Постанова № 28674715, 17.07.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

17 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2364/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

позивача: Миколаєнко Р.Л. - представник за довіреністю

відповідача: Фєдосєєв В.В., Бистрицька Д.О .- представники за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою 24.05.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту позапланової виїзної перевірки від 27.12.2011 року №126/23/30574526 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Глуховецький каоліновий завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень - жовтень 2011 року" було винесено податкові повідомлення-рішення №0000052301 та №0000072301 від 19.01.2012 року. У зв'язку із зазначеним, позивачем було подано скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення. Як результат зазначеного оскарження, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку, яку оформлено актом від 28.02.2012 року №17/23/30574526 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Глуховецький каоліновий завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень - жовтень 2011 року". З урахуванням вищевказаного, Державною податковою службою у Вінницькій області 23.03.2012 року винесено рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.03.2012 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ від 19.01.2012 року №0000072301 в частині зменшеного перевіркою заявленого TOB "Глуховецький каоліновий завод" розміру бюджетного відшкодування податку на додану в сумі 306698 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 153349 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 року №0000072301 залишено без змін; збільшено податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ від 19.01.2012 року №0000052301 в сумі 7657 грн. На підставі зазначеного, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000302301 від 23.03.2012 року на суму 7657 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000262301 від 23.03.2012 року. Позивач не погоджується із висновками зазначених актів перевірок, а отже просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000052301 від 19.01.2012 року, №0000262301 від 23.03.2012 року та №0000302301 від 23.03.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, зазначивши, що відповідач діяв правомірно, в межах свої повноважень та підставі чинного податкового законодавства.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Ви підставі наказу Козятинської ОДПІ № 837 від 30.11.2011 року та направлення на проведення перевірки № 291 від 30.11.2011 року старшим державним податковим інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Козятинської ОДПІ згідно п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N1238 відповідно до п.п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Глуховецький каоліновий завод»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2254457,0 грн., у тому числі за вересень 2011 року у розмірі 1293889 грн.., за жовтень 2011року у розмірі 960568 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника відповідно до затвердженого плану перевірки.

За насідками перевірки було складено акт №126/23/30574526 від 27.12.2011 року, яким встановлено порушення позивачем п.п.14.1.18 ст.14, п.п. 200.1, 200.3, 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень жовтень 2011 року на суму 708 700 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 244989 грн., за жовтень 2011 року - 463711 грн.

Також даним актом встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, п.1, п.2 ст. 215, ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 19 ст.2, ч. 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0000052301 від 19.01.2012 року на суму 220885 грн. та №0000072301 від 19.01.2012 року на суму 463711 грн. та штрафні санкції на суму 345350 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач направив заперечення до акту перевірки №06-12 КЗ від 11.01.2012 року в межах вимог, передбачених п. 86.7 ст.86 Податкового Кодексу України.

Однак, доводи, викладені в зазначеному запереченні відповідачем взято до уваги не було.

Таким чином, позивачем направлено скаргу від 21.01.2012 року на вищезазначені податкові повідомлення - рішення до Державної податкової служби у Вінницькій області України.

Результатами оскарження стали Рішення про продовження строку розгляду скарги позивача № 729/10/10-009 від 08.02.2012 року, а також документальна позапланова перевірка, яку оформлено актом від 28.02.2012 року №17/23/30574526 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки TOB "Глуховецький каоліновий завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень - жовтень 2011 року".

Державною податковою службою у Вінницькій області 23.03.2012 року винесено Рішення про результати розгляду первинної скарги від 23.03.2012 року, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ від 19.01.2012 року №0000072301 в частині зменшеного перевіркою заявленого TOB "Глуховецький каоліновий завод" розміру бюджетного відшкодування податку на додану в сумі 306698 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 153349 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 19.01.2012 року №0000072301 залишено без змін та збільшено податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДШ від 19.01.2012 року №0000052301 в сумі 7657 грн.

На підставі зазначеного, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000302301 від 23.03.2012 року на суму 7657 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0000262301 від 23.03.2012 року у зв'язку з порушенням позивачем п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України на суму 384 002 грн. та штрафних санкцій на суму 192001 грн.

Визначаючись до позовних вимог, суд виходив із наступного.

Відповідно до п.п 75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Крім того, п. 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка, що встановлено п. 86.1 ст.86 ПК України.

Відтак, відповідно до зазначених норм податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт №126/23/30574526 від 27.12.2011 року та винесено податкові повідомлення-рішення №0000052301 від 19.01.2012 року на суму 220885 грн. та №0000072301 від 19.01.2012 року на суму 463711 грн. та штрафні санкції на суму 345350 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, в рішенні про результати розгляду первинної скарги №3974 /10/10-009 ДПС у Вінницькій області зазначила що "перевіркою не враховано у складі податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року податку на додану вартість в загальній сумі 322905 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 102020 грн., за жовтень 2011 року в сумі 213228 грн. з вартості газу придбаного у TOB "Газторг Україна" та за вересень 2011 року в сумі 7657 грн. в результаті повторного включення до податкового кредиту за вересень 2011 року податкової накладної №4 від 29.09.2011 року на загальну суму 45940 грн. в тому числі ПДВ 7675 грн...".

Судом встановлено, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки в акті перевірки зазначена ситуація не описана, згідно облікових даних підприємства такої накладної за відповідні місяці не має.

Крім того в акті перевірки №17/23/30574526 від 28.02.2012 року встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України щодо операцій з придбання товару у контрагента TOB "Газторг Україна" щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 213228, 40 грн.

Як зазначено податковим органом TOB "Газторг Україна" має ознаки "транзитера", створеного з метою формування "сумнівного" податкового кредиту.

Такий висновок податковим органом було сформовано на підставі того, що Козятинською ОДПІ направлено запит про проведення зустрічної перевірки за №3655 від 08.10.2011 року суб'єкта господарювання щодо підтвердження господарських відносин із платником податку, тобто TOB "Газторг Україна".

ДПІ у Печерському районі м. Києва на зазначений запит відповідача про проведення зустрічної звірки TOB "Газторг Україна" направило акт про неможливість проведення звірки.

Неможливість проведення такої перевірки виникла на підставі того, що згідно бази АІС "РПП" станом на 22.11.2011 року підприємству TOB "Газторг Україна" встановлено стан - "ЗАПИТ НА ВСТАНОВЛЕННЯ МІСЦЯЗНАХОДЖЕННЯ (МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ)".

Проте на виконання договору між TOB "Газторг Україна" та ЗАТ "Глуховецький каоліновий завод" на постачання природного газу свідчить договір №07/10-23/02 від 26.08.2010 року, який міститься в матеріалах справи, а також підтверджуються наступними документами:

- платіжне доручення №2972 від 13.10.2011 року на суму 25 000 грн.;

- платіжне доручення №3028 від 25.10.2011 року на суму 213956,80 грн.;

- платіжне доручення №3032 від 25.10.2011 року на суму 12500 грн.;

- платіжне доручення №3052 від 25.10.2011 року на суму 200 000 грн.;

- платіжне доручення №2631 від 16.09.2011 року на суму 592122,24 грн.;

- платіжне доручення №2609 від 14.09.2011 року на суму 20000 грн.;

- платіжне доручення №2374 від 23.08.2011 року на суму 484800,08 грн.;

- платіжне доручення №2376 від 23.08.2011 року на суму 16375 грн.;

- платіжне доручення №2391 від 26.08.2011 року на суму 296061,12 грн.;

- платіжне доручення №2393 від 26.08.2011 року на суму 10000 грн.;

- акт прийому передачі вартісних показників №0000000697 від 31.10.2011 року;

- акт прийому передачі вартісних показників №0000000696 від 31.10.2011 року;

- акт подачі-прийому та реалізації газу б/н від 31.10.2011 року;

- податкова накладна №11 від 11.10.2011 року;

- податкова накладна №30 від 31.10.2011 року.

Відповідно до ст.. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього

правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Отже, досліджені судом документи, відповідно до Закони України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами та є доказами проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Газторг Україна".

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового Кодексу України, право складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Газторг Україна" є платником податку (код ЄДРПОУ 36185253).

Представником позивача зазначено, при оскарженні податкових повідомлень-рішень позивач надавав вказані документі до податкового органу, проте вони не були взяті до уваги останнім.

Крім того, представником позивача пояснено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" з метою запобігання податкових ризиків співпраці з недобросовісними постачальниками товарів (робіт), Товариство ретельно проводить перевірку всіх своїх контрагентів на предмет чи є вони платниками податку на додану вартість, чи є банкрутами, чи відсутні за визначеною в установчих документах адресою.

Представником позивача зазначено, що у таких випадках товариством використовується загальнодоступний офіційний веб-сайт Державної податкової служби www.sta.qov.ua.

На сформований позивачем запит, останній отримав із офіційного сайту Державної податкової служби наступну інформацію про TOB "Газторг Україна":

"Щодо платника не надходила інформація про:

перебування юридичної особи в процесі припинення;

набрання законної сили судовим рішенням про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством; про порушення провадження у справі про банкрутство, про визнання юридичної особи банкрутом;

державну реєстрацію припинення юридичної особи;

відсутність за місцезнаходженням (для платників, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням);

не підтвердження відомостей (для платників, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтверджених відомостей)".

Отже, Товариством було вжито всіх заходів для того аби отримати інформацію про сумлінність контрагента в особі TOB "Газторг Україна" і отримано позитивні підтвердження з офіційних джерел Державної податкової служби України.

Відповідно п. 1.7 до Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.7.5 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій; або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

Пунктом 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 206 Цивільного Кодексу України, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ,

що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Статтею 626 Цивільного Кодексу України передбачено, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до 627 Цивільного Кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 зазначеного кодексу встановлює, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 655 Цивільного Кодексу України зазначає, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного Кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, як було встановлено судом, позивач проводив господарські операції з контрагентами, зокрема ТОВ "Газторг Україна". Ці операції були підтверджені належними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, у Постанові Пленуму Верховного Суду України та Президії Ради суддів України№7 від 03.04.2009 року "Про стан здійснення судочинства адміністративними судами" звертається увага на те, що згідно з практикою Верховного суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають з'ясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності.

Суд вважає, що одержання економічного ефекту позивачем підтверджується наданими підприємством бухгалтерськими документами, що були підставою для здійснення документальної перевірки.

Щодо неможливості проведення господарських операцій підприємством позивача з огляду на кількість працівників контрагента, як зазначено податковим органом у акті перевірки, то таке твердження не може бути прийняте судом, оскільки проведені господарські операції позивача та ТОВ "Газторг Україна" підтверджено первинними документами: податковими накладними, платіжними дорученнями, договором на постачання природного газу, які оформлено відповідно до норм бухгалтерського законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований, відтак підлягає задоволенню, а понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі статтею 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на їх користь.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції №0000052301 від 19.01.2012 року, №0000262301 від 23.03.2012 року, №0000302301 від 23.03.2012 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" (вул. Заводська, 1, смт Глухівці, Козятинський район, Вінницька область, 22130, код ЄДРПОУ 30574526) 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) в рахунок судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна