Рішення № 2866324, 22.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09 Справа№ 10/261

За позовом: ВАТ „Вол-Волинський хлібзавод”, м.Вол-Волинський

до відповідача: ТзОВ „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода Пустомитівський район

про стягнення 33 659 грн. 79 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Гайдук Т.І. - довіреність № 144 від 03.10.2008р.;

Від відповідача: не з”явився;

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ВАТ „Вол-Волинський хлібзавод”, м.Вол-Волинський до ТзОВ „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода Пустомитівський район про стягнення 33 659 грн. 79 коп. боргу по розрахунках за хлібобулочні вироби.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.

Відповідач вдруге в засідання суду не з”явився, заперечень на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи , про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3880739 та № 3906401.

Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

05 січня 2008 року між ВАТ „Вол-Волинський хлібзавод” ( надалі - Позивач ) та ТзОВ „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода Пустомитівський район (надалі - Відповідач) укладено Договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів.

За даним договором, Продавець зобов”язується постачати та передавати у власність Покупця хлібобулочні вироби (далі-Продукція) в порядку та на умовах , визначених цим Договором, а Покупець зобов”язується приймати Продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з серпня 2008 року по товарно-транспортних накладних Позивач поставив Відповідачу Продукцію на суму 31 632 грн. 44 коп.

Згідно з п. 6.2 Договору, оплата за поставлену продукцію проводиться до 10 числа щомісячно.

Як зазначено в позовній заяві, за поставлений товар Відповідач у визначені строки не розрахувався і має заборгованість перед Позивачем станом на 01.12.2008р. у розмірі 31 632 грн. 44 коп.

Претензію позивача за № 19 від 16 жовтня 2008 року Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Суд, заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази по справі в сукупності, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору. Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк( ст. 530 ЦК України).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України , зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 230 ГК України передбачає , що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання , зобов”язаний сплатити штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов”язання або у певній, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні до суми зобов”язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п.7.1. Договору, Покупець , який прострочив виконання господарського зобов”язання сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період , за який сплачується сума пені, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та індекс інфляції і 5% річних від простроченої суми боргу.

Таким чином, відповідно до розрахунків Позивача Відповідач зобов’язаний сплатити 846 грн. 99 коп. пені, інфляційні нарахування в розмірі 885 грн. 70 коп. та 5% річних –294 грн. 66 коп.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Ганна –Марія” (81100, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода вул. ДК 9 КМ код ЗКПО 31001601 р/р 260063080007 у АК „Діамант” м.Київ МФО 320854) на користь ВАТ „Вол-Волинський хлібзавод” ( 44700, м.Вол-Волинський , вул. Луцька, 62 р/р 26006003256001 в АТ Укрінбанк м.Луцьк МФО 303440 код ЗКПО 00377176) 31632 грн. 44 коп. основного боргу, 846 грн. 99 коп. пені, 885 грн. 70 коп. інфляційних нарахувань, 294 грн. 66 коп. –5%річних , 336 грн. 60 коп. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя