Рішення № 28672930, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/17900-2012 10.01.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківської району»

про стягнення 14 229,05 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Цурка Н.О. (за дов.)

Марковська В.В. (за дов.)

від відповідача Коломийченко І.В. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі -ПАТ «Київенерго») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»про стягнення 339 485 грн. за договором № 1110516 від 20.10.2005 р., а саме: 325 255,95 грн. основного боргу, 2 976,72 грн. інфляційної складової боргу та 11 252,33 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови вказаного вище договору щодо повноти та своєчасності внесення оплати за теплову енергію у гарячій воді за період з 01.10.2010 р. по 01.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/17900-2012 та призначено її до розгляду на 10.01.2013 р.

09.01.2013 р. через канцелярію суду, представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає про сплату відповідачем суми основного боргу та документи на виконання ухвали суду від 12.12.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Представник відповідача надав докази сплати суми основного боргу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2005 р. між акціонерної енергопостачальною компанією «Київенерго»(правонаступником якої є публічне акціонерне товариство «Київенерго») та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (правонаступником є комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району») було укладено договір № 1110516 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу (відповідачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки розрахунків.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Відповідно до п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору (далі -Додаток № 2) передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Згідно з п. 1 розділу 4 Договору Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 20.04.2006 р.

Пунктом 4.3 розділу 4 Договору передбачено, що останній вважається пролонгованим на кожний наступний період, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі. У свою чергу, відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині своєчасності та повноти сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01.10.2010 р. по 01.11.2012 р. позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 454 818,00 грн.

Факт надання послуг за Договором на зазначену суму підтверджується доданими до матеріалів справи обліковими картками (табуляграмами).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з розрахунку ціни позову та довідки про надходження коштів за спожиту від позивача теплоенергію відповідачем неоплаченою на 01.11.2012 р. залишилась сума в розмірі 325 255,95 грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 325 255,95 грн. станом на 01.11.2012 р. представником відповідача не заперечувався.

Представником позивача, в ході розгляду справи, надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідач сплатив суму основного боргу, у зв'язку з чим, ціна позову складає 14 229,05 грн. (інфляційна складова боргу та три проценти річних). Факт сплати суми основного боргу також підтвердив представник відповідача та надав суду належним чином завірену копію платіжного доручення № 1813 від 19.12.2012 р., яким сплачено заборгованість за теплову енергію в розмірі 325 255,95 грн.

Щодо заяви про уточнення заяви про уточнення позовної заяви від 09.01.2013 р. суд зазначає наступне.

Пунктом 3.11. постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення»або «уточнення»позовних вимог, або заявлення «додаткових»позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Керуючись вищезазначеними нормами, суд розцінює вищевказану заяву як зменшення розмір позовних вимог.

Згідно з 4.6. Постанови Пленум Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Таким чином, до стягнення позивачем заявлено інфляційну складову боргу в розмірі 2 976,72 грн. та три проценти річних 11 252,33 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, вимоги про стягнення 11 252,33 грн. трьох процентів річних та 2 976,72 грн. інфляційної складової боргу підлягають задоволенню. Розрахунок, наданий позивачем, перевірено судом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 11 252,33 грн. та інфляційної складової боргу в сумі 2 976,72 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись даною нормою та враховуючи те, що відповідач сплатив заборгованість після звернення позивача до Господарського суду м. Києва з позовною заявою, суд покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 22, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»(03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код 31731838) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) три проценти річних в розмірі 11 252 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 33 коп., інфляційну складову боргу в сумі 2 976 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят шість) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 789 (шість тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 70 коп.

Повне рішення складено 16.01.2013 року

Суддя О.Г. Удалова