. Таким чином, сума видачі готівки не підтверджена підписом одержувача у видатковому документі розрахунковим шляхом додається до залишку готівкових коштів в касі, чим порушено п.3.4, 3.5, 3.6 розділу 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року зі змінами, в частині перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі у сумі 11090, 05 грн.

30 серпня 2012 року ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» № 0000692344 згідно з абз. 2 п. 1 Указу Президента № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями» від 12.06.1995 року в редакції від 12.06.2009 року, на підставі акта перевірки № 300/22-3/33340559 від 13 серпня 2012 року за порушення п.3.4, п. 3.5, п. 3.6 розділу 3 Постанови № 637 «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року в редакції від 29.06.2009 року.

10 вересня 2012 року позивачем до Державної податкової служби у Донецькій області була подана скарга на податкове повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року, яка згідно рішення Державної податкової служби у Донецькій області від 12.11.2012 року за № 923 була залишена без задоволення.

ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» було сплачено штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0000692344 від 30.08.2012 року в частині, у сумі 5 422, 64 грн., яку було сплачено до Державного бюджету України 12 вересня 2012 року, що підтверджується випискою з особового (поточного) рахунку товариства /а.с. 72/.

В іншій частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10 752,48 грн. податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судому порядку.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30 серпня 2012 року в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 10 752,48 грн., з огляду на такі обставини.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 далі Положення).

Згідно з преамбулою Положення воно розроблено відповідно до статті 33 Закону України "Про Національний банк України", визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Пунктом 3.1. Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з пунктом 2.10 Положення встановлено, що готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день. Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Як було встановлено у судовому засіданні позивачем були одержані готівкові кошти з банку для поточних виплат, після здійснення яких, залишок готівки повертілись позивачем до банку.

Як вбачається з матеріалів справи , внесення коштів на поточний рахунок позивачем підтверджується наступними документами:

- видатковими касовими ордерами від 02 липня 2009 року, від 31 липня 2009 року, від 31 серпня 2009 року, від 07 жовтня 2009 року, від 01 грудня 2009 року, від 10 лютого 2010 року, від 30 квітня 2010 року, від 05 травня 2010 року, від 02 липня 2009 року, від 31 липня 2009 року, від 31 серпня 2009 року, від 07 жовтня 2009 року, від 01 грудня 2009 року, від 10 лютого 2010 року, від 30 квітня 2010 року, від 05 травня 2010 року;

- квитанціями № 412 від 02 липня 2009 року, № 314_310 від 31 липня 2009 року, № 412_39 від 31 серпня 2009 року, № 442_22 від 07 жовтня 2009 року, № 422_25 від 01 грудня 2009 року, № 314_25 від 10 лютого 2010 року, № 314_13 від 30 квітня 2010 року, № 412_1 від 05 травня 2010 року, № 412_4 від 02 липня 2009 року, № 314_310 від 31 липня 2009 року, № 412_39 від 31 серпня 2009 року, № 442_22 від 07 жовтня 2009 року, № 442_29 від 01 грудня 2009 року, № 314_25 від 10 лютого 2010 року, № 314_13 від 30 квітня 2010 року, № 412_1 від 05 травня 2010 року;

- виписками з банку за 02.07.2009 року, за 31.07.2009 року, за 31.08.2009 року, за 07.10.2009 року, за 01.12.2009 року, за 10.02.2010 року, за 30.04.2010 року.

Втім, відповідач посилаючись на п.3.4, п.3.5., п.3.6 Положення вважає, що оскільки у видаткових касових ордерах наданих позивачем до перевірки не зазначено особи, якій видаються кошти та підпис особи, яка отримує кошти, то видача готівки не підтверджена, а тому є перевищення ліміту залишку готівки на кінець дня.

Суд не погоджується з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.4. Положення видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Пунктом 3.5. Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою видатковою відомістю.

Відповідно до п.3.6. видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості.

Аналізуючи зазначені норми суд дійшов висновку, що зазначені вимоги до видаткових касових ордерів застосовуються у разі видачі готівки фізичним особам, в тому числі працівникам підприємства.

Суд вважає, що податковий орган помилко дійшов висновку про те, що п.3.4, п.3.5., п.3.6 Положення застосовуються у випадку, здачі підприємством в особі касира надлишкової готівки до банку, оскільки касир та працівник банку отримують кошти як посадові особи, у зв'язку з виконанням покладених на них службових обов'язків, а не як фізичні особами в розумінні п.3.4., п.3.5., п.3.6. Положення.

В даному випадку зазначені правовідношення, регулюються п.3.7 Положення відповідно до якого передбачено, що приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.

Дана норма кореспондується з п.8 Постанови Національного банку, від 14.08.2003, № 337 "Про затвердження Інструкції про касові операції в банках України", відповідно до якої після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції), а також підпис працівника банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.

Таким чином, п. 3.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 прямо передбачає тільки наявність у відповідній квитанції підписів відповідальних осіб банку та відбиток печатки (штампа) банку та не вказує будь-яких інших необхідних відміток, які повинні міститись на таких видаткових касових ордерах.

Як вбачається з матеріалів справи у наданих позивачем квитанціях наявні підписи відповідальних осіб банку.

Крім того, відповідно до п. 3.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637, прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи.

У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється.

Отже, виходячи з вищевикладеного ТОВ «Всеукраїнська управляюча компанія» було оформлено видаткові касові ордери та квитанції, які згідно з приписами п.3.7. Положення є єдиним письмовим документом, який підтверджує здавання виручки до банку.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі якого товариству нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10 75,48 грн.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 107 грн.53 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про частково скасування податкового повідомлення-рішення № 0000692344 від 30.08.2012 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000692344 від 30.08.2012 частково в розмірі 10 752,48 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська управляюча компанія» судові витрати в виді судового збору у розмірі 107,53 грн.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 24 грудня 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 29 грудня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.