Постанова № 28685290, 15.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа№ 5011-32/7735-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012р.

у справі № 5011-32/7735-2012 (суддя Підченко Ю.О.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк"

до 1) Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України;

2) Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бабаєва Ламан Талиб кизи

про визнання недійсними прилюдних торгів

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Український промисловий банк" (далі - позивач) звернулось в господарський суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - відповідач 1), Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (далі - відповідач 2) про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири №3, що знаходиться у будинку №50 по вул. Богдана Хмельницького у місті Києві, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 61,60 кв. м., житловою площею 36,10 кв.м., результати яких оформлені протоколом № 3-029/12 від 15.05.2012 р.

17.08.2012р. позивачем подано уточнення до позовної заяви в частині обґрунтування позовних вимог (т.1, а.с.93-95).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2012р. у справі

№ 5011-32/7735-2012 позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: квартири №3, що знаходиться у будинку №50 по вул. Богдана Хмельницького у місті Києві, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 61,60 кв. м., житловою площею 36,10 кв.м., результати яких оформлені протоколом № 3-029/12 від 15.05.2012 р., а також стягнуто з відповідачів судові витрати. Вказане рішення прийнято з посиланням на положення Закону України «Про виконавче провадження та ЦК України і вмотивовано тим, що позивачем доведено обставини, на які посилається позивач щодо порушення відповідачами порядку проведення прилюдних торгів з реалізації майна, що останніми не спростовано.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012р. у справі № 5011-32/7735-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що він не погоджується з прийнятим рішенням, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неврахування доводів, наведених відповідачем 2 та наданих доказів. Також, скаржник зазначає, що судом не враховано, відмова в рецензуванні може бути предметом самостійного оскарження дій або бездіяльності органів ДВС України і не відноситься до процедури проведення прилюдних торгів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, рішення позивач вважає законним та обґрунтованим та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги у справі на 31.10.2012р. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено Бабаєву Ламан Талиб кизи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Згідно з розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2012р. у складі колегії здійснено заміну судді Алданової С.О. на суддю Жук Г.А., у зв'язку з перебуванням судді Алданової С.О. на лікарняному.

Ухвалою суду від 31.10.2012р. справу № 5011-32/7735-2012 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді-доповідача Сухового В.Г., суддів Жук Г.А., Чорногуза М.Г.

Ухвалою суду від 31.10.2012р. розгляд скарги у даній справі відкладено на 14.11.2012р. у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Ухвалою суду від 14.11.2012р. розгляд скарги відкладено на 28.11.2012р. у зв'язку з неявкою представника третьої особи та її клопотанням про відкладення.

Ухвалою суду від 28.11.2012р. розгляд скарги у даній справі відкладено на 25.12.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів, необхідних для розгляду справи та з урахуванням неявки у судове засідання представника третьої особи.

Згідно з розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. у складі колегії здійснено заміну судді Жук Г.А. на суддю Агрикову О.В. у зв'язку з відпусткою судді Жук Г.А.

У судовому засіданні 25.12.2012р. оголошувалась перерва до 15.01.2013р.

В судовому засіданні 15.01.2013р. суд заслухав пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи. Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому ГПК України порядку. Клопотань про відкладення розгляду від відповідача 2 до суду не надходило.

Колегія суддів вважає, що у суду відсутні підстави, передбачені ст. 77 ГПК України для відкладення розгляду скарги, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд справи за відсутності представника відповідача 2, за наявними матеріалами.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що на виконанні Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження № 23591338 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Петрушко Р.С. № 1045 від 11.12.2010 р.

В процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, 29.09.2011р. державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна - квартири №3, що знаходиться у будинку №50 по вул. Богдана Хмельницького у місті Києві (т.1, а.с.9,10).

15.12.2011р. на адресу позивача надійшло повідомлення Державної виконавчої служби за № 11-0-34-927/5/12 від 12.12.2011р., яким позивача повідомлено про результати оцінки зазначеного нерухомого майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності -ТОВ "Українська експертна група" в особі оцінювача Антонова В.О. відповідно до витягу з висновку про вартість майна, що був доданий до повідомлення, експертом визначено ринкову вартість предмету іпотеки на загальну суму 832 889 грн., без урахування ПДВ (т.1, а.с.12). Зазначена обставина також підтверджується наданою на запит суду позивачем фотокопією вказаного повідомлення, яке долучено до матеріалів справи та не заперечується сторонами.

26.12.2012р. позивач надіслав до Департаменту ДВС МЮ України лист у якому повідомив про незгоду з висновком експерта оцінювача щодо вартості нерухомого майна та просив призначити рецензування зазначеного висновку (т.1, а.с.4), що підтверджується наданим позивачем повідомленням про вручення поштового відправлення, реєстром цінних листів та описом вкладення (т.2, а.с.23-25). В матеріалах справи містяться також аналогічні листи позивача щодо призначення рецензування висновку про вартість майна від 05.04.2012р. № 1792 та від 08.05.2012р. № 2246 (т.1, а.с.13, 16).

У відповідь на лист позивача від 26.12.2012р. ДВС України повідомило останнього листом від 28.03.2012р. № 12-0-35-60/5-324/12 про відсутність підстав для задоволення заяви щодо проведення рецензування у зв'язку з пропуском 10 - ти денного строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» для подання такої заяви.

10.04.2012р. Державною виконавчою службою України подало до ПП «СП Юстиція» заявку на реалізацію арештованого майна. Цього ж дня між та Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство «Юстиція» укладено договір № 029/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (т.1, а.с.58-60).

24.04.2012р. відповідачем 2 на адресу позивача надіслано лист за вих. № 2693 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна 15.05.2012р. о 12-00 год. за адресою м. Київ, бульв. Лепсе, 8, який було отримано позивачем 03.05.2012р. (т.1, а.с.18).

24.04.2012р. на офіційному Веб-сайті в Системі реалізації арештованого та конфіскованого майна (https://trade.informjust.ua/) ПП "Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розміщено повідомлення № 426811 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна 15.05.2012р. о 12-00 год. за адресою м. Київ, бульв. Лепсе, 8. (т.1, а.с.65).

26.04.2012р. в друкованому виданні - газеті «Aviso PLUS» № 33 ПП "Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розміщено повідомлення про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна 15.05.2012р. о 12-00 год. за адресою м. Київ, бульв.Лепсе, 8 в приміщенні ПП «СП Юстиція» (т.1, а.с.63). Аналогічне повідомлення 26.04.2012р.також було розміщено в друкованому виданні - газеті «Експрес об'ява» № 77 (т.1, а.с.64).

Згідно з протоколом присутності на аукціоні від 15.05.2012р. з реалізації арештованого нерухомого майна були присутні Бабаєва Лиман Талиб кизи та Стецюк Г.Є. (т.1, а.с.66).

15.05.2012р. складено протокол № 3-029/12 проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ТОВ «Київ-Петрол», згідно з яким переможцем торгів стала Бабаєва Лиман Талиб кизи із запропонованою ціною майна 833 000 грн. (т.1, а.с.67).

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовано тим, що, на думку позивача, оцінку майна, яке в подальшому було виставлено на прилюдні торги проведено експертом-оцінювачем без дотримання процедури такої оцінки, зокрема не дотримано п.51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав». Також, позивач посилається на те, що органами ДВС України безпідставно було відмовлено у проведенні рецензування висновку з незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Українська експертна група» з посиланням на пропуск строку для подання відповідної заяви. Крім того, з урахуванням уточнень до позовної заяви в частині обґрунтування, позивач зазначає, що відповідачем 2 порушено чинне законодавство при проведенні прилюдних торгів, а саме не здійснено інформаційного повідомлення про такі торги у порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав наведені позивачем обставини доведеними, а підстави з яких подано позов обґрунтованими, відхиливши доводи відповідачів щодо правомірності проведення прилюдних торгів та дійшов висновку про порушення відповідачами порядку проведення прилюдних торгів з реалізації майна.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та наявних доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі..

Стосовно проведення експертом-оцінювачем процедури оцінки майна, яке в подальшому було виставлено на прилюдні торги, у зв'язку з недотриманням п.51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», колегія суддів зазначає таке.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право зокрема залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 13 зазначеного Закону для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Частиною 1 ст. 58 Закону передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Згідно з ч.1ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Відповідно до вимог пункту 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна здійснюється поетапно, зокрема:

- укладення договору на проведення оцінки;

- ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки;

- ідентифікації об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів.

Позивач посилається на те, що оцінювач мав дотриматись вказаного Стандарту, однак суб'єктом оцінювання не було достатньо ретельно ознайомлено з вищевказаним майном, не здійснено виїзд та безпосередній огляд майна, а тому оцінку проведено без достатньої інформаційної бази, у зв'язку з чим неможливо вважати її обґрунтованою, якісною та такою, що відповідає ринковим цінам. З наведеним твердженням погодився і суд першої інстанції.

Водночас, колегія суддів зазначає, що дійсно відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювання має здійснюватися на підставі, зокрема національних стандартів. Однак, доказів того, що оцінювання здійснено експертом не у відповідності до вимог цього названого Стандарту, в тому числі п. 51, позивачем суду не надано. При цьому, відсутність ключів від приміщення, яке є об'єктом оцінки, на яку посилається позивач, не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 34 ГПК України факту неознайомлення з об'єктом оцінки, як і не підтверджено належними доказами посилання на нездійснення виїзду експерта та огляду майна.

У зв'язку з викладеним, наявність наведеної позивачем підстави, на думку колегії суддів, позивачем не доведено, а тому посилання позивача на невідповідність процедури оцінки майна п.51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" відхиляються як необґрунтовані.

Щодо посилання позивача на безпідставність відмови органів ДВС України у проведенні рецензування висновку з незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Українська експертна група» з посиланням на пропуск строку для подання відповідної заяви, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Як вже зазначалося, 15.12.2011р. на адресу позивача надійшло повідомлення Державної виконавчої служби за № 11-0-34-927/5/12 від 12.12.2011р., яким позивача повідомлено про результати оцінки зазначеного нерухомого майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності -ТОВ "Українська експертна група" в особі оцінювача Антонова В.О. відповідно до витягу з висновку про вартість майна, що був доданий до повідомлення, експертом визначено ринкову вартість предмету іпотеки на загальну суму 832 889 грн., без урахування ПДВ (т.1, а.с.12). Зазначена обставина також підтверджується наданою на запит суду позивачем фотокопією вказаного повідомлення, яке долучено до матеріалів справи та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

26.12.2012р. позивач надіслав до Департаменту ДВС МЮ України лист у якому повідомив про незгоду з висновком експерта оцінювача щодо вартості нерухомого майна та просив призначити рецензування зазначеного висновку (т.1, а.с.4), що підтверджується наданим позивачем повідомленням про вручення поштового відправлення, реєстром цінних листів та описом вкладення (т.2, а.с.23-25). В матеріалах справи містяться також аналогічні листи позивача щодо призначення рецензування висновку про вартість майна від 05.04.2012р. № 1792 та від 08.05.2012р. № 2246 (т.1, а.с.13, 16).

У відповідь на лист позивача від 26.12.2012р. ДВС України повідомило останнього листом від 28.03.2012р. № 12-0-35-60/5-324/12 про відсутність підстав для задоволення заяви щодо проведення рецензування у зв'язку з пропуском 10 - ти денного строку, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» для подання такої заяви.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не було порушено передбачений 10 денний строк звернення із запитом щодо проведення рецензування.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України передбачено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Повідомлення про результати проведення оцінки було надіслано державним виконавцем 13.12.2011 р., що підтверджено штампом відділення зв'язку та надійшло на адресу Банку 15.12.2011 р. про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. Отже, виходячи із приписів вищевказаної статті, слід дійти висновку, що оскільки останній день оскарження 25.12.2011р. був вихідним днем (неділя), останнім днем для направлення заяви про проведення рецензування був понеділок - 26.12.2011р. Відтак, слід вважати, що вказану заяву подано позивачем в межах встановленого Законом строку для її подання.

Водночас, колегія суддів зазначає, що підставою позову у даній справі є вирішення питання про правомірність (законність) проведення ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, оскільки на цю організацію покладено відповідні повноваження.

Дії та/або бездіяльність органів ДВС України та їх посадових, пов'язані з процедурою виконавчого провадження відповідно до чинного законодавства становлять самостійний предмет оскарження.

Крім того, незважаючи на багаторазові звернення позивача зі скаргами до керівництва ДВС, які, як зазначає позивач, залишилися без відповіді, останній не був позбавлений права звернення безпосередньо до суду за захистом свої прав та інтересів шляхом оскарження таких дій або бездіяльності у встановлений законодавством строк, не чекаючи результатів розгляду його скарг керівництвом ДВС та результатів проведення прилюдних торгів.

Доказів того, що дії або бездіяльність органів ДВС у зв'язку з відмовою в рецензуванні позивачу визнано незаконними, останнім не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів враховує, що організація та проведення прилюдних торгів, відповідно до положень законодавства здійснюється, а у даному випадку здійснювалася, не ДВС України, а спеціалізованою організацією - відповідачем 2 на підставі чинного договору, відтак відмова органу ДВС у рецензуванні висновку експерта-оцінювача та правомірність дій цього органу може бути підставою звернення в порядку іншого судового провадження, проте у разі її наявності вимога про незаконність дій та/або бездіяльності ДВС не є взаємопов'язаною з вимогою про визнання недійними прилюдних торгів, проведених не органом ДВС чи його службовими (посадовими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24.10.2012р. та у постанові Судової палати у господарських справах від 26.12.2012р., які є обов'язковими згідно зі ст. 111-28 ГПК України.

Суд першої інстанції встановивши наявність порушення органами ДВС вимог Закону «Про виконавче провадження» в частині безпідставної відмови позивачу у проведенні рецензування, помилково ототожнив наявність факт такого порушення з незаконністю (неправомірністю) проведення відповідачем 2 прилюдних торгів.

Посилання позивача на порушення відповідачем 2 чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів у зв'язку з нездійсненням належного інформаційного повідомлення про такі торги у порядку, встановленому Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, є необґрунтованим, оскільки повністю спростовується матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляється.

У відповідності до ч. 5 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Частиною 8 даної статті визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Частиною 4 вказаної статті встановлено, що порядок реалізації майна визначається Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за № 745/4038 затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (далі - Тимчасове положення).

Відповідно до п.1.1 Тимчасового положення, це Положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Пунктом 1.2 Тимчасового положення визначено, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Пунктом 1.4 Тимчасового положення врегульовано, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України «Про іпотеку».

Згідно з п. 3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

3.6. Зміст інформаційного повідомлення повинен містити:

1) найменування, опис і характеристику нерухомого майна;

2) його місцезнаходження (адресу);

3) стартову ціну;

4) строки сплати та суму гарантійного внеску учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка спеціалізованої організації для його сплати;

5) порядок та строки розрахунку за придбане на публічних торгах майно, номер депозитного рахунка органу державної виконавчої служби для сплати коштів;

6) дату, час та місце ознайомлення з майном;

7) дату, час та місце проведення прилюдних торгів;

8) реквізити спеціалізованої організації, яка проводить прилюдні торги;

9) кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах;

10) інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Судом встановлено, що 10.04.2012р. Державною виконавчою службою України подало до ПП «СП Юстиція» заявку на реалізацію арештованого майна. Цього ж дня між ДВС та Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство «Юстиція» укладено договір № 029/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (т.1, а.с.58-60).

24.04.2012р. відповідачем 2 на адресу позивача надіслано лист за вих. № 2693 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна 15.05.2012р. о 12-00 год. за адресою м. Київ, бульв. Лепсе, 8, який було отримано позивачем 03.05.2012р. (т.1, а.с.18).

24.04.2012р. на офіційному Веб-сайті в Системі реалізації арештованого та конфіскованого майна (https://trade.informjust.ua/) ПП "Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розміщено повідомлення № 426811 про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна 15.05.2012р. о 12-00 год. за адресою м. Київ, бульв. Лепсе, 8. (т.1, а.с.65).

26.04.2012р. в друкованому виданні - газеті «Aviso PLUS» № 33 ПП "Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розміщено повідомлення про проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна 15.05.2012р. о 12-00 год. за адресою м. Київ, бульв.Лепсе, 8 в приміщенні ПП «СП Юстиція» (т.1, а.с.63). Аналогічне повідомлення 26.04.2012р.також було розміщено в друкованому виданні - газеті «Експрес об'ява» № 77 (т.1, а.с.64).

Зазначене підтверджує, що відповідач 2 здійснив передбачені законодавством і необхідні дії для належного повідомлення про проведення прилюдних торгів, та повністю спростовує посилання позивача на порушення встановленого порядку повідомлення про проведення торгів, з якими безпідставно погодився суд першої інстанції, незважаючи на встановлені ним обставини та надані відповідачами докази.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведені обставини свідчать про безпідставність та недоведеність позовних вимог у даній справі. У зв'язку з цим в задоволенні позову ТОВ "Укрпромбанк" необхідно відмовити повністю.

Суд першої інстанції наведеного вище не врахував, дійшовши помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Посилання відповідача на необхідність обов'язкового погодження з ним вартості предмету оцінки не узгоджується з нормами законодавства, яке регулює зазначені правовідносини щодо реалізації майна з прилюдних торгів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції в порушення

ст. 27 ГПК України не залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бабаєву Ламан Талиб кизи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, за результатами яких зазначена особа набула права власності на вказане майно. Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи спір про визнання прилюдних торгів недійсними мав врахувати, що рішення у даній справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї з сторін, та залучити вказану особу до участі у справі. Вказане порушення було усунуто судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду даної справи, для недопущення порушення прав та законних інтересів зазначеної особи та надання можливості реалізувати свої процесуальні права при вирішення спору.

Стосовно посилань на непідвідомчість даного спору господарським судам слід зазначити, що таке твердження не є обґрунтованим виходячи з наступного.

Згідно з абзацом дев'ятим пп. 3.2 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" (зі змінами і доповненнями), господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з визнанням недійсними договорів, укладених суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання та органами державної влади і місцевого самоврядування шляхом проведення прилюдних торгів (аукціону), у тому числі договорів купівлі-продажу і оренди землі, а так само визнання недійсними актів про проведення відповідних торгів (аукціону). При цьому в останньому випадку набувач майна, реалізованого на торгах (аукціоні), незалежно від наявності у нього статусу підприємства чи організації в розумінні частини першої статті 1 ГПК (тобто підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і набув статусу суб'єкта такої діяльності), залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і, отже, відповідна справа за будь-яких обставин підлягає розгляду господарським судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають встановленим обставинам справи, а рішення прийнято за неправильного застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що, відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.08.2012р. у справі № 5011-32/7735-2012 та прийняття нового рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" на рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012р. у справі № 5011-32/7735-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2012р. у справі № 5011-32/7735-2012 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" про визнання недійсними прилюдних торгів відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" (код 19357325) на користь Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (код 32277680) 536,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 5011-32/7735-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Агрикова О.В.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 18.01.2013р.