Рішення № 28679892, 11.01.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/235/33/2013 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2013 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Токарєва А.Г.

при секретарі Сизон С.В.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказала, що 14.08.1993 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану міста Красноармійська, актовий запис № 393. Від цього шлюбу мають неповнолітню дитину -доньку -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2012 року шлюбні відносини між ними припинені. У грудні 2007 року ними був придбаний автомобіль ЗАЗ-ДЄУ, держ. ном. НОМЕР_1, 2004 року, сірого кольору. Крім того у період шлюбу, 23.11.1999 року, на відповідача за договором дарування, була оформлена квартира АДРЕСА_1. Згідно договору дарування, посвідченого 23.11.1999 року приватним нотаріусом Красноармійського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6, реєстровий номер 4509, дар сторонами був оцінений в 5020 грн., тобто в такому ж розмірі, що і інвентаризаційна оцінка БТІ міста Красноармійська Донецької області. Квартира знаходиться на 5-му поверсі 5-поверхового будинку.

За 13 років спільного проживання з відповідачем у цій квартирі, вони внаслідок спільних трудових і матеріальних витрат, істотно збільшили її вартість. Так, ними суттєво було змінено планування квартири, а саме: була придбана стіна, що розділяє кухню й залу, суміщений санвузол і ванна кімната, в якій знаходяться нові унітаз і ванна, водонагрівальний бак, повністю замінена сантехніка, повністю були замінені система електропостачання та водопостачання, каналізації, замінений дах на балконі на метало пластиковий, встановлені подвійні металеві двері в квартиру, замінені міжкімнатні двері, встановлені 3 металопластикових вікна, замінено балконний блок, проведена стяжка підлоги в квартирі та інше. Двокімнатна квартира стала однокімнатною. Описані поліпшення в квартирі на її думку суттєво збільшили її вартість, що підтверджується висновком експерта. Добровільно відповідач не бажає сплатити їй половину від вартості автомобіля тому вона просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири та стягнути з відповідача половину вартості автомобіля.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Представник позивачки ОСОБА_2, також підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.08.1993 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану міста Красноармійська, актовий запис № 393. (а.с.8).

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду від 26.11.2012 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 82)

В період шлюбу сторонами придбане майно: автомобіль ЗАЗ-ДЄУ, держ. ном. НОМЕР_1, 2004 року, сірого кольору, номер кузова: НОМЕР_2, (а.с. 15,16), який є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Згідно договору дарування від 23.11.1999 року АВЕ № 895452 посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_3 квартиру, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, тощо…

Посилання позивачки на те, що внаслідок спільних трудових і матеріальних витрат, істотно збільшилася вартість спірної квартири є хибними.

Згідно пояснень в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ремонтні роботи в спірній квартирі на 90 % здійснювались за їх кошти, а ОСОБА_1 взагалі не приймала ніякої участі у ремонті квартири.

Також є хибним ствердження позивачки про істотне збільшення вартості квартири після ремонту, оскільки ніяких доказів цього під час судового розгляду нею не надавалося. Такі докази також відсутні і в матеріалах справи.

Тому у задоволенні позовних вимог позивачки стосовно визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 задоволенню не підлягає.

Стосовно вимог, щодо спірного автомобіля, то суд зазначає наступне.

Статтею 74 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім»єю , але не перебувають у шлюбі між собою або в іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Відповідно до статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. При цьому статтею 71 СК України визначено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»зазначив у п.22, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Отже, законодавець визначився, що поділ спільної сумісної власності подружжя здійснюється в натурі. При цьому у п.25 вищезазначеної Постанови зазначено, в разі якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За таких обставин, у зв'язку з тим, що відповідач підтверджує, що зазначений автомобіль придбаний під час шлюбу, і зміст цієї обставини не суперечить законодавству, враховуючи заявлені позовні вимоги щодо поділу спільного майна подружжя, виходячи з принципу рівності часток у спільному майні подружжя, суд вважає можливим поділити автомобіль, що належить сторонам на праві спільної сумісної власності, визнавши за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 60,69-71 Сімейного Кодексу України, ст., ст. 355,357,368,372 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати автомобіль ЗАЗ-ДЄУ, держ. ном. НОМЕР_1, 2004 року випуску спільною сумісною власністю подружжя - ОСОБА_3, ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину автомобіля ЗАЗ-ДЄУ, держ. ном. НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля ЗАЗ-ДЄУ,

держ. ном. НОМЕР_1, 2004 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 303 грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя А.Г. Токарєв