Рішення № 28668588, 11.01.2013, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

УКРАЇНА

Справа № 2-28/2012

"11" січня 2013 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 р. Первомайський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Мозолєвої Т.В.,

при секретарі Махлай Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного підприємства "Первомайськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу шахти "Гірська", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у м. Первомайську про стягнення матеріальної та моральної шкоди, допомоги на лікування, поховання та спорудження надгробного пам'ятника,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом посилаючись на те, що 14.02.2008р. в другу зміну близько о 17 годині на робочому місці на гор. 900 „Північ" участку ВШТ - ВД0 „Північ" ВП шахти „Гірська" стався нещасний випадок з ОСОБА_3, який працював машиністом електровозу підземного, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав травму голови і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у Первомайській БМЛ.

Рішенням апеляційного суду Луганської обл. від 11 листопада 2010 року визнані недійсним Акт спеціального розслідування форми Н-5 від 23 грудня 2008 року, щодо нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3 14 лютого 2008 року на ВП шахта „Гірська" ДП „Первомайсквугілля"; Акт про нещасний випадок форми НВП щодо ОСОБА_3 затверджений начальником територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області від 2 6 грудня 2008 року. Теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області, зобов'язано судом провести службове розслідування нещасного випадку від 14 лютого 2008 року, який стався з ОСОБА_3 на ВП шахта „Гірська" ДП „Первомайськвугілля" та скласти Акт форми Н-1. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишити без розгляду.

На виконання судового рішення було проведено розслідування нещасного випадку, що стався 14 лютого 2008 року о 17 годині у ВП шахта „Гірська" ДП „Первомайськвугілля" з ОСОБА_3 та 21 лютого 2011 року був складений Акт форми Н-5. З даного Акту вбачається, що комісія дійшла висновку: нещасний випадок з ОСОБА_3 пов'язаний з виробництвом і на потерпілого складається Акт за формою Н-1.

21 лютого 2011р. складено Акт №2 форми Н-1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом у відношенні ОСОБА_3,який затверджено 22 лютого 2011р. начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Луганській області.

Відповідачем відділенням ВД Фонду СНВ в м. Первомайську 30 березня 2011 року винесено постанову за №1214/6153/6153/2, якою їй ОСОБА_1, призначена одноразова допомога в разі смерті потерпілого ОСОБА_3, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, що стався 14 лютого 2008 року, в розмірі 123684,00 грн. Цим же відповідачем прийнята постанова від 30 березня 2011 року за № 1214/6153/3 про відмову у призначені страхових виплат та наданні соціальних послуг ОСОБА_2 При цьому відповідач відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську посилається на п. 6.1.5. Постанови Фонду СНВ України №24 від 27.04.2007р. „Про призначення порядку перерахування та проведення страхових виплат" та роз'яснює, що право на отримання страхових виплат у осіб, які мають право на страхові виплати, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на їх виплату (з моменту рішення Первомайського міського суду №2-67 від 04.07.10р.). На момент рішення суду та складання Акту Н-1 ОСОБА_2 не перебувала на утриманні.

Стосовно виплати їм компенсації моральної шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_3 або відмову у цій виплаті, відповідач відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську не став навіть виносити постанову.

Оскільки відповідачами відділенням ВД Фонду СНВ в м. Первомайську та ДП „Первомайськвугілля" грубо порушені наші права, то вони змушені звернутися до суду за їх захистом.

Статтею 33 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-ХІУ передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами є діти старші за вік від 16 до 18 років, які є учнями, студентами денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ними 23 років.

Станом на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, на його утриманні були непрацездатні діти: ОСОБА_2, яка навчалася в Первомайському обласному медичному училищі. Згідно до довідки №73 від 25.09.2009р. ОСОБА_2 навчалася в цьому учбовому закладі з 01.09.2005 року до 30.06.2008р. на денній формі навчання. Таким чином, ОСОБА_2 станом на 25.02.08р. була непрацездатною особою, яка набула право на отримання одноразової допомоги в розмірі не менше однорічного заробітку потерпілого ОСОБА_3, бо знаходилася на його утриманні, а також на одержання щомісячних страхових виплат в термін з 25.02.08р. по 30.06.08р. включно.

Із постанови відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську від 30 березня 2011р. „Про призначення одноразової допомоги сім'ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого" вказано, що середньомісячна заробітна плата (дохід) потерпілого до настання страхового випадку становила 2061,40 грн.

На підставі ст. 33, 34 Закону №1105-ХІУ, ст. 1200 ЦК України вона, позивач ОСОБА_2, просить суд стягнути з відповідача ВД Фонду СНВ у м. Первомайську на її користь допомогу в розмірі однорічної заробітної плати її загиблого батька ОСОБА_3 в сумі 24736 грн. 80 коп. (Розрахунок: 2061,40* 12 місяців = 24736 грн. 80 коп.). Просить стягнути з цього ж відповідача на її користь щомісячну допомогу за термін денного навчання з ІНФОРМАЦІЯ_1. по 30.06.2008р. в сумі 2866,99 грн. Згідно до п. 9 ст. 34 Закону №1105-ХІУ розрахунок цієї суми наступний. Щомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат, що становить 2061,40 грн. ділиться на три особи і дорівнює 687,13 грн. Саме 687,13 грн. припадає із середньомісячного заробітку потерпілого ОСОБА_3 на нього, 687,13 грн. припадає на її брата ОСОБА_4, що перебував на утримання батька, але був працездатною особою і 687,13 грн. на неї, позивачку ОСОБА_2, яка перебувала на утриманні батька і навчалася. З врахуванням частки заробітної плати в розмірі 687,13 грн. за повні чотири місяці допомога становить 2748,52 (687,13 грн. * 4 місяці = 2748,52 грн.). За п'ять днів лютого допомога складає 118 грн. 47 коп. із розрахунку: 687,13 грн. і 29 днів*5 днів = 118,47 грн.).

Загальна сума допомоги становить 27603,79грн. (Розрахунок: 24736,80+2866,99=27603,79 грн.), яку вона просить стягнути з відповідача Відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську на її користь.

Статтею 1201 ЦК України визначено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно до п. 8 ст. 34 Закону №1105-ХІУ у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку з похованням чоловіка - ОСОБА_3, вона, понесла витрати. У ПП Говорунової вона придбала: домовину вартістю - 700 грн., два вінки вартістю по 120 грн. кожен на суму 240 грн., рушник - 15 грн., покривало 100грн., хрест - 35грн., хустки носові - 19 грн., корзину - 150 грн., а всього на 1259 грн. Витрати на цю суму вона підтверджує закупівельним актом від 26 лютого 2008р.

Вона понесла, витрати на поховання чоловіка ОСОБА_3 у зв'язку з поминальним обідом. Згідно до довідки на її ім'я, та квитанції до прибуткового касового ордеру №26 від 27.02.2008р., вона витратила на поминальний обід - 3060грн.

На спорудження надгробного пам'ятника своєму чоловікові ОСОБА_3, вона, позивачка ОСОБА_1 понесла витрати в сумі 7750 грн., що підтверджується товарним чеком від 20.03.2011р. виданою ПП ОСОБА_5 Таким чином, всього на поховання чоловіка ОСОБА_3, вона, понесла витрати у розмірі 12069грн. (Розрахунок: 1259грн.+3060грн.+7750грн.=12069грн.) і просить суд стягнути їх на її користь з відповідача відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську. Частиною 1 статті 1195 ЦК України передбачено, що юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншими ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід) витрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Вимогами п. 4 ст. 34 Закону №1105-ХІУ Фонд соціального страхування від нещасного випадку фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на придбання ліків.

У зв'язку з тим, що вона, позивач ОСОБА_1 понесла витрати на лікування чоловіка ОСОБА_3, який після виробничої травми отриманою 14.02.08р. знаходився на лікуванні у Первомайській БМЛ 3 18.02.2008р. по ІНФОРМАЦІЯ_1. в реанімаційному відділені в сумі 3624,66 грн., то просить стягнути з відповідача Відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську ці кошти на її користь. Витрати понесені нею на лікування чоловіка ОСОБА_3 підтверджує довідкою наданою Первомайською БМЛ від 01.10.09р. яку вона долучає до позову.

Пунктом 4 ст. 34 Закону №І105-ХГ7 також передбачена допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100 відсотків середнього заробітку. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачується власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства.

Згідно до довідки від 02.10.2009р. за №07/1497 ВП шахти „Гірська" ОСОБА_3 перебував лікарняному з 16 лютого до 17 лютого 2008р. і отримав кошти в розмірі 103,48 грн. за рахунок підприємства, а по лікарняному листу №500611 виданому Первомайською БМЛ за лікування з 18 лютого по ІНФОРМАЦІЯ_1 кошти не отримав, бо в лікарняному листі вказано „нещасний випадок на підприємстві", а акт про травмування на підприємстві відсутній. По цьому лікарняному листу ВП шахта „Гірська" зобов'язано сплатити за три дні лікування кошти у сумі 310,44 грн. та ВД Фонду СНВ '310,44 грн. також за три дні лікування. Просить стягнути на її користь, позивача ОСОБА_1, з відповідача ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахти „Гірська" кошти в сумі 310,44 грн. та з відповідача відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську - 310,44 грн., за час лікування ОСОБА_3 в медичній установі, бо в добровільному порядку відповідачі відмовляються це зробити.

Крім матеріальної шкоди, просять стягнути на їх користь моральну шкоду завдану їм відповідачами у зв'язку із смертельним травмуванням ОСОБА_3, бо діями відповідачів їм завдані душевні страждання.

Статтею 23 ЦК України передбачено відшкодування моральної коди, завданої внаслідок порушення прав.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

ОСОБА_1 втратила свого чоловіка, а ОСОБА_2 - свого батька. Ця втрата є безповоротною.

Втративши свого чоловіка, ОСОБА_1 втратила людину, з якою прожила в шлюбі довгі роки, яку кохала та яка кохала її. Вони разом виховували дітей, були разом в щасті і горі, це була її опора та надія на старість. Чоловік завжди її оберігав та допомагав. Матеріальне становище сім'ї також залежало від нього. З його смертю вона втратила все. Її втрата нічим і ніким не може бути поновлена. Її горе безмежне. До цього часу вона переживає втрату свого чоловіка, плаче та сумує за ним. Після смерті чоловіка, від переживань та хвилювань її здоров'я різко погіршилося. На ступінь і розмір душевних страждань вплинуло і те, що відповідач ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахти „Гірська" своєчасно і об'єктивно не став з'ясовувати обставини травмування її чоловіка ОСОБА_3 на робочому місці, керуючись при цьому бажанням будь-яким чином звільнити себе від відповідальності відшкодувати сім'ї загиблого працівника страхові виплати та моральну шкоду.

Просить стягнути на її користь з відповідачів ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" та ВД Фонду СНВ в м. Первомайську, солідарно моральну шкоду в розмірі 500000грн., щоб хоч якось компенсувати завдану їй моральну шкоду.

Також просить стягнути на її користь з цих же відповідачів, солідарно, на відшкодування завданої їй моральної шкоди у зв'язку зі смертю її батька ОСОБА_3 компенсацію в розмірі 500000грн. Вона втратила батька, який її виховував, любив, матеріального утримував. Батько постійно її підтримував, допомагав у всьому. Щоденно вона переносить душевні страждання у зв'язку зі смертю свого батька, людини, яку вона любила, цінувала. Тепер ніколи вона не буде відчувати батьківської опіки та піклування.

Просять стягнути з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у м. Первомайську на користь ОСОБА_2 допомогу в розмірі однорічної заробітної плати загиблого батька ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 24736 грн. 8 0 коп. та щомісячну допомогу в. розмірі 2866 грн. 99 коп. в термін з ІНФОРМАЦІЯ_1. по 30.06.08р. Стягнути з відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у м. Первомайську на її, ОСОБА_1, користь: 4319 грн. - витрати понесені на поховання ОСОБА_3; 3624грн. 66 коп. - витрати понесені на придбання ліків на лікування ОСОБА_3; 310 грн. 44 коп. допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 та 7750 грн. - на спорудження пам'ятника ОСОБА_3 Стягнути з відповідачів ДП ,,Первомайськвугілля" в особі ВП шахти „Гірська" та Відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську, солідарно, на її, ОСОБА_1, користь, компенсацію моральної шкоди у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_3 в розмірі 500000 грн. Стягнути з відповідача ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на її, ОСОБА_1, користь 310 грн. 44 коп. допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 Стягнути з відповідачів ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" та Відділу ВД Фонду СНВ в м. Первомайську солідарно, на її ОСОБА_2,- користь компенсацію моральної шкоди у зв'язку зі смертю її батька ОСОБА_3 у розмірі 500000 грн.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у м. Первомайську в судовому засіданні позовні вимоги позивачів не визнав та пояснив, що позивачі жодного разу не звертались до відділення Фонду з питанням про відшкодування їм витрат на лікування потерпілого та не надавали необхідних документів для цього. Постановою КМУ від 11.07.2001 року № 826 визначено, що розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг встановлюється правлінням Фонду для обласних управлінь його виконавчої дирекції на диференційній основі відповідно до фінансових можливостей та місцевих умов за поданням виконавчої дирекції Фонду. При цьому проводяться витрати на: саме поховання, придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо. Постановою правління Фонду № 13 від 06.03.2006року затверджені граничні розміри витрат на поховання застрахованої особи та пов'язаних з цим ритуальних послуг у разі її смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Отже у цій постанові витрати по Луганській області для виготовлення та встановлення пам'ятника встановлено у розмірі 700 грн., вимогипозивачів про відшкодування їм витрат у розмірі 7750 грн., є необґрунтованими та відшкодуванню не підлягають. 20 березня 2007 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.02.2007 року № 717-У. Цим Законом внесені зміни до статей Закону, в яких йдеться мова про відшкодування моральної шкоди. Абзац 4 статті 1 викладений у новій редакції, в якій не передбачено відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей. У зв'язку з цим, ч. 1 п.1 ст. 21 Закону виключений підпункт «є», яким у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язано відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому, виплачуючи грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Також виключена частина 3 ст. 28 Закону, якою передбачалася страхова виплата потерпілому за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння.У ч. 9 п.5 Рішення Конституційного Суду України від 08,10.2008 р. зазначено, що положеннями п. 1, абз. третього п. 5, абз. третього п. 10, пункту 11 розділу І Закону "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 лютого 2007 року N 717-У ( 717-16 ) скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду. Відповідно до ст. 44 Закону України „Про бюджет України на 2008 рік", яким у п. 3 розділу XI "Прикінцеві положення», у абз. третьому виключено слова "і моральної (немайнової)"; та після абз. третього доповнено новим абз. такого змісту "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового припиняється з 1 січня 2008 року".

В судовому засіданні представник ДП «Первомайськвугілля»Стреляна Л.І. позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 не визнала та пояснила, що ст. 9 Цивільного Кодексу України передбачено, що його положення застосовуються для врегулювання відносин, що виникають у тому числі і із трудових відносин, якщо вони не врегульовані другими актами законодавства.

Ст. 173 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний відповідно до законодавства відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків. Законодавчими нормами, які передбачають таке відшкодування є Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№1105 та Закон «Про охорону праці».

На момент розгляду спору із Закону №1105 виключено всі норми, що регулювали відшкодування моральної шкоди законом №717-У від 23.02.07 р.

Ст. 12 Закону України «Про охорону праці»передбачає, що відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Порядок рядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Слід прийняти до уваги п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.03.95 р. № 4 з наступними змінами, згідно до якого вказується «оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер взаємовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду».

В зв'язку з загальною зміною у державному законодавстві порядку відшкодування шкоди, спричиненою умовами виробництва підприємства, пунктом 2 вказаної Постанови Пленуму, роз'яснюється, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової шкоди) розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування передбачено спеціальним законодавством.

Такими нормами на момент розгляду спору є:

1) Закон «Про охорону праці». Згідно до ст. 2 цього Закону його дія поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, визначено ст. 9 вказаного Закону, якою передбачено, що відшкодування здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Роботодавець може за рахунок власних коштів здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору. Крім того, ст. 26 вказаного закону встановлено: «Роботодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог з охорони праці іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом. Роботодавець відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування і проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством».

Вказана норма не може бути підставою для обґрунтування вимог позивачів, оскільки вони не були працівниками відповідача.

2) ст. 23 Цивільного Кодексу України, згідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй внаслідок порушення його прав. В даному випадку порушено було право чоловіка (батька) позивачів на безпечні умови праці. Порушення прав позивачів - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з приводу недодержування правил техніки безпеки на підприємстві, де працював їх чоловік( батько) не вбачається. Позивачами з цього приводу суду не надано жодного доказу порушення будь-яких їх прав.

3) ст. 231-1 КЗпП України, якою передбачено, що моральна шкода працівнику відшкодовується у разі, якщо порушення законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Вказані норма також не може бути застосована як підстава для обґрунтування вимог позивачів, оскільки вони не є працівниками підприємства.

4) ст. 1172 ЦК України передбачено відшкодування юридичною особою шкоди, яка спричинена його робітником під час виконання трудових обов'язків. Слід звернути увагу, що вказана норма закону не регулює відшкодування морально шкоди, яка заявлена позивачами по справі, тому ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

5) ст. 1167 ЦК України, яка передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою вказаної статті, а саме: якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерел підвищеної небезпеки.

Виходячи з наведених норм діючого законодавства, які є підставою для відшкодування моральної шкоди, вважаємо що у позивача взагалі відсутні підстави для звернення з позовом про відшкодування моральної шкоди за рахунок ДП Первомайськвугілля», а у суду - в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди за рахунок ДП «Первомайськвугілля».

Як вбачається з наданого до суду протоколу №1 від 04.04.2011 р. засідання комісії з охорони праці, в нещасному випадку, який стався 14.02.2007 р. з ОСОБА_3, встановлено 50% вини потерпілого. У вказаному протоколі встановлено, що потерпілий ОСОБА_3 при виконанні маневрових робіт не дбав про особисту безпеку, в результаті чого він ударився головою об лутку вентиляційних дверей. Несвоєчасно повідомив безпосереднього керівника робіт, чи іншу уповноважену особу шахти про травму, та не звернувся в підземний або поверхневий медпункти шахти за наданням медичної допомоги.

Потерпілим порушено вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст. 41 Гірничого Закону України, п.п. 18.3.IV; 1.5.ГУ «Правил безпеки у вугільних шахтах»(НПАОП 10.0-1.01-10), §§ 2, 50 «Інструкції з охорони праці для машиніста електровозу підземного», затвердженої наказом по підприємству №392 від 08.07.2007 р., п.8 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою КМУ від 25.08.2009 р. №1112.

Наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду від 25.09.2007 р. №216 внесені зміни до «Типового положення про комісії з питань охорони праці підприємства», згідно з якими, комісії з охорони праці ухвалюють рішення щодо відсотка зменшення розміру одноразової допомоги потерпілим на виробництві, якщо комісіями з розслідування нещасних випадків встановлено, що ушкодження здоров'я працівника настало не тільки з вини роботодавця, а й в наслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці.

При цьому розмір вини потерпілого не може бути більш ніж 50% - таке обмеження встановлене з метою захисту прав потерпілих та членів їх сімей при проведенні виплат страхових сум з відшкодування шкоди. При цьому законодавець порушив принцип справедливості відносно визначення дійсної вини підприємства та його посадових осіб при притягненні їх до відповідальності. У разі відсутності обмежень щодо розміру вини потерпілого у нещасному випадку, відносно конкретного нещасного випадку, який стався з чоловіком (батьком) позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, слід звернути увагу, що нещасний випадок стався з вини потерпілого.

У ст. 23 ЦК України зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з врахуванням характеру правопорушення з боку відповідача, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого, ступеню вини особи, що спричинила моральну шкоду, якщо вона є підставою для відшкодування, та з врахуванням інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування, враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивачі виходили, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. Позивачами не зазначено, з яких міркувань вони виходили визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000000 грн.

У рішенні Конституційного Суду №1-рп/2004 від 27.01.2004 р. про офіційне тлумачення положення частини 3 статті 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку...»№1105, було відзначено, що «сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду відзначається у судовому порядку, при цьому вона не може перевищувати 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати...».

Суми виплат з відшкодування шкоди, спричинені втратою годувальника були сплачені позивачам ФСНВ, тому вважають пред'явлений позов про відшкодування моральної шкоди у сумі 1000000 грн. безпідставним та неспіврозмірним з фактичними обставинами справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивачів, представників відповідачів, суд приходить до висновку, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

В суді встановлено:

Згідно копії рішення Первомайського міського суду №2- 67/2010р. від 04.06.2010р., позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано недійсним Акт форми НПВ від 23 грудня 2008 року, затверджений начальником тер управління Держгірпромнагляду по Луганській області, який був складений за результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з машиністом електровозу підземним на дільниці ВШТ -900 на ВП шахта «Гірська»ДП «Первомайськвугілля»ОСОБА_3 Зобов'язано теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області провести спеціальне розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3 14 лютого 2008 року в другу зміну приблизно в 17год. на робочому місці на дільниці ВШТ -900 на ВП шахти «Гірська»ДП «Первомайськвугілля», згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112 та скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.(а.с.8-10).

Згідно копії рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області від 11.11.2010р., апеляційні скарги ДП «Первомайськвугілля», ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволені частково. Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 04.06.2010р. скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволені. Визнані недійсним акт спеціального розслідування форми Н- 5 від 23 грудня 2008 року, щодо нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3 14 лютого 2008 року на ВП шахта „Гірська" ДП „Первомайсквугілля"; акт про нещасний випадок форми НВП щодо ОСОБА_3 затверджений начальником територіального управління Держгірпромнагляду в Луганській області від 26 грудня 2008 року. Зобов'язано теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області провести службове розслідування нещасного випадку від 14 лютого 2008 року, який стався з ОСОБА_3 на ВП шахта „Гірська" ДП „Первомайськвугілля" та скласти акт форми Н-1. Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишено без розгляду.(а.с.11-12).

Згідно копії акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 14 лютого 2008 року 0 17 годині 00 хвилин у відокремленому підрозділі шахта»Гірська»ДП «Первомайськвугілля»від 21.02.2011р., особами, дії або бездіяльність яких могли призвести до нещасного випадку є:

машиніст електровозу підземний дільниці ШТ - ОСОБА_3, який при виконанні маневрових робіт не дбав про особисту безпеку, в результаті чого він вдарився головою об лутку вентиляційних дверей. Несвоєчасно повідомив безпосереднього керівника робіт, чи іншу уповноважену особу шахти про травму, та не звернувся в підземний або поверхневий медпункти шахти за наданням медичної допомоги, порушення вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст. 41 Гірничого Закону України, п.п.18.3.IV ; 1.5.IV «Правил безпеки у вугільних шахтах»(НПАОП 10.0-1.01-10), парагр. 2, 5 «Інструкції з охорони праці для машиніста електровозу підземного»затвердженої наказом по підприємству №392 від 08.07.2007р., п.8 «Порядку розслідування, та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004р. №1112;

гірничий майстер дільниці ШТ - ОСОБА_9, який не забезпечив достатнього контролю за безпечним виконанням маневрових робіт у зміні, порушення вимог ст. 14 Закону України «Про охорону праці», ст. 41 Гірничого Закону України, п.16.5.ІУ «Правил безпеки у вугільних шахтах»(НПАОП 10.0-1.01-10), пп. 2.18; 4.1 «Посадової інструкції гірничого майстра дільниці шахтного транспорту»затвердженої наказом по підприємству №483 від 30.07.2010 р. Взято до уваги, що гірничий майстер ОСОБА_9 звільнений з підприємства 21.05.2010 р.Комісія зустрілася з членами родини потерпілого, роз'яснила їх права згідно з чинним законодавством. (а.с.13-18).

Згідно копії акту №2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 22.02.2011р., причини нещасного випадку: невиконання інструкції з охорони праці для машиніста електровозу підземного в частині особистої необережності потерпілого, в результаті якої він ударився головою об лутку вентиляційних дверей та несвоєчасне повідомлення потерпілим безпосереднього керівника робіт, чи іншу уповноважену особу шахти про травму, та його не звернення в підземний або поверхневий медпункти шахти про надання медичної допомоги. Невиконання посадових обов'язків гірничним майстром в частині недостатнього контролю за безпечним виконанням маневрових робіт у зміні. (а.с.19-23).

Згідно копії листа відділення виконавчої дирекції фонду в м.Первомайську Луганської області №02/9 від 24.05.2011р. на звернення ОСОБА_1, повідомляють, що п. 1.5 „Порядку про призначення, перерахунок та проведення страхових виплат", затвердженого Постановою правління Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України №24 від 27.07.2007р. - рішення про призначення (відмову) страхових виплат оформляється постановою, у якій зазначено дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розмір виплат та їх строки, або обґрунтування відмови у виплатах. Згідно п. 1.18 „Порядку… - копії постанов на призначення ( відмову у призначенні) робочі органи надсилають потерпілим або особам, які мають на це право. Копії постанов на призначення одноразової допомоги на сім'ю № 2 від 30.03.2011р, та №3 від 30.03.2011р. про відмову у призначенні страхових виплат ОСОБА_2, ОСОБА_1 отримала особисто 12.05.2011р. Іншого чинним законодавством не передбачено.(а.с.25).

Згідно копії постанови Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 березня 2011р. про призначення одноразової допомоги сім'ї та особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого, постановлено призначити одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім'ї в розмірі 123684,00грн. Допомогу на сім'ю призначити: ОСОБА_1 в розмірі 123684,00грн. Виплатити призначені суми впродовж місяця з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати за наявності всіх необхідних документів, але не пізніше 30 календарних днів після прийняття робочим органом виконавчої дирекції Фонду постанови про призначення страхових вилат.(а.с.26).

Згідно копії постанови Відділення ВД Фонду СНВ в м. Первомайську №1214/6153/3 від 30.03.2011р. про відмову в призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, відмовлено ОСОБА_2 у призначенні страхових виплат на підставі п. 6.1.5. Постанови Фонду СНВ України №24 від 27.04.2007р. „Про призначення порядку перерахування та проведення страхових виплат" у зв2язку з тим, що право на отримання страхових виплат у осіб, які мають право на страхові виплати, настає з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на їх виплату (з моменту рішення Первомайського міського суду №2-67 від 04.07.10р.). На момент рішення суду та складання акту Н-1 ОСОБА_2 не перебувала на утриманні.(а.с.27).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб 24.10.1981 року, зроблено запис № 18. (а.с.28).

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, батько - ОСОБА_3, мати -ОСОБА_1, зроблено запис № 169. (а.с.29).

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 36. (а.с.30).

Згідно копії довідки № 95 від 10.03.2011р., ОСОБА_2 дійсно навчалась у Первомайському обласному медичному училищі (І рівня акредитації) на денній формі навчання, відділення «Сестринська справа»на І -ІІ курсі. Навчання з 01.09.2005р. по 30.06.2008р. (а.с.40).

Згідно копії дублікату листка непрацездатності від 21.03.2008р., ОСОБА_3 перебував в Первомайській однопрофільній міській лікарні на амбулаторному режимі з 16.02.2008р. до 17.02.2008р. (а.с.42).

Згідно копії листка непрацездатності № 500611, ОСОБА_3 перебував в Первомайській однопрофільній міській лікарні на стаціонарному режимі з 18.02.2008р. до ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.43).

Згідно копії довідки Первомайської багатопрофільної міської лікарні від01.10.2009р., ОСОБА_3 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні у відділенні реанімації з 18.02.2008р. по ІНФОРМАЦІЯ_1., родичами були придбані медикаменти на суму 3624,66грн. (а.с.46).

Згідно копії закупочного акту від 26.02.2008р., ОСОБА_1 куплені у ОСОБА_11 товари на поховання у розмір 1259грн. (а.с.47).

Згідно копії довідки № 07/1497 від 02.10.2009р., ВП шахти „Гірська" ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні в однопрофільній міській лікарні м. Гірське з 16 лютого до 17 лютого 2008р. з відміткою в листку непрацездатності № 509685 «невиробнича травма», було би виплачено за 1 роб. день 103,48 грн. - за рахунок підприємства. По лікарняному листу № 500611 виданому Первомайською БМЛ знаходився на стаціонарному лікуванні з 18 лютого по ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою «нещасний випадок на виробництві», було би виплачено за 3 роб. дні 310,44 грн. за рахунок фонду СНС. Усього до оплати по двом лікарняним листкам за 7 роб. днів на суму 724,36грн. Листи непрацездатності не були прийняті до оплати, так як причини непрацездатності не підтверджені актами про травми.(а.с.50).

Згідно довідки та квитанції до прибуткового касового ордера № 26 від 27.02.2008р., ОСОБА_1 сплатила кошти на поминальний обід 3060грн.(а.с.51,52).

Згідно товарного чеку ЧП ОСОБА_5 від 20.03.2011р., ОСОБА_1 сплатила кошти за спорудження надгробного пам'ятника ОСОБА_3 в розмірі 7750грн.(а.с.55).

Згідно висновку експерта психолога № 1689/28 від 09.07.2012р., ОСОБА_1 завдані душевні страждання, як психологічне підґрунтя моральної шкоди. Вони знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з смертю чоловіка, а також з невизнанням керівництвом шахти травми ОСОБА_3, як виробничої.

Рекомендований розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 становить від 276 до 828 мінімальних заробітних плат ( в залежності від того, яку судом буде розцінено шкода здоров'ю ).(а.с.134-146).

Згідно висновку експерта психолога № 1690/28 від 09.07.2012р., ОСОБА_2 завдані душевні страждання, як психологічне підґрунтя моральної шкоди. Вони знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з смертю батька, а також з невизнанням керівництвом шахти травми ОСОБА_3, як виробничої.

Рекомендований розмір компенсації моральної шкоди, завданої ОСОБА_2 становить від 241,5 до 724,5 мінімальних заробітних плат ( в залежності від того, яку судом буде розцінено шкода здоров'ю ).(а.с.150-163).

Відповідно до вимог ст.33 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ передбачено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Такими непрацездатними особами є діти старші за вік від 16 до 18 років, які є учнями, студентами денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ними 23 років.

Відповідно до п. 9 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №І105-ХІУ у разі смерті потерпілого суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого за вирахуванням частини, яка припадала на самого потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Згідно до ч. 1 ст. 1200 ЦК України передбачено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Шкода відшкодовується: 1) дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Ч. 2 ст.1200 ЦК України зазначено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення допомоги в розмірі однорічної заробітної плати загиблого батька внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 24736,80 грн. та щомісячної допомоги в розмірі 2866,99 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розрахунок допомоги ОСОБА_2 з врахуванням середньомісячної заробітної плати потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 2061,40 грн. до настання страхового випадку становить 2061,40 грн. х 12 місяців = 24736,80 грн., а щомісячна допомога з 25.02.2008 р. по 30.06.2008 р. становить 2866,99 грн., щомісячна заробітна плата 2061,40 грн. ділиться на 3 особи і дорівнює 667,13 грн.

Позивачка ОСОБА_2 перебувала на утриманні батька і навчалася, тому щомісячна допомога складає 667,13 грн. х 4 місяці = 2748,52 грн. та за 5 днів 118, 47 грн. із розрахунку 887,13 : 29 днів х 5 днів.

Вимогами п. 4 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-ХІУ Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання потерпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує всі витрати на його лікування.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відділення Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, профзахворювань в м.Первомайську витрат, понесених на придбання ліків на лікування ОСОБА_1 в сумі 3624,66 грн. і допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у розмірі 310,44 грн. обґрунтовані. Позивачка ОСОБА_1 дійсно понесла витрати на лікування свого чоловіка ОСОБА_3, який після виробничої травми, отриманої 14.02.2008 р. знаходився на лікуванні у Первомайськів БМЛ з 18.02.2008 р. по 25.02.2008 р. в реанімаційному відділенні. Витрати, понесені нею на лікування чоловіка підтверджуються довідкою Первомайської БМЛ від 01.10.2009 р.

Згідно довідки від 02.10.2009 р. за № 07/1497 ВП шахта «Гірська»ОСОБА_3 дійсно перебував на лікарняному з 16.02.2008 р. до 17.02.2008 р. і отримав кошти в розмірі 103,48 грн. за рахунок підприємства, а по лікарняному листу № 500611 за лікування з 18.02.2008 р. по 25.02.2008 р. кошти не отримав. Суд вважає, що з відповідачів ДП «Первомайськвугілля»в особі ВП шахта «Гірська»та з відділення ВД Фонду СНВ в м.Первомайську підлягає стягненню по 310,44 грн.

Постановою правління Фонду № 13 від 06.03.2006 року затверджені граничні розміри витрат на поховання застрахованої особи та пов'язаних з цим ритуальних послуг у разі її смерті від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Отже у цій постанові встановлені витрати по Луганській області на придбання труни в розмірі -325 грн., на поховальні обряди -564 грн., на поминальний обід на день похорону -388 грн., на виготовлення та встановлення пам'ятника -700 грн.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат, понесених на поховання її чоловіка ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню в розмірі 1277 грн., на виготовлення та встановлення пам'ятника -700 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України особі має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності»не передбачено відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та повинні бути стягнуті тільки з відповідача Державного підприємства «Первомайськвугілля»відокремленого підрозділу шахта «Гірська».

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із вимог ст. 23 ЦК України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з смертю чоловіка та батька. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру порушення, глибини фізичних та душевних страждань, тощо. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості, ті душевні страждання, яких позивачі зазнали у зв'язку зі смертю чоловіка та батька.

Суд вважає, що компенсація моральної шкоди ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню в рекомендованому розмірі, вказаному в висновку експерта психолога 276 мінімальних заробітних плат, що становить 1134 грн. х 276 = 312984 грн.

Суд вважає, що компенсація моральної шкоди ОСОБА_2 підлягає відшкодуванню в рекомендованому розмірі, вказаному в висновку експерта психолога 241,5 мінімальних заробітних плат, що становить 1134 грн. х 241,5 = 273861 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ст. 86 ЦПК України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 23, 1168 ЦК України, ст. ст. 212-215 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності»суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у м. Первомайську на користь ОСОБА_2 допомогу в розмірі однорічної заробітної плати загиблого батька ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 24736 грн. 8 0 коп. та щомісячну допомогу в. розмірі 2866 грн. 99 коп. в термін з ІНФОРМАЦІЯ_1. по 30.06.08р.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань у м. Первомайську на користь ОСОБА_1, 1277грн. - витрати понесені на поховання

ОСОБА_3; 3624грн. 66 коп. - витрати понесені на

придбання ліків на лікування ОСОБА_3; 310 грн. 44 коп. допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 та 700 грн. - на спорудження пам'ятника ОСОБА_3

Стягнути з ДП ,,Пе:рвомайськвугілля" в особі ВП шахти „Гірська" на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у зв'язку зі смертю чоловіка ОСОБА_3 в розмірі 312984 грн.

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на користь ОСОБА_1 310 грн. 44 коп. допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на користь ОСОБА_2 - компенсацію моральної шкоди у зв'язку зі смертю мого батька ОСОБА_3 у розмірі 273861 грн.

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені за проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 1503грн.48коп.

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені за проведення судово-психологічної експертизи в розмірі 1503грн.48коп.

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на правову допомогу в розмірі 2000грн.00коп.

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" на користь ОСОБА_2 витрати, понесені на правову допомогу в розмірі 500грн.00коп.

Стягнути з ДП „Первомайськвугілля" в особі ВП шахта „Гірська" судовий збір в сумі 3219 грн. в доход держави (для платника збору, для зазначення у платіжному документі): код ЄДРПОУ: 05381426, код класифікації доходів (ККД): 22030001, отримувач: УДКСУ у м.Первомайську, № доходного рахунку щодо сплати судового збору: 31216206700054, код ОКРО отримувача коштів: 37736894, МФО отримувача коштів: 804013, банк отримувача коштів: ГУДКСУ у Луганській області.

З повним рішенням суду особи, які брали участь у справі, зможуть ознайомитися, починаючи з 01.01.2013р.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Первомайський міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Первомайського міського суду Т.В. Мозолєва