Ухвала суду № 28692372, 17.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-10599/12/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калитки О. М. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10599/12/2070

за позовом Товариства з обмежаною відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів" (далі -ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення - рішення від 04.09.2012 року №0005341503.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 04.09.2012 року №0005341503.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012 року відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів встановила, що 19.07.2012 року головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб Федоренко О.М. -ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі пункту 200.10 статті 200 розділу V ПК України, в порядку статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за травень 2012 року ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів".

За результатами перевірки було складено акт перевірки №1373/15-308/35698428 від 19.07.2012 року, яким було встановлено порушення ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" вимог п.198.6 ст.198, п.201.8, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме завищення суми податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за травень 1012 року на 2767,00 грн., внаслідок чого занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за травень 2012 року на суму 2767,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №1373/15-308/35698428 від 19.07.2012 року ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення - рішення №0005341503 від 04.09.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" у розмірі 2767,00 грн.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, порушенням позивачем вимог Податкового кодексу України полягає, на думку відповідача, у тому, що ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" включено до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року від 19.06.2012 року №9034824907 та в додатку №5 до декларації за травень 2012 року "розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів"від 19.06.2012 року №9034824839, суму податку на додану вартість в розмірі 2767,00 грн. на підставі податковій накладній №420 від 31.05.2012 року, отриману від ТОВ "Техноспецмаркетинг", що не є платником ПДВ, якому згідно даних реєстру платників податку на додану вартість ТОВ "Техноспецмаркетинг" свідоцтва платника податку на додану вартість від 08.07.2010 року №100291955 анульовано Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова 31.01.2012 року.

Судом встановлено, що 31.05.2012 року ТОВ "Техноспецмаркетинг"було виписану податкову накладну №420 на суму податку на додану вартість у розмірі 2767,00 грн. відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового Кодексу України.

Зазначена сума ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" була включена до складу податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року від 19.06.2012 року №9034824907 та в додатку №5 до декларації за травень 2012 року "розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів"від 19.06.2012 року №9034824839.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, згідно з п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов`язкові реквізити.

Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.8 ст.200 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Техноспецмаркетинг"було зареєстровано як платника податку на додану вартість, про що видане Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.07.2010 року №100291955 від 08.07.2010 року.

31.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова прийнято рішення №10/15-02-036 від 31.01.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Техноспецмаркетинг".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-1556/12/2070 від 28.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року скасовано рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова №10/15-02-036 від 31.01.2012 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100291955 від 08.07.2010 року видане ТОВ "Техноспецмаркетинг", зобов'язано вчинити дії щодо поновлення реєстрації платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації та зобов'язано вчинити дії щодо внесення до реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податків на додану вартість.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копії особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до п.п.5.6.1, 5.6.2 п.5.6 Наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1394 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" визначено, що підставою для внесення до Реєстру запису про відмову анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, зокрема є рішення суду, яке набрало законної сили. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Колегія суддів зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Тобто, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Тиким чином, анульоване свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100291955 від 08.07.2010 року ТОВ "Техноспецмаркетинг"було чинним і на час виписування податкової накладної №420 від 31.05.2012 року.

Отже, будь - яких підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не вбачається.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2012р. по справі № 2а-10599/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.