Рішення № 28689702, 18.01.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2013 р.Справа № 5013/1541/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Павленко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1541/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі", м. Київ

до відповідача: Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії Аграрних наук України", Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Чарівне

про стягнення 16336,95 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву №125/2012 від 15.11.2012р. про стягнення з Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії Аграрних наук України" 30 % річних в сумі 10792,90 грн., інфляційних в сумі 132,04 грн., пені в сумі 5441,50 грн., всього - 16366,44 грн. та 700 грн. адвокатських витрат.

В обґрунтування позову позивач вказує про несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за товар, отриманий згідно договору № КГ/9-00010 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 02.03.2011р., та невиконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2012р.у справі № 5013/368/12, яким з відповідача стягнуто борг по вартості отриманого товару.

26.11.2012р. позивачем подано до господарського суду новий розрахунок 30 % річних, відповідно до якого стягненню з відповідача підлягають 30 % річних в сумі 10 763,41 грн. (а.с. 36-37).

Клопотанням від 03.01.2013 р. позивач просить стягнути з відповідача: 30 % річних в сумі 10763,41 грн., інфляційних в сумі 132,04 грн., пені в сумі 5441,50 грн., всього - 16336,95 грн. та 700 грн. адвокатських витрат (а.с. 55-56).

Враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає позовні вимоги з урахуванням їх зменшення.

Позивач явки повноважного представника в судові засідання по даній справі не забезпечив. Однак, в матеріалах справи міститься клопотання позивача № 03/2013/1 від 03.01.2013р., за змістом якого останній просить вимоги позивача задовольнити у повному обсязі та розглянути спір за наявними документами, без участі уповноваженого представника (а.с. 55 -56).

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 18.01.2013р. не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів на вимогу суду не подав, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 54).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За даних обставин, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд розглядає справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.06.2012р. у справі № 5013/368/12 задоволено позов ТОВ "Технік Енерджі" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії Аграрних наук України" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № КГ/9-00010 від 02.03.2011р. (а.с. 17-22).

За умовами вказаного договору ТОВ "Технік Енерджі" (Продавець) зобов'язався передати Державному підприємству "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії Аграрних наук України" (Покупець) у власність товар (засоби захисту рослин, та/або мікродобрив, та/або насіння), а Покупець - прийняти та оплатити такий товар (а.с. 14-16). Строк оплати Товару - 10 % від вартості Товару до 10.05.2011р.; 90% від вартості Товару до 17.10.2011р. (п. 5.5 договору).

Як встановлено рішенням господарського суду від 07.06.2012р. у справі № 5013/368/12, позивач на виконання умов договору від 02.03.2011р. №КГ/9-00010 поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 97 920,00 грн. за видатковою накладною № КГ/9-0078 від 23.05.2011р. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався лише частково в сумі 31 600,00 грн. Таким чином, за відповідачем рахувалась заборгованість в сумі 66 320,00 грн. (97 920,00 грн. - 31 600,00 грн. = 66 320,00 грн.).

На підставі встановлених обставин, згідно названого рішення з державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії Аграрних наук України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" стягнуто основну заборгованість у розмірі 66320,00 грн., пеню в розмірі 3149,15 грн., 30% річних у розмірі 6095,14 грн., інфляційні втрати в розмірі 364,60 грн., штраф у розмірі 13264,00 грн., адвокатські витрати в розмірі 8800,00 грн., витрати на судовий збір у розмірі 1783,85 грн.

Як унормовано частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду від 07.06.2012р. у справі № 5013/368/12 встановлено порушення відповідачем зобов'язання за договором від 02.03.2011р. №КГ/9-00010 з оплати вартості отриманого товару.

В силу частини другої статті 193, статей 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно статті 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф, пеню і неустойку.

Відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, сторони законодавчо наділені правом встановлювати в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій за порушення стороною договору свого зобов'язання.

Сторонами в пункті 8.2. договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 02.03.2011р. №КГ/9-00010 встановлено відповідальність Покупця товару, яким є відповідач, за прострочення виконання зобов'язання у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Вказані умови договору і передбачена ними відповідальність - пеня за порушення грошового зобов'язання та її розмір, відповідають, зокрема, положенням частини шостої статті 231 Господарського кодексу України, частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України та статтям 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, за умовами укладеного договору сторони домовились, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання здійснюється протягом п'яти років з моменту підписання договору, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить п'ять років з моменту підписання договору (пункт 8.3. договору).

Згідно пункту 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується скорочена позовна давність тривалістю в один рік.

Між тим, стаття 259 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Таким чином, оскільки сторонами в пунктах 8.2., 8.3. договору від 02.03.2011р. №КГ/9-00010 передбачено більш тривалий ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, та збільшено строк позовної давності, то застосуванню підлягають саме строки, встановлені договором.

Крім того, правовими наслідками прострочення виконання грошового зобов'язання є також нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат, що передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплату суму боргу з врахуванням індексу інфляції та процентів річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. При цьому, положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачають право сторін встановити в договорі розмір процентів річних, який може бути стягнуто у разі прострочення виконання грошового зобов'язання. Річні та інфляційні можуть бути нараховані та стягнуті за весь час прострочення.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору від 02.03.2011р. №КГ/9-00010, пунктом 8.6. договору сторони згідно п. 2 ст. 625 ЦК України дійшли згоди, що Покупець у випадку прострочення оплати Товару за користування коштами Продавця сплачує на користь останнього 30% річних.

Отже, сторонами в договорі встановлено розмір процентів річних, що підлягає стягненню відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України у разі прострочення виконання зобов'язання в розмірі 30% річних.

В силу статей 11, 509, 525, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Підстави припинення зобов'язання передбачені статтями 202-205 Господарського кодексу України, статтями 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, серед яких, зокрема, виконання, проведене належним чином.

За змістом наведених норм, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Тобто, наявність судового рішення, яким вирішено питання про стягнення суми основного боргу, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору доки борг не буде сплачено та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання і не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011).

Як повідомляє позивач, після прийняття рішення суду у справі №5013/368/12 відповідач суму боргу в розмірі 66 320,00 грн. сплатив лише 02.08.2012р., на підтвердження чого надано банківську виписку (а.с. 44).

Отже, відповідачем пропущено строк оплати вартості товару до 02.08.2012 р.

З огляду на викладене, враховуючи наведені вище вимоги законодавства і умови договору купівлі-продажу товару №КГ/9-00010 від 02.03.2011 р. та невиконання відповідачем грошового зобов'язання зі сплати суми основного боргу, господарський суд вважає правомірним нарахування позивачем після прийняття рішення у справі №5013/368/12 пені, інфляційних і 30% річних від простроченої суми за період прострочення.

Отже, виходячи з розрахунку позивача з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 5 441,50 грн. за період прострочення з 17.01.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 66 320,00 грн. в розмірі 1853,70 грн. та з 23.03.2012р. по 01.08.2012р. на суму боргу 66 320,00 грн. в сумі 3 587,80 грн.

Також підлягають стягненню з відповідача 30 % річних за період з 17.01.2012р. по 01.08.2012р. на суму боргу 66 320,00 грн. в розмірі 10 763,41 грн.

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму боргу 66320,00 грн. за період з лютого 2012 р. по травень 2012 р. у розмірі 132,04 грн. є правильним та вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню та стягненню з відповідача в сумі 16 336,95 грн., з якої: 5441,50 грн. пені, 10 763,41 грн. 30% річних та 132,04 грн. інфляційних.

У відповідності з частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 700,00 грн.

Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України відносить до складу судових витрат оплату послуг адвоката.

Як вбачається з матеріалів справи, надання відповідачеві адвокатських послуг в рамках даної справи, підтверджується договором № 13/2012 про надання адвокатських (правових) послуг від 22.10.2012 р., який укладено між позивачем та адвокатом Бонтлаб В.В.; актом здачі-приймання виконаних робіт за договором та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Бонтлаб В.В. (а.с. 24-28, 30). Зазначена особа також підписувала позовну заяву, направляла витребувані судом документи. Факт понесення позивачем витрат з оплати послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням № 137 від 08.11.2012 р. на суму 700,00 грн. (а.с. 31).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії Аграрних наук України" (27241, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Чарівне, ідентифікаційний код 00729913) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (03038, м.Київ, вул. Ямська, 28А, ідентифікаційний код 35076670, п/р 26004010307331 в Міжнародний Інвестиційний банк в м. Київ, МФО 380582) заборгованість в сумі 16 336,95 грн., з якої: 10 763,41 грн. 30% річних, 132,04 грн. інфляційних, 5441,50 грн. пені, а також 700,00 грн. адвокатських витрат та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірники рішення направити позивачу за адресою: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А та відповідачу за адресою: 27241, Кіровоградська область, Бобринецький район, с. Чарівне, оскільки їх представники не були присутні в судовому засіданні.

Суддя В.В.Тимошевська