Рішення № 28685244, 15.01.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2013 р. Справа № 5019/2010/12

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглядувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради та Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою Відповідальністю "Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК"

про стягнення в сумі 607 682 грн. 84 коп.

В засіданні приймали участь:

від КП "Теплотранссервіс" : Бондар Ю.М. довіреність №01-10/1 від 02.01.2013 року;

від відповідача : Рогульчик Н.П., довіреність №3 від 04.01.2013 року;

від органу прокуратури: Краснолюба Р.М., посвідчення №010603 від 20.10.2012 року;

від Рівненської міської ради: не з'явився;

від Управління житлово-комунального господарства: не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: Заступника прокурора м. Рівне звернувся в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради та Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою Відповідальністю "Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК" (далі Товариство) з вимогою про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії №1194 від 15.10.2009 року в сумі 589 445 грн. 91 коп., пені в розмірі 14 960 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 2 992 грн. 07 коп. та інфляційних втрат в розмірі 284 грн. 50 коп.

Ухвалою суду від 24 грудня 2012 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 15 січня 2013 року.

11 січня 2013 року представником відповідача через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому ТОВ "Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК" визнає позовні вимоги в частині стягнення 589 445 грн. 91 коп. основного боргу, а у задоволенні вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втарт просить відмовити.

В судовому засіданні представники КП "Теплотранссервіс" та прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та просили позов задоволити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію наведену у відзиві, та у зв'язку з значними боргами власників квартир перед Товариством просив відмовити позивачу у частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Рівненська міська рада та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради не забезпечили явку повноважних представників у судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Проте представником останнього через відділ канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності та у якому зазначено, що позовні вимоги Управління підтримує в повному обсязі.

15 січня 2013 року у судовому засіданні судом оголошувалась перерва до 17 год. 10 хв. Сторони повідомлені під розписку в протоколі судового засідання, проте після перерви представники сторін не з'явились.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2009 року між КП "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради - підприємство та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕО ЖБК" - споживач укладено договір №1194 на відпуск теплової енергії (далі Договір) (а.с. 51-53). Згідно з п.п. 1.1, 1.4 Договору підприємство зобов'язувалося надавати споживачеві теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором, за адресами: вул. В. Дивізії, 3;7;9, вул. Є. Коновальця, вул. Гагаріна, 3, вул. Грушевського, 40а;42, вул. Кн.Володимира, 37, вул. Льонокомбінатівська, 13, вул. Міцкевича, 9;9а, вул. Мельника, 14;14а;22, вул. Млинівська, 33;37;39;41, вул. Набережна, 2, вул. Соборна, 261;263, вул. Вербова, 45, вул. Фабрична, 5а, вул. Шухевича, 10;12, а споживач - здійснювати оплату за спожиту теплову енергію не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим (п. 5.4 Договору) (а.с. 51-52).

Договір підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено печатками сторін.

Згідно п. 1.2. Договору відпуск теплової енергії здійснюється після під'єднання і заключення даного Договору між підприємством і споживачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

На виконання умов Договору КП "Теплотранссервіс" здійснило відпуск теплової енергії відповідачу, за адресами вказаними в договорі. Проте останній не виконав належним чином зобов'язання за договором, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 589 445 грн. 91 коп., що стверджується матеріалами справи.

Згідно п. 3.2.1. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, доказів сплати суми боргу відповідач суду не подав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 589 445 грн. 91 коп.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6.3.3 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплачує основний борг з урахуванням індексу інфляції.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просив суд стягнути з останнього пеню в розмірі 1 042 грн. 70 коп. за період з 11.06.2012 року по 11.07.2012 року на суму боргу 84 574 грн. 16 коп., 2 132 грн. 15 коп. за період з 11.07.2012 року по 11.08.2012 року на суму боргу 167 362 грн. 46 коп., 2 940 грн. 88 коп. за період з 11.08.2012 року по 11.09.2012 року на суму боргу 230 843 грн. 34 коп., 3 507 грн. 55 коп. за період з 11.09.2012 року по 11.10.2012 року на суму боргу 284 501 грн. 03 коп., 4 125 грн. 89 коп. за період з 11.10.2012 року по 11.11.2012 року на суму боргу 323 860 грн. 57 коп., 1 211 грн. 19 коп. за період з 11.11.2012 року по 16.11.2012 року на суму боргу 589 445 грн. 91 коп. Розрахунок наданий позивачем перевірено судом та визнано вірним (а.с. 7).

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 вищезазначеної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки розмір пені, нарахований позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірними, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 14 960 грн. 36 коп. пені підлягає до задоволення.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 208 грн. 54 коп. за період з 11.06.2012 року по 11.07.2012 року на суму боргу 84 574 грн. 16 коп., 426 грн. 43 коп. за період з 11.07.2012 року по 11.08.2012 року на суму боргу 167 362 грн. 46 коп., 588 грн. 18 коп. за період з 11.08.2012 року по 11.09.2012 року на суму боргу 230 843 грн. 34 коп., 701 грн. 51 коп. за період з 11.09.2012 року по 11.10.2012 року на суму боргу 284 501 грн. 03 коп., 825 грн. 18 коп. за період з 11.10.2012 року по 11.11.2012 року на суму боргу 323 860 грн. 57 коп., 242 грн. 24 коп. за період з 11.11.2012 року по 16.11.2012 року на суму боргу 589 445 грн. 91 коп.; та за період з червня 2012 року по листопад 2012 року нараховано 284 грн. 50 коп. збитків від інфляції.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Наданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с. 8) є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, а відтак підлягає задоволенню судом в сумі 2 992 грн. 07 коп.

Разом з тим, судом здійснено перерахунок розміру інфляційних збитків та враховано ставки індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 284 грн. 50 коп. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до правової позиції, викладеної у Інформаційному листі №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

У вказаному Інформаційному листі Вищого господарського суду України та постанові по справі №52/30 від 01.02.2012р. Вищого господарського суду України викладена позиція про те, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 589 445 грн. 91 коп., пені в розмірі 14 960 грн. 36 коп., 3% річних в сумі 2 992 грн. 07 коп. стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню, а вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 284 грн. 50 коп. не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю "Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК" (33001, вул. Гур'єва, 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21093968) на користь Комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (33027, вул. Д.Галицького, 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 30841056) 589 445 (п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 91 коп. основного боргу, пені в розмірі 14 960 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 36 коп. та 2 992 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 07 коп. 3%річних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою Відповідальністю "Житлово експлуатаційне об'єднання ЖБК" (33001, вул. Гур'єва, 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 21093968) судовий збір в сумі 12 147 грн. 97 коп. в доход державного бюджету України.

4. В решті позову відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "18" січня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.