Рішення № 28665034, 17.01.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/11619/2012

Провадження 2/201/171/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 січня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Трещова В.В.,

при секретарі -Тютюнник М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФАМІЛЬНИЙ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 10 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Фамільний»було укладено кредитний договір №1710, відповідно до розділу 1 якого, банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 5500 гривень, зі сплатою 21% річних.. Відповідач в порушення умов кредитьного договору отриманий кредит не повертає та не сплачує відсотки за його використання згідно умов кредитного договору. На підставі вищевикладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором з урахуванням ут очнень 923,32 гривні та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій позов підтримала, на його задоволенні наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача відповідно до п.4 ч. 2 ст.169, ч.1 ст.224 ЦПК України та винести по справі заочне рішення

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 10 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Фамільний було укладено кредитний договір №1710, що підтверджується копією данного договору, яка міститься в матеріалах справи (а.с.6).

Відповідно до розділу 1 вищезазначеного договору, банком надано відповідачу грошові кошти у сумі 5500 гривень зі сплатою 21% річних, а також одноразово при отриманні кредиту -коміссійної винагороди у розмірі 7,5% на строк та на умовах передбачених даним договором.

В порушення умов кредитного договору відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором № 1710 від 10 вересня 2008 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 01 жовтня 2012 року становив 923,32 гривні, яка складається з: суми основного боргу -566,82 гривень, суми відсотків за користування кредитом - 342,13 гривень, 3% річних - 14,37 гривень, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, які містяться в матеріалах справи (а.с.31-32).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаних вище кредитного договору, договору відступлення права вимоги, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами, для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є пеня, штраф (ст. 549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст.550 ЦК України).

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Оцінюючі всі докази досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, та приймаючи до уваги, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1710 від 10 вересня 2008 року станом на 01 жовтня 2012 року, з урахуванням відсотків 923,32 гривень. - задовольнивши позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду з позовною заявою у розмірі 214,60 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, ч. 3 ст. 551, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 110, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «БАНК ФАМІЛЬНИЙ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФАМІЛЬНИЙ»заборгованість за кредитним договором №1710 від 10 вересня 2008 року в розмірі 923,32 гривні, яка складається з: суми основного боргу -566,82 гривень, суми відсотків за користування кредитом - 342,13 гривень, 3% річних - 14,37 гривень.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФАМІЛЬНИЙ»214,60 гривен.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя В.В. Трещов