Постанова № 28681723, 15.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5024/987/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач), Уліцького А.М.розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Херсонської державної морської академії на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 рокуу справі № 5024/987/2012господарського судуХерсонської областіза позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест"доХерсонської державної морської академії простягнення 347 468,48 грн.за участю представників: від позивача -Шевельов О.В.від відповідача -Слєпченко О.О.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської державної морської академії про стягнення пені у розмірі 269 228,53 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 25 252,14 грн., 3 % річних у розмірі 52 987,81 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.07.2012 року (суддя - Ярошенко В.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року (головуючий суддя - Мацюра П.Ф., судді - Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В.), у справі № 5024/987/2012 позов задоволено частково. Стягнуто з Херсонської державної морської академії на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест" пеню у розмірі 269 228 грн. 53 коп., інфляційні нарахування у розмірі 14 396 грн. 87 коп., 3 % річних у розмірі 52 987 грн. 81 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 6 732 грн. 26 коп. В частині стягнення 10 855 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань у позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішенням та постановою у справі, Херсонська державна морська академія звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 220 ГК України.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 25.12.2012 року № 03.08-05/1136 у зв'язку з перебуванням судді Бакуліної С.В. у відпустці для перегляду у касаційному порядку даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Грейц К.В., судді - Глос О.І., Поляк О.І.

У судовому засіданні 25.12.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.01.2013 року.

11.01.2012 року до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечував та просив оскаржувані судові акти залишити без змін.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 14.01.2013 року № 03-05/11 у зв'язку з перебуванням судді Грейц К.В. у відпустці для перегляду у касаційному порядку даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бакуліна С.В., судді - Глос О.І., Поляк О.І.

Розпорядженням секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 15.01.2013 року № 03-05/14 у зв'язку з перебуванням судді Глос О.І. на лікарняному для перегляду у касаційному порядку даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Бакуліна С.В., судді - Поляк О.І., Уліцький А.М.

У судове засідання 15.01.2013 року з'явилися представники сторін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 22.08.2011 року між сторонами на конкурсній основі було укладено договір № 410-ІІ-8/7 про закупівлю робіт з капітального ремонту об'єктів Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" за державні кошти, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядчик зобов'язується у 2011 році виконати роботи по капітальному ремонту об'єктів Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" згідно договірної ціни та календарного плану виконання робіт, які є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та сплатити підряднику вартість фактично виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 договору ціна останнього є твердою та становить 9 997 284,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 666 214,00 грн. Оплата здійснюється за фактично виконані роботи згідно актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться у національній валюті України шляхом перерахування грошей на поточний рахунок підрядника - в межах коштів, затверджених кошторисом, по факту виконаних робіт із відстрочкою платежу не більше 30 календарних днів за фактично виконані роботи. Фактично виконані роботи підтверджуються підписання замовником акту приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми № КБ-3).

У п. 4.2 договору сторони погодили, що до початку робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 30 % від договірної ціни на придбання матеріалів, а саме 2 999 185,20 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються протягом 10 календарних днів після надання підрядником рахунку, всіх інших документів, що передбачені чинним законодавством, після підписання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Згідно з п. 7.2 договору у випадку порушення строків оплати, передбачених п. п. 4.1, 4.3 договору, за фактично виконані підрядником роботи замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше 10 % від суми заборгованості.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.05.2012 року (з урахуванням ухвали від 28.05.2012 року) у справі № 5024/2417/2011, яке набрало законної сили, стягнуто з Херсонської державної морської академії на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест" 3 599 216,77 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи за даним договором.

Встановивши вказані обставини справи, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення 14 396,87 грн. інфляційних нарахувань, 52 987,81 грн. 3 % річних та 269 228,53 грн. пені, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання боржником, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій та вважає його передчасним з огляду на неповне встановлення судами фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору по суті.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, а відтак підпадає під правове регулювання пар. 3 глави 61 ЦК України.

Так, в силу ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч. 1 ст. 877ЦК України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

В силу ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто право вимоги передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум виникає у кредитора від дня, коли зобов'язання мало бути виконане боржником, і може бути реалізоване кредитором на власний розсуд протягом усього періоду прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 названого Кодексу).

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

В силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту вказаної норми слідує, що право на нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання виникає у кредитора від дня, коли зобов'язання мало бути виконано боржником, і припиняється через шість місяців, якщо інший строк не встановлений законом або договором.

Мотивуючи оскаржувані судові акти у даній справі, суди попередніх інстанцій, пославшись на приписи ч. 2 ст. 35 ГПК України, зазначили, що оскільки рішенням господарського суду, прийнятим за наслідками розгляду справи № 5024/2417/2011, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача на користь позивача 3 599 216,77 грн. заборгованості за частину підрядних робіт, яка виконана належним чином, то факт неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з їх оплати не потребує доведення під час розгляду даної справи.

Разом з цим, судами не взято до уваги, що виходячи з положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та ч. 6 ст. 232 ГК України, при розгляді вимоги про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені, доведенню підлягає саме факт прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.

Однак, задовольняючи позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені за розрахунком позивача та за вказаний ним період, суди попередніх інстанцій не проаналізували обставин, з якими закон та умови договору (розділ IV) пов'язують настання у відповідача обов'язку з оплати підрядних робіт.

Крім цього, суди не надали оцінки встановленому факту виконання підрядником робіт з відступами від умов договору, які погіршили роботу, у зв'язку з чим господарським судом за результатами розгляду справи № 5024/2417/2011 було пропорційно зменшену ціну роботи на вартість робіт, необхідних для усунення допущених недоліків.

Таким чином, виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент підписання підрядником акта виконаних робіт, зазначені в ньому роботи не були виконані належним чином, а також не встановили, коли у відповідача виник обов'язок оплатити саме частину виконаних підрядних робіт належної якості, а відтак - і періоду (початкової дати) прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Отже, ухвалюючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 року, згідно з яким рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Оскільки в силу ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України у суду касаційної інстанції відсутні повноваження самостійно встановлювати обставини справи, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у даній справі з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції відповідно до ст. 111-9 ГПК України.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати вищевикладені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових актів, всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, повно встановити фактичні обставини справи, які мають значення у даній справі, виходячи з яких вирішити спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Херсонської державної морської академії та скасування рішенням господарського суду Херсонської області від 19.07.2012 року і постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року у справі № 5024/987/2012 з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Херсонської державної морської Академії задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 19.07.2012 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 року у справі № 5024/987/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий суддя С.В. Бакуліна

Судді О.І. Поляк

А.М. Уліцький