Ухвала суду № 28669813, 17.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

17.01.13 Справа№ 5015/5509/12

Господарський суд Львівської області у складі: судді Чорній Л.З.

розглянув матеріали заяви кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А”, м. Миколаїв Львівської області

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А”, м. Миколаїв Львівської області

за участю представників:

від боржника: не з’явився

Суть спору: Заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А”, м. Миколаїв Львівської області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А”, м. Миколаїв Львівської області в прядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ухвалою суду від 27.12.2012р. заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А” (81600, Львівська область, Миколаївський район, м. Миколаїв, вул. Львівське Шосе, буд.1; код ЄДРПОУ 207919813214). Заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.01.2013 р. Ухвалою суду від 11.01.13 р. згідно клопотання голови ліквідаційної комісії боржника підготовче судове засідання, призначене на 30.01.13 р. перенесено на 17.01.13 р.

17.01.13 р. заявник в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду від 27.12.12 р. не виконав, а саме не надав суду: оригіналів документів для огляду; довідки про наявність у боржника рахунків в установах банків; річних фінансових звітів і балансів, інші даних про фінансовий стан боржника; довідки про відшкодування ПДВ боржнику з держбюджету; довідки про включення до ЄДРПОУ; відомостей про наявність філій та дочірніх підприємств; доказів відсутності майна у боржника (довідки БТІ, ДАІ, управління земельних ресурсів, тощо); доказів виконання вимог ст.60 ГК України; проміжного ліквідаційного балансу, затвердженого керівником підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до частини 1 ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву “Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником”, якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно із частиною 1 ст.105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Віповідно до ч.4 ст. 105 Цивільного кодексу України, комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження у встановленому порядку. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний суд України, зокрема, в своїй постанові від 10.06.2008 року у справі № 15/682-б, а також Вищий господарський суд України, зокрема, у своїх постановах від 11.06.2008 року у справі № 2/17-08-437 та від 16.06.2009 року у справі № 50/379.

Також, відповідно до частини 3 ст.60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб’єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами своїх претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Згідно із ч.1 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”, інформація про прийняття засновниками(учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи підлягає обов’язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником не дулучено до матеріалів справи документів, які необхідні для подальшого розгляду справи в порядку, визначеному ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, представник заявника в судове засідання не з’явився.

Відповідно до п.5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, у суду немає правових підстав для подальшого розгляду заяви про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А”, м. Миколаїв Львівської області по суті.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” суму сплаченого судового збору в розмірі 5 365,00 грн. слід повернути заявнику.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1,5, ч.3 ст.6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, суд-

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А” (Львівська область, м. Миколаїв, вул. Львівське Шосе,буд.1; код ЄДРПОУ 20791989) залишити без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Західно-українська торгова компанія „В.І.С.А” (Львівська область, м. Миколаїв, вул. Львівське Шосе,буд.1; код ЄДРПОУ 20791989) 5 365,00 грн. судового збору, сплаченого квитанцією №ПН1343 від 25.12.12 р. у зв’язку із залишенням позову без розгляду.

Одночасно суд зазначає, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Суддя Чорній Л.З.