Постанова № 28673007, 22.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3480/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Меєчко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сланцехім»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сланцехім»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сланцехім»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28 листопада 2011р. №0158121512.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено камеральну перевірку ТОВ «Сланцехім»за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року, за результатами якої 03.11.2011р. складено акт №11/15-12/34765524 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Сланцехім», а саме до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, що є частиною валових витрат ІІ кварталу 2011 року включено від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане за результатами діяльності у 2010 році. Зазначене порушення, на думку відповідача, призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та відповідно до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 3 019 613грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 28.11.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0158121512, яким за порушення п.п. 3 підр. 4 розд. ХХ Податкового кодексу України, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 019 613грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість доводів податкової інспекції, викладених в акті перевірки та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 28 листопада 2011р. №0158121512.

Апеляційна інстанція не погоджується з такими доводами суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності з положеннями пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закон), якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 р. норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 Закону, відповідно до якого у 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. У 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 р., без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат ІІ календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат І календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Отже, згідно наведених законодавчих положень та в контексті фактичних обставин даної справи розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 р. в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 р., включеного в склад валових витрат в І кварталі 2011 р., у розмірі, що не був врахований у складі валових витрат 2010 р. У разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у І кварталі 2011р., сума такого від'ємного значення в повному обсязі підлягає включенню платником до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р. та враховується ним в результатах наступних податкових періодів 2011р. (ІІ, ІІ і ІІІ квартали, ІІ-IV квартали) у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню платником податку до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року без обмежень. Суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік включалися до фінансового результату 1 кварталу 2011 року не самі по собі, а в складі валових витрат за 1 квартал 2011 року, а їх виключення зі складу валових витрат не передбачено ні Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» ні Податковим кодексом України.

Доводи податкового органу та суду першої інстанції, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, яке увійшло до першого кварталу 2011 року, не включається до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року, судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК і суперечать останнім.

До того ж, жодних обмежень щодо врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року і відображеного в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, ПК України не встановлено.

Слід зауважити, що при перегляді оскаржуваної постанови колегія суддів врахувала лист Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики №04-39/10-1052 від 18.10.2011 року, де зазначено: «… пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України не містить заборони на врахування, починаючи з другого кварталу 2011 року, збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення».

Суд апеляційної інстанції відмічає, що відповідно до наказу Державної податкової служби України №575 від 05.07.2012 року «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток»враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 1 січня 2011 року, при визначенні від'ємного значення об'єкту оподаткування за II - IV квартал 2011 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач правомірно сформував від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року, а саме включив до складу витрат цих періодів від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, який в свою чергу було сформовано за підсумками 2010 рік, як це і передбачено чинним законодавством України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.07.2012 року по справі № К/9991/32014/12, а також їх листі від 13.09.2012 року № 2019/12/13-12.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не було завищено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, в зв'язку з чим суд першої інстанції неправомірно відмовив у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012р. №0000632220/1766.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у скасуванні податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2011р. №0158121512.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Сланцехім»підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм матеріального права з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сланцехім».

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сланцехім»задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2012 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сланцехім»задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 28 листопада 2011р. №0158121512.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.