Постанова № 28688191, 04.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2013 року Справа№2а-5799/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання -Соловей Н.С.,

за участю представника позивача- Кобилинського П.І.(довіреність б/н від 20.11.2012 р.);

представника відповідача -Літвінова О.А.(довіреність №920/9/10-086 від 31.07.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер ВМС"

до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001672300 та 0001662300 від 13.11.2012 р.,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер ВМС»(далі - позивач, товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0001672300 та 0001662300 від 13.11.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 29.10.2012 р. №1815/22-00/36445242, за даними якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та вказує, що вони винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши заперечення і у письмовому вигляді та зазначив, що позивачем було вчинено нікчемні правочини, наслідком яких стало безпідставне формування податкового кредиту та заниження податку на прибуток. Вважає висновки та рішення податкового органу правильними та обґрунтованими, а вимоги позивача безпідставними.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і надавши оцінку доводам адміністративного позову, дійшов таких висновків:

податковим органом в жовтні 2010 р., на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Лідер ВМС»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ПП «АВП-БУД»за листопад 2011 р., ПП «Продукт -Сервіс»за липень, грудень 2011 р. та січень 2012 р., ТОВ «ТЕРРА Гранд» за червень, серпень, вересень 2011., результатом якої стало складання акту перевірки від 29.10.2012р. №1815/22-00/36445242. Згідно із висновками акту було встановлено нікчемність угод та визнання їх такими, що суперечать п.1,5 ст.203, п.1-2 ст.215. п.1 ст.216 ЦК України. Встановлено, що податковий кредит сформовано за відстуності об?єкту оподаткування з придбання/продажу ТМЦ (робіт, послуг) в розумінні п.185.1 ст.185, п.п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України, витрати у складі декларацій з ПДВ за липень-грудень 2011 р. та січень 2012 р. у розмірі 48696,69 грн.; по податковим накладним за червень, серпень, вересень 2011 р. на суму 32804,00 грн. документально не підтверджені; у перевіряємий період позивачем було завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 91666,69 грн.

Крім того, виявлено порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 ПК України, п.п. 5.2.1 п.5.2 абз4. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виразилося у заниженні податку на прибуток у розмірі 103080,36 грн., в т.ч. II квартал 2011 р.- 18400,00 грн., III квартал 2011 р.- 23924,6 грн.; IV квартал 2011 р.- 36224,23 грн.: за I квартад 2012 р.-24531,53 грн.

У перевіряємому періоді позивач здійснив низкуправочинів, зокрема, з ПП «Продукт-Сервіс» на підставі угоди від 29.01.2012 р.№30, ТОВ «ТЕРРА ГРАНД»та ПП «АВП-БУД», згідно виданих рахунків.

На підтвердження факту виконання вказаних договорів позивачем надано: дозвіл №1128 на початок роботи приміщень більярдного клубу ТОВ «Лідер ВМС»; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи; оборотно-сальдові-відомості по рахунку №631 за перевіряємий період; накладні, податкові накладні; платіжні доручення; акти приймання передачі основних засобів та виконаних робіт.

При дослідженні представлених документів, суд дійшов висновку, що вони не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні»і не доводять проведення операцій між позивачем та його контрагентами з огляду на таке: в усіх накладних відсутні обов?язкові, як для таких документів реквізити- прізвище, ім?я по батькові, посаду особи, яка відвантажила та одержала товар; кількісний та якісний склад проведених операцій; із наданих актів приймання-передачі основних засобів (приладдя для більярду) відсутнє зазначення підстави їх прийняття. Надані оборотно-сальдові відомості за перевіряємий період не відображають обсяг та показники господарської діяльності позивача.

При проведенні перевірки контролючим органом було встановлено порушення ТОВ «Лідер ВМС»податкового законодавства, що виявилося у завищенні суми податкового кредиту з ПДВ на 91666,69 грн. та заниженні податку на прибуток у розмірі 103080,36 грн.

З огляду на невизнання позивачем таких висновків та прийнятих за рішень суд зазначає, що питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту врегульовано статтями 138, 139, 198 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, що беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують факт їх здійснення платником податку. Обов'язковість ведення і зберігання первинних документів передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та положеннями розділу II Податкового кодексу України.

Підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу,- пункту 198.6 статті 198 ПК України. За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні, здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника. При розгляді цієї справи позивач не довів наданими первинними документами факт здійснення господарських операцій із з ПП «Продукт-Сервіс», ТОВ «ТЕРРА ГРАНД»та ПП «АВП-БУД», тому суд не знайшов підстав вважати, що вони мали реальний характер.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 09 січня 2013 р.