Рішення № 28662969, 17.01.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

17.01.13 року Справа № 927/19/1/2013

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Чернігівагрошляхбуд",

вул. О. Молодчого, 4, м. Чернігів, 14013

адреса для листування: вул. Павла Тичини, 69, м. Чернігів, 14007

Відповідач: 209 Управління начальника робіт,

вул. Староказармена дільниця, 2, м. Чернігів, 14029

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 11 538,26 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Нікітенко С.М. (довіреність № 10/12 від 17 жовтня 2012 року),

відповідача: Карпенко О.Д. -юрисконсульт (довіреність №2 від 9 січня 2013 року).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" подано позов до 209 Управління начальника робіт про стягнення 11 538,26 грн. боргу по оплаті вартості товару, поставленого по накладній № РН-0000380 від 15 червня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, зазначивши, що укладання господарських договорів в усній формі є таким, що суперечить нормам законодавства, сторона, яка передала визначене усною домовленістю майно, може вимагати лише повернення безпідставно набутого майна.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" поставило 209 Управлінню начальника робіт товар (щебінь) загальною вартістю 45 990,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000380 від 15 червня 2012 року, підписаною обома сторонами (а.с. 13).

209 Управління начальника робіт прийняло відповідний товар за видатковою накладною від 15 червня 2012 року, про що свідчить довіреність відповідача №148 від 1 червня 2012 року, видана заступнику начальника з МТЗ Кісіль Олександру Володимировичу на отримання від ТОВ "Чернігівагрошляхбуд" цінностей (а.с. 12).

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши позивачу 32 120,24 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 15-19).

Як зазначає позивач, враховуючи, що на дату поставки продукції у товариства існувала заборгованість перед відповідачем на суму 2 332 грн., заборгованість відповідача становить 11 538,26 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Тобто, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків №34 станом на 1 листопада 2012 року заборгованість відповідача становить 11 538,26 грн. Даний акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками (а.с. 20).

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

28 листопада 2012 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 1179 з вимогою оплатити борг в сумі 11 538,26 грн., що підтверджується копією квитанції від 28 листопада 2012 року № 7997 (а.с. 14).

Відповідач відповіді на лист-вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідач порушив зобов'язання, вартість товару в сумі 11 538,26 грн. не оплатив, доказів сплати заборгованості не надав.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 11 538,26 грн. є правомірними, обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 609,50 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з 209 Управління начальника робіт (вул. Староказармена дільниця, 2, м. Чернігів, 14000, ідент. код 08527221, р/р 26008000001787 в ПАТ "Банк "Демарк", МФО 353575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівагрошляхбуд" (вул. О. Молодчого, 4, м. Чернігів, 14013, адреса для листування: вул. Павла Тичини, 69, м. Чернігів, 14007, ідент. код 03582480, р/р 26000000111099 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Чернігів, МФО 353649) 11 538,26 грн. боргу та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18 січня 2013 року.

Суддя В.В. Моцьор