Постанова № 28686766, 15.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа№ 5011-73/6379-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г

суддів: Алданової С.О.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від первісного позивача: Базіс А.С. - дов № 20/02-12, від 20.02.2012;

від первісного відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна»,

на рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року,

у справі № 5011-73/6379-2012 (суддя Баранов Д.О.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна», м. Київ,

про стягнення 287 975 грн. 07 коп.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс», м. Київ,

про стягнення 329 056 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «Ділайт-Україна» про стягнення 287 975 грн. 07 коп. (т. І, а.с. 2-4).

07 червня ТОВ «Ділайт-Україна» звернулось до господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» про стягнення 329 056 грн. (т. ІІ, а.с. 36-39).

Рішенням господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 5011-73/6379-2012 первісний позов задоволено повністю. В задоволені зустрічного позову відмовлено (т. ІІ, а.с. 162-166).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ «Ділайт-Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 5011-73/6379-2012, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволені зустрічного позову порушив норми матеріального та процесуального права оскільки не взяв до уваги те, що первісний позивач порушив податкове законодавство, чим завдав зустрічному позивачу збитків на загальну суму 329 056 грн., яка повинна бути відшкодована зустрічному позивачу.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ТОВ «Ділайт-Україна» по справі № 5011-73/6379-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 30 листопада 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-73/6379-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Жук Г.А., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 18 грудня 2012 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 18 грудня 2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Жук Г.А. у відпустці, встановлено здійснювати розгляд справи № 5011-73/6379-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Алданова С.О., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2012 року розгляд справи відкладено на 15 січня 2013 року.

В судовому засіданні 15 січня 2013 року представник ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» надав суду свої пояснення в яких заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник ТОВ «Ділайт-Україна»в судове засідання не з'явився, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

З врахуванням відсутності можливості відкладення розгляду апеляційної скарги у межах строків визначених законом, у зв'язку з належним повідомленням учасників судового процесу про час та місце судового засідання, з урахуванням вимог статей 102 ГПК України і тієї обставини, що неявка представника ТОВ «Ділайт-Україна» не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представника ТОВ «Ділайт-Україна».

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

20 червня 2010 року між ТОВ «Ділайт-Україна» (покупець) та ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» (постачальник) було укладено договір поставки №К-123 (далі по тексту договір), (т. І, а.с. 8-11).

Згідно п. 1.1 договору, постачальник поставляє та передає у власність покупця товари разом з товаросупроводжувальною документацію, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець приймає такі товари та своєчасно сплачує їх вартість. Постачальник поставляє покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й асортименті зазначеними у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.4 договору ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, визначаються також у видатковій накладній, яка має відповідати замовленню.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що покупець оплачує поставлений товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах здійснення періодичних платежів шляхом перерахування коштів постачальнику через кожні сім днів починаючи з дня першої реалізації товарів споживачам.

На виконання умов договору ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» постачало ТОВ «Ділайт-Україна» товар в період з 04 жовтня по 08 грудня 2011 року, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представниками сторін без зауважень та скріплені печатками (т. І, а.с. 18-160).

29 лютого 2012 року сторонами було підписано додаткову угоду до договору поставки №К-123, згідно якої сторони дійшли згоди, що станом на 29 лютого 2012 року постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 288 014,28 грн. та відповідно до п. 5.1 договору покупцем реалізовано товар на загальну суму 200 000 грн., в зв'язку з чим, станом на 29 лютого 2012 року, заборгованість покупця перед постачальником за поставлений та реалізований товар складає 200 000 грн. Але у зв'язку з подальшою реалізацією товару, сторони прийшли до згоди, що покупець погасить всю суму за поставлений постачальником товар в строк до 22 червня 2012 року згідно графіку погодженого в додатковій угоді (т. ІІ, а.с. 65).

Однак, як зазначає первісний позивач, за поставлений товар відповідач розрахунку в повному обсязі не провів у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 287 975,07 грн., що і стало причиною звернення ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» до суду.

07 червня 2012 року ТОВ «Ділайт-Україна» звернулось до ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» із зустрічними позовним вимогами про стягнення збитків в сумі 329 056 грн. (т. ІІ, а.с. 36-39).

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем за первісним позовом порушено податкове законодавство в наслідок чого, підчас перевірки державною податковою інспекцією у Оболонському районні в м. Києві на первісного відповідача накладено штраф та стягнуто податок на додану вартість на суму 329 056 грн. Стягнення вказаних коштів стало підставою для звернення ТОВ «Ділайт-Україна» із зустрічною позовною заявою.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення первісних позовних вимог та відмові в зустрічних позовних вимог.

За своєю правовою природою, договір укладений між сторонами є договором поставки.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків за період січень - квітень 2012 року з якого вбачається, що сума заборгованості ТОВ «Ділайт-Україна» перед ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» становить 287 975,07 грн. Вказаний акт підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками (т. І, а.с. 17).

Первісним відповідачем свої зобов'язання за договором та додатковою угодою № 2 в частині оплати за поставлений товар не виконано, заборгованість в сумі 287 975,07 грн. не сплачено. Доказів про погашення заборгованості, як в судді першої інстанції так і в судді апеляційної інстанції представник ТОВ «Ділайт-Україна» не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених первісних позовних вимог, що до стягнення з ТОВ «Ділайт-Україна» на користь ТОВ «Торгово-промислова компанія «Продтранссервіс» 287 975,07 грн., а відтак про необхідність їх задоволення.

Що ж до зустрічних вимог колегія суддів Київського апеляційного суду також погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про відмову в їх задоволені виходячи з наступного.

ТОВ «Ділайт-Україна» в зустрічній позовній заяві зазначає, що актом документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ділайт-Україна» з питань дотримання правомірності нарахування та сплати ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «ТПК «Продтранссервіс» за серпень-жовтень 2011 року №78/22-6/35847906 від 03 квітня 2012 року, встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) від постачальників ТОВ «РА «Адан» та ПП «Техсервіс» до підприємства - покупця ТОВ «ТПК «Продтранссервіс», а тому, відповідно відсутні поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ «ТПК «Продтранссервіс» до підприємств - покупців, зокрема й до ТОВ «Ділайт-Україна», податкові зобов'язання з ПДВ за якими відображено ним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за серпень та вересень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172260 від 17 квітня 2012 року, яким ТОВ «Ділайт-Україна» нараховано податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 329 056 грн. з врахуванням штрафних санкцій.

Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що ним згідно платіжного доручення №1613 від 26 квітня 2012 року сплачено 50 000 грн. для погашення визначеного податковим повідомленням-рішенням зобов'язання.

Зазначена сума 329 056 грн., на думку ТОВ «Ділайт-Україна», повинна бути стягнута з ТОВ «ТПК «Продтранссервіс», як збитки завдані неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, також є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

ТОВ «Ділайт-Україна» не надано доказів порушення ТОВ «ТПК «Продтранссервіс» зобов'язань по договору №К-123 та не надано доказів наявності причинного зв'язку зобов'язань сторін по договору поставки та зобов'язань позивача по зустрічному позову перед бюджетом по сплаті податків.

Отже, позивач за зустрічним позовом доказів виникнення збитків з вини відповідача за зустрічним позовом не надав, тому суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів зазначає, що порядок нарахування, сплати і повернення сум податків регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів і вирішуються в порядку адміністративного судочинства. Вказана позиція зазначена в постанові Верховного суду України від 16 травня 2011 року № 3-34гс11.

Тому, враховуючи зазначене, твердження апелянта про те, що порушення зустрічним відповідачем податкового законодавства завдало зустрічному позивачу збитків на загальну суму 329 056 грн., яка на думку останнього повинна бути стягнута з ТОВ «ТПК «Продтранссервіс», не може бути підставою для задоволення зустрічних позовних вимог відтак і апеляційної скарги.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржник не надав суду доказів, які могли б стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 5011-73/6379-2012 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга ТОВ «Ділайт-Україна» на рішення господарського міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 5011-73/6379-2012 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» на рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 5011-73/6379-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 5011-73/6379-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-73/6379-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Алданова С.О.

Суховий В.Г.