Рішення № 28667596, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/9545-2012 14.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво"

про стягнення 2 458 926,03 грн.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Картавцева Ю.В.

Полякова К. В.

Представники:

від позивача: Самойленко М.Л. за довіреністю № 79 від 02.08.2012 р.

від відповідача: Безродний А. Ю. за довіреністю б/н від 07.09.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво" (відповідач) про стягнення 2 458 926,03 грн. на підставі Договору D2N 12275 на виготовлення ліфтового обладнання від 30.08.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов вказаного договору позивач виготовив та передав відповідачу ліфтове обладнання для житлових будинків, яке відповідач в порушення умов договору оплатив лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2012 р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.09.2012 р. на 10:30 год.

07.09.2012 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження для долучення їх до матеріалів справи.

10.09.2012 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

В судове засідання, призначене на 10.09.2012 р., представник позивача з'явився, подав документи для долучення їх до матеріалів справи та заявив клопотання про продовження строків розгляду справи. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2012 р. продовжено строк вирішення спору, розгляд справи відкладено на 01.10.2012 р. о 14:00 год.

В судовому засіданні, призначеному на 01.10.2012 року, позивач позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 01.10.2012 року, надав суду копію заяви № 147 від 28.09.2012 р. про зарахування зустрічних позовних вимог та докази її направлення позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2012 року ухвалено розгляд справи № 5011-39/9545-2012 за позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво" про стягнення 2 458 926,03 грн. здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року для здійснення колегіального розгляду справи № 5011-39/9545-2012 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Картавцева Ю.В., Полякова К. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року призначено розгляд справи на 05.11.2012 р о 09:50 год.

В судове засідання, призначене на 05.11.2012 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 02.10.2012 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.11.2012 р., надав письмові пояснення на заяву відповідача № 147 від 28.09.2012 р. про зарахування зустрічних однорідний вимог, в якості додатків до якої надав довідку про наявність заборгованості за договорами генпідряду на монтажно-налагоджувальні роботи та заміну ліфтів (ескалаторів) та копію договору субпідряду № 11259 С на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання від 11.01.2011 р. Пояснення були передані до відділу діловодства суду для подальшої їх реєстрації, відповідно до п.п.2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 19.11.2012 р. о 14:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2012 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.11.2012 р. надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд зарахувати зустрічні однорідні вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні 19.11.2012 р. заперечив проти задоволення заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог та наголосив на строку позовної давності за окремими договорами, на які посилається відповідач.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 19.11.2012 р., оголошено перерву до 03.12.2012 р. о 12:30 год.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. справу № 5011-39/9545-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуючий суддя), Картавцева Ю.В., Полякова К.В, у зв'язку із перебуванням судді Гумеги О.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.12 р. справу № 5011-39/9545-2012 було прийнято до провадження колегії суддів у складі: Куркотова Є.Б. (головуючий суддя), Картавцева Ю.В., Полякова К.В., та призначено розгляд справи на 17.12.2012 р. о 10:10 год.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 р. справу № 5011-39/9545-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий суддя), Картавцева Ю.В., Полякова К.В, у зв'язку з поверненням судді Гумеги О.В. з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.12 р. справу № 5011-39/9545-2012 було прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий суддя), Картавцева Ю.В., Полякова К.В., та призначено розгляд справи на 17.12.2012 р. о 10:10 год.

В судовому засіданні, призначеному на 17.12.2012 р., представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволені та передані до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації, відповідно до п.п. 2.4. п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

В судовому засіданні 17.12.2012 р. судом здійснювався огляд оригіналів та копій документів, наявних в матеріалах справи.

Представники сторін в судовому засіданні 17.12.2012 р. подали спільне клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання судом відхилено та передано до відділу діловодства суду для подальшої реєстрації, відповідно до п.п. 2.4. п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні, призначеному на 17.12.2012 р., оголошено перерву до 14.01.2013 р. о 14:30 год.

В судовому засіданні, призначеному на 14.01.2013 р., представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав повністю, проти задоволення заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог заперечував повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.01.2013 р. підтримав вимоги заяви № 147 від 28.09.2012 р. про зарахування зустрічних позовних вимог, надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 14.01.2013 р. судом розглянута заява відповідача про зарахування зустрічних позовних вимог, яка судом відхиляється з огляду на наступне:

Як вбачається зі змісту заяви відповідача, останній просить зарахувати зустрічні однорідні вимоги на загальну суму 459159,08 грн. за наведеними в даній заяві договорами субпідряду на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт ліфтового обладнання, які були укладені між позивачем та відповідачем.

Позивач фактично не заперечує факт укладення вищезазначених договорів, втім з посиланням на їх умови зазначає, що термін виконання грошових зобов'язань щодо оплати робіт за цими договорами ще не настав, до того ж, по деяким з цих договорів сплинув строк позовної давності.

Згідно приписів статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

У статті 602 ЦК України наведено перелік підстав, коли зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема, у разі спливу позовної давності.

Враховуючи, що предметом даного судового спору є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на підставі укладеного між сторонами Договору D2N 12275 на виготовлення ліфтового обладнання від 30.08.2010 р., тоді як підставою для зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 459159,08 грн. відповідач вказує перелік інших договорів, строк виконання вимог за якими фактично не підтверджує належними і допустимими доказами в розумінні ст.ст. 32-35 ГПК України, у суду відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 459159,08 грн. Крім того, оскільки договори, на які посилається відповідач, не є підставою даного позову, то у суду відсутні підстави для дослідження обставин пов'язаних зі спливом строку позовної давності за ними.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.01.2013 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.08.2010 р. між Приватним акціонерним товариством "ОТІС" (Виробник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво" (Замовник, відповідач) був укладений Договір D2N 12275 на виготовлення ліфтового обладнання (надалі -Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Виробник (позивач) зобов'язався поставити ліфтове обладнання для житлових будинків:

ліфт № 1 - вул. Солом'янська, 8, в/п 400 кг на 13 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 2 - бул. Лепсе, 27, в/п 400 кг на 14 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 3 - вул. Демїїівська, 45, в/п 320 кг на 16 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 4 - вул. Деміївська, 47, в/п 320 кг на 16 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 5 - вул. Глушкова,18, в/п 320 кг на 16 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 6 - вул. Глушкова, 26, в/п 320 кг на 16 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 7 - вул. Лятошинського, 22, в/п 400 кг на 16 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 8 - вул. Лятошинського, 28, в/п 400 кг на 16 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 9 - вул. Заболотного, 98, в/п 400 кг на 18 зупинок, кількістю одна одиниця;

ліфт № 10, №11 - вул. Заболотного, 54, в/п 400 кг на 19 зупинок, кількістю дві одиниці,

а Замовник (відповідач) зобов'язався сплатити Виробнику вартість обладнання за ціною, визначеною Договором у розділі 2; провести прийомку поставленого від Виробника обладнання у відповідності до умов розділу 4 Договору.

Загальна вартість Договору, згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору, складає 2 560 000,00 грн. та включає вартість обладнання, ПДВ.

Як визначено у п. 2.2 розділу 2 Договору, розрахунки здійснюються шляхом 100% оплати на підставі акту або накладної про передачу Замовнику (відповідачу) виготовленого обладнання, протягом 5 (п'яти) днів після їх отримання.

Розділом 5 Договору визначені обов'язки сторін, зокрема, обов'язок Виробника (позивача) виготовити все необхідне обладнання згідно зі специфікацією, зазначеною у додатку № 1 для житлових будинків, зазначених у п.1 (п.п. 5.1.1) та обов'язок Замовника сплатити вартість Договору згідно п. 2.1, 2.2. Договору (п.п. 5.2.1), вивезти зі складу Виробника ліфтове обладнання відповідно специфікації у терміни, зазначені у додатку 3 1 даного Договору, але не пізніше ніж 10 днів з моменту повідомлення про готовність обладнання до відвантаження (п.п. 5.2.3).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору виготовив ліфтове обладнання в кількості 11 одиниць на загальну суму 2 560 000,00 грн. та передав його відповідачу, що підтверджується наступними накладними-рахунками:

- № 743 від 29.10.2010 р. на суму 1 048 272,00 грн.;

- № 745 від 29.10.2010 р. на суму 305 268,00 грн.;

- № 784 від 12.11.2010 р. на суму 1 206 460,00 грн.

15.11.2010 р. для проведення розрахунків позивач направив відповідачу рахунок № 460 від 15.11.2010 р. на суму 2 560 000,00 грн.

Враховуючи, відсутність оплати з боку відповідача, 20.09.2011 року позивач направив відповідачу лист № 130 щодо погашення заборгованості у вищенаведеній сумі.

У відповідь на лист позивача, відповідач листом № 241/1 від 20.09.2012 р. гарантував позивачу повний розрахунок за спірне обладнання до кінця грудня 2011 року.

Проте, 11.01.2012 р. відповідач перерахував позивачу лише 200 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою за 11.01.2012 р., а в іншій частині -2 360 000,00 грн., заборгованість відповідача за Договором станом на час звернення позивача з позовом до суду сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений змішаний договір, який містить елементи договорів підряду та поставки, а тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфу 3 глави 54 та глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зібрані у справі докази, а саме: накладні-рахунки № 743 від 29.10.2010 р. на суму 1 048 272,00 грн.; № 745 від 29.10.2010 р. на суму 305 268,00 грн.; № 784 від 12.11.2010 р. на суму 1 206 460,00 грн. (надалі -Накладні-рахунки), копії яких наявні в матеріалах справи, підтверджують, що позивач відповідно до умов Договору виконав обумовлені цим Договором роботи по виготовленню ліфтового обладнання в повному обсязі на загальну суму 2 560 000,00 грн.

Вищенаведені Накладні-рахунки на загальну суму 2 560 000,00 грн., які підписані представником відповідача на підставі довіреностей № 53 від 28.10.2010 р., № 54 від 29.10.2010 р., № 66 від 12.11.2010 р. (копії наведених довіреностей наявні в матеріалах справи), також підтверджують, що відповідач отримав спірне ліфтове обладнання на загальну суму 2 560 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть

складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зокрема, первинними правопідтверджуючими документами щодо поставки товару вважаються накладні.

Отже, вищенаведені Накладні-рахунки на загальну суму 2 560 000,00 грн., які отримані та підписані представником відповідача на підставі довіреностей № 53 від 28.10.2010 р., № 54 від 29.10.2010 р., № 66 від 12.11.2010 р., приймається судом у якості належного доказу виготовлення позивачем відповідно до умов Договору ліфтового обладнання на загальну суму 2 560 000,00 грн. та отримання цього обладнання відповідачем.

Судом встановлено, що відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору розрахунки за ним здійснюються шляхом 100% оплати на підставі акту або накладної про передачу Замовнику (відповідачу) виготовленого обладнання, протягом 5 (п'яти) днів після їх отримання.

Враховуючи наведену умову Договору, а також вище встановлений судом факт отримання відповідачем обладнання за Договором відповідно до накладних-рахунків № 743 від 29.10.2010 р. № 745 від 29.10.2010 р. та № 784 від 12.11.2010 р., суд прийшов до висновку, що відповідач був зобов'язаний здійснити оплату на підставі зазначених накладних-рахунків протягом 5 (п'яти) днів після їх отримання, а отже, у будь-якому разі, не пізніше 17.11.2010 р. (12.11.2010 р. -дата складання останньої з наведених накладних-рахунків + 5 днів = 17.11.2010 р.). В свою чергу, з 18.11.2010 р. підставним слід вважати прострочення відповідачем грошового зобов'язання за даним Договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення умов 2.2 розділу 2 Договору не здійснив своєчасного та повного розрахунку за виготовлене позивачем обладнання, так як відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки за 11.01.2012 р. оплатив позивачу на підставі Договору лише 200 000,00 грн.

В той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем остаточного розрахунку за Договором в сумі 2 360 000,00 грн. (2 560 000,00 грн., сума спірного обладнання -200 000,00 грн., сума часткових розрахунків відповідача за спірне обладнання = 2 360 000,00 грн.).

Станом на час розгляду справи по суті відповідач заборгованість за Договором в загальній сумі 2 360 000,00 грн. (основний борг) не погасив, доказів протилежного суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 2 360 000,00 грн. повністю.

З огляду на порушення відповідачем грошового зобов'язання позивач також звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 98 926,03 грн. 3% річних за період з 18.11.2010 р. по 10.04.2012 р.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми 3% річних за вказаний позивачем період, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 98 926,03 грн. за період з 18.11.2010 р. по 10.04.2012 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів2360000.0018.11.2010 - 10.04.20125103 %98926.03

Частиною 2 статті 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його оплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, на відповідача покладається судовий збір в сумі 49178,52 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 601, 602, 610, 611, 625, 628, 837 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво" (03187, м. Київ, просп. Глушкова, буд. 31А; ідентифікаційний код 31352819), з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду), на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, буд. 32; ідентифікаційний код 14357579) 2 360 000,00 грн. (два мільйони триста шістдесят тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 98 926,03 грн. (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість гривень 03 коп.) 3% річних, 49 178,52 грн. (сорок дев'ять тисяч сто сімдесят вісім гривень 52 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.01.2013 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Картавцева Ю.В.

Полякова К. В.