Постанова № 28691382, 15.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5024/998/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П., розглянувши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Херсонської областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 04.10.2012р.у справігосподарського суду Херсонської областіза позовомКаховського міжрайонного прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області до1) товариства з обмеженою відповідальністю "Петропласт", 2) Каховської міської радиза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Каховської об'єднаної державної податкової інспекціїпровизнання недійсним пункту 2 рішення органу місцевого самоврядування та пункту 2 угоди від 04.07.2011р. про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007р. за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

третьої особи: не з'явився,

прокуратури: Зудик І.О. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. від 26.12.2012р. № 014200)

ВСТАНОВИВ:

Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Петропласт", Каховської міської ради Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Каховської об'єднаної державної податкової інспекції про: - визнання недійсним пункту 2 рішення 11 сесії VІ скликання від 26.05.2011р. №203/11 "Про внесення змін до рішення сесії міської ради від 23.12.2010 №48/3 "Про надання пільг по платі за землю"; - визнання недійсним пункту 2 угоди від 04.07.2011р. №071173100012 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 13.04.2007р. № 4 АА 002370-040773100024, укладену Каховською міською радою з ТОВ "Петропласт" на підставі рішення 11 сесії VІ скликання від 26.05.2011р., в частині зменшення розміру орендної плати на 50%, що зараховується до місцевого бюджету з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.08.2012р. у справі №5024/998/2012, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2012р., у задоволенні позову відмовлено.

Вказані судові акти мотивовані тим, що прокурором пред'явлено позовну заяву в інтересах Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області, права та охоронювані інтереси якої не порушуються, у зв'язку з чим інспекція не є належним позивачем у справі.

Не погоджуючись прийнятими рішенням та постановою, заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства у Херсонській області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права. Зокрема, як зазначено скаржником судами невірно застосовано Положення про державну інспекцію сільського господарства України, затверджену Указом Президента України №459/2011 від 13.04.2011р., порушено ст. 2, 29, 81 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсними рішення міської ради та укладеної на підставі цього рішення угоди про внесення змін до договору оренди землі.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що Каховська міська рада, прийнявши оскаржуване рішення від 26.05.2011р. №203/11 щодо зменшення розміру орендної плати орендарям несільськогосподарського призначення за період з 01.01 по 31.12.2011р. на 50%, вийшла за межі наданих Законом України "Про місцеве самоврядування" повноважень та порушила вимоги п. 1 п. 5 ст. 288 Податкового кодексу України стосовно розміру орендної плати, так як з урахуванням зменшення орендної плати на 50% розмір орендної плати не відповідає трикратному розміру земельного податку. Тому угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки також слід визнати недійсним на підставі ч. 3 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України у зв'язку з невідповідністю змісту правочину вимогам цивільного законодавства.

При цьому, Каховський міжрайонний прокурор Херсонської області, звертаючись з даним позовом, визначив Державну інспекцію сільського господарства у Херсонській області в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 названого Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин.

В резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України зазначено, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За змістом інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.09.2012р. №01-06/1259/2012 "Про деякі питання представництва прокуратурою інтересів держави в господарському суді", з огляду на відповідні приписи Конституції України, норм Закону України "Про прокуратуру" та ГПК, а також рішення Конституційного Суду України прокурори та їх заступники, звертаючись до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві повинні обов'язково зазначати лише той орган, який державою уповноважено здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 4.1. Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011р. №770 (далі - Положення), Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно п. 6.3. Положення Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, як вірно встановлено господарським судом попередніх інстанцій, Державна інспекція сільського господарства у Херсонській області не є контролюючим органом, до повноважень якого відносяться питання контролю за здійсненням податкового законодавства, і у неї відсутні повноваження на звернення з позовом до суду про визнання недійсними рішення міської ради та укладеної на підставі цього рішення угоди з підстав порушення податкового законодавства, тому і у прокурора таке право також відсутнє.

Зважаючи на викладене, колегія вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судові акти відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 04.10.2012р. у справі №5024/998/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко