Постанова № 2867519, 23.12.2008, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2008 Справа №10/47-08

м. Полтава

за позовною заявою (№ 3756/10/10-019 від 05.06.2008 р., вх. № 3193 від 09.06.2008 р.) Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Леніна, 21, м. Лубни, Полтавська обл., 37500

до Приватного підприємства "Макс", вул. Перемоги, 111, с. Слобода-Петрівка, Гребінківський р-н, Полтавська обл., 37400

про стягнення фінансових санкцій на суму 39 826,16 грн..

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Марчевська М.О.

Представники:

від позивача : Тіцька І.Ю. (дивись журнал судового засідання);

відповідача : не з'явилися.

У судовому засіданні 23.12.2008 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Лубни про стягнення з Приватного підприємства "Макс", с. Слобода - Петрівка штрафних (фінансових) санкцій в сумі 39 826, 16 грн., які застосовані до останнього за рішенням Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ № 0000032303 від 04.04.2008 р. за порушення абзацу 3 п.п. 2.6 пункту 2 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. (із змінами та доповненнями), а саме : неоприбуткування готівкових коштів, які не обліковані в книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків на загальну суму 7 965,86 грн..

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, але надіслав клопотання № 9 від 25.08.2008 року (вх. № 16017 від 15.09.2008 р.) про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач позов не визнає, з мотивів відзиву на позовну заяву № 8 від 04.08.2008 р. (вх. №11820 від 06.08.2008 р.), посилаючись на неузгодженість спірної суми санкцій з огляду на оскарження ним рішення Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ № 0000032303 від 04.04.2008 р. до ДПА України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази,

встановив :

За результатами перевірки магазину "Арт", що розташований за адресою : Гребінківський район, с. Короваї та належить відповідачу, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, що набрали форму акту № 16090008/2303 від 20.03.2008 р., зафіксоване порушення з боку останнього абзацу 3 п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., а саме : неоприбуткування готівкових коштів, які не обліковані в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків на суму 7 965,86 грн..

На підставі цього акту Гребінківським відділенням Лубенської ОДПІ винесено рішення від 04.04.2008 р. №0000032303 про застосування до відповідача штрафної (фінансової) санкції в сумі 39 829,30 грн..

Відповідач не погодився з такими висновками та оскаржив дане рішення про застосування до нього штрафної (фінансової) санкції. Результатом розгляду скарги до Лубенської ОДПІ та до ДПА у Полтавській області стали рішення про результати розгляду скарг, якими відмовлено у задоволенні скарги та залишено суму штрафних (фінансових) санкцій без змін.

За дане правопорушення ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995 р. "Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено відповідальність у вигляді фінансових санкцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Сума таких фінансових санкцій згідно з Указом Президента № 436/95 від 12.06.1995 р. підлягає перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до державного бюджету в тридцяти денний термін з дня отримання рішення про застосування фінансових санкцій. Така сплата (перерахування) відповідачем здійснена не була.

Посилання відповідача на п. 6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України № 29 від 11.12.1996 р. суд в даному випадку не оцінює як правомірне з огляду на наступне.

Даним пунктом Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби визначено, що скарга (заява), подана із дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 4 та підпунктом 5.1 пункту 5 цього Положення, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої скарги (заяви) до органу державної податкової служби до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно визначення, наданого у п. 1.2 вказаного Закону, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п. 1.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 13 - 14 Закону України "Про систему оподаткування", вони містять вичерпний перелік податкових зобов'язань платника податків. Штрафні санкції, як вид податкового зобов'язання, вказаними статтями не передбачено, таким чином кваліфікацію їх в якості податкового зобов'язання в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" здійснено відповідачем необґрунтовано.

Отже, контролюючий орган має право вживати заходи щодо стягнення нарахованих штрафних (фінансових) санкцій після закінчення терміну добровільної сплати незалежно від апеляційного чи судового оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, позивач повідомив про закінчення розгляду скарги відповідача Державною податковою адміністрацією України, результатом чого стало прийняття рішення про результати розгляду скарги № 15598/7/25-0915 від 04.08.2008 р. (наявне у матеріалах справи), яким рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ № 0000032303 від 04.04.2008 р. залишено без змін, а скаргу залишено без задоволення.

Право на звернення до суду з даним позовом надане п. 11 ст. 10 Закону України № 509-ХІІ від 04.12.90 р. Про державну податкову службу в Україні" (із змінами і доповненнями) державним податковим інспекціям.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими матеріалами справи та нормами права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Макс" (вул. Перемоги, 111, с. Слобода-Петрівка, Гребінківський р-н, Полтавська обл., 37400), код ЄДРПОУ №32120826: на р/р № 31118104700089, одержувач: держбюджет у Гребінківському районі, код одержувача: 3468364, банк одержувача ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 – 39 826,16 грн. заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій.

Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.

3. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Дата підписання повного тексту постанови :

Примітки:

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.