Рішення № 28687422, 10.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2013 р. Справа № 18/101-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія - 7», м.Сквира

про стягнення 7729,65 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія - 7» (далі - відповідач) про стягнення 7729,65 грн.

Провадження у справі №18/101-12 порушено відповідно до ухвали суду від 15.11.2012 року та призначено справу до розгляду на 13.12.2012 року.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.12.2012 року не з'явились та надіслали до суду телеграми про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання. Розгляд справи відкладався до 10.01.2013 року.

В судовому засіданні 10.01.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, повідомив про сплату відповідачем частини основного боргу, у зв'язку з чим, просить стягнути решту основного боргу та 3% річних, всього в сумі 1229 грн. та відшкодувати судові витрати.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.01.2013 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

З таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, судом встановлено.

13.04.2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Софія 7» (відповідач) був укладений Договір про надання сільськогосподарських послуг (далі Договір), відповідно до якого позивач зобов'язується своїм трактором та своїми агрегатами виконати передбачені договором сільськогосподарські роботи, а саме: культивація площ - 60 грн. за 1 га., культивація «Європак» - 60 грн. за 1 га., дискування - 60 грн. за 1 га., боронування - 40 грн. за 1 га. Відповідач в свою чергу зобов'язується провести розрахунок з позивачем, після подання актів виконаних робіт протягом одного місяця.

Позивач повідомив суду, що виконав для відповідача передбачені Договором роботи на загальну суму 43 200 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі виконаних робіт від 27.04.2011 року, 11.05.2011 року, 16.05.2011 року та 16.05.2011 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені штампом відповідача. В ході розгляду спору відповідач факт виконання позивачем робіт не заперечував та не спростував.

Крім того, відповідачем проведено оплату за виконані роботи на суму 35800 грн., решта заборгованості в сумі 7400 грн. на момент подання позову була не сплаченою.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході розгляду спору позивач повідомив суду про сплату відповідачем частини основного боргу після подачі позову в сумі 6500,65 грн.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено умовами Договору, оплата вартості послуг здійснюється відповідачем протягом одного місяця з моменту подання Актів виконаних робіт.

Відповідачем не надано суду доказів своєчасного погашення решти заборгованості в сумі 7400 грн., оскільки оплата в сумі 6500,65 грн. відбулась після подання позову.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив оплату наданих послуг на суму 7400 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У зв'язку з простроченням оплати, позивач спросить стягнути з відповідача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 329,65 грн. 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову, 3% річних нараховані виходячи з фактичного прострочення платежу, тому вимога позивача про стягнення річних обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 899,35 грн. основного боргу та 329,65 грн. 3% річних від простроченої суми.

Оскільки відповідач сплатив частину суми боргу після подачі позовної заяви, на день розгляду справи відсутній предмет спору в частині стягнення основного боргу в сумі 6500,65 грн., тому відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у відповідній частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який сплатив суму основного боргу після звернення позивача до суду, відшкодування судових витрат покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія-7» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Самгородецька, 11, код 00445943) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (22221, АДРЕСА_1) 899,35 грн. основного боргу, 329,65 грн. 3% відсотків річних та 1609,50 грн. судових витрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 6500,65 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Кошик А. Ю.