Рішення № 28687344, 17.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/95/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.13 Справа № 5009/4534/12

За позовом Державного підприємства „Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68)

До Публічного акціонерного товариства „Янцівський гранітний кар'єр" (70050, смт. Кам'яне Запорізької області, вул. Зелена, буд. 30 )

Про стягнення штрафу у сумі 12 155 грн.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Дьомін В.М. -дов. №Н-01/111 від 17.01.2012р.

Від відповідача: Іванченко П.О. -дов. від 20.01.2012р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства " Донецька залізниця" м Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Янцівський гранітний кар'єр" смт. Кам'яне Запорізької області, про стягнення 12 155 грн., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача штраф в сумі 87 180 грн. за неправильно зазначену у накладних масу вантажу.

Позивач надав письмові пояснення, де зазначив наступне: розрахунок плати за перевезення проводиться за тарифами Збірника тарифів (Тарифне керівництво № 1) із застосуванням коефіцієнтів передбачених Телеграмою Державній Адміністрації залізничного транспорту України № ЦЗМ -14/269 від 28.02.2011 року. У даному випадку розмір провізної плати складає -2 431,00 гривень. Стосовно участи відповідача у складанні комерційного акт}? можу пояснити, що обов'язкова його участь не передбачена Правилами складання комерційних актів. Твердження відповідача, що позивачем було використано відмінний спосіб зважування вагонів, від способу, яким їх було зважено на станції відправлення не від повідає дійсності. Визначення масі вантажу, згідно ст. 37 Статуту залізниць України та Правил оформлення перевізних документів (додаток 3, графа 26), можливо різними способами - на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно. Таким чином спосіб визначення маси вантажу по прибутті вагонів на станцію призначення був такій самий як при відправленні, так як в обох випадках зважування здійснювалось на вагонних вагах. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та цей скарги навантаження та зважування вантажу вантажовідправник здійснював самостійно, відомості про вантаж у перевізні документи також вносив вантажовідправник, тому він несе усю відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначиві наступне: відповідно до пп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Згідно п. 22 Правил видачі вантажів (ст. ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53) Статуту, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. В станції відправлення зваження було здійснено на 200 т. механічних вагах з разцепкою вагонів, а на станції призначення перевірка маси здійснено на 150 т. тензометричних вагах без разцепкі вагонів. Таким чином, на думку відповідача, перевірка маси була здійснена іншим способом ніж на станції відправлення, що суперечить вимогам п. 22 Правил видачі вантажів. Комерційний акт БМ 731491 від 12.06.2012 р. складено не належним чином. Перевірка маси вантажу не зроблена. Розділ «Є»Висновки експертизи»не заповнено. Висновки експертизи відсутні. Крім того, представник відповідача для складання акту, та здійснення перевантаження вагону не викликався. Таким чином, на думку відповідача Комерційний акт БМ 731491 від 12.06.2012 р. є не належним доказом по справі. Крім того, відповідач посилається на судову практику по даних справах, при наявності подібних порушень з боку позивача, свідчить про відмову в позовних вимогах (Господарський суд м Київ справа № 16/63 від 26.03.2010р., копія якого додається відповідачем). Комерційний акт БМ 731491 від 12.06.2012 р. складено не належним чином. Правилами складання актів N 334 від 28.05.2002 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855 передбачена затверджена форма Комерційного акту (ГУ-22). Розділ «Є»Комерційного акту, передбачає «Висновки експертизи». Відповідно до абз. 2 п. 9 Правил «Усі графи бланка акта мають бути заповнені». Крім того, відповідно до п.13 Правил «Про проведену експертизу зазначається у розділі "Е" комерційного акта». Таким чином заповнення належним чином Розділу «Є»комерційного акту, «Висновки експертизи»є обов'язковим. Позивач, порушуючи вимоги Правил складання актів, в розділі "Е" комерційного акта самостійно вписав фразу «копія вірна», що не є висновком експерта, та не відповідає вимогам до висновку експерта які конкретизовані в пунктах 4.11 - 4.15 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз" від 8 жовтня 1998 року N 53/5. Відсутня печатка та підпис експерта, не вказано особу яка вписала фразу «копія вірна». Таким чином Комерційний акт БМ 731491 від 12.06.2012 р. складено з порушеннями, і він є не належним доказом по справі. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Розгляд справи відкладався .

17.01.2013р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідач 09.06.2012 року зі станції Янцево Придніпровської залізниця направив на адресу ТОВ ТД УГК за маршрутом „Харків-Лиски" у вагонах № 67567750, № 63674931 та № 64411416 навал відсіву гранітного, як зазначено у залізничній накладній № 47321427, у кількості 68 000 тон (ар. с. 10).

12.06.2012 року на станцію Красноармійськ Донецької залізниці прибув відправлений позивачем вантаж, що підтверджується накладною № 53364246 (ар. с. 11).

На станції Красноармійськ було проведено контрольне зважування вантажу за накладною № 47321427 та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у даній накладній, фактично вага брутто склала 93 100 кг, нетто -71 500 кг, тара -21 600 кг, що менше даних, вказаних у накладній, на 3 500 кг.

За результатами контрольного зважування залізницею був складений комерційний акт № БМ 731491/22 від 12.06.2012р.

Згідно ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ст. 37 Статуту Залізниць України та п. 2.1. «Правил оформлення перевізних документів»графи комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, заповнюється вантажовідправником.

Пунктом 5.5 зазначених Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній № 47321427 від 09.06.2012 р. маси вантажу залізницею на підставі ст. ст. 122, 118 Статуту залізниць України позивач правомірно нарахував штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в сумі 12 155 грн., а саме: провізна плата 2 431 грн. х 5 = 12 155 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 12 155 грн.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам, а також в зв'язку з наступним:

Правила складання актів не передбачають обов'язковість участи представника відповідача у складані акту.

Згідно п. 22 Правил видачі вантажів (ст. ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53) Статуту, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

З вищевикладеного вбачається, що слова "як правило" означають, що перевірка маси вантажу на станції призначення може бути проведена іншим способом. Більш того, пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає перевірку маси вантажу на станції призначення, але в даному випадку маса вантажу перевірялась на попутної станції.

В пункті 9 Правил складання актів дійсно вказано, що усі графи бланка акта мають бути заповненими. Але, у п. 13 вказаних Правил зазначено, що експертиза вантажів проводиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів. Про проведену експертизу зазначається у розділі "Е" комерційного акту.

З вищевикладеного вбачається, що, по -перше, в розділі "Е" зазначається лише про експертизу, якщо вона була проведена; по - друге, експертиза вантажів проводиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів. Так пунктом 30 Правил видачі вантажів передбачає, що експертиза проводиться лише у разі потреби встановлення розміру або причини недостачі, псування або пошкодження вантажу і суми, на яку знизилась його вартість, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів бюро товарних експертиз, інспекції якості, ветерінарно -санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту.

З пункту 30 Правил видачі вантажів вбачається, що експертиза проводиться лише у разі потреби та цій пункт зазначає випадки, за наявності яких вона проводиться. Пункт 30 Правил не передбачає обов'язковість проведення експертизи у разі неправильного зазначення у накладній маси вантажу.

Відповідач не довів суду, що в даному випадку проведення експертизи являється обов'язковою.

Більш того, слід відмітити, що не заповнення розділу "Е" комерційного акту не робить комерційний акт недійсним, або никчемним.

Посилання відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2010р. по справі №16/63 безпідставне, оскільки, по -перше, відповідач не довів, що це рішення набрало законної сили та не було змінено, по -друге, у вказаному рішенні інші сторони; по -третє, відповідно до ч. 3 ст. 82 ГПК України обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати лише висновки Верховного Суду України, і тільки ті, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111-16 цього Кодексу. Рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2010р. по справі №16/63 не являється висновком ВСУ.

Посилання відповідача на Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 безпідставне, оскільки вона застосовується лише при призначені судом судової експертизи.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44 -49, 82 -85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Янцівський гранітний кар'єр" (70050, смт. Кам'яне Запорізької області, вул. Зелена, буд. 30; код ЄДРПОУ 05467607; р/р № 26005702922907 у ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 68; код ЄДРПОУ 25905191, р/р № 260060100247 в ДФАБ „Експрес-банк", МФО 335838) штраф в сумі 12 155 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено: 17.01.2013 р.

Суддя Л.С. Місюра