Рішення № 28688720, 14.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.13 Справа № 2/5014/2869/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 138127 грн. 65 коп.

Суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Остапенко В.М., довіреність № 14-2 від 08.01.2013, головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи,

від відповідача - Польова В.В., довіреність № 1282 від 26.07.2010, юрисконсульт,

відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 10.01.2013 до 14.01.2013 о 12 год. 00 хвил.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 115075 грн. 52 коп., яка створилась за останнім у жовтні 2011 року, згідно договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 № 14/2583/11, а також пені у розмірі 10286 грн. 40 коп., інфляційних витрат у розмірі 1317 грн. 81 коп., 3% річних у розмірі 3392 грн. 63 коп. та 7% штрафу у розмірі 8055 грн. 29 коп.

Відповідач у справі, у засіданні суду 27.11.2012, заявив про погашення позивачеві заборгованості за жовтень 2011 року та подав клопотання про зменшення судом у відповідності до вимог п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, розміру пені, інфляційних нарахувань, річних та штрафу.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

30.09.2011, між сторонами у справі, був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 14/2583/11 з додатковими угодами № 1 від 30.09.2011, № 2 від 11.10.2011.

У відповідності з умовами пункту 1.1 якого Продавець (позивач у справі) був зобов'язаний передати Покупцеві (відповідач у справі) у IV кварталі 2011 та 2012 року імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а останній в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити природний газ в повному обсязі на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили, що Продавець повинен передати Покупцеві у період з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ в обсязі до 6500 тис. куб. м.

Відповідно до умов пункту 5.2 договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.09.2011 до договору (а.с. 15) вартість до сплати за 1000 куб. м природного газу з 01.10.2011 становить 3382 грн. без врахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3382 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 20%, всього за цільовою надбавкою та ПДВ - 4139 грн. 57 коп.

Також до ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302 грн. 30 коп., крім того, ПДВ -20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362 грн. 76 коп.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 11.10.2011 до договору, пункт 5.2 сторонами було змінено та узгоджено, що вартість до сплати за 1000 куб. м природного газу з 11.10.2011 становить 3382 грн. без врахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м природного газу - 3382 грн., крім того цільова надбавка - 2% та ПДВ - 0%, всього за цільовою надбавкою та ПДВ - 3449 грн. 64 коп.

Також до ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302 грн. 30 коп., крім того, ПДВ -20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362 грн. 76 коп.

На виконання умов договору позивач протягом жовтня 2011 року поставив відповідачу природний газ в обсязі 72,945 тис. куб. м на загальну суму 279611 грн. 98 коп.

Факт поставки позивачем природного газу підтверджений наявним у матеріалах справи актами передачі - приймання природного газу від 31.10.2011, які підписані повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень (а.с. 17, 18).

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У зв'язку з тим, що поставлений природний газ відповідачем був сплачений частково, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 115075 грн. 52 коп.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати, позивачем відповідно до умов договору (п. 7.2) та законодавства України нараховано пеню за період прострочення з 15.11.2011 по 14.05.2012 у розмірі 10286 грн. 40 коп., інфляційні нарахування за період прострочення з листопада 2011 по квітень 2012 року у розмірі 1317 грн. 81 коп. , 3% річних за період прострочення з 15.11.2011 по 08.10.2012 у розмірі 3392 грн. 63 коп. та 7% штрафу у розмірі 8055 грн. 29 коп., які теж заявлені до стягнення з відповідача.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу в жовтні 2011 року, підтверджений матеріалами справи, зокрема, відповідними підписаними обома сторонами договору актами приймання - передачі та відповідачем у справі не заперечується.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Під час судового розгляду відповідачем було заявлено про оплату заборгованості за поставлений у жовтні 2011 року природний газ у повному обсязі, однак підтвердити дату повного погашення не має можливості.

У підтвердження даної інформації позивачем було надано витяг з балансового рахунку підприємства та додатково пояснено, що останній платіж у погашення заборгованості за жовтень 2011 року відповідачем було здійснено 08.11.2012, тобто після звернення позивача з позовом до суду (поштовий штемпель відправлення позову до суду датований 06.11.2012).

Оскільки, на час розгляду справи заборгованість за відповідачем відсутня, то провадження у справі у частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 115075 грн. 52 коп. слід припинити, на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У відповідності з умовами пункту 7.2 договору в разі невиконання або неналежного виконання Покупцем умов пункту 6.1 договору, останній сплачує на користь Продавця крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів повинен додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Пеня сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги.

08.10.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 26/2-59-12 сплатити штрафні санкції (пеню) у сумі 10286 грн. 40 коп., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На підставі приписів ст. 231 Господарського кодексу України, а також умов пункту 7.2 договору позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором було нараховано та заявлено до стягнення з останнього пеню у розмірі 10286 грн. 40 коп. за період з 15.11.2011 по 14.05.2012, а також нараховано 7% штрафу у розмірі 8055 грн. 29 коп. що підтверджено розрахунком, наявним у матеріалах справи.

Наданий позивачем розрахунок пені та штрафу (а.с. 22) повністю обґрунтований та відповідає умовам договору (п. 7.2) та діючому законодавству та підлягає стягненню з відповідача.

Також, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 1317 грн. 81 коп. та 3 % річних у розмірі 3392 грн. 63 коп., що також підтверджено відповідним розрахунком (а.с. 22).

Розрахунок нарахованих та заявлених позивачем до стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 1317 грн. 81 коп. за період з листопада 2011 по квітень 2012 та 3% річних у сумі 3392 грн. 63 коп. за період з 15.11.2011 по 08.10.2012, зроблений з урахуванням вимог чинного законодавства та підлягають до стягнення з відповідача.

На підставі приписів ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відповідачем заявлене письмове клопотання щодо зменшення розміру штрафних санкцій, річних та інфляційних нарахувань.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобов'язання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне зменшити розмір належної до стягнення з відповідача сум пені та штрафу на 20%, а саме до 8229 грн. 12 коп. та 6444 грн. 23 коп., відповідно.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені та штрафу , суд виходить з того, що відповідач є комунальним підприємством має велику кредиторську та дебіторську заборгованість. Основним видом діяльності відповідача є вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів, у тому числі населення міста Алчевська. Послуги, що надаються відповідачем, оплачуються споживачами - фізичними особами, а також бюджетними установами та організаціями несвоєчасно та не у повному обсязі. На час розгляду судом даної справи дебіторська заборгованість відповідача лише населенням становить 31 981,8 тис. грн.

Крім того, відповідач позбавлений можливості самостійно розпоряджатися власними коштами, внаслідок здійснення розрахунків з позивачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1082 «Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ» (далі - Порядок), тобто відповідно до даної Постанови кошти, які надходять від споживачів теплової енергії автоматично, відповідно до проценту розподілу, встановленого п. 3 вищезазначеного Порядку, перераховуються на рахунки газопостачального підприємства мінуючи підприємства комунальної теплоенергетики.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені та штрафу підлягають задоволенню частково, у сумі 8229 грн. 12 коп. та 6444 грн. 23 коп., відповідно, з покладенням на відповідача у цій частині судових витрат.

Клопотання відповідача про зменшення судом згідно з п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних нарахувань задоволенню не підлягає, оскільки за своєю правовою природою 3% річних та інфляційні нарахування на суму заборгованості не є штрафними санкціями, а тому приписи ст. 83 Господарського процесуального кодексу України на вимоги про їх стягнення не розповсюджуються.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню частково у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 8229 грн. 12 коп., 7% штрафу у розмірі 6444 грн. 23 коп. , інфляційних нарахувань у розмірі 1317 грн. 81 коп., річних у розмірі 3392 грн. 63 коп., з віднесенням витрат зі сплати судового у цієї частині на відповідача.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011, врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду.

Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку припинення провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічну правову позицію викладено у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011.

У зв'язку з припинення провадження у справі на суму 115075 грн. 52 коп., судовий збір сумі 2301грн. 88 коп., сплачений позивачем при зверненні з даним позовом слід повернути з Державного бюджету України надав йому з матеріалів справи оригінал платіжного доручення від 31.10.2012 № 10052.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, п.1.1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, буд. 126, ідент. код 02132266 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідент. код 20077720 пеню у розмірі 8229 грн. 12 коп., 7% штрафу у розмірі 6444 грн. 23 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1317 грн. 81 коп., річні у розмірі 3392 грн. 63 коп., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 461 грн. 12 коп., видати наказ, після набрання рішення законної сили.

3. У частині стягнення заборгованості у розмірі 115075 грн. 52 коп. провадження у справи припинити.

4. У частині стягнення пені у розмірі 2057 грн. 28 коп. та штрафу у розмірі 1611 грн. 06 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 21.01.2013.

Суддя О.О. Седляр