Постанова № 28691327, 16.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 5013/62/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Полякова Б. М.,суддів:Короткевича О. Є. (доповідач у справі), Хандуріна М. І.розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012 рокуу справі№ 5013/62/12за заявою доПублічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" Закритого акціонерного товариства "Олександрія Хліб"пробанкрутство

за участю представників сторін: Від скаржника: Федяйнова О. М. дов. від 07.12.2012 року №22/07

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012 року у справі №5013/62/13 (суддя Поліщук Г.Б.) визнано грошові вимоги кредиторів та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника ЗАТ "Олександрія Хліб" на загальну суму 14 547 866,15 грн., зокрема, визнано вимоги кредиторів по заробітній платі на суму 2 708,90 грн. (2 черга), визнано вимоги ПАТ "Приватбанк" в сумі 5 360,00 грн. судового збору (1 черга), в сумі 14 194 191,20 грн. (4 черга), 45 601,05 грн. (6 черга); зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються та вважаються погашеними.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року (головуючий суддя: Виноградник О.М., судді: Джихур О.В., Вечірко І.О.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" - залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012 року у справі № 5013/62/12 - залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями судів, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року по справі № 5013/62/12 та прийняти нове рішення, яким включити вимоги Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" до реєстру вимог кредиторів боржника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції та першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012 року ухвалою господарського суду Кіровоградської області було порушено провадження у справі № 5013/62/12 за заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк", м. Дніпропетровськ про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Олександрія Хліб", смт. Приютівка, відповідно до процедури, передбаченої ст. 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

28.02.2012 року господарським судом було прийнято ухвалу в порядку ст. 11 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої було визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 14 539 792, 25 грн., а також 5 365 грн. судового збору, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чичотку В.В.

21.03.2012 року в газеті "Голос України" №51 було здійснено публікацію оголошення про порушення провадження у справі боржника - Закритого акціонерного товариства "Олександрія Хліб", смт. Приютівка .

16.05.2012 року ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" звернувся до господарського суду та арбітражного керуючого Чичотки В.В. з заявою про визнання грошових вимог до боржника на суму 3 818 013, 69 грн.

В подальшому, ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" зменшив розмір грошових вимог та просив суд визнати вимоги в сумі 2755520, 31 грн.

17.05.2012 року розпорядником майна боржника направлено заяву, згідно з якою вимоги ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" було включено до реєстру вимог кредиторів в розмірі встановленому в ухвалі господарського суду Кіровоградської області від 21.12.2012 року у справі №11/47 (3 818 013 грн. 69 коп.), якою було затверджено розмір грошових вимог цього банку до ТОВ "Агрофірма"Добронадіївська", оскільки боржник по цій справі є майновим поручителем, а "позичальником" було ТОВ "Агрофірма" Добронадіївська" за кредитним договором №5 від 20.02.2006 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в забезпечення виконання умов кредитного договору №5 від 20.02.2006 року, укладеного ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" з ТОВ "Агрофірма "Добронадіївська" було укладено договір застави майна боржника №5/1 від 26.02.2006 року, договір застави майна боржника №5/5 від 26.02.2006 року, іпотечний договір №5/4 від 12.02.2006 року.

Розпорядник майна у визнані грошових вимог ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" до боржника відмовив, оскільки зобов'язання за кредитним договором №5 від 20.02.2006 року припинено внаслідок припинення юридичної особи "позичальника", що підтверджується ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2012 року по справі №11/47, довідкою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 16.08.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій ТОВ "Агрофірма" Добронадіївська" було виключено із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а ухвала господарського суду від 07.08.2012 року по справі №11/47 набула законної сили.

Відмовляючи у задоволенні кредиторських вимог ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" суди зробили вірний висновок, що зобов'язання ТОВ "Агрофірма" Добронадіївська" за кредитним договором №5 укладеним між ПАТ "АВТОКРАЗБАНК" та ТОВ "Агрофірма "Добронадіївська" та зобов'язання щодо застави та іпотеки, які забезпечували виконання основного зобов'язання припинились, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава -це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 583 ЦК України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Згідно з ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання, припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 609 ЦК України).

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою від 07.08.2012 року у справі № 11/47 господарським судом ТОВ "Агрофірма" Добронадіївська" - боржник за основними кредитними зобов'язаннями, ліквідований за наслідками завершення судової процедури банкрутства.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки основне зобов'язання за кредитним договором є погашеним згідно норм Закону про банкрутство та припиненим згідно норм цивільного законодавства та вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій про відмову Публічному акціонерному товариству "Автокразбанк" в задоволенні заявлених кредиторським вимог до боржника.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом апеляційної та першої інстанції не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, відповідні висновки суду є вірними.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків суду апеляційної та першої інстанції, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають. Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду та ухвала господарського суду підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк" у справі № 5013/62/12 залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2012 року та ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 07.09.2012 року у справі № 5013/62/12 залишити без змін.

Головуючий: Б. М. Поляков

Судді: О. Є. Короткевич

М. І. Хандурін