Ухвала суду № 28687274, 15.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук Т.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"15" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/3930/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника підприємства, розглянувши апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2012 р. у справі за позовом Колективного підприємства "Будінвестсервіс" до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Колективне підприємство "Будінвестсервіс" з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

від 20.06.2012 року №0000892340, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 195000,50 грн., з яких: 183988,00 грн. - за основним платежем; 11012,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; яке позивач оспорює в частині 65606,80 грн. - за основним платежем та 7675,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 73281,80 грн.;

від 20.06.2012 року №0000902340, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 192678,75 грн., з яких: 154143,00 грн. - за основним платежем; 38535,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; яке позивач оспорює в частині 49511,00 грн. - за основним платежем та 12377,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 61888,75 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби:

від 20.06.2012 року №0000892340, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 195000,50 грн., з яких: 183988,00 грн. - за основним платежем; 11012,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 20.06.2012 року №0000902340, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 192678,75 грн., з яких: 154143,00 грн. - за основним платежем; 38535,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства "Будінвестсервіс" судовий збір сумі 2146(дві тисячі сорок шість) гривень 00 коп.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем по справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши представника підприємства, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, колективне підприємство «Будінвестсервіс» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Дубенської міської ради Рівненської області, як платник податків, перебуває на обліку в Дубенській об'єднаній державній податковій інспекції Рівненської області державної податкової служби з 09.08.1995 року за № 22, зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво від 22.07.1997 № 25209607).

Основним видом діяльності позивача є будівництво будівель, діяльність автомобільного вантажного транспорту, виробництво будівельних металевих виробів, виробництво будівельних металевих конструкцій, оптова торгівля будівельними матеріалами, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом.

У червні 2012 року, Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року. (акт перевірки від 06.06.2012 року № 124/22/22579348).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем: статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених позивачем із зазначеними в акті перевірки постачальниками ТОВ «Логокомп», ТОВ «Сіріус Сервіс Кіа», ТОВ «КГВ Сервіс» та із контрагентами-покупцями ДП «Бориспільське ЛГ» та ДП «Дубенське ЛГ»;

пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 137.1 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 183987,97 грн., в тому числі по періодах: за ІІІ-й квартал 2010 року - на суму 13350,00 грн.; за ІV-й квартал 2010 року - на суму 30699,75 грн.; за ІІ-й квартал 2011 року - на суму 4106,32 грн.; за ІІІ-й квартал 2011 року - на суму 69736,48 грн.; за ІV-й квартал 2011 року - на суму 66095,42 грн..

підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпунктів 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», пункту 44.1 статті 44, пункту 198.2, пункту 198.3, абзацу 1 пункту 198.6 статті198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 154142,68 грн., в тому числі по періодах: за серпень 2010 рік - на суму 10680,00 грн.; за грудень 2010 року - на суму 25599,40 грн., за серпень 2011 року - на суму 16568,00 грн., за вересень 2011 року - на суму 44455,00 грн., за жовтень 2011 року - на суму 27224,50 грн., за листопад 2011 року - на суму 29615,78 грн.

підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, пункту 3.4 статті 3, підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8,пункту 9.10 статті 9, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19, підпункту «а» пункту 20.2. статті 20, підпункту «а» підпункту 20.3.1 пункту 20.3 статті 20, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України №889, підпункту 163.1.2 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.2.11 пункту 164.2, пункту 164.5 статті 164, пункту 167.1 статті 167 підпункту 168.1.1., підпункту 168.1.2 пункту 168.1 статті 168, пункту 170.9 статті 170, підпункту «а» пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, що призвело до неутримання і неперерахування податку на доходи з фізичних осіб за 2009 рік на суму 11,86 грн. та не перераховано до бюджету штраф в сумі 97,63 грн.

пункту 51.1 статті 51, абзацу «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 р. №1020, а саме подання податкових розрахунків 1ДФ не в повному обсязі та з недостовірними даними;

абзацу 5 пункту 2.11 глави 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року (зі змінами та доповненнями) в сумі 650,85 грн.

За результатами перевірки Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 20.06.2012 року №0000892340, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" у сумі 195000,50 грн., з яких: 183988,00 грн. - за основним платежем; 11012,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; яке позивач оспорює в частині 65606,80 грн. - за основним платежем та 7675,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 73281,80 грн.;

від 20.06.2012 року №0000902340, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" у сумі 192678,75 грн., з яких: 154143,00 грн. - за основним платежем; 38535,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; яке позивач оспорює в частині 49511,00 грн. - за основним платежем та 12377,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 61888,75 грн.

Прийняті відповідачем податкові повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив до вищестоящих податкових органів в адміністративному порядку, проте за результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, виходив з такого.

Податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість визначено позивачу у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених контрагентам в оплату будівельних та ремонтних послуг, а також формуванням за рахунок сум податку на додану вартість, сплачених контрагентам позивача у складі ціни наданих послуг, податкового кредиту з податку на додану вартість. Оскільки, на думку податкового органу, ніякі послуги фактично не надавались, договори про надання послуг є нікчемними, тому формування валових витрат і податкового кредиту вчинено позивачем незаконно.

Колегія вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з того, що вирішення даної справи залежить від доведеності фактів ненадання будівельних та ремонтних послуг позивачу його контрагентами, що і покладено в основу висновків податкового органу про нікчемність правочинів та прийнятих податкових повідомлень-рішень, які оспорюються в даній справі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факти надання позивачу послуг та оплати їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Як встановлено, кошти сплачені позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю „КГВ-Сервіс", Товариству з обмеженою відповідальністю „Сіріус-Сервіс КІА", Товариству з обмеженою відповідальністю „Респект-2000", Товариству з обмеженою відповідальністю «Логокомп», Товариству з обмеженою відповідальністю «Ековент 2000» в оплату за надані будівельно-ремонтні роботи, є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пункту 138.3 статті 138 та статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, податковим органом суду не наведено.

Колегія вважає, що при визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано вимог законодавства, а саме, не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між позивачем та його контрагентом з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, суд вірно виходив з того, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновок відповідача про фіктивність господарських операцій носить характер припущення та як такий, що не підтверджений належними доказами.

Питання судових витрат вирішено відповідно до ст.94 КАС України.

За таких підстав, к олегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "08" листопада 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

Повний текст cудового рішення виготовлено "15" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Колективне підприємство "Будінвестсервіс" вул.Грушевського,55 а,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600

3- відповідачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул.Грушевського,134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600