Рішення № 28670430, 17.01.2013, Новоазовський районний суд Донецької області

17.01.2013 0535/3870/2012

Справа № 2/238/135/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року Новоазовський районний суд Донецької області у складі:

судді Кацаренко І.О.

при секретарях Межняковій О.О., Андріановій Т.І.,

за участю:

представника позивача адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача Танача Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоазовськ цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас»Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»(далі -ДП «Ілліч-Агро Донбас»ПАТ «ММК ім.Ілліча»), третя особа Відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області (далі -Відділ Держкомзему) про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2012 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 15 грудня 2008 року на підставі розпорядження голови Новоазовської районної державної адміністрації №615 від 14 листопада 2008 року їй, ОСОБА_3, був видані Державі акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЕ №707010 площею 6,0170 га, і серії ЯЕ № 707009 площею 6,0170 га, які розташовані на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На той час всіма землями сільськогосподарського призначення Самійлівської сільської ради Новоазовського району, в тому числі і виділеною їй, позивачу, земельними ділянками, користувалося ДП «Ілліч-Агро Донбас».

У 2009 році їй, позивача, повідомили, що для отримання щорічної орендної плати за користування належними їй земельними ділянками необхідно підписати договір оренди, при цьому було надано для підписання роздруковані останні сторінки договору, які вона підписала, з текстом договору при цьому вона не знайомилася. Їй було роз'яснено, що копії договорів вона отримає після їх державної реєстрації.

У 2011 році працівниками відповідача їй були надані по одному примірнику договори оренди №78 та №79 без дати підписання, укладених між нею та відповідачем, та додаткову угоду до цих договорів, які зареєстровані 05 травня 2010 року.

Ознайомившись з повним текстом договорів оренди та додатковими угодами, вона помітила, що договори, які було підписано сторонами у 2009 році, зареєстровані лише 05 травня 2010 року, і не містять усіх істотних умов, передбачених ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме умови про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, та є порушенням норм закону при вчиненні правочину.

Просила визнати недійсним договір оренди землі без дати №78, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 05 травня 2010 року за №041016400143, та договір оренди землі без дати за №79, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 05 травня 2010 року за №041016400145, оскільки відсутність істотної умови у договорах оренди землі про передачу у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, що може бути використано відповідачем у власних потребах, є грубим порушенням норм діючого законодавства України при вчиненні правочину. Просила також стягнути понесені нею витрати зі сплати судового збору 107,30 грн..

У судове засідання позивач не явилася, надала суду заяву з проханням розглянути справу в її відсутність за присутності її представника адвоката ОСОБА_1, позов задовольнити (а.с.45).

У судовому засіданні представник позивача адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі договору про надання правової допомоги на а.с.46-47, підтримав позовні вимоги свого довірителя з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити їх.

Представник відповідача Танача Ю. А., яка діє на підставі довіреностей на а.с.20,44, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. При цьому суду пояснила, що спірні договори оренди земельної ділянки укладені відповідно до вимог чинного законодавства і є дійсними. Договори були укладені у письмовій формі з погодженням усіх наявних істотних умов, позивач на час укладення договору мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, її волевиявлення було спрямоване на укладення договору. На час укладення договору був чинний Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 2073 від 25 грудня 1998 року (далі за текстом «Порядок»). Пунктами 10-12 Порядку передбачена послідовність дій для реєстрації договору оренди земельної ділянки, згідно якої для висновку про можливість державної реєстрації спеціальним органом державної влади, якому надана відповідна компетенція з державної реєстрації договорів, проводиться комплексна перевірка наданих документів, у тому числі тексту редакції договору на відповідність закону, за результатами якої робиться висновок про відповідність договору чинному законодавству та можливості його державної реєстрації або про відмову в реєстрації. Договори оренди землі, які укладені між сторонами по справі і які є предметом спору, зареєстровані у встановленому порядку у Відділі Держкомзему 05 травня 2010 року. Тобто договори, укладені між сторонами, повністю відповідають вимогам законодавча та волі сторін.

Якщо керуватися міркуваннями позивача, договори є не недійсними, а не укладеними, тому позов про визнання договорів саме недійсними не підлягають задоволенню, оскільки недійсними можливо визнати лише укладені договори.

Відсутність у спірних договорах суттєвої умови не є безумовною підставою для визнання правочину недійсним у розумінні ст.ст.203 і 215 ЦК України, бо сторонами були виконанні всі умови, які є необхідними для чинності договору оренди землі.

Крім того, зазначила представник відповідача на заперечення проти позову, позивачем зроблений помилковий висновок про відсутність у договорах оренди землі умови про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок. Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі»істотною умовою договору оренди землі є, зокрема, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Проте, законом не передбачено, у який саме спосіб повинні бути викладені ці умови, яке саме формулювання повинно відповідати за змістом умовам передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, в якому саме розділі договору вони повинні бути викладені. Відповідно до п.1 спірного договору, сторони дійшли домовленості про те, що позивач передає відповідачу в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідач до та після укладення договору не мав наміру передачі у заставу та/або внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Це підтверджується положеннями договору, зокрема, пунктами про права та обов'язки сторін. Отже, сторони на момент підписання договорів, виражаючи свою волю, за договорами прийшли до угоди про відсутність вимог та/або пропозицій передачі у заставу та/або внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, тому у договорі суттєва умова, передбачена ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме -умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки - викладена як твердження про те, що земельна ділянка у заставу передаватися не буде, внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не відбувається на протязі дії договору.

Представник третьої особи у судове засідання не явився, просили справу розглянути у відсутність їх представника, вирішити справу на розсуд суду (а.с.49).

Суд, вислухав у судовому засіданні представників позивача і відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено в судовому засіданні, що позивач по справі на підставі державного акту серії ЯЕ №707000 від 15 грудня 2008 року є власником земельної ділянки площею 6,0170 га, а на підставі державного акту серії ЯЕ №707010 від 15 грудня 2008 року позивач є власником земельної ділянки площею 6,0170 га. Обидві земельні ділянки розташовані на території Самійлівської сільської ради Новоазовського району Донецької області, їх цільове призначення - для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с.10,15).

Судом також у судовому засіданні встановлено, що між сторонами були укладені договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 13 років з встановленням орендної плати у розмірі 2% вартості земельної ділянки (п.5.1 договору), договори оренди землі зареєстровані 05 травня 2010 року у Новоазовському районному відділі «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»(а.с.11,16).

Як встановлено судом з копії вказаних договорів оренди землі, вони не містять таких суттєвих умов, як передача у заставу і внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки (а.с.8-16).

Відповідно до вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про оренду землі»і ч.1 ст.210 ЦК України, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і вважається укладеним з моменту такої реєстрації.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

На підставі добутих у судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що договори оренди землі, укладені між сторонами, є укладеними з 05 травня 2010 року, тобто з часу державної реєстрації, і на той час діяла норма ст.15 ЗУ «Про оренду землі», згідно якої однією з істотних умов договору є передача у заставу та внесення в статутний фонд права оренди земельної ділянки, проте такі суттєві умови відсутні в договорі оренди землі, який є предметом спору, у зв'язку з чим позовні вимоги суд вважає підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

За правилами ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору згідно квитанції на а.с.3.

Керуючись ст.ст.10,60,61,88,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.203,210,215,638 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(з наступними змінами і доповненнями до неї), суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас»Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», третя особа Відділ Держкомзему у Новоазовському районі Донецької області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним задовольнити.

Визнати недійсними договори оренди землі №№78 і 79, укладені між ОСОБА_3 і Дочірнім підприємством «Ілліч-Агро Донбас»Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», зареєстровані 05 травня 2010 року у Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам»за №041016400143 та за № 041016400145 відповідно.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас»Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»на користь ОСОБА_3 107 гривень 30 копійок судового збору.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя