Ухвала суду № 28689924, 15.01.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р. Справа № 5019/2009/12

за позовом Заступник прокурора м. Рівне в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27.

до відповідача Підприємець Ляшук Олександр Євгенійович м.Рівне, вул.Дворецька, 35/1

про стягнення в сумі 1 211 грн. 62 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

Від позивача : Бондар Ю.М. (довіренсть №01-10/1 від 02.01.2013 року)

Від відповідача : не з"явився

Від органу прокуратури: Герасимчук Ю.М. (посвідчення №010595 від 20.10.2012 року.)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області в особі управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Підприємця Ляшук Олександра Євгенійовича про стягнення 1069, 33 грн. основного боргу, 105,01 грн. пені, 30,60 грн. 3% річних, 6,68 грн. збитків від інфляції.

В судовому засіданні представник позивача та органу прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та органу прокуратури, вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд керувався наступним.

01 лютого 2010 року між Комунальним підприємством "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (підприємство, позивач) та Підприємцем Ляшуком Олександром Євгенійовичем (споживач, відповідач) було укладено договір на відпуск теплової енергії №1184 (договір), відповідно до предмету якого підприємство зобовязується надати споживачеві теплову енергію, а споживач в свою чергу зобов"язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 1.4. договору теплова енергія подається споживачу за адресою: вул. Набережна, 14.

Відповідно п. 5.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів.

Як зазначено в п. 5.4. договору рорзрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Як зазначено в загальних відомостях про об"єкти споживача до договору №1184 загальна площа обєкта становить 39,2 кв.м..

Відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради №177 від 11.10.2011 року вартість 1 Гкал для інших споживачів становить 904,20 грн. та 24,41 грн. за 1 кв.м..

Відповідно до п. 5.3. договору споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства, при цьому споживач самостійно отримує рахунок.

Як підтверджується матеріалами справи, за період з 01.01.2012 року по 18.10.2012 року позивач відповідно до умов договору надавав відповідачу послуги на відпуск теплової енергії, в свою чергу відповідач частково сплатив за надані послуги, проте станом на час розгляду справи за відповідачем перед КП "Теплотранссервіс" рахується заборгованість за договором на відпуск теплової енергії №1184 від 01 лютого 2010 року в сумі 1069,33 грн..

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно Закону України від 02 червня 2005 року "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори на відпуск теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч.6 ст.19 вказаного Закону та п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 627 ЦКУ відповідно сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.3.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію: пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних від простроченої суми та сплату основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач за період прострочення з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року на суму боргу нарахував відповідачу пеню в сумі 105,01 грн., даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, відповідно до статті 625 ЦКУ та п. 6.3.3. договору за період прострочення сплати основного боргу з 01.02.2012 року по 18.10.2012 року нарахував відповідачу 30,60 грн. 3% річних, даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

Позивач, відповідно до статті 625 ЦКУ та п. 6.3.3. договору за період прострочення сплати основного боргу з 01.01.2012 року по 01.09.2012 року нарахував відповідачу 6,68 грн. інфляційних втрат, даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу розмірі 1069,33 грн., пені в сумі 105,01 грн., 3% річних на суму 30,60 грн. та інфляційних втрат в сумі 6,68 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Підприємця Ляшука Олександра Євгенійовича (м.Рівне, вул.Дворецька, 35/1, і.н. 2847203253) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (м.Рівне, вул.Д.Галицького, 27, код ЄДРПОУ 30841056) основного боргу в розмірі 1069,33 грн., пені в сумі 105,01 грн., 3% річних на суму 30,60 грн. та інфляційних втрат в сумі 6,68 грн.

3. Стягнути з Підприємця Ляшука Олександра Євгенійовича (м.Рівне, вул.Дворецька, 35/1, і.н. 2847203253) в доход державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.01.2013 року

Суддя Качур А.М.