Рішення № 28686700, 13.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-8/16657-2012 13.12.12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»

про стягнення суми збитків у розмірі 35081,37 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Голоднюк О.Г. (дов. № 7 від 03.01.2012),

від відповідача: Кірсанова К.О. (дов. № 311-1-4/38 від 23.12.2011),

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення суми збитків у розмірі 35801,37 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку із пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2012 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 13.12.2012 року.

Під час судового засідання 13.12.2012 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовні заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2012 надав копію полісу АА/5371604 на виконання вимог ухвали від 23.11.2012, проте відзив на позовну заяву представником до суду не надано. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

За таких обставин, згідно норм статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.03.2012 між ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» (Страховик) та Карякіною Людмилою Іванівною (Страхувальник) укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 015056/4002/0000156, за яким ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки «Ніссан»державний номер ВЕ 1137 АР (а. с. 5-6).

Згідно розгорнутої довідки УДАІ № 9014244 вих. № 078 від 07.06.2012 (а. с. 10-11), 31.05.2012 року на вул. П. Комуни, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Хонда»державний номер ВЕ 4334 АС, що належить Данилюку О.А., під керуванням Безчасної Ірини Євгенівни, та автомобіля марки «Ніссан»державний номер ВЕ 1137 АР, що належить Карякіній JI.I. під керуванням Карякіна B.C.

Відповідно до Постанови Завадського районного суду м. Миколаєва від 21.06.2012 (а. с. 12), Безчасну І.Є. було визнано винною у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

01.06.2012 страхувальником подано до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»заяву на виплату страхового відшкодування (а. с. 13).

Згідно Рахунку-фактури № АДН-000875 від 07.06.2012 (а. с. 14-15), наданого ТОВ «Автодом-Н»вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Ніссан», державний номер ВЕ 1137 АР, становить 36 701,02 грн.

З метою встановлення вартості відновлювального ремонту, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП Синченко К.В. Відповідно до Звіту № 052/06-2012 від 26.06.2012 (а. с. 16-37), вартість матеріального збитку автомобіля марки «Ніссан», державний номер ВЕ 1137 АР, складає 35578,42 грн.

Відповідно до вищезазначеного звіту, ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»виплачено страхове відшкодування у розмірі 35081,37 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 497 гривень 05 копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 024418 від 16.07.2012 (а. с. 38).

Оскільки у Безчасної Ірини Євгенівни застрахована обов'язкова цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів у Публічному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5371604, згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому ним Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 50000, 00 грн.

Отже, ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»зобов'язане відшкодувати позивачу збитки, понесені останнім внаслідок виплати страхового відшкодування страхувальнику.

З метою врегулювання даного питання у досудовому порядку, позивачем подано до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»Регресну вимогу № 0565 віл 13.08.2012 (а. с. 40) з проханням здійснити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Уніка» виплату страхового відшкодування. Факт отримання відповідачем вказаної регресної вимоги підтверджується відміткою на бланку вимоги № 7а-3635 від 16.08.2012 року.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов"язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Хонда», державний номер ВЕ 4334 АС, знаходився під керуванням Безчасної Ірини Євгенівни, вина якої підтверджується постановою Завадського районного суду м. Миколаєва від 21.06.2012 року та яка керувала вказаним транспортним засобом на законних підставах.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Ніссан», державний номер ВЕ 1137 АР.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно із умовами полісу № АВ/5371604, розмір франшизи становить 510,00 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню і становить 34571,37 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положенями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Із системного аналізу вище наведених норм, суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості позовних вимог, які підлягають частковому задоволенню без урахування розміру франшизи у розмірі 34571,37 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(01042, місто Київ, Печерський район, провулок Новоперерський, будинок 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01103, місто Київ, Печерський район, вулиця Кіквідзе, будинок 14-В; код ЄДРПОУ 20033533) 34571 (тридцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят одну) гривню 37 копійок суму збитків та 1586 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят шість) гривень 10 копійок судового збору.

В іншій частині у позові відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засідання 13.12.2012 року у присутності представника позивача та представника відповідача.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Дата складання

повного рішення: 18.12.2012 року.