Рішення № 28675512, 17.01.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-а

Справа № 22-1926 Головуючий у 1 інстанції - Луценко О.М.

2013 рік Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 січня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою

позивача ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства « Київпассервіс», третя особа: ОСОБА_3 про визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконним, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з"явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

11 квітня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Оболонського районного суду м.Києва з позовною заявою до Державного підприємства « Київпассервіс», третя особа: ОСОБА_3 про визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконним, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Зазначав, що він працював у відповідача на протязі 18 років, з них - 9 років на посаді начальника відділу інформаційних технологій з 1999 року. Після ліквідації цього відділу у 2008 році працював на посаді головного фахівця з програмного забезпечення. За час роботи до нього жодного разу не застосовувались заходи дисциплінарного стягнення. Наказом №311-ос від 22.11.2010 року він незаконно був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, а наказом № 45-ос від 14.02.2011 року звільнений з посади головного фахівця програмного забезпечення за п.З ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку. Вважає, що його звільнення відбулось з порушенням вимог діючого законодавства, просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5000. 00 грн., яку обґрунтовував тим, що внаслідок безпідставного звільнення за п.З ст.40 КЗпП України він пережив моральні страждання, тривалий час не може працевлаштуватися , втратив можливість заробляти кошти на проживання, змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, що завдавало йому моральних страждань.

Рішенням Оболонського районного суду м Києва від 03 жовтня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства « Київпассервіс», третя особа: генеральний директор ДП « Київпассервіс» ОСОБА_3 про визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення незаконним, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі. Посилався на те, що судом не було встановлено обставини, які мають значення для справи, дослідженим доказам судом не було надано вірну правову оцінку, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Зокрема, відмовляючи в позові та визнаючи його звільнення за п.3 ст. 40 КЗпП України законним, суд першої інстанції не врахував відсутність систематичності невиконання ним трудових обов'язків зазначених в наказі про звільнення та що виконання вказаних в наказі обов»язків не відноситься до його посадових обов»язків. Відмовляючи в позові у зв»язку з пропуском строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, суд не прийняв до уваги того, що копія наказу про звільнення була отримана ним лише 30.03.201 1 року, що унеможливило звернення до суду у місячний термін з дня звільнення, а тому така відмова в позові є незаконною.

В судовому засіданні ОСОБА_2 повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ДП « Київпассервіс» проти доводів апеляційної скарги заперечував посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням вимог закону і підстав для його скасування немає.

Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу в його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, дослідивши надані докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - скасуванню з постановленням нового рішення з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, який обчислюється з дня отримання трудової книжки позивачем - з 04.03.2011 року, а з позовом до суду позивач звернувся 11.04.2011 року.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає дослідженим судом доказам та вимогам закону.

Так, судом встановлено, що позивач був звільнений з посади головного фахівця програмного забезпечення наказом № 45-ос від 14.02.2011 року.

Згідно службової записки начальника відділу кадрів ОСОБА_4 від 14.02.2011 року, позивач в день звільнення за трудовою книжкою та копією наказу про звільнення не з'явився . Листом від 15.02.2011 року відповідач повідомив позивача про необхідність з'явитись у відділ кадрів для отримання трудової книжки або надіслати письмову заяву з проханням переслати трудову книжку на домашню адресу.

Трудова книжка була отримана позивачем 04.03.2011 року, що підтверджується службовою запискою начальника відділу кадрів ОСОБА_4 від 04.03.2011 року (а.с.104) та не заперечувалось позивачем в ході розгляду справи.

11.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надіслання йому завірених копій наказів про звільнення від 14.02.2011 року та про оголошення догани від 22.03.2010 року, які були отримані ним відповідно до поштового повідомлення 30.03.2011 року.

Відповідно до ч.І ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Враховуючи, що конкретизація причин звільнення позивача міститься саме в наказі про звільнення від 14.02.2011 року, копія якого була отримана позивачем 30.03.2011 року, колегія суддів приходить до висновку, що саме з цієї дати має відраховуватись і строк звернення до суду. Позивач звернувся до суду з позовом 11.04.2011 року, тобто у встановлений законом місячний строк.

Згідно ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана; 2) звільнення.

Частиною 1 статті 147-1 КЗпП України передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу ( обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв"зку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З копії наказу ДП « Київпассервіс» № 311-ос від 22.11.2010 року вбачається, що за порушення посадових обов»язків, згідно п.1.1 Посадової інструкції головного фахівця з програмного забезпечення, головному фахівцю з програмного забезпечення ОСОБА_2 було оголошено догану. Підстава: службова записка головного бухгалтера ОСОБА_5 від 18.08.2010 року, службова записка провідного інженера відділу перевезень ОСОБА_6 від 19.08.2010 року, доповідна записка начальника відділу нормативно-правової роботи ОСОБА_7 від 22.11.2010 року.

Згідно положень п. 1.1. Посадової інструкції, головний фахівець з програмного забезпечення забезпечує створення, впровадження й ефективне функціонування програмного забезпечення підприємства. Відповідно до доповнення до посадової інструкції головного фахівця з програмного забезпечення ДП "Київпассервіс", що затверджені 29.06.2010 року, позивач, як головний фахівець з програмного забезпечення, зобов'язаний був забезпечити безперебійне функціонування та проводити щомісячний антивірусний контроль технічних пристроїв, якими працівника підприємства користуються під час роботи з програмою "1С Підприємство 8". З даною інструкцією позивач ознайомлений 29.06.2010 року, що підтверджується його підписом.

На виконання розпорядження генерального директора ОСОБА_3 19.08.2010 року провідний інженер відділу перевезень ОСОБА_6 здійснила перевірку стану антивірусних програм у бухгалтерії (у відділі, працівники якого, саме користуються під час роботи з програмою "1С Підприємство 8") та виявила відсутність систематичного оновлення ативірусних баз даних та ліцензійних антивірусних програм на деяких комп'ютерах, що виклала у службовій записці. Доказів здійснення ним оновлення антивірусних баз даних на комп»ютерах підприємства позивач суду не надав.

Таким чином, з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що позивач, як головний фахівець з програмного забезпечення, в порушенні вимог п. 1.1 та доповнень до Посадової інструкції, не забезпечив ефективного функціонування програмного забезпечення підприємства, а тому застосування до нього адміністрацією ДП « Київпассервіс» дисциплінарного стягнення у вигляді догани є обґрунтованим і підстав для визнання наказу ДП « Київпассервіс» № 311-ос від 22.11.2010 року незаконним немає.

19.08.2010 року від головного бухгалтера ОСОБА_5 на ім»я генерального директора підприємства надійшла службова записка про те, що при формуванні податкової декларації з податку на додану вартість заступником бухгалтера ОСОБА_8 було виявлено, що 30.07.2010 року закінчився строк дії посиленого сертифіката відкритого ключа. Всі документи стосовно електронного цифрового підпису знаходились у ОСОБА_2, який здійснював фактичну передачу декларацій з податку на додану вартість в електронному вигляді протягом всього періоду чинності сертифікату.

На підставі розпорядження генерального директора ДП "Київпассервіс" №18 від 19.08.2010 року проведено службове розслідування по факту направлення бухгалтерської звітності з порушенням та закінчення строку чинності посиленого сертифіката відкритого ключа. Комісією у складі головного інженера ОСОБА_9 ., начальника відділу нормативно правової роботи ОСОБА_10, заступника начальника КРВ ОСОБА_11 та голови профспілки ОСОБА_12 в ході службового розслідування було встановлено, що головний фахівець з програмного забезпечення ОСОБА_2 безвідповідально відносився до виконання доручення про передачу бухгалтерського звіту електронною поштою з використанням відкритого ключа, своєчасно не поновив строк дії цього ключа та не вніс пропозицію щодо заміни підписів керівників, які звільнились і не мали права підпису, що призвело до направлення бухгалтерської звітності за останні два місяці за підписом осіб, як цього права не мали та із застосуванням сертифіката відкритого ключа, строк дії якого закінчився.

Наказом ДП Київпассервіс» № 45-ос від 14.02.2011 року ОСОБА_2 був звільнений з посади головного фахівця з програмного забезпечення за систематичне невиконання ним без поважних причин свої службових обов»язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього розпорядку, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України .

Звільнення ОСОБА_2 за п. 3 ст. 40 КЗпП України колегія суддів не може вважати законним, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими з наступних підстав.

Згідно п.3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір , укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку , якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року із подальшими змінами, за передбаченими п.3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

З встановлених обставин справи та досліджених доказів вбачається, що проступок щодо безвідповідального ставлення до виконання доручення про передачу бухгалтерського звіту електронною поштою з використанням відкритого ключа, своєчасного не поновлення строку дії цього ключа та не внесення пропозиції щодо заміни підписів керівників, які звільнились і не мали права підпису, що призвели до направлення бухгалтерської звітності за останні два місяці за підписом осіб, які цього права не мали та із застосуванням сертифіката відкритого ключа, строк дії якого закінчився, був скоєний позивачем у серпні 2010 року, тобто, до застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани 22.11.2010 року, а тому у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача за п.3 ст. 40 КЗпП України 14 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, колегія приходить до висновку, що при звільненні позивача відповідачем були порушені вимоги ст. 40 п.3 КЗпП України, в зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді головного фахівця з програмного забезпечення ДП « Київпассервіс» з 15 лютого 2011 року.

Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України підлягають задоволенню і вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15 лютого 2011 року по день ухвалення рішення суду- по 17 січня 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що заробітна плата ОСОБА_2 за грудень 2010 року та січень 2011 року, яка мала бути виплачена, складає 21 972,60 грн. Середньоденна заробітна плата, обчислена відповідно до п. 5 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 складає (21 972,60 : 42 дні) = 523.16 грн. Середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді з 15 лютого 2011 року по 17 січня 2013 року складає 484 днів. Таким чином, розмір середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільнені складає (523.16 х 484) = 253 209,44 грн.

На підставі ст. 237-1 КЗпП України підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Враховуючи характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретні обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 552,09 грн.

На підставі ст. 217 ЦПК України рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.

Керуючись ст. ст. 40 п.3, 235, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 88, 217, 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді на посаді головного фахівця з програмного забезпечення ДП « Київпассервіс» з 15 лютого 2011 року.

Стягнути з Державного підприємства « Київпассервіс», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Нижній Вал, 15-А, ідентифікацій код 33348385 на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 253 209 ( двісті п»ятдесят три тисячі двісті дев»ять) гивень 44 копійки .

Стягнути з Державного підприємства « Київпассервіс», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Нижній Вал, 15-А, ідентифікацій код 33348385 на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у відшкодування моральної шкоди 1000,00 ( одну тисячу) гривень.

Стягнути з Державного підприємства « Київпассервіс», яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Нижній Вал, 15-А, ідентифікацій код 33348385 в дохід держави судовий збір в сумі 2 552,09 гривень.

Рішення в частині поновлення на роботі і стягнення заробітку за один місяць в розмірі 9 416,88 гривень підлягає негайному виконанню.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства " Київпассервіс", третя особа: ОСОБА_3 про визнання наказу № 311-ос від 22.11.2010 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани незаконним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий: Судді: