Рішення № 28689876, 17.12.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" грудня 2012 р.Справа № 16/56/5022-864/2012Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", вул. Приходька, 46/2, м. Рівне.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС", с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область .

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився.

відповідача: Бойчук В.І. -представник, довіреність № б/н від 14.12.2011 року.

Суть справи.

Ухвалою суду від 26.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.12.2012 року на 11 год. 30 хв., керуючись п.п.2,3 ч.1 ст.77 ГПК України в межах строків, встановлених ст.69 ГПК України.

Приватне підприємство "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", вул. Приходька, 46/2, м. Рівне, звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС", с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, про cтягнення заборгованості в сумі 719781 грн. 17 коп., в тому числі: суми основного боргу - 632535 грн. 38 коп., суми відсотків річних - 58163 грн. 86 коп., суми пені - 29081 грн. 93 коп., судового збору в сумі 15395 грн. 62 коп. (з врахуванням заяви № без номера від 05.11.2012 року про зменшення позовних вимог).

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу № 82 від 02.04.2012 року.

В судове засідання представник позивача не з'явився. 17.12.2012 року від позивача надійшов лист № без номера від 17.12.2012 року, в якому він повідомляє суд, що у зв'язку із складними погодними умовами представник позивача в судове засідання з'явитися не може, просить суд розгляд справи провести без участі його представника, також позивачем надіслано додаткові пояснення від 17.12.2012 року по справі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, заявив про сплату ним 100 000 грн. основного боргу, однак заперечив проти стягнення пені та 30% річних.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

02 квітня 2012 року між Приватним підприємством "Фірма "Агро-Центр", надалі "Продавець", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", надалі "Покупець", з другої сторони, був укладений договір купівлі-продажу № 82, згідно п. 1.1. р. 1 якого "Продавець" зобов'язується передавати запчастини, комплектуючі, допоміжні матеріали сільськогосподарського призначення. (в подальшому -Товар) у власність "Покупця" відповідно до його замовлення, а "Покупець" зобов'язується приймати та оплачувати отриманий Товар на умовах, зазначених у цьому договорі.

У відповідності до п. 1.2 р. 1 договору асортимент та ціна Товару, який поставляється (передається у власність) "Покупцю" попередньо погоджується Сторонами.

Згідно п. 1.3 р. 1 договору Сторони погоджуються, що рахунок-фактура на Товар є документом, який засвідчує остаточно узгоджені Сторонами назву, кількість, ціну (вартість) Товару, згідно замовлень "Покупця".

Як визначається в п. 2.1 р. 2 договору загальна сума цього договору (тобто загальна вартість усього товару, поставленого за цим договором) Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого Товару та узгодженої на нього ціни, відповідно до видаткових накладних.

У відповідності до п. 2.3 р. 2 договору оплата Товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок "Продавця" наступним чином: п.п. 2.3.1 п. 2.3 р. 2: умови оплати "Покупцем": 10% передоплата, 40% протягом 10-ох банківських днів з моменту передачі окремої партії за видатковою накладною, але не пізніше 5 червня, 25% до 15 липня 2012 р., 25% до 15 серпня 2012 р.

Згідно п. 2.4 р. 2 договору датою оплати (отримання грошей "Продавцем") вважається дата зарахування грошових коштів на банківський поточний рахунок "Продавця".

Як визначається в п. 3.1 р. 3 договору момент передачі товару визначається згідно дати виписки видаткової накладної; для передачі Товару "Покупцеві" представник "Покупця" зобов'язаний надати представнику "Продавця" довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до п. 7.1 р. 7 договору купівлі-продажу № 82 від 02.04.2012 року, даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє терміном на 1 рік, але у будь-якому випадку, до моменту повного та належного виконання усіх своїх зобов'язань за цим договором; у випадку, якщо протягом 30 календарних днів до моменту закінчення цього строку жодна із Сторін не повідомить протилежну Сторону про свою відмову від продовження строку дії договору, строк дії договору щоразу автоматично пролонговується строком на 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих зобов'язань поставив відповідачеві товар згідно видаткових накладних :

- № РН-0565 від 03.05.2012 року на суму 514264 грн. 38 коп.;

- № РН-0818 від 05.06.2012 р. на суму 122792 грн. 45 коп.

- № РН-0817 від 05.06.2012 року на суму 122520 грн.

- № РН-0821 від 06.06.2012 року нас суму 11100 грн.

- № РН-0822 від 06.06.2012 року на суму 68030 грн. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

Всього на загальну суму 838706 грн. 83 коп.

Відповідач отримав вказаний в накладних товар, що підтверджується: підписом відповідача на вказаних видаткових накладних, а також довіреностями: № 140 від 02.05.2012 року та № 190 від 30.05.2012 року, що видані ОСОБА_3 (належним чином засвідчені копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи).

Будь-яких заперечень щодо отриманого товару від відповідача не поступило.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС" порушило господарське зобов'язання та сплатило за отриманий товар за вказаними накладними лише частково: згідно банківської виписки від 20.04.2012 року відповідач сплатив 116171 грн. 45 коп., згідно банківської виписки від 07.09.2012 року відповідач сплатив 40000 грн.

17.09.2012 року відповідачу було вручено вимогу № 17 від 15.09.2012 року про сплату боргу за отриманий товар по договору купівлі-продажу № 82 від 02.04.2012 року (належним чином засвідчена копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

У листі-відповіді № 1082 від 30.07.2012 року на дану вимогу відповідач зазначив, зокрема, що наявна сума боргу за поставлений товар буде оплачена ТОВ "Агробізнес" в строк до 01 вересня 2012 року.

Також в подальшому згідно банківської виписки від 19.10.2012 року відповідач сплатив 50000 грн. Всього відповідачем сплачено 206171 грн. 45 коп.

Відтак, борг відповідача за поставлений йому товар становить 632535 грн. 38 коп. (838706 грн. 83 коп. (сума, на яку поставлено товар) -206171 грн. 45 грн. (сума оплати).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

У відзиві від 23.11.2012 року на позовну заяву відповідач зазначив, зокрема, що не заперечує факту існування заборгованості перед позивачем.

В додаткових поясненнях від 17.12.2012 року позивач зазначив, зокрема, що в судовому засіданні 26.11.2012 року відповідачем було надано докази сплати ним 23.11.2012 року заборгованості в сумі 100000 грн., позивач підтверджує суду надходження вказаної суми на свій банківський рахунок, також надав копію банківської виписки від 23.11.2012 року на суму 100000 грн. (належним чином засвідчена копія банківської виписки знаходиться в матеріалах справи).

Враховуючи, що відповідачем частково сплачено суму основного боргу в розмірі 100000 грн., оцінивши подані додатково документи, суд встановив, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 100000 грн. основного боргу підлягає припиненню згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів, що підтверджують виконання відповідачем оплати повної ціни переданого йому товару та відновлення тим самим порушених майнових прав кредитора на момент розгляду спору судом, відповідачем суду не подано, тому правомірними є вимоги щодо стягнення з відповідача 532535 грн. 38 коп. боргу за переданий йому позивачем товар. А відтак, позовні вимоги в частині стягнення 532535 грн. 38 коп. боргу підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать умовам договору та не заперечені відповідачем.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача: пеню в сумі 29081 грн. 93 коп. та відсотки річних (30%) в сумі 58163 грн. 86 коп., які нараховані на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати за товар по кожній видатковій накладній за період з 06.06.2012 року по 15.10.2012 року.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що "платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін", а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.2 р. 5 договору купівлі-продажу № 82 від 02.04.2012 року у випадку прострочення оплати робіт згідно даного договору "Замовник" сплачує на користь "Виконавця" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а також проценти відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України у розмірі 30 відсотків річних.

У додаткових поясненнях від 17.12.2012 року позивач зазначив, зокрема, що Сторони помилково зазначили у даному пункті назви Сторін, як "Замовник" і "Виконавець", замість назвати їх як "Продавець" і "Покупець", зазначає також, що Сторони мали намір встановити відповідальність для "Покупця" (відповідача) у вигляді пені та 30% річних за прострочення оплати товару (п. 5.2 договору) та відповідальність для "Продавця" (позивача) у вигляді пені за порушення термінів поставки вказаного товару (п. 5.3 договору), доказами того, що сторони при укладенні договору справді мали намір встановити вищевказану відповідальність є надіслана позивачем вимога про сплату заборгованості за вих. № 17 від 15.09.2012 року та відповідь на неї відповідача вих. № 1082 від 30.07.2012 року.

Суд критично оцінює вказані твердження позивача, адже у відповіді № 1082 від 30.07.2012 року на вимогу позивача № 17 від 15.09.2012 року не йдеться про визнання відповідачем такого виду відповідальності як пеня та 30% річних, як передбачених договором купівлі-продажу № 82 від 01.04.2012 року за порушення строків оплати за поставлений товар.

Відтак, як встановлено судом, Сторонами договору купівлі-продажу № 82 від 02.04.2012 року є : "Продавець" та "Покупець", а не "Замовник" та "Виконавець", а предметом даного договору є купівля-продаж товару, а не виконання робіт. Крім того, Сторони не передбачили такого виду відповідальності, як стягнення пені та процентів у розмірі 30 відсотків річних саме за порушення "Покупцем" строків сплати вартості переданого товару.

А, відтак, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 29081 грн. 93 коп. пені та 58163 грн. 86 коп відсотків річних слід відмовити, як необґрунтовано заявлені.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, позивачем в ході розгляду справи було зменшено розмір позовних вимог шляхом подання заяви № без номера від 05.11.2012 року про зменшення позовних вимог в частині стягнення 50000 грн. основної заборгованості.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивач зменшив позовні вимоги на загальну суму 50000 грн. (682535 грн. 38 коп. (первісна сума основного боргу) -632535 грн. 38 коп. (уточнена сума основного боргу).

В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 року "Про Закон України "Про судовий збір" зазначається, зокрема, що статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення; зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених у таких нормах ГПК: частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

З огляду на наведене, суд вважає, що слід повернути із Державного бюджету України Приватному підприємству "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", вул. Приходька, 46/2, м. Рівне, ідентифікаційний код 34112560 судовий збір в сумі 3000 грн. (1000 грн. (в зв'язку зі зменшенням суми позовних вимог) + 2000 грн. (в зв'язку з припиненням провадження по справі в частині стягнення 100000 грн. основного боргу), сплачений згідно платіжного доручення №1028 від 15.10.2012 року. Платіжне доручення №1028 від 15.10.2012 року на суму 15395 грн. 62 коп. залишити в справі.

Керуючись ст.ст. 43, 49, п. 1-1. ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЗНЕС", с. Токи, Підволочиський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30915832 на користь Приватного підприємства "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", вул. Приходька, 46/2, м. Рівне, ідентифікаційний код 34112560 - 532535 грн. 38 коп. боргу та 9170 грн. 99 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

3. В частині стягнення 100000 грн. боргу провадження в справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

5. Повернути із Державного бюджету України Приватному підприємству "ФІРМА "АГРО-ЦЕНТР", вул. Приходька, 46/2, м. Рівне, ідентифікаційний код 34112560 судовий збір в сумі 3000 грн., сплачений згідно платіжного доручення №1028 від 15.10.2012 року. Платіжне доручення №1028 від 15.10.2012 року на суму 15395 грн. 62 коп. залишити в справі.

6.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

7.Рішення надіслати сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України, через місцевий господарський суд.

Рішення підписано: 24 грудня 2012 року.

Суддя С.О. Хома