Ухвала суду № 28690945, 27.04.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2848/12/0170/1

27.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

прокурора: Гукасян Христина Артушівна, посвідчення №698, від 19.05.2011,

позивача: Зубков Михайло Юрійович, паспорт НОМЕР_1, виданий Нахімовським РВ УМВС України в м. Севастополі,27.01.1998,

відповідача: Капітан Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3, посвідчення НОМЕР_2, від 22.08.2011,

третьої особи: Безрученко Наталя Олегівна, посвідчення НОМЕР_3, від 26.08.2008, довіреність №но-33 від 11.01.12

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", Прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р.) від 22.03.12 у справі № 2а-2848/12/0170/1

за позовом Granada Logistics S.A. в особі офіційного представництва Granada Logistics S.A. в Україні (вул. Комунальна, 29-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Капітана Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" (АДРЕСА_1)

за участю Прокурора Автономної Республіки Крим (вул.Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправним та скасування розпорядження та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2012 позовні вимоги Granada Logistics S.A. в особі офіційного представництва Granada Logistics S.A. в Україні до Капітана Ялтинського морського торгівельного порту ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державне Підприємство "Ялтинський морський торговельний порт", за участю Прокурора Автономної Республіки Крим, - задоволено частково.

Скасовано розпорядження Капітана Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3 № 03/21-33 від 14.03.2012. року.

Зобов'язано Капітана Ялтинського морського торгівельного порту ОСОБА_3 вирішити питання про надання дозволу на вихід з Ялтинського морського торговельного порту теплоходу "ОМЕGА - G", що належить Компанії "Granada Logistics S.A.".

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат (арк. с. 207-216).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між судновласником та портом відсутні прямі договірні відносини, існують агентські угоди між судновласником і агентом та агентом і портом, заборгованість встановлена Актом КРУ Міністерства транспорту та зв'язку України, що є неналежним та недопустимим доказом заборгованості, дані бухгалтерського обліку третьої особи та акти звірок не підтверджують наявність заборгованості, тому підстави для прийняття розпорядження капітана Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3 №03/21-33 від 14.03.2012 «Про затримку теплоходу «ОМЕGА-G»були відсутні.

Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт", звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. с. 225-229).

Також, не погодившись з постановою суду, Прокурор Автономної Республіки Крим, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (арк. с. 239-243).

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що після закінчення розвантаження судна, позивачем не було надано Порту заявки на постановку судна на вільний причал, у зв'язку з чим Портом перешвартування судна на інший причал не проводилось, у зв'язку з чим за позивачем утворилась заборгованість у вигляді недоотриманих доходів від причального збору за 2009 рік на загальну суму 326139,64 доларів США; вказана сума позивачем станом на 30.12.2011 позивачем не сплачена, а отже розпорядження відповідача від 14.03.2012 є законним та не підлягає скасуванню.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, надав письмові заперечення на апеляційну скаргу третьої особи (арк. с. 257-260); прокурор, відповідач, представник третьої особи апеляційні скарги підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник третьої особи заявила клопотання про долучення до матеріалів справи оборотно-сальдової відомості по рахунку №071 за 01.03.2012-20.04.2012, та рахунок б/н від 20.04.2012, в яких відображено заборгованість позивача в сумі 326139,64 доларів США (арк. с. 282, 283); в обґрунтування клопотання пояснила, що зазначені документи не могли бути надані раніше, при розгляді справи судом першої інстанції, оскільки документи про наявність у позивача заборгованості сформовані в бухгалтерському обліку третьої особи лише 20.04.2012.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Granada Logistics S.A. має в Україні офіційне представництво, яке зареєстроване за адресою: Україна, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Комунальна, 29-А, що підтверджується Тимчасовим документом про відповідність (сертифікат № 123-2-051-11) (арк. с. 9).

Згідно Сертіфікату № D/RG/3049/UAE позивач є власником теплоходу «ОМЕGА », прапор -Коморський союз, порт реєстрації - Мороні, реєстраційний номер - 1200486, (арк. с. 10).

Теплохід «ОМЕGА »здійснює пасажирські лінії Ялта -Стамбул -Ялта.

В 2009 році порядок взаємовідносин між ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та Морським агентством ТОВ "МА "Шатл -Транс", морським агентством ТОВ "МА "Шатл -Транс" та позивачем був врегульований наступними договорами:

- договором № 354 Д від 24.11.2008, укладеним між ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та ТОВ "МА "Шатл -Транс" (арк. с. 108-113);

- агентською угодою від 20.03.2008, укладеною між Granada Logistics S.A. та Морським агентством "Шатл -Транс ЛТД" (арк. с. 55-59);

- агентською угодою від 25.03.2009 , укладеною між Granada Logistics S.A. та Морським агентством "Шатл -Транс ЛТД" (арк. с. 120-125).

24.11.2008 між ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та ТОВ "МА "Шатл -Транс" було укладено договір № 354Д, відповідно до умов якого зазначений договір визначає порядок відносин між сторонами при здійсненні заходів до Порту судів, які знаходяться під обслуговуванням агента (арк. с. 108-113).

Відповідно до п.1.2 договору агент здійснює оплату портових зборів у відповідності з Постановою КМУ №1544 від 12.10.2000, наказом МТУ №214 від 27.06.1996 року зі змінами та доповненнями, тарифами порту на надані послуги та інших платежів, які передбачені зазначеним договором.

Згідно з п.2.1 договору порт надає послуги судам згідно заявок Агенту за діючими в Порту тарифами, з обов'язковим оформленням підтверджуючих документів на ці послуги (довідки, квитанції) та своєчасним наданням їх Агенту.

Відповідно до п.2.2 договору до виходу судна з порту на підставі заявки агента порт надає агенту рахунок на оплату портових зборів та послуг за сухозахід агентіруємого судна. У випадку надання послуг Портом після виписки рахунка, порт надає рахунок на доплату за фактично надані послуги протягом 1 робочого дня після виходу судна з порту.

Згідно з п.2.3 договору порт надає агенту встановлені в порту тарифи, а при їх зміні негайно сповіщує про це Агента. Нові тарифи діють з моменту їх введення.

Відповідно до п.2.4 договору порт за замовленням Агента розглядає та виписує пропуски співробітникам та автотранспорту агенту для проходу та проїзду на територію порту.

Згідно з п.3.1 договору Агент здійснює агентування судів, що заходять до порту за замовленням Агенту.

Відповідно до п.3.2 договору Агент здійснює на борту судна проведення митних, прикордонних та інших формальностей, пов'язаних з перебуванням судов в порту, а також виконує інші обов'язки у відповідності до ст.117 КТМ України.

Згідно з п.3.5 договору Агент має завчасно, до підходу судна в порт самостійно отримати в комерційній службі порту попередній розрахунок за судозахід агентуємого судна, складеного у відповідності до Постанови КМУ № 1544 від 12.10.2000, наказом МТУ № 711 від 15.12.2000 та діючими тарифами порту.

Відповідно до п.3.6 договору після заходу судна в порт, на не пізніше 2 робочих днів після виходу судна з порту Агент зобов'язаний самостійно отримати в комерційній службі порту кінцевий рахунок з урахуванням доплати за всі фактично надані послуги. При цьому, Агент отримує 2 екземпляри довідок на надання послуг Портом та завіряє їх підписами та печатками відповідальних осіб Агенту та (або) судновласника. Другі екземпляри довідок Агент передає до комерційної служби порту.

Згідно з п.4.1 договору Агент сплачує портові збори та послуги на підставі попереднього рахунку, зазначеного в п.3.5 зазначеного договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Порту до відходу судна. Доплату у відповідності з кінцевим рахунком, зазначеним в п.3.6 зазначеного договору, Агент здійснює протягом 5 днів з дня отримання кінцевого рахунку.

Відповідно до п.4.2 договору оплата портових зборів та послуг Порту судам під українським прапором здійснюється Агентом в національній валюті України, при наданні послуг іноземним судам -в доларах США або Євро.

Згідно п.4.3 договору у випадку несвоєчасної оплати Агентом платежів за зазначеним договором Агент сплачує Порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно з п.4.4 договору банківська комісія за розрахунками в іноземній валюті відноситься за рахунок Агенту.

Відповідно до п.6.1 договору зазначений договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2009 року.

Додатком № 1 до договору № 354 Д від 24.11.2008 є перелік діючих тарифів ДП "Ялтинський морський торговельний порт".

20.03.2008 між Granada Logistics S.A. (Судновласником) та Морським агентством "Шатл -Транс ЛТД"(Агентом) було укладено агентську угоду, відповідно до якої Судновласник призначає Агента бути його генеральним агентом в портах Ялти, Євпаторії, Севастополя. Зазначена угода відноситься до всіх судів власних/зафрахтованих/таких, що знаходяться в оперативному підпорядкуванні Судновласника/Фрахтувальника (арк. с. 55-59).

Відповідно до п.1.1 агентської угоди до прав та обов'язків Агенту відноситься: захист та сприяння інтересам Судновласника/Фрахтувальника у всіх відносинах, представлення інтереси Судновласника/Фрахтувальника перед портовою та іншою владою, установами та комерційними підприємствами, які мають до нього відношення, а також підтримання з ними належних контактів. Надання Судновласнику/Фрахтувальнику повної інформації з питань, які стосуються предмету зазначеної Угоди та спеціальним запитам Судновласника/Фрахтувальника та його Представників.

Згідно з п.1.2 агентської угоди до прав та обов'язків Агенту відноситься надання послуг та виконання формальностей, що відносяться до суден Судновласника/Фрахтувальника, вантажам, пасажирам та екіпажам (Додаток 1) до та при прибутті судна, під час його стоянки в портах, а також після його відходу. У випадку, якщо знадобляться будь-які інші послуги, не зазначені в зазначеному Додатку, Агент надасть їх за взаємною згодою.

Відповідно до п.1.4 агентської угоди Агент зобов'язаний у випадку необхідності інформувати Судновласника/Фрахтувальника про зміну тарифів та зборів.

Згідно з п.1.5 агентської угоди Агент має готувати та передавати капітанам судів та відправляти Судновласнику/Фрахтувальнику дісбурсментські рахунки та всі документи, що відносяться до судів Судновласника/Фрахтувальника, фрахту, пасажирам та екіпажу.

Відповідно до п.4.1 агентської угоди після повідомлення про подхід судна Агент вправі просити у Судновласника/Фрахтувальника грошові кошти для покриття портових зборів та плат судна та любих інших дісбурсментських витрат Агента, пов'язаних з заходом судна. До відходу судна з порту Судновласник/Фрахтувальник зобов'язаний перевести вимагаємо суму на рахунок Агента в зазначеному Агентом банку.

Згідно з п.4.2 агентської угоди у випадку несвоєчасного надходження/ненадходження грошових коштів або необхідності надання додаткових послуг будь-якого виду судну чи його екіпажу, Агент приймає у якості оплати готівкову іноземну валюту від капітана судна або іншої уповноваженої Судновласником/Фрахтувальником особи.

Відповідно до п.4.4 агентської угоди оплата зборів, послуг, робіт, постачання, дісбурсментських витрат судна здійснюється агентом за наявності рахунків постачальників послуг (третіх осіб).

Згідно з п.4.5 агентської угоди Агент вправі у випадках затримки надходження грошових коштів Судновласника/Фрахтувальника заради уникнення затримки судна в порту або інших збитків принципала, сплачувати портові збори та інші дісбурсментські витрати судна з власних коштів, з обов'язковим їх відшкодуванням Судновласником/Фрахтувальником.

Відповідно до п.4.8 агентської угоди у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за цією угодою винна сторона сплачує пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу, в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.4.9 агентської угоди розмір портових зборів, сплат та інших платежів, які сплачуються судном в портах України, визначається у відповідності до діючих тарифів, затверджених КМ України та Міністерством транспорту України.

Відповідно до п. 7.2 агентської угоди угода вступає в силу в день підписання її сторонами та укладена на невизначений строк. Угода вважається розірваною після спливу 30 днів з дня отримання письмового повідомлення про розірвання Угоди.

25.03.2009 між Granada Logistics S.A. (Судновласником) та Морським агентством "Шатл -Транс ЛТД"(Агентом) було укладено аналогічну агентську угоду (арк. с. 120-125).

В 2009 році на виконання умов договору № 354 Д від 24.11.2008, укладеного між ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та ТОВ "МА "Шатл -Транс", ДП "Ялтинський морський торговельний порт" були виставлені ТОВ "МА "Шатл -Транс" рахунки на загальну суму 56307,88 доларів США, що підтверджується рахунками №130/А від 27.09.2009; № 121/А від 08.09.2009, № 105/А від 24.08.2009, № 90/А від 11.08.2009, № 067/А від 28.07.2009, № 057/А від 14.07.2009, № 044/А від 30.06.2009, № 034/А від 16.06.2009, № 019/А від 18.05.2009, № 010/А від 01.05.2009, № 003/А від 05.04.2009, № 134/А від 12.10.2009, № 140/А від 27.10.2009, № 146/А від 17.11.2009, № 147/А від 05.12.2009, № 108/А від 20.08.2009 (арк. с. 126, 132, 134, 145-154).

Виставлені ДП "Ялтинський морський торговельний порт" рахунки за 2009 рік Агентом ТОВ "МА "Шатл -Транс" сплачені в повному обсязі, що підтверджується:

- актом звірки ТОВ "МА "Шатл -Транс" та ДП "Ялтинський морський торговельний порт" станом на 01.02.2010, з якого вбачається, що сальдо на 01.02.2010 року на користь ДП "Ялтинський морський торговельний порт" складає 0,00 грн. (арк. с. 176);

- актом звірки від 22.03.2012 взаємних розрахунків між ТОВ "МА "Шатл -Транс" та ДП "Ялтинський морський торговельний порт" з січня по грудень 2009 року, з якого вбачається, що сальдо на користь ДП "Ялтинський морський торговельний порт" складає 159,62 грн. (арк. с. 177-182).

На виконання умов агентських угод від 20.03.2008 та 25.03.2009, укладених між Granada Logistics S.A. та Морським агентством "Шатл -Транс ЛТД", ТОВ "МА "Шатл -Транс" в 2009 році були виставлені позивачу дісбурсментські рахунки на загальну суму 87291,00 доларів США, що підтверджується дісбурсментськими рахунками: №140 від 27.10.2009, №134 від 12.10.2009, №146 від 17.11.2009, №147 від 05.12.2009, №132 від 05.10.2009, №prda від 18.08.2009, №3 від 04.04.2009, №10 від 01.05.2009, №19 від 18.05.2009, №34 від 16.06.2009, №44 від 30.06.2009, №DA 67 від 28.07.2009, №90 від 11.08.2009, № 105 від 24.08.2009, №121 від 08.09.2009, № 130 від 27.09.2009 (арк. с. 24, 26, 160-175).

Факт сплати позивачем вказаних дісбурсментських рахунків підтверджується:

- штампами "сплачено", проставленими ТОВ "МА "Шатл -Транс" на зазначених дісбурсментських рахунках;

- листом ТОВ "МА "Шатл -Транс" № 141 від 21.03.2012, з якого вбачається, що компанія ТОВ "Шатл -Транс ЛТД" підтверджує, що у компанії Granada Logistics S.A. була відсутня заборгованість перед ТОВ "Шатл -Транс ЛТД" за період з 01.01.2009 по 31.12.2009. В листі зазначено, що за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 претензій за несплаченими рахунками від ДП "Ялтинський морський торговельний порт" не надходило (арк. с. 66).

В 2010-2012 роках порядок взаємовідносин між ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та морським агентом ФОП ОСОБА_6, агентом ФОП ОСОБА_6 та позивачем врегульовані наступними договорами:

- договором № 191 від 24.09.2010, укладеним ДП "Ялтинський морський торговельний порт" з морським агентом ФОП ОСОБА_6 (арк. с. 60-65);

- агентською угодою від 08.02.2010, укладеною між Granada Logistics S.A. та морським агентом ФОП ОСОБА_6 (арк. с. 114-119).

По змісту вказані угоди аналогічні попереднім, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «МА «Шатл-Транс ЛТД».

На виконання умов договору № 191 від 24.09.2010, укладеного ДП "Ялтинський морський торговельний порт" з ФОП ОСОБА_6, ДП "Ялтинський морський торговельний порт" в 2011 році були виставлені ФОП ОСОБА_6 рахунки, які були сплачені ФОП ОСОБА_6, що підтверджується актом звірки з ОСОБА_6 та ДП "Ялтинський морський торговельний порт" станом на 27.01.2012 (арк. с. 15).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було сплачено у повному обсязі виставлені морським агентом ФОП ОСОБА_6 в 2011 році рахунки.

В період з 20.10.2010 по 30.11.2010 на виконання наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.10.2010 №128-Г "Про проведення позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Ялтинський морський торговельний порт" зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.11.2010 року №147-Г "Щодо продовження терміну позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Ялтинський морський торговельний порт", призначеною комісією було проведено позапланову перевірку окремих питань фінансово -господарської діяльності ДП "Ялтинський морський торговельний порт", ЄДРПОУ 01125591, за період з 01.01.2009 по 30.09.2010, за результатами якої було складено Акт від 30.11.2010 №14-2-03/31 (арк. с. 183-187).

З акту перевірки вбачається, що у порушення вимог п.27 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 року № 1544, п.6 наказу начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт"від 22.04.2008 року № 145 "Про порядок оформлення та строків передачі у відділ маркетингу підтверджуючих документів на надання послуг при прийманні суден в пасажирському та вантажопасажирському комплексах порту", незважаючи на відсутність заявок судновласника або агента, портом застосувалася ставка причального збору з суден групи В після закінчення вантажних операцій за простій біля причалу з причин, що залежать від судновласника, в розмірі 0,0114 доларів США за куб. метр за добу, замість 0,0164 долара США за куб. метр за годину.

В акті перевірки зазначено, що за 2009 рік портом нарахована сума причального збору з операцій за простій суден "Omega-G" та "Princessa Elena" (закордонне плавання) біля причалів порту після закінчення вантажних операцій на суму 16725, 03 доларів США замість 493 920,48 дол. США.

З акту перевірки вбачається, що відсутність контролю за правильністю нарахування портових зборів з боку заступника начальника порту з інвестицій, маркетингу та персоналу ОСОБА_7 (згідно п. 3.1.19 тимчасового положення про службу маркетингу, логістики та інвестицій від 29.10.2008 року, зазначені обов'язки покладено саме на заступника начальника порту з інвестицій, маркетингу та персоналу) призвело до втрати ДП "Ялтинський морський торговельний порт" у 2009 році фінансових ресурсів (доходів від причального збору) у сумі 477195,45 доларів США, що в еквіваленті на дату виставлення рахунків становить 3711223,63 гривень.

З розрахунку суми недотриманих доходів з позивача від причального збору за 2009 рік, що є додатком до акту, вбачається, що сума недоотриманого з позивача причального збору за 2009 рік складає 326139,64 доларів США. (арк. с. 188).

29.11.2010 ДП "Ялтинський морський торговельний порт" складено морському агенту ФОП ОСОБА_6 (копія директору ТОВ "Шатл -Транс ЛТД") претензію №ОМ -2283 про оплату заборгованості причального збору за 2009 рік в розмірі 326139,64 доларів США згідно акту перевірки ДП "Ялтинський морський торговельний порт" Контрольно-ревізійним управлінням фінансового контролю та протидії корупції. (арк. с. 189).

14.12.2010 Морським агентом ОСОБА_6 за вих.№ 27 складено відмову в задоволенні претензії ДП "Ялтинський морський торговельний порт", з якої вбачається, що перший рахунок, виставлений ФОП ОСОБА_6, датується 23.04.2010, до цього всі фінансові, юридичні відносини в портах України за теплохід «ОМЕGА »несло ТОВ "Шатл -Транс ЛТД"; з часу прийняття ФОП ОСОБА_6 в агентування до теперішнього часу за теплоходом "ОМЕGА " заборгованості за рахунками не рахується. ФОП ОСОБА_6 в прийнятті претензії відмовив, про наявність претензії повідомив судновласника (арк. с. 190).

16.12.2010 по дорученню судновласника теплоходу "ОМЕGА " морським агентом ОСОБА_6 начальнику ДП "Ялтинський морський торговельний порт" направлено лист № 28, з якого вбачається, що представник судновласника теплоходу "ОМЕGА " ознайомлений з претензіями, виставленими КРУ ( вих. № ОМ-2283) і зазначає, що висновки, на які посилається Порт в претензії - не відповідають дійсності, так як вантажні операції на т/х "ОМЕGА " проводилися, як правило, до відходу судна у черговий рейс, що підтверджується записами в судовому журналі, документами, наданими до таможні та прикордонної служби, а також записами в журналі диспетчера Порту за 2009 рік; вважає, що портові збори з теплоходу "ОМЕGА " за вказані періоди стягувалися правильно, відповідно до вимог пункту 24 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544, а саме 0,0114 дол. США за 1 куб. метр об'єму судна за добу.

В листі судновласник просить звернути увагу, що Акт ревізії - це службовий двосторонній документ, який стверджує факт ревізійних дій та їх результатів і є носієм доказової інформації про виявлені недоліки в господарській діяльності. Сам по собі акт ревізії не несе негативних правових наслідків, а так само не є ні нормативно - правовим, ні індивідуально - правовим, а тому не має обов'язкового характеру для перевіряємого, отже, не порушує його прав чи інтересів (арк. с. 191).

09.03.2012, капітаном теплоходу "ОМЕGА" до диспетчеру та капітану ДП "Ялтинський морський торговельний порт" подана офіційна скоректована заявка на оформлення виходу теплоходу "ОМЕGА" від причалу №3-а ДП "Ялтинський морський торговельний порт" 10.03.2012 на 16:00.

На заявці капітана теплоходу "ОМЕGА" від 09.03.2012 зафіксовано адміністрацією порту 09.03.2012 року у факсовому варіанті з підтвердженням про прийом диспетчером порту ОСОБА_8 (арк. с. 16).

Судом першої інстанції встановлено, що комерційним відділом ДП "Ялтинський морський торговельний порт", незважаючи на подану позивачем заявку від 09.03.2012, у видачі дісбурсментського рахунку за період з 01.03.2012 по 10.03.2012 відмовлено без зазначення причин.

ДП "Ялтинський морський торговельний порт" позивачу було виставлено рахунок № 1003/12 від 01.03.2012 про передоплату на суму 1648,29 доларів США.

Позивачем у зв'язку з отриманням рахунку № 1003/12 від 01.03.2012 року від ДП "Ялтинський морський торговельний порт", начальнику ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та начальнику комерційного відділу ДП "Ялтинський морський торговельний порт" було направлено:

- гарантійний лист від 09.03.2012, що компанія Granada Logistics S.A. надає гарантію здійснити оплату за виставленим фактичним рахунком з 01.03.2012 по 10.03.2012 (арк. с. 20, 23);

- гарантійний лист від 10.03.2012, що компанія Granada Logistics S.A. надає гарантію здійснити оплату за виставленим рахунком № 1003/12 від 01.03.2012 року на суму 1648,29 доларів США (арк. с. 19).

Судом першої інстанції встановлено, що вищезазначені гарантійні листи від 09.03.2012 та 10.03.2012 не були прийняті ДП "Ялтинський морський торговельний порт", у зв'язку з чим позивач не отримав дозвіл на оформлення виходу теплоходу "ОМЕGА " у зазначений в заявці строк.

11.03.2012 капітаном теплоходу "ОМЕGА" подана повторна заявка на оформлення виходу теплоходу "ОМЕGА" 12.03.2012 на 14:00 (арк. с. 21).

Позивач листом від 12.03.2012 повідомив ДП "Ялтинський морський торговельний порт" про сплату виставленої проформи дісбурсментського рахунку № 1003/12 від 01.03.2012 на загальну суму 1648,29 доларів США. Сплата зазначеного рахунку також підтверджується копією SWIFT (арк. с.18 ).

12.03.2012 ДП "Ялтинський морський торговельний порт" був виставлений позивачу рахунок - проформа на оплату з 10-12 березня 2012 року на суму 1165,48 доларів США (арк. с. 17).

Оплата позивачем зазначеного рахунку - проформи підтверджується листом позивача від 13.03.2012 року та копією SWIFT.

Станом на 17:00 годин 12.03.2012 позивачем дозвіл на вихід з порту від ДП "Ялтинський морський торговельний порт" не отримано.

12.03.2012 позивач звернувся до ДП "Ялтинський морський торговельний порт" з листом, в якому просив надати аргументовану відповідь, на підставі яких законодавчих актів України в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_9 відмовлено в підписанні договору між ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та компанією Granada Logistics S.A. на морське агентування.

В листі позивач зазначає, що згідно з поданою до ДП "Ялтинський морський торговельний порт" заявкою та зафіксованими зверненнями до адміністрації ДП "Ялтинський морський торговельний порт" до теперішнього часу не отримано відповіді, у зв'язку з чим компанія Granada Logistics S.A. несе відповідні збитки (арк. с. 27).

13.03.2012 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_10, за зверненням позивача, складено Акт про морський протест, про що було повідомлено ДП "Ялтинський морський торговельний порт" (арк. с. 28)

12.03.2012 між ДП «Ялтинський морський торговельний порт»(Порт) та позивачем в особі ОСОБА_11 (АГЕНТ) укладено Договір №22, яким визначений порядок відносин між сторонами при здійсненні заходів до Порту суден, які перебувають під обслуговуванням Агента (арк. с. 261-265).

13.03.2012 листом №06/06-334 ДП "Ялтинський морський торговельний порт" повідомив позивача про те, що згідно акту КРУ Міністерства транспорту України для теплоходу "ОМЕGА " донарахована сума причального збору під час стоянки в ДП "Ялтинський морський торговельний порт" в період з 01.01.2009 року по 21.12.2009 року в розмірі 326139,64 доларів (в постанові суду першої інстанції помилково зазначено гривень), у зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачу висилалися претензії та рахунки на сплату. Однак, до теперішнього часу заборгованість погашена не була та заходи щодо врегулювання зазначеного питання в судовому порядку позивачем не приймалися, тому, згідно п. в ст. 91 КТМ України капітаном ДП "Ялтинський морський торговельний порт" відмовлено в видачі дозволу на вихід для теплоходу "ОМЕGА " (арк. с. 30).

13.03.2012 тимч. в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_12 капітану ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_3 було надіслано лист № 06/06-333, з якого вбачається, що на підставі висновків Акту перевірки КРУ Мінтранса про донарахування суми причального збору теплоходу "ОМЕGА " під час стоянки в ДП "Ялтинський морський торговельний порт" в розмірі 326139,64 доларів США, а також згідно ст. 91 КТМ України, тимч. в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_12 просить капітана ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_3 відмовити в видачі дозволу на вихід для теплоходу "ОМЕGА " (арк. с. 68).

14.03.2012 капітаном ДП "Ялтинський морський торговельний порт" було прийнято розпорядження № 03/21-33, з якого вбачається, що на підставі листа тимч. в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_12 № 06/06-333 від 13.03.2012 у зв'язку з несплатою теплоходом "ОМЕGА " портових зборів, згідно п. в ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України вихід в море теплоходу "ОМЕGА " не дозволено до вирішення питання по сплаті портових зборів (арк. с. 31).

В документах третьої особи мова йде про несплату позивачем в одному випадку причального збору, в інших - портових зборів.

З оборотно-сальдової відомості ДП "Ялтинський морський торговельний порт" за рахунком №362 також вбачається, що будь-яка заборгованість за період 01.01.2012 -22.03.2012 у позивача перед ДП "Ялтинський морський торговельний порт" не значиться (арк. с. 131).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційних скарг відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Цивільного Кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995, № 176/95-ВР.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 509 Цивільного Кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

- договори та інші правочини;

- інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст.86 Кодексу торговельного мореплавства України державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту (центральному органу виконавчої влади в галузі рибного господарства) і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського рибного) порту, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства).

Згідно зі ст. 88 Кодексу торговельного мореплавства України оформлення приходу суден у порт і виходу з порту відноситься до функцій капітанів морських портів.

Відповідно до п.1.2 Положення про капітана морського торгівельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 18.10.2000 року № 573, капітан морського торговельного порту України - посадова особа, яка здійснює державний нагляд за мореплавством у морському торговельному порту України.

Згідно з п.1.6 Положення про капітана морського торгівельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 18.10.2000 року № 573, капітан порту очолює службу капітана порту до складу якої входять: Інспекція державного портового нагляду; дипломно-паспортний відділ, лоцманська служба. У державному морському порту капітан порту і служба капітана порту входять до складу порту.

Відповідно до ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.

Згідно з п.2.2 Положення про капітана морського торгівельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 18.10.2000 року № 573, до обов'язків капітана порту відноситься надання дозволу на вихід з порту в порядку, встановленому Міністерством транспорту України.

Відповідно до ст. 116 Кодексу торговельного мореплавства України (КТМ України) в морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надати послуги в галузі торговельного мореплавства. Права та обов'язки морського агента виписані положенням ст.117 цього кодексу.

Звичайні повноваження морського агента можуть бути обмежені судновласником, однак, і за таких обставин будь-яка угода, укладена ним (морським агентом) з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною та обов'язковою для довірителя якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження (ст.118 КТМ України).

З аналізу наведених норм вбачається, що правовідносини з морського агентування врегульовані Кодексом торговельного мореплавства. Морські агенти діють на підставі договору морського агентування.

Морський агент надає послуги судновласнику шляхом реалізації функцій, покладених на нього законом або договором і тому виступає як самостійний суб'єкт у правовідносинах з третіми особами.

Укладені позивачем та третьою особою угоди та договори з морським агентом є чинними, ніким не оспорені, у встановленому порядку недійсними не визнані.

Та обставина, що відповідач діє від імені та за дорученням судновласника не звільняє його від взятих на себе за договором зобов'язань та від відповідальності за порушення взятих зобов'язань.

Стороною договору є відповідач, а не судновласник, що прямо вбачається з умов договору, який, при певних обставинах, повинен нести відповідальність за наслідки порушення умов договору.

Також ст.ст. 116-119 Кодексу торговельного мореплавства, які передбачають укладення договорів морського агентування, що встановлюють обов'язки агента надавати послуги не тільки щодо укладення угод чи сприяння в їх укладенні, а й щодо надання інших послуг.

Відповідно до ст. 26 Конвенції ООН з морського права 1982 року, ратифікованої Законом України № 728-XIV від 03.06.99, іноземне судно, що проходить через територіальне море, може обкладатися тільки зборами в оплату за конкретні послуги, надані такому судну.

Відповідно до ст. 127 згаданої Конвенції транзитний рух не підлягає обкладенню жодним митом і податками або іншими зборами, за винятком зборів, що стягуються за конкретні послуги, надані у зв'язку з таким рухом.

Згідно статті 118 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник або інший довіритель зобов'язані:

а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій;

б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою;

в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною та обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження.

Виходячи з характеру відносин, що виникають між агентом і судновласником при виконанні цього договору, можна кваліфікувати його як договір доручення. Так, згідно зі ст. 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Договір морського агентування в торговельному мореплавстві прийнято називати агентською угодою.

Між судновласником і агентом укладений такий вид агентської угоди:

- угода на генеральне агентування (general agency agreement) - надає агенту виключне право на агентування суден судновласника в зоні дії агента. При цьому агенту надаються широкі повноваження з усіх питань обслуговування судна, вантажу, пасажирів, екіпажу, парку устаткування, а також із буксирування вантажів (замовлення вантажу або прийняття замовлення на вантаж), інкасації фрахтової виручки та з інших комерційних питань.

Генеральний агент - це агент, який займається агентуванням суден у декількох портах регіону на підставі договору із судновласником. Такий агент виконує ці обов'язки через субагентів у портах на підставі укладених із ними угод або через філії компаній.

При портовому агентуванні морський агент організує постановку судна і забезпечує виконання навантажувально-розвантажувальних робіт, наймає від імені і за рахунок судновласника стивідорів, тальманів і інших осіб та слідкує за належним виконанням ними своїх обов'язків, забезпечує постачання суден бункером, водою, записними частинами, організує відзив вантажів тощо. Морський агент повинен постійно інформувати судновласника про стан в порту і заходів, що ним застосовуються для найшвидшої обробки судна. При виникненні відповідних ситуацій морський агент наймає сюрвейерів і організує захист інтересів судновласника у відповідності із місцевим законодавством.

Як визначає частина друга статті 118 Кодексу торговельного мореплавства, морський агент повинен здійснювати свою діяльність в інтересах судновласника добросовісно і у відповідності із практикою морського агентування; діючи в межах своїх повноважень і не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.

На міжнародному рівні вимоги відносно ділової етики і професіоналізму морських агентів закріплені в Мінімальних стандартах для морських агентів, що затверджені Конференцією ООН з торгівлі та розвитку від 7 вересня 1988 року і які мають рекомендаційний характер.

В договорі агентування, як правило, передбачається обов'язок морського агента надавати судновласнику звіт про результати проведеної роботи в порядку і в строки, що визначені договором, що дає змогу судновласнику з'ясувати добросовісно виконує морський агент свої повноваження чи ні.

Довіритель повинен надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій, відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою.

Крім того, судновласник або інший довіритель несе відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Стосовно відповідальності судновласника перед третіми особами за наслідки дій морського агента в межах його повноважень, то вважається, що законодавець мав на увазі ті випадки, коли морський агент діє від імені судновласника або іншого довірителя, а не випадки, коли агент діє від власного імені хоча і у відповідності із договором морського агентування.

Діючим законодавством України не визначаються як поняття "звичайні повноваження морського агента", так і "спеціальні повноваження морського агента".

Однак на практиці, спеціальні повноваження морського агента визначаються шляхом перерахування конкретних дій, що йому доручаються.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття відповідачем розпорядження № 03/21-33 від 14.03.2012 "Про затримку теплоходу «ОМЕGА », судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про його безпідставність.

Підставою прийняття відповідачем розпорядження № 03/21-33 від 14.03.2012 про затримку теплоходу «ОМЕGА »став лист тимч. в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_12 № 06/06-333 від 13.02.2012 року, в якому зазначено про необхідність капітану ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_3 відмовити позивачу в видачі дозволу на вихід для теплоходу «ОМЕGА », у зв'язку з несплаченою позивачем сумою причального збору, донарахованого актом перевірки КРУ Мінтранса.

Проаналізувавши акт перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку, що з акту перевірки вбачається, що недонарахування позивачу причального збору за 2009 рік сталося у зв'язку з відсутністю контролю за правильністю нарахування портових зборів з боку заступника начальника порту з інвестицій, маркетингу та персоналу ДП "Ялтинський морський торговельний порт" за заступником начальника порту з інвестицій, маркетингу так персоналу ДП "Ялтинський морський торговельний порт", на якого покладені такі обов'язки.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що в акті позапланової перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Ялтинський морський торговельний порт" зазначено саме про порушення, допущене з вини посадових осіб ДП "Ялтинський морський торговельний порт", а не позивача чи його морського агента..

Актом перевірки наявність боргу судновласників «ОМЕGА »взагалі не встановлена.

При цьому, суд першої інстанції встановив і це не заперечується відповідачем та третьою стороною, що в 2008 -2011 роках взагалі були відсутні договірні правовідносини між позивачем та ДП "Ялтинський морський торговельний порт".

Позивачем в 2009 році, за який проводилася позапланова перевірка окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Ялтинський морський торговельний порт", послуги, пов'язані з заходженням судна «ОМЕGА »до ДП "Ялтинський морський торговельний порт", надавалися морським агентством "Шатл -Транс ЛТД" згідно угод від 20.03.2008 та від 25.03.2009.

Відповідно до умов вищевказаних агентських угод Судновласник призначає Агента бути його генеральним агентом в портах Ялти, Євпаторії, Севастополя.

Судом встановлено, що зазначеними угодами передбачено, що:

- оплата зборів, послуг, робіт, постачання, дісбурсментських витрат судна здійснюється агентом за наявності рахунків постачальників послуг, які у подальшому покриваються позивачем:

- агент зобов'язаний у випадку необхідності інформувати Судновласника/Фрахтувальника про зміну тарифів та зборів;

- розмір портових зборів, сплат та інших платежів, які сплачуються судном в портах України, визначається у відповідності до діючих тарифів, затверджених КМ України та Міністерством транспорту України.

З вищевикладеного вбачається, що в 2009 році у позивача не було прямих взаємовідносин з ДП "Ялтинський морський торговельний порт", зазначені правовідносини були у морського агентства "Шатл -Транс ЛТД", який здійснював представництво інтересів позивача перед ДП "Ялтинський морський торговельний порт" згідно агентських угод.

Отже, позивач не мав можливості перевірити правильність формування ДП "Ялтинський морський торговельний порт" розміру причального збору, рахунки на сплату якого виставлялися морському агентству "Шатл -Транс ЛТД", який виставляв позивачу нові рахунки з урахуванням агентських зборів, в яких розмір причального (портового) збору, встановленого ДП "Ялтинський морський торговельний порт", не зазначався.

З матеріалів справи вбачається, що за 2009 рік у морського агентства "Шатл -Транс ЛТД" перед ДП "Ялтинський морський торговельний порт" та у позивача перед морським агентством "Шатл -Транс ЛТД" будь-якої заборгованості не було.

На момент прийняття рішення судом першої інстанції відсутні в бухгалтерському обліку ДП "Ялтинський морський торговельний порт" докази формування боргу позивача на підставі акту перевірки ДП "Ялтинський морський торговельний порт" Контрольно-ревізійним управлінням фінансового контролю та протидії корупції на суму 326139,64 доларів США.

Формування цієї заборгованості по рахунку №071 20.04.2012, при викладених обставинах, немає правового значення та не є належним та допустимим доказом.

Акт будь-якої перевірки не є Актом в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України і не може окремо бути оскарженим в суді будь-ким, це є думка спеціаліста. Будь-який Акт перевірки оцінюється судом при розгляді справ з іншим предметом, наприклад про стягнення заборгованості на підставі рішень, прийнятих згідно висновків зазначених актів.

Щодо здійснення ДП "Ялтинський морський торговельний порт" заходів по стягненню зазначеної суми в розмірі 326139,64 доларів США в судовому порядку, судом першої інстанції встановлено, що ДП "Ялтинський морський торговельний порт" не виставляло претензію безпосередньо Granada Logistics S.A.

ДП "Ялтинський морський торговельний порт" 23.12.2011 зверталось до Господарського суду АР Крим з позовом до Granada Logistics S.A. про стягнення з Granada Logistics S.A. суми у розмірі 326139,64 доларів США.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 26.12.2011 по справі № 5002/21-6215-2011 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду (арк. с. 196).

Отже, вищевикладене підтверджує, що спір по сумі 326139,64 доларів США, яка на думку ДП "Ялтинський морський торговельний порт" є заборгованістю позивача зі сплати портових зборів за 2009 рік та встановленої актом перевірки КРУ Мінтранса, судовими органами по суті не розглядався.

Таким чином, доводи позивача, що наявність боргу не підтверджена бухгалтерськими документами третьої особи, та не підтверджена жодним судовим рішенням, заслуговують на увагу і приймаються судовою колегією.

Аналіз судової практики, пов'язаної з стягненням заборгованості по сплаті портових зборів, штрафів та інших платежів, свідчать про те, що належним відповідачем в них є морський агент, а не судновласник (Постанови Вищого господарського суду України від 05.07.2011 у справі №21/15 (17/55-63), від 10.03.2011 у справі №6/108/10, від 28.11.2006 у справі №2-11/7708-2006).

Матеріали справи містять докази того, що судновласник надавав морському агенту достатні грошові кошти для здійснення його функцій і саме третя особа ДП «Ялтинський морський торговельний порт»є відповідальним за виставлені морському агенту рахунки і зазначені в них суми. Відповідач та третя особа не надали доказів того, що в діях судновласника наявні будь-які неправомірні дії, пов'язані з оплатою рахунків.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що у позивача відсутня належним чином підтверджена заборгованість з оплати суми портових зборів за 2009 рік в розмірі 326139,64 доларів США, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що розпорядження капітана Ялтинського морського торгівельного порту ОСОБА_3 № 03/21-33 від 14.03.2012 про відмову в наданні дозволу виходу, в море теплоходу «ОМЕGА »прийняте на підставі некваліфікованих, необ'єктивних, необґрунтованих та не підтверджених належними та допустимими доказами відомостей, а тому підлягає скасуванню, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині правомірно задовольнив.

Щодо позовних вимог про визнання вищезазначеного розпорядження протиправним, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що капітан Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3, не надавши дозвіл на вихід в море теплоходу «ОМЕGА », діяв на виконання листа тимч. в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_12 № 06/06-333 від 13.03.2012, в якому містились дані, що на підставі висновків акту перевірки КРУ Мінтранса про донарахування суми причального збору теплоходу «ОМЕGА »під час стоянки в ДП "Ялтинський морський торговельний порт" в розмірі 326139,64 доларів США, а також згідно ст.91 КТМ України, просить капітана ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_3 відмовити в видачі дозволу на вихід для теплоходу «ОМЕGА ».

Відповідно до ст.91 Кодексу торговельного мореплавства України капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту, зокрема, в разі:

в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів;

Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених недоліків за висновком Інспекції державного портового нагляду або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.

Згідно з п.3.1 Положення про капітана морського торгівельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України 18.10.2000 року № 573, до прав капітана порту відноситься: забороняти вихід судна в море, зокрема, у випадках:

- несплати встановлених зборів, штрафів та інших передбачених законодавством платежів;

Суд першої інстанції дійшов висновку, що при викладених обставинах, Капітан ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_3, отримавши лист в.о. начальника ДП "Ялтинський морський торговельний порт" ОСОБА_12 № 06/06-333 від 13.03.2012 щодо несплати позивачем суми причального збору в розмірі 326139,64 доларів США не зобов'язаний був перевіряти фактичну наявність такого боргу у позивача.

Таким чином, суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним розпорядження капітана Ялтинського морського торгівельного порту ОСОБА_3 № 03/21-33 від 14.03.2012.

Однак, при цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова в наданні дозволу на вихід судна з підстав наявності у позивача боргу по портовому збору за 2009 рік з урахуванням обставин, встановлених судом, є незаконною.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання капітана Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3 надати дозвіл на вихід з Ялтинського морського торговельного порту теплоходу «ОМЕGА », що належить позивачу на праві власності, суд правомірно задовольнив ці вимоги частково.

Судом першої інстанції перевірено документи, надані сторонами, та встановлено, що станом на 12.03.2012 позивачем здійснено оплату портових зборів та інших платежів згідно рахунків, які виставлялися ДП "Ялтинський морський торговельний порт".

Судом встановлено, що на час розгляду справи теплохід «ОМЕGА »продовжує знаходитися в Ялтинському морському торговельному порту, у зв'язку з чим позивач має сплачувати відповідні портові збори та інші платежі на користь ДП "Ялтинський морський торговельний порт".

Так, відповідно до ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України витрати, пов'язані з здійсненням капітаном морського порту прав, передбачених цією статтею, зокрема, щодо відмови у видачі судну дозволу на вихід з порту, покладаються на судновласника.

Враховуючи, що сторонами по справі та третьою особою у судове засідання не надано доказів щодо сплати позивачем за період з 12.03.2012 по день розгляду справи відповідних портових зборів та інших платежів на користь ДП "Ялтинський морський торговельний порт", суд позбавлений можливості перевірити наявність або відсутність у позивача заборгованості за цей період, що у випадку її наявності згідно зі ст. 91 Кодексу торговельного мореплавства України унеможливлює вихід теплоходу «ОМЕGА »з Ялтинського морського торговельного порту до її погашення.

Вирішення питання щодо надання дозволу на вихід з Ялтинського морського торгівельного порту теплоходу «ОМЕGА »є компетенцією капітана Ялтинського морського торгівельного порту, до якої суд позбавлений можливості втручатися.

Враховуючи вищевикладене, суд вважав, що належним засобом захисту права позивача є зобов'язання капітана Ялтинського морського торговельного порту ОСОБА_3 вирішити питання про надання дозволу на вихід з Ялтинського морського торгівельного порту теплоходу «ОМЕGА », що належить Компанії Logistics S.A.", за умови сплати позивачем на користь ДП "Ялтинський морський торговельний порт" поточних платежів в період з 12.03.2012 до дня виходу теплоходу «ОМЕGА »з Ялтинського морського торговельного порту.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів предмет позову і підстава позову. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є те, що конкретно вимагає позивач обравший спосіб захисту цього права чи інтересу, що є змістом вимоги.

Підстави позову -це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

У суду першої інстанції, при викладених обставинах, були підстави для зміни предмету позовних вимог, так як принцип диспозитивності означає, що процес розгляду адміністративного спору виникає, як правило, з ініціативи зацікавлених осіб і суд вирішує тільки ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і суд не може вийти за межі цих вимог. Дії адміністративного суду залежать від вимог позивача і заперечень відповідача, адміністративний суд вирішує справу в обсязі заявлених сторонами вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Як правило, спосіб захисту визначається у матеріальному праві: стаття 16 Цивільного кодексу України, стаття 20 Господарського кодексу України.

Обраний позивачем спосіб захисту права не може бути використаний при розгляді цього спору та такий позов в частині зобов'язання капітана надати дозвіл, не може бути задоволений, оскільки згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України, статті 16 Цивільного кодексу України та статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту права є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Разом з тим, законодавство не встановлює, що будь-який з цих способів захисту права може бути використаний під час будь-якого судового розгляду. Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. Обраний спосіб захисту права має кореспондувати з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем суд виявив порушення прав позивача, однак якому не кореспондує обраний ним спосіб захисту права, тому суд вийшов за межі позовних вимог та ці вимоги задовольнив відповідно вимог законодавства.

Отже, позовні вимоги в цій частині правомірно також задоволені судом першої інстанції частково.

Доводи, мотиви, обґрунтування заявників апеляційних скарг спростовуються наданими доказами та нормами діючого законодавства України.

Посилання представника третьої особи на оборотно-сальдову відомість по рахунку №071, в якій відображений борг позивача в сумі 326139,64 доларів (арк. с. 281, 282) не може бути прийнято судовою колегією в якості належного та допустимого доказу наявності заборгованості у позивача, оскільки зазначений документ не був наданий при розгляді справи судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що були наявні перешкоди для надання зазначеного доказу суду першої інстанції, крім того, представник третьої особи пояснив, що зазначеного документу на момент розгляду справи в суді першої інстанції не існувало, він сформований лише 20.04.2012, тому зазначений документ не має правового значення і є внутрішнім документом позивача і може бути предметом оцінки судом нарівні з іншими доказами при розгляді спору, пов'язаного зі стягненням спірної суми в порядку господарського судочинства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", Прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.12 у справі № 2а-2848/12/0170/1 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.12 у справі № 2а-2848/12/0170/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2012 р.

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна

Судді М.А.Санакоєва

О.Е.Єланська