Постанова № 286908, 09.11.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2006 р. Справа № 11/347-05

за позовом відкритого акціонерного товариства „Шаргородський маслозавод”, м. Шаргород

до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі, м.Шаргород

про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення-рішення.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників:

від позивача - О.Олексюк - голова правління, С.Гаврилишина, А.Шишковська за довіреністями;

від відповідача - В.Берещук, Р.Василик за довіреностями;

інші - В.Радзієвський - експерт.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ № 0001352301/0 від 30.06.2005р..

В процесі судового розгляду позивач подав заяву про зміну позовних вимог в якій просить визнати протиправним та скасувати вказане податкове повідомлення-рішення.

Позов мотивовано тим, що в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, зокрема п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805.

Відповідач у відзиві на позов просить залишити в силі вищенаведені повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ, у позові позивачу відмовити.

При розгляді справи була призначена судово-бухгалтерська експертиза за наслідками якої суду надано висновок від 04.09.2006р. № Е-19.

Ухвалою суду від 16.10.2006р. за заявою відповідача - Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції проведено заміну відповідача на державну податкову інспекцію у Шаргородському районі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з‘ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено.

Шаргородським відділенням Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства „Шаргородський маслозавод” (код 00444576) за період з 01.08.2004р. по 31.03.2005р.

Предметом перевірки було ведення податкового обліку та правильності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), неподаткових доходів, встановлених законодавством, а також дотримання вимог іншого законодавства.

За результатами перевірки було складено акт № 12/23/00444576 від 24.06.2005р., на підставі якого Шаргородським відділенням Жмеринської ОДПІ було прийнято та направлено ВАТ „Шаргородський маслозавод” податкове повідомлення-рішення № 0001352301/0 від 30.06.2005р. яким останньому зменшено бюджетне відшкодування за платежем –податок на додану вартість (надалі ПДВ) на загальну суму 642 828 грн..

Підставою зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, як випливає з акту перевірки стало те, що ВАТ „Шаргородський маслозавод” порушило:

- п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” та п. 6 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.05.1999 р. № 805, в наслідок чого збільшено від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за 2004 рік на суму 426041 грн., в тому числі по періодах:

- за серпень –на 2132 грн., за вересень –на 219566 грн., за жовтень –на 90157 грн., за листопад –на 45084 грн., за грудень –на 69102 грн.;

за 2005 рік на суму 221051 грн., в тому числі:

- за січень –на 132134 грн., за лютий –на 40755 грн., за березень –на 48162 грн..

Суд вважає, що такий висновок податкового органу не відповідає вимогам чинного податкового законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” (із змінами та доповненнями), суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Податковим органом в акті перевірки порушень у визначені підприємством податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість не встановлено.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з поставки товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою вантажною митною декларацією.

За період з 01.08.2004р. по 31.03.2005р. ВАТ „Шаргородський маслозавод” здійснювало вивезення товарів за межі митної території України на загальну суму 12 678 422 грн..

Податковим органом порушень у визначенні підприємством ставки податку при експорті не встановлено. Всі зовнішньоекономічні операції засвідчені належним чином оформленими вантажними митними деклараціями, що підтверджено пунктом 3.1 акту перевірки № 12/23/00444576 від 24.06.2005р.

Пунктом 11.21 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі.

Виконання позивачем вимог п. 11.21 Закону України „Про податок на додану вартість” підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за серпень-грудень 2004 року та січень-березень 2005 року, а також книгами обліку продажу товарів (робіт, послуг) та книгами придбання товарів (робіт, послуг), дані яких між собою узгоджуються.

Законом не передбачено спеціального (виключного) режиму відшкодування податку на додану вартість для переробних підприємств, а лише спеціальний режим сплати податку. Законом не визначено спеціального порядку відшкодування податку на додану вартість у разі виникнення від’ємного значення чистої суми податкових зобов’язань звітного періоду у переробного підприємства.

Підприємство за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період вело окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та окремий облік іншої продукції.

За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока, підприємство відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість” визначало суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникли у зв’язку з переробкою та продажем такої продукції, і складало окрему податкову декларацію. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перерахована переробним підприємством на його окремий рахунок та в подальшому була використана виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам. Крім того, підприємство разом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період щомісяця складало попередній розрахунок надходження і використання податку на додану вартість, нарахованого на обсяги реалізації молока та молочної продукції. Цей розрахунок погоджувався з відповідним управлінням агропромислового комплексу районної державної адміністрації.

Відсутність в діях позивача порушень податкового законодавства, а саме п. 11.21. ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999р. № 805, підтверджено висновком судово-бухгалтерської експертизи № Е-19 від 04.09.2006р..

Відповідно до даного висновку, чинним законодавством України, що регулює нарахування та сплату податку на додану вартість, не заборонено відшкодування переробному підприємству суми податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товарів (робіт, послуг) для переробки закупленого у сільгоспвиробників молока в разі продажу виготовленої продукції на експорт за нульовою ставкою.

Включення операцій з продажу на експорт продукції, що виготовлена з придбаного у сільгоспвиробників молока, до спеціальної податкової декларації, в якій відображаються операції з продажу виготовленої з придбаного у сільгоспвиробників молока продукції, як того вимагає податковий орган, веде до відшкодування податкового кредиту по експортованій продукції за рахунок зменшення належної сільгоспвиробникам дотації. Чинним законодавством таке не передбачається.

У пункті 11.21 статті 11 Закону України „Про податок на додану вартість” від та пункті 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, не міститься положень щодо відображення в декларації з податку на додану вартість операцій з продажу на експорт продукції, про порушення яких йдеться в пункті 2.5 акту.

В зв’язку з цим висновок податкового органу, вказаний в п. 4 акту комплексної планової документальної перевірки № 12/23/00444576 від 24.06.2005р. про те, що ВАТ „Шаргородський маслозавод” порушило п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР та п. 6 Порядку затвердженого постановою КМУ від 12.05.1999р. № 805, в результаті чого збільшено від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість за 2004 рік на суму 2132 грн., в тому числі по періодах:

- за серпень –2132 грн.;

п. 11.21 ст. 11 Закону №168/97-ВР та п. 6 Порядку затвердженого постановою КМУ від 12.05.1999 р. № 805 в результаті чого збільшено від’ємне значення чистої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість за 2004 рік на суму 423909 грн., в тому числі по періодах:

- за вересень –на 219566 грн;

- за жовтень –на 90157 грн;

- за листопад –на 45084 грн.;

- за грудень –на 69102 грн.

за 2005 рік на суму 221051 грн., в тому числі:

- за січень –на 132134 грн.;

- за лютий –на 40755 грн.;

- за березень –на 48162 грн.,

документально не підтверджується.

Також у висновку експертизи зазначено, що облік господарських операцій, викладений в п. 2.5 акту перевірки № 12/23/00444576 від 24.06.2005 р., відповідає вимогам Інструкції ”Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов”язань і господарських операцій підприємств і організацій” затверджену наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 21 .12.1999р. за № 893/4186 та вимогам ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 –Х1V від 16 липня 1999 року. Методологічні неточності ведення бухгалтерського обліку не впливають на стан податкового обліку.

Представником державної податкової інспекції у Шаргородському районі надано зауваження до висновку судово-бухгалтерської експертизи № Е-779 від 04.09.2006 р.

Дані зауваження суд до уваги не бере, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи і не спростовують висновків судово-бухгалтерської експертизи і є ідентичними змісту п. 2.5 акту перевірки та відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 19. Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 визначає, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина3 вказаної норми встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність свого рішення, а отже позов ВАТ „Шаргородський маслозавод” є обґрунтованим, відповідає дійсним обставинам та законодавству, а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України, витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційно технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України. Окрім того позивачем проведено оплату послуг експерта в розмірі 750 грн., які також слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 89, 94, 98, 153, 158, 160, 162, 163, 167, 254, 255, п. 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001352301/0 від 30.06.2005 р. Жмеринської об‘єднаної державною податкової інспекції.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства „Шаргородський маслозавод” (вул. Леніна, 284, м. Шаргород Вінницької області, код 00444576) 85 грн. витрат із сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 750 грн. витрат на оплату експертизи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Матвійчук В.В.