Постанова № 28688133, 11.01.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2013 р. Справа № 2а-3204/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Григорука О.Б.

при секретарі Мельничуку Є.С.

за участю: представника позивача - Госедла Р.І., представника відповідача - Тирського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Парктур"

до відповідача: Державної податкової інспекції в місті Яремче

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000282301 та №0000292301 від 26.07.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парктур" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Яремче про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000282301 та №0000292301 від 26.07.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення податкового органу винесені з порушенням закону, базуються на безпідставних висновках про факт нікчемності правочинів укладених з контрагентами позивача - ТОВ "Вест-Траст" та ТОВ "Ресурсна компанія", внаслідок чого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання податок на прибуток. Вважає такі податкові повідомлення - рішення необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив з мотивів наведених у письмовому запереченні (т. 1 а.с. 56-60).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом встановлено наступне.

В період з 17.05.2012 року по 14.06.2012 року ДПІ у м. Яремче проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Парктур" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт за №282/22-32/32145510 від 07.07.2012 року (т. 1 а.с. 12-36), у відповідності до висновків якого податковим органом серед інших встановлено порушення позивачем вимог законодавства:

- пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено до сплати податок на прибуток приватних підприємств в сумі 13877180, 75 грн. за І квартал 2011 року;

- пп. 138.1.1, п.п. 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в сумі 135050,00 грн. за 2- 4 квартал 2011 року;

За результатами проведеної перевірки в зв'язку з встановленими порушеннями, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000292301 від 26.07.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 13877182,00 грн. в тому числі 13877180,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення - рішення №0000282301 від 26.07.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 135050,00 грн.

Висновки відповідача про наявність вказаних порушень ґрунтуються на тому, що відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що контрагенти позивача: ТОВ "Вест-Траст" та ТОВ "Ресурсна компанія" на час проведення перевірки чи їх контрагенти відсутні за своїм місцезнаходженням, а також у контрагентів відсутні об'єкти оподаткування. Крім того, щодо контрагентів позивача проведеними перевірками органів державної податкової служби за їх місцем реєстрації зроблено висновки про відсутність у них основних засобів та умов для ведення господарської діяльності.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.12.2002 року. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.10.2003 року №13180704 по даний час.

Як встановлено судом, позивачем укладено господарські договори із ТОВ "Вест-Траст" та ТОВ "Ресурсна компанія".

Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "Ресурсна компанія" слід зазначити наступне.

Як встановлено податковим органом та висвітлено в акті перевірки, у відповідності до укладеного між ТОВ "Парктур" та ТОВ "Ресурсна компанія" договору на обслуговування №01/26-К від 26 березня 2009 року та додатку до договору №6 від 04.01.2011 р. (т.2 а.с.26-29) - ТОВ "Ресурсна компанія" надала позивачу послуги щодо обслуговування об'єктів (майна) ТОВ "Парктур", які знаходяться на території туристичного комплексу розташованого в с. Поляниця Яремчанської міської ради та належать на праві користування позивачу.

Виконання вказаних робіт підтверджується наявним в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг, складеними уповноваженими представниками сторін по договору (т.2 а.с. 30-31). Крім цього, позивачем за результатами виконаних робіт здійснена оплата, що встановлено також актом перевірки та підтверджується відомістю операцій по рахунку 685 (т.2 а.с. 36).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що твердження відповідача про завищення позивачем витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року у ІІ кварталі 2011 року в сумі 135050,00 грн. ґрунтуються на висновку про те, що договори укладені на виконання робіт ТОВ «Ресурсна компанія» не мають реального товарного характеру, а тому є безтоварними, оскільки у контрагента позивача та його постачальників відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності. Відтак податковий орган вважає, що вказані операції здійснені з метою штучного формування валових витрат. Таким чином, ДПІ у м. Яремче встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях із придбання товарів (результатів виконаних робіт) та постачання товарно-матеріальних цінностей в сумі 135050,00 грн. в розумінні ст. 138 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 цього Кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За правилами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що відповідачем у розділах 3.1.2 "Валові витрати" та 3.1.5 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" не наведено обставин та фактичних даних встановлених під час перевірки, які б свідчили про те, що операції позивача із ТОВ "Ресурсна компанія" згідно договору на обслуговування №01/26-К від 26 березня 2009 року та додатку до договору №6 від 04.01.2011 р. носять безтоварний характер та спрямовані на одержання податкової вигоди. Такі висновки, наведені після цитування змісту договору, норм Закону України "Про бухгалтерський облік в Україні" та Податкового кодексу України без зазначення підстав та обґрунтувань.

Наведені у письмовому запереченні обставини, щодо існування актів перевірок осіб, які мали взаємовідносини із ТОВ "Ресурсна компанія", не можуть свідчити про відсутність наданих послуг ТОВ "Ресурсна компанія", оскільки вказані документи складені щодо інших осіб, які не є контрагентами договору на обслуговування №01/26-К від 26 березня 2009 року. Зв'язок вказаних осіб із послугами, які надавались ТОВ "Ресурсна компанія", у акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, податковим органом не наведений.

В матеріалах справи міститься копія довідки ДПІ у Сихівському районі №707/15-2/373989740 від 12.04.2011 року, на яку посилається відповідач. У відповідності до висновків вказаної довідки всі угоди укладені ТОВ "Промтехметал" мають ознаки нікчемності згідно до частин 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, оскільки у останнього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, а підприємство не знаходиться за юридичною адресою. При цьому, як вбачається із вказаного акту перевірки відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, а саме основних фондів встановлена ДПІ в Сихівському районі в зв'язку з неподанням ТОВ "Промтехметал" декларацій з податку на прибуток за 2010 рік та за перший квартал 2011 року, відсутність технічного персоналу - неподанням ТОВ "Промтехметал" довідки по формі 1 ДФ.

З вказаного приводу слід зазначити, що порушення, які можливо допустили треті особи, які не є сторонами договору на обслуговування №01/26-К від 26 березня 2009 року, в тому числі щодо дотримання вимог податкового законодавства щодо неподання податкової звітності не можуть бути підставою для покладення відповідальності на позивача.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що витрати позивача за договором обслуговування №01/26-К від 26 березня 2009 року підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем, а ґрунтується на припущеннях податкового органу, то зменшення від'ємного значення з податку на прибуток є безпідставним та необґрунтованим.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0000282301 від 26.07.2012 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 135050,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо господарських операцій із контрагентом ТОВ "Вест-Траст", слід зазначити наступне.

ТОВ "Вест-Траст" 12.09.2007 року зареєстроване, як юридична особа Виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська.

Відповідно до свідоцтва №100161699 від 30.01.2009 року зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно договору суборенди №10/09-ПТ від 01.10.2009 року та додатків до договору, якими продовжувався термін його дії та змінювався склад та вартість майна, яке передавалось у користування (т. 1 а.с. 65-248, т.2 ), ТОВ "Вест-Траст" передало майно туристичного комплексу "Буковель" (будинки мобільні, будівлі підвісної канатної дороги, телевізори, холодильники, ліжка, штори, картини та інше), майновий комплекс "Едельвейс" в суборенду ТОВ "Парктур", яке безпосередньо надає туристичні послуги (акт передачі майна в суборенду від 01.10.2009 р. №1-10/09-ПТ на суму 91568366,24 грн.) Вказані обставини встановлені при здійсненні перевірки та висвітлені в акті перевірки - розділ 3.1.2 "Валові витрати".

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що у відповідності до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачу було надано послуги оренди майна за період січень-лютий 2011 року на загальну суму 65 980 000 грн. (т.2 а.с. 1-12).

За виконані роботи позивачем здійснювалась оплата, що не заперечується представниками податкового органу та підтверджується відомістю операцій по рахунку 685 (т.2 а.с. 34-35).

Визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток у відповідності до податкового повідомлення-рішення №0000292301 від 26.07.2012 року відбулося внаслідок наявних на думку перевіряючих порушень, описаних в розділі 3.1.2 акту перевірки. Зокрема, податковим органом зазначено, що ДПІ в Яремче отримано матеріали перевірки від ДПІ в Бабушкінському районі Дніпропетровської області (акт перевірки №972/233/35395395) щодо взаємовідносин ТОВ "Вест-Траст" та ТОВ "Інфостар" за період квітень 2010 року, лютий 2011 року. Податковим органом зазначено, що правочини, які виконувались ТОВ "Вест-Траст» та ТОВ "Парктур" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а ТОВ "Вест-Траст" порушено ч.1 ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України. Господарська діяльність ТОВ "Вест-Траст" є неможливою через відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

На підставі вищевикладеного ДПІ у м. Яремче дійшов висновку, що ТОВ "Парктур" безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати з оплати наданих послуг суборенди за січень-лютий 2011 року.

Водночас, представниками відповідача зазначалось, що наявність у покупця актів виконаних робіт та факт сплати коштів не є безумовним підтвердженням того, що надання послуг мало місце. А отже, зазначені правочини відповідно до ч.1, 5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що договір на обслуговування №01/26-К від 26 березня 2009 року, укладений між ТОВ "Парктур" та ТОВ "Ресурсна компанія" та договір суборенди №10/09-ПТ від 01.10.2009 року, укладений між ТОВ ТОВ "Парктур" та ТОВ "Вест-Траст", укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому, згідно ч.1 ст. 203, ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України його слід вважати нікчемними. Визнання такої угоди недійсною не вимагається.

Такі висновки відповідача є хибними з огляду на наступне.

У обох випадках аналізу господарських операцій позивача з вказаними вище контрагентами податковим органом зазначається про відсутність поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків, відтак зроблені висновки, що зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст.215, ст.216, 228 Цивільного кодексу України є такими, що порушують публічний порядок та є нікчемними.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №9 визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані па використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває, під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.

Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з контрагентами, що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності. Доказів вини посадових осіб позивача чи його контрагентів, яким є вирок суду, постановлений у кримінальній справі суду не надано.

При здійсненні перевірки податковим органом безпідставно не взято до уваги та не перевірено факт виконання угод між контрагентами. Висновки податкового органу щодо укладення угод без мети реального настання наслідків ґрунтуються виключно на припущеннях осіб, які здійснили таку перевірку.

Крім цього, слід зазначити, що взаємовідносини позивача із ТОВ "Вест-Траст" не обмежувались періодом, за який відповідачем здійснено донарахування спірних сум. Як встановлено судом, позивач користується переданим у суборенду майном з 2009 року по даний час. Податковим органом неодноразово підтверджувалась реальність господарських операцій за договором №10/09-ПТ від 01.10.2009 року та відповідних додатків до нього. Так, у відповідності до довідки ДПІ в м. Яремче №270/23-32145510 від 23.03.2010 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Парктур" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року" було підтверджено фактичність здійснених операцій та порушень з боку позивача не встановлено (т.2 а.с. 13-18). До тих же висновків дійшов податковий орган, аналізуючи господарські операції позивача та ТОВ "Вест-Транс" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, у довідці №165/23-32145510 від 24.05.2011 року (т. 2 а.с. 19-25).

Таким чином, необхідно зазначити, що встановлення податковим органом реальності господарських операцій у періодах наступних за укладенням правочину, виключає в майбутньому можливість встановлення факту його укладення без мети настання реальних наслідків.

Оскільки, в судовому порядку встановлено, що витрати позивача за договорами укладеними із контрагентами, які зазначені вище, підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача не спростована відповідачем, то донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З врахуванням викладеного, оскаржувані податкові повідомлення-рішення не ґрунтуються на нормах права, внаслідок чого підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Яремче №0000282301 та №0000292301 від 26 липня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Парктур", код 32145510, сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 16.01.2013 року.