Рішення № 28672892, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-66/18244-2012 14.01.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 5011-66/18244-2012

за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Конюківське»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»;

про стягнення 27334,25 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шевченко М.Т., директор (засновник), рішення № 1 від 10.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду Черкаської області звернулось приватне сільськогосподарське підприємство «Конюківське»(надалі -позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»(надалі -відповідач) про стягнення 489150,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору про співпрацю № П-К-24-02/2010 на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню семян гібрида від 24.02.2010р. у визначений строк повністю не розрахувався за надані послуги та передані семяна гібриду соняшника, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 25403,58 грн., за прострочення оплати якої за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані 3% річних у сумі 762,11 грн. та індекс інфляції -1168,56 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.12.2012р., на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України, справу № 03/5026/1718/2012 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-66/18244-2012 та призначено її розгляд на 14.01.2013р.

Присутнім у судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання 14.01.2012р. не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.10.2012р. не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 19.12.2012р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Ямська, 28-А.

Відповідач отримав ухвалу, надіслану за вищевказаною адресою 26.12.2012р., що підтверджується повернутим до суду повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2010р. між позивачем (за договором -замовник) та відповідачем (за договором -виконавець) було укладено Договір про співпрацю № П-К-24-02/2010 на виконання комплексу технологічних робіт по вирощуванню семян гібрида, згідно з п. 1.1. якого виконавець в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язується вирастити семяна соняшника на загальних виробничих площях, а саме: поле № 9, площею 180 га, що розташоване за адресою -с. Бузівка Жашківського району Черкаської області.

Згідно п. 2.2. договору, виключними умовами договору є: посівний матеріал та матеріалізований результат робіт виконавця є власністю замовника.

У відповідності з п.п. 6.2., 6.5. договору, кінцева оплата за вирощуну продукцію проводиться замовником протягом 20 банківський днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі отриманої продукції за вирахуванням вартості витрат, понесених замовником при виконанні робіт замість виконавця та виконаних передоплат. Розмір оплати за виконані роботи залежить від отриманої врожайності семян на виробничих сільськогосподарських площах, визначених у п. 1.1. договору.

Пунктами 6.6., 6.7. договору передбачено, що кінцева оплата за вирощену продукцію проводиться замовником у грошовій формі на рахунок виконавця. У разі досягнення домовленості між сторонами, змовник може проводити оплату в натуральній формі (сільськогосподарською продукцією, засобами захисту рослин, сільськогосподарською технікою).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.10.2010р. сторони підписали акт здачі-прийняття насіння № 1-П по договору № П-К-24-02/2010 від 24.02.2010р., згідно з яким виконавцем передано замовнику насіння гібрида соняшника в кількості 191,19 тонн.

Факт отримання насіння саме відповідачем підтверджується довіреністю (типова форма № М-2) на отримання товарно-матеріальних цінностей № 141 від 20.11.2010р.

01.09.2012р. сторони підписали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, у п. 3 якої встановили, що після підписання даної угоди у ТОВ «Високі аграрні технології»залишається заборгованість перед ПСП «Канюківське», яка становить 25403,58 грн. за договором № П-К-24-02/2010 від 24.02.2010р.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, судом встановлено, що, станом на день розгляду справи, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав та грошові кошти в сумі 25403,58 грн. позивачу не сплатив.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з вищезазначених обставин та враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості на день розгляду справи, судом визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 25403,58 грн. заборгованості.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивач, у відповідності з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України, також просить суд стягнути з останнього 3% річних у сумі 762,11 грн. та індекс інфляції -1168,56 грн., нараховані на суму заборгованості 25403,58 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Проте, як вбачається з наданих позивачем доказів, заборгованість саме у розмірі 25403,58 грн. виникла станом на 01.09.2012р., про що свідчить укладена між сторонами Угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.09.2012р., а тому позивачем безпідставно визначено період нарахування 3% річних та індексу інфляції на вказану суму заборгованості за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

Отже, позовні вимоги в частині стягненн з відповідача 3% річних у сумі 762,11 грн. та індекс інфляції -1168,56 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»(03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А; код ЄДРПОУ 36376609) на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Конюківське» (19243, Черкаська область, Жашківський район, с. Бузівка, вул. Колгоспна, 54; код ЄДРПОУ 31396044) 25403 грн. 58 коп. -боргу, 1495 грн. 80 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено -18.01.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов