Постанова № 28688559, 16.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10115/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А.,

при секретарі судового засідання: Рязанській Є. О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Морозова П. В. (довіреність № 1/9/10 від 04.01.2013 року),

від відповідача: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» про стягнення заборгованості в сумі 1049434,93 грн.,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2012 року Антрацитівська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1049434,93 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, судом вживались заходи щодо його належного повідомлення про дату, місце і час судового засідання (довідковий лист справи).

Представником відповідача 24.12.2012 року надано заяву про визнання позовних вимог та встановлення способу і порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення суми податкового боргу в сумі 1049434,93 грн. на один рік рівними частками з 21.01.2013 року по 21.12.2013 року по 87452,91 грн., останній платіж 21.12.2013 року в сумі 87452,92 грн., згідно наданого графіку (аркуші справи 87-89).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» (код ЄДРПОУ 34720090) є юридичною особою, зареєстровано 08.11.2006 року виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області (аркуш справи 6).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби з 16.11.2006 року за № 322, та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100004226 від 07.12.2006 року (аркуші справи 8-9).

Відповідач, станом на 17.12.2012 року, має самостійно визначену податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в загальній сумі 1049434,93 грн., в тому числі 920460,00 грн. - за основним зобов'язанням, 128974,93 грн. - пеня.

Заборгованість відповідача в загальній сумі 1049434,93 грн. підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість №№ 9002226200 від 17.12.2009 року, 9002692130 від 20.01.2010 року, 9000287936 від 18.02.2010 року, 9000743567 від 22.03.2010 року, 5254 від 20.04.2010 року, 9001749927 від 18.05.2010 року, 9002144409 від 17.06.2010 року, 9002755163 від 20.07.2010 року, 9003377717 від 18.08.2010 року, 9003794122 від 17.09.2010 року, 9004189943 від 13.10.2010 року, 9005197476 від 19.11.2010 року, 9005482455 від 14.12.2010 року, 9006262025 від 19.01.2011 року, 9000472918 від 18.02.2011 року, 9001392875 від 19.03.2011 року, 9002513324 від 20.04.2011 року, 9003467507 від 19.05.2011 року, 9004305248 від 20.06.2011 року, 9005040022 від 20.07.2011 року, 9007122931 від 22.08.2011 року, 9007646237 від 16.09.2011 року, 9011460044 від 18.11.2011 року, 9012850458 від 20.12.2011 року, 9013931445 від 19.01.2012 року, 9006311173 від 17.02.2012 року, 9028432485 від 21.05.2012 року, 9035288172 від 20.06.2012 року, 9042589678 від 21.07.2012 року, 9050606658 від 20.08.2012 року, 9056745575 від 18.09.2012 року, 9064441520 від 19.10.2012 року, 9072052009 від 16.11.2012 року, довідкою про розрахунок пені в особовому рахунку відповідача № 1069/10/20-010 від 14.12.2012 року, довідкою про суми податкового боргу з 30.12.2009 рок по 17.12.2012 року, розрахунком суми податкового боргу по податку на додану вартість за період з 30.12.2009 по 17.12.2012 року (аркуші справи 12-80).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків - відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, який виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати як норми раніше діючого законодавства, так і норми Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 59.1. ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивачем вживались заходи щодо погашення платником податків заборгованості, а саме на адресу відповідача направлялись податкові вимоги № 1/76 від 31.01.2007 року, № 2/164 від 05.03.2008 року, які отримані уповноваженою особою відповідача та не оскаржені в установленому порядку (аркуш справи 85).

У поданій дочірнім підприємством «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» заяві відповідач фактично визнав позовні вимоги, у зв'язку зі складним фінансовим становищем представник відповідача просив встановити спосіб та порядок виконання рішення шляхом розстрочення суми податкового боргу в сумі 1049434,93 грн. на один рік рівними частками з 21.01.2013 року по 21.12.2013 року по 87452,91 грн., останній платіж 21.12.2013 року в сумі 87452,92 грн., згідно наданого графіку (аркуші справи 87-89).

Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Підставою для встановлення способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що заявником зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування режиму встановлення способу та порядку виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості частинами до його погашення. В даному випадку такі події у заявника наявні.

Представник позивача у судовому засіданні проти клопотання відповідача щодо визначення способу виконання рішення суду шляхом сплати заборгованості перед податковим органом в сумі 1049343,93 грн. шляхом розстрочення суми податкового боргу на один рік рівними частками з 21.01.2013 року по 21.12.2013 року по 87452,91 грн., останній платіж 21.12.2013 року в сумі 87452,92 грн., згідно наданого графіку не заперечував (аркуш справи 101).

Оскільки відповідачем було самостійно визначено суму податкового боргу, вимоги про сплату податкового боргу не були оскаржені, суму заборгованості у повному обсязі у добровільному порядку сплачено не було, відповідачем визнано позовні вимоги, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» податкову заборгованість в сумі 1049434,93 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» про стягнення заборгованості в сумі 1049434,93 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» (94600, Луганська область, м. Антрацит, вул. Залізнична, 56, і.к. 34720090) на користь Державного бюджету України (р\р 31114029700010, код платежу 14010100, отримувач Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача 37983403, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1049434,90 грн. (один мільйон сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні девяносто копійок) з рахунків у банках обслуговуючих дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ».

Визначити спосіб виконання рішення шляхом сплати дочірнім підприємством «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» на користь Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1049434,90 грн. (один мільйон сорок дев'ять тисяч чотириста тридцять чотири гривні девяносто копійок) рівними частками з 21.01.2013 року по 21.12.2013 року по 87452,91 грн.(вісімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні дев'яносто одна копійка), останній платіж 21.12.2013 року в сумі 87452,92 грн.(вісімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні дев'яносто дві копійки), згідно наданого графіку.

Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби внести відповідні зміни до карток особових рахунків платника податків дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство № 032802 УЖКГ» щодо сплати рівними частками вказаного податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Згідно з ч.3 ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 17 січня 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін