Рішення № 28669865, 08.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.13 Справа№ 5015/4728/12

За позовом: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра», м. Київ

до відповідача: Приватне підприємство «Галс», с. Жорниська, Львівської області

про: стягнення 52 889,97 грн. заборгованості за Кредитним договором №26/МБ/27 від 23.04.2008 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники:

від позивача: Пелещина Н.Р. (довіреність вих.№13-11-13789 від 08.10.2012 року);

від відповідача: Оліфірович О.Л. -засновник ПП «Галс»

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 08.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», м. Київ до Приватного підприємства «Галс», с. Жорниська, Львівської області про стягнення 52 889,97 грн. заборгованості за Кредитним договором №26/МБ/27 від 23.04.2008 року.

Ухвалою суду від 12.11.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.11.2012 року. Ухвалою суду від 22.11.2012 року розгляд справи відкладено на 20.12.2012 року. Ухвалою суду від 20.12.2012 року розгляд справи відкладався на 08.01.2013 року для надання можливості сторонам укласти мирову угоду.

В судове засідання 08.01.2013 року представники сторін з'явились, просили суд затвердити підписану сторонами мирову угоду від 08.01.2013 року.

Суд звертає увагу сторін, що у відповідності до п.3.19. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Відхиляючи мирову угоду, суд виходив з того, що такою мировою угодою неможливо чітко визначити на який розмір заборгованості погодилися сторони та, зокрема, розмір останнього платежу по залишку заборгованості. Окрім того, пункт 5 Мирової угоди: «В разі порушення Боржником умов погашення заборгованості Стягувач має право розірвати в односторонньому порядку Мирову угоду, шляхом направлення листа про це Боржнику, та відновити провадження у справі про стягнення заборгованості за кредит»порушує принцип рівності сторін та не відповідає господарському процесуальному законодавству, зокрема, положенням щодо правових наслідків припинення провадження у справі. Щодо пункту 8 Мирової угоди: «Мирова угода набирає чинності з дня її погодження Комітетом по роботі з проблемною заборгованістю Центрального офісу ПАТ КБ «Надра»та затвердження даної мирової угоди судом», то такий пункт ставить майбутню ухвалу про затвердження мирової угоди під умову її схвалення/несхвалення однією із сторін спору, що неприпустимо. Суд не вправі змінювати зміст мирової угоди, включати одні пункти її змісту до затвердження в ухвалі, інші -не включати.

Таким чином, положення мирової угоди не відповідають вимогам законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

23.04.2008 року між ВАТ КБ «Надра»(найменування юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»було змінене на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»згідно змін до установчих документів -статуту та свідоцтва про державну реєстрацію, проведених державним реєстратором Сіроштан Г.О. 04.02.2011р., номер запису в ЄДР ЮО та ФО -1 074 105 0086002619) та Приватним підприємством «Галс»(надалі Позичальник) укладено Кредитний договір № 26/МБ/27 (надалі Кредитний договір), згідно якого Позичальнику надано кредит на суму 48 000,00 грн. (Сорок вісім тисяч гривень 00 коп.)

04.07.2008 року між ВАТ КБ «Надра»(правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра»та ПП «Галс»було укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору № 26/МБ/27 від 23.04.2008 року, згідно якого кредит надається Позичальник строком по «22»квітня 2011 року включно зі сплатою за користування Кредитом відсотків з розрахунку 20 % річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році.

21.08.2009 року між ВАТ КБ «Надра»(Правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») та ПП «Галс»було укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору № 26/МБ/27 від 23.04.2008 року, згідно якого Кредит надається Позичальнику строком по «22»квітня 2011 року включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків з розрахунку 27 % річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році.

На виконання п. 1.1 Кредитного договору Позивачем було видано кредит на вищевказану суму. Факт надання коштів засвідчується меморіальним ордером № N1-1 від 24.04.2008 р.

Згідно п. 4.1.3 Кредитного договору повернення Кредиту та сплата відсотків здійснюється Позичальником шляхом внесення готівки в касу Банку, або шляхом безготівкового переказу.

Кінцевий термін повернення кредиту настав 22.04.2011 року. Проте, умови Кредитного договору порушені Позичальником, зобов'язання в частині повернення кредиту та відсотків ним не виконані.

Відповідно до п. 9.1. Кредитного договору у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.9.2. Кредитного договору у разі порушення Позичальником строків повернення Кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім цього відповідно до п.9.3. Кредитного договору за порушення строків повернення Кредиту та/чи сплати відсотків за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню Кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 52 889,97 грн. заборгованості, з яких: 29 236,36 грн. -заборгованість по кредиту, 19 398,55 грн. -заборгованість по відсотках (за період 01.05.2010 -30.09.2012), 372,76 грн. -донараховані відсотки (за період 01.10.2012 -17.10.2012), 1 460,55 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків (за період 18.04.2012 -17.10.2012), 2 431,75 грн. -штраф.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 52 889,97 грн. заборгованості за Кредитним договором №26/МБ/27 від 23.04.2008 року, з яких: 29 236,36 грн. -заборгованість по кредиту, 19 771,31 грн. -заборгованість по відсотках, 1 460,55 грн. -пеня, 2 431,75 грн. -штраф.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Галс», 81083, Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, вул. Промислова, 1 (код ЄДРПОУ 31210054) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», 04053, м. Київ, вул. Артема, 15 (код ЄДРПОУ 20025456) 29 236,36 грн. заборгованості по кредиту, 19 771,31 грн. заборгованості по відсотках, 1 460,55 грн. пені, 2 431,75 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.01.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А