Постанова № 28664301, 07.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 грудня 2012 року № 2а-14439/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби

до

Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

про

стягнення 30720,00 грн.

Державна податкова інспекція у місті Чернігові Державної податкової служби звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України коштів на погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки в розмірі 30720,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем не сплачено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки, визначену самостійно платником податків у розрахунках податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки.

Позивач участі повноважного представника у судовому розгляді справи не забезпечив, від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача щодо наявності у підприємства податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 30579,77 грн. не заперечувала.

У судовому засіданні, 05 грудня 2012 року, на підставі частини шостої статті 128 КАС України судом ухвалено здійснювати судовий розгляд справи за наявними в матеріалах адміністративної справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 05 грудня 2012 року, пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України зареєстровано як юридична особа 16.06.2007 р., присвоєно ідентифікаційний код 35234649, місцезнаходження: 03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 2-А, місцезнаходження реєстраційної справи – Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація. Як убачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, в структурі підприємства наявний відокремлений підрозділ – філія Комітет технічного нагляду за будівництвом Чернігівської області та міста Чернігів, філія управління капітального будівництва Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, ідентифікаційний код 36285166, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, офіс 4 (далі – Філія).

Матеріали адміністративної справи свідчать, що Філією було подано до Державної податкової інспекції у місті Чернігові розрахунки податкових зобов’язань зі сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2011 рік №208937 на суму 30578,00 грн. та за півріччя 2012 року №48877 на суму 142,00 грн.

У зв’язку з несплатою Філією узгодженого податкового зобов’язання, предстанивку вручено 21.03.2012 р. податкову вимогу від 20.03.2012 р. №157 на суму 30576,29 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Станом на час розгляду справи, заборгованість відповідача перед бюджетом з податку на прибуток підприємства становить 30605,58 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків – Філії з вказаного податку та довідкою про заборгованість Філії перед бюджетом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як уже зазначалось, Філією самостійно було узгоджено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки шляхом подання до контролюючого органу розрахунків податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2011 рік №208937 на суму 30578,00 грн. та за півріччя 2012 року №48877 на суму 142,00 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з несплатою Філією узгодженого податкового зобов'язання, їй вручено податкову вимогу від 20.03.2012 р. №157 на суму 30576,29 грн. Станом на час розгляду справи судом, відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, оскарження чи скасування податкової вимоги.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що загальна сума податкового боргу відповідача становить 30579,77 грн., з урахуванням переплати – 1,71 грн., часткової сплати – 145,00 грн., пені – 6,48 грн. Наведені обставини також підтверджуються зворотнім боком облікової картки Управління капітального будівництва з податку на прибуток станом на 22.11.2012 р. та довідки про наявність боргу станом на 17.10.2012 р. Проте у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 30720,00 грн.

В ухвалі від 25 жовтня 2012 року про залишення позовної заяви без руху судом було запропоновано позивачу уточнити зміст позовних вимог щодо суми податкового боргу, виду податку та підстав його виникнення, надати докази на підтвердження виникнення та наявності у відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємств. На виконання вимог ухвали суду позивачем надано письмові пояснення в яких позивач просить вважати вірною суму податкового боргу з податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки, яка зазначена в змісті позовної заяви, а саме – 30579,77 грн. Однак, як убачається зі змісту письмових пояснень, позивачем повторно допущено описку в поясненнях, оскільки він просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток підприємства за 2011, 2012 роки в розмірі 30720,00 грн.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, виходячи з меж позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з банківських рахунків відповідача податкового боргу з податку на прибуток підприємства за 2011 рік, перше півріччя 2012 року в розмірі 30579,77 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки, відповідачем не надано суду доказів понесення ним судових витрат, підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з рахунків у банках Управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (ідентифікаційний код 35234649): р/р 37127001005054 в ГУ ДКСУ в м. Києві МФО 820019; р/р 260080230370, р/р 260290130370, р/р 260520130370 в АТ "БМ Банк", МФО 380913 – податковий борг з податку на прибуток підприємства в розмірі 30579,77 грн. (тридцять тисяч п’ятсот сімдесят дев'ять грн. 77 коп.).

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець