Рішення № 28672679, 15.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.13 Справа №5015/3729/12

за позовом: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Інвест-Груп», м.Пустомити Львівської області

про стягнення заборгованості в розмірі 102’028,65 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Романів В.Я.

Прокурор: Гончар Б.С. –прокурор.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», подав позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Інвест-Груп»про стягнення заборгованості у розмірі 102’028,65 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2012р. було порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2012р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні 15.01.2013р. прокурор позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача 90’978,18 грн. –основного боргу, 6’366,60 грн. –3% річних за користування чужими коштами та 4’684,87 грн. –інфляційних втрат.

У судове засідання 15.01.2013р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, вимоги ухвал суду виконав частково.

У судове засідання 15.01.2013р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не подав, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача та за відсутності відзиву на позов, в порядку статті 75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

20.04.2007р. між Державним підприємством «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»(власник мереж, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портал-Інвест-Груп»(користувач, відповідач у справі) було укладено договір №17-07 про компенсацію витрат власника мереж по наданню послуг з тимчасового використання частини електричної енергії та спільне використання технологічних електричних мереж (надалі по тексту - договір).

Відповідно до п.1 договору власник мереж тимчасово надає можливість користувачу використовувати частину електричної енергії, за постачання якої власник мереж сплачує енергопостачальній організації, забезпечує передачу електричної енергії своїми технологічними мережами, надає послуги з технічного забезпечення електропостачання користувача. Користувач зобов’язується компенсувати вартість використаної частини електричної енергії власника мереж, відшкодувати витрати власника мереж по наданню послуг з тимчасового електропостачання та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, які є його невід’ємними частинами.

Вартість договору складається з вартості спожитої електричної енергії, включаючи вартість її втрат (вартість спожитої користувачем електричної енергії визначається на підставі даних засобів обліку електричної енергії користувача за такими ж тарифами, за якими власник мереж здійснює оплату енергопостачальній організації за постачання електричною енергією), вартість за перетікання реактивної енергії, вартість послуг з технічного забезпечення електропостачання користувача (п.2.1 договору).

21 числа кожного місяця власник мереж знімає покази засобу обліку електричної енергії за розрахунковий період. На наступний день після зняття показів засобу обліку електричної енергії користувач одержує від власника мереж рахунок (п.п.7.3, 7.5 договору). Згідно з п.7.7 договору користувач зобов’язаний оплатити рахунок власника мереж протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

30.11.2010р. та 31.12.2010р. сторони підписали акти про кількість спожитої електричної енергії за листопад 2010р. та за грудень 2010р. Відповідно до них, вартість послуг, наданих позивачем відповідачу згідно договору №17-07 від 20.04.2007р., за листопад 2010р. становить 45’751,03 грн., а за грудень –51’365,33 грн., про що були складені рахунки №354 від 30.11.2010р. на суму 45’751,03 грн. та №393 від 31.12.2010р. на суму 51’365,33 грн.

Відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання за договором, тому позивач направив на адресу відповідача претензію №904/2-64 про погашення заборгованості за договором №17-07 від 20.04.2007р. у розмірі 90’978,18 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 97’116,36 грн., з якої прокурор просить стягнути 90’978,18грн.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання згідно умов договору №17-07 від 20.04.2007р., тому позивач, на підставі ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних за користування чужими коштами за рахунком №354 від 30.11.2010р. у сумі 3’060,93 грн. (за період з 06.12.2010р. по 31.08.2012р.), а за рахунком №393 від 31.12.2010р. у сумі 3’305,67 грн. (за період з 06.01.2011р. по 31.08.2012р.)

Також відповідно до ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання за рахунком №354 від 30.11.2010р. у сумі 2’424,80 грн. (за період з 06.12.2010р. по 31.08.2012р.), а за рахунком №393 від 31.12.2010р. у сумі 2’260,07 грн. (за період з 06.01.2011р. по 31.08.2012р.).

Суд, здійснивши перерахунок штрафних санкцій, встановив, що їх нарахування за рахунком №354 від 30.11.2010р. повинно здійснюватися з 08.12.2010р., а не з 06.12.2010р., а за рахунком №393 від 31.12.2010р. –з 11.01.2011р., а не з 06.01.2011р., оскільки відповідно до п.7.7 договору користувач зобов’язаний оплатити рахунок власника мереж протягом 5 банківських днів, а не календарних днів, з дня отримання рахунку. З огляду на зазначене, за рахунком №354 від 30.11.2010р., за період з 08.12.2010р. по 31.08.2012р., 3 % річних за користування чужими коштами становить 2’380,31 грн., інфляційні втрати –2’287,55 грн., а за рахунком №393 від 31.12.2010р., за період з 11.01.2011р. по 31.08.2012р., 3% річних становить 2’528,86 грн., а інфляційні втрати –2’105,98 грн.

Доказів погашення заборгованості та штрафних санкцій станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»(в редакції закону чинній на момент звернення прокурором з позовною заявою) підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем обов’язку з оплати відповідно до умов договору №17-07 від 20.04.2007р. за рахунком №354 настав 08.12.2010р., а за рахунком №393 - 11.01.2011р.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов’язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем обов’язків за договором, що, зокрема, вбачається з актів про кількість спожитої електричної енергії за листопад 2010р. та за грудень 2010р., підписаних сторонами без жодних застережень та рахунків, проте факт виконання відповідачем обов’язку по оплаті спожитої енергії підтверджений не був.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, але не менше мінімального розміру судового збору, встановленого законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509,610,625,629 Цивільного кодексу України та ст.ст.3,12,33,34,44,49,75,82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Портал-Інвест-Груп»(81100, Львівська обл., м.Пустомити, вул.Фабрична, 19, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34442894) на користь Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»(79060, м.Львів, вул. Наукова,7 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14311429) 90’978,18 грн. –основного боргу, 4’909,17 грн. –3% річних за користування чужими коштами, 4’393,53 грн. –інфляційних втрат та 2’005,62 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 15.01.2013р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 18.01.2013р.

Суддя Яворський Б.І.