Рішення № 2867641, 12.01.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2009 р. Справа № 12/4927

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., без участі представників сторін, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Антік-агро” до відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше травня” про стягнення 42781 грн. 79 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 66538 грн. 29 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ним та відповідачем 22.02.2008 року було укладено договір поставки № 24-02, відповідно до умов якого він здійснив поставку відповідачу олії соєвої на загальну суму 306246 грн. В порушення умов договору відповідач за поставлений товар з ним розрахувався частково, станом на 29.09.2008 року заборгованість становила 23756 грн. 50 коп. У зв’язку з порушенням зобов’язання щодо розрахунків, крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, передбачені договором і ст. 625 ЦК України, пеню ? 18517 грн. 47 коп., 3 % річних від суми боргу –2114 грн. 76 коп., штраф –10000 грн., збитки від інфляції –12149 грн. 56 коп., що разом складає 66538 грн. 29 коп. та відшкодувати судові витрати –784 грн. (державне мито –666 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.).

18.11.2008року позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій у зв’язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу (23756 грн. 50 коп.), остаточно просив стягнути з відповідача пеню ? 18517 грн. 47 коп., 3 % річних від суми боргу –2114 грн. 76 коп., штраф –10000 грн., збитки від інфляції –12149 грн. 56 коп., що разом складає 42781 грн. 79 коп., та відшкодувати судові витрати.

У судовому засіданні 18.11.2008 року представник позивача вимоги з підстав, викладених в позовній заяві із врахування змін, підтримав і просив суд задовольнити, в наступні засідання позивач свого представника не направляв, телеграмою подав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, подав клопотання про припинення провадження у справі за відсутністю предмета спору у зв’язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу. Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Відповідно ст. 75 ГПК України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

Між сторонами по справі 22.02.2008 року було укладено договір поставки № 24-02, відповідно до умов якого позивач зобов’язався здійснити поставку відповідачу олії соєвої на загальну орієнтовну суму 9150000 грн. Відповідно до п.п. 2.2, 3.4 договору, відповідач здійснює оплату товару по фактичній вазі згідно виставленому рахунку-фактурі протягом п’яти банківських днів з моменту поставки, за несвоєчасну оплату товару відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

По видатковим накладним № РН-0000063 від 22.02.2008 року, № РН-0000116 від 10.04.2008 року, довіреностям серії ЯОМ № 289493 від22.02.2008 року і серії ЯОХ № 300415 від 10.04.2008 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 306246 грн.

Згідно банківським випискам із особового рахунку позивача, акту звірки взаєморозрахунків (а/с 20, 21-28) борг відповідача за поставлений по умовам договору товар станом на 29.09.2008 року становив 23756 грн. 50 коп., розрахунки відповідачем здійснювались з простроченням платежів.

Станом на 08.10.2008 року, після подачі позову, відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджується копіями виписок із банківського рахунку позивача, платіжними дорученнями відповідача (а/с 36, 37, 47-53).

За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється після його належного виконання.

Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов’язання третьою особою не звільняє сторони від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. 3.2., 3.4 договору, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.

З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги в цій частині судом визнаються обґрунтованими і задовольняються.

Разом з тим, позивач заявив вимогу про стягнення штрафу, передбаченого п. 3.4 договору, в сумі 10000 грн. за прострочення виконання зобов’язань, передбачених п.2.2. договору. Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочи в сумі 18417 грн. 47 коп., відповідно до п. 3.4. договору, за несвоєчасну оплату товару понад строки, встановлені п.2.2. В даному випадку штраф і пеня являються штрафними санкціями, які позивач просить застосувати до відповідача за одне і те ж порушення господарського зобов’язання. Згідно ст. 61 Конституції України застосування відповідальності одного виду двічі за одне й те саме правопорушення не допускається. Згідно попередньому висновку судом визнано обґрунтованою вимогу позивача про стягнення пені в сумі 18417 грн. 47 коп.

За таких обставин вимогу позивача про стягнення штрафу в сумі 10000 грн. суд визнає безпідставною і в задоволенні позову в цій частині відмовляє.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 565 грн. 90 коп. та 100 грн. 26 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 666 грн. 16 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Птахофабрика „Перше травня”, 19603, Черкаська область, Черкаський район, с. Хутори, вул. Центральна, 2, код ЄДРПОУ 00851426 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Антік-Агро”, 61072, м. Харків, вул. Тобольська, 42-А, код ЄДРПОУ 24126065 –18517 грн. 47 коп. пені, 2114 грн. 76 коп. 3 % річних, 12149 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 666 грн. 16 коп. судових витрат.

В решті позовних вимог в частині стягнення штрафу в сумі 10000 грн., судових витрат в сумі 117 грн. 84 коп., ? відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов