Рішення № 2866209, 09.01.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09.01.09 Справа № 17/472-08

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз-Альянс”

до Комунальне підприємство теплових мереж “Фастівтепломережа”

про стягнення 198 829,57 грн.

Суддя В.Г. Суховий

Представники: згідно з протоколом судового засідання

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз-Альянс” (далі –Позивач) до Комунального підприємства теплових мереж “Фастівтепломережа” (далі – Відповідач) про стягнення 198 829,57 грн, з яких 133 484,91 грн –основний борг, 27 879,53 грн –пеня, 37 465,13 грн –30% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.12.2008р.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору постачання природного газу № 1/07-23 від 30.09.2007р., щодо оплати отриманого природного газу, у зв’язку з чим позивачем було нараховано пеню та 20% річних.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву № 959 від 19.12.2008р. позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення основного боргу за спожитий природний газ за період лютий-квітень 2008р. у сумі 133 484,91 грн, та в частині стягнення 30% річних у сумі 26 022,88 грн, всього 159 507,78 грн. В частині стягнення пені у сумі 27 879,53 грн відповідач просить відмовити позивачу у зв’язку з спливом строків позовної давності. Крім того, відповідач просить відстрочити виконання судового рішення до 01.04.2008р.

У зв’язку з неподання сторонами витребуваних документів розгляд справи було відкладено на 09.01.2009р.

В судовому засіданні 09.01.2009р. представник позивача позовні вимоги, підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове 09.01.2009р. засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 22.12.2008р. щодо надання оформленого акту звірки за Договором № 1/07-23 від 30.09.2007р. надісланий йому позивачем – не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 22.12.2008р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:

30 вересня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз-Альянс” та Комунальним підприємством теплових мереж “Фастівтепломережа” було укладено договір постачання природного газу № 1/07-23 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач (постачальник) зобов’язується поставити відповідачу (покупець) в 2007 році природній газ з ресурсу “ЗАТ “УКРГАЗЕНЕРГО”, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити його у відповідності з умовами даного Договору.

На підставі зазначеного Договору позивач поставив відповідачу протягом жовтня 2007 року по квітень 2008 року природній газ в об’ємі 457 408,000 м3 на загальну суму 561 180,71 грн, що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі природного газу (належним чином завірені копії в матеріалах справи).

Відповідно до п. 5.3 Договору оплата за газ здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом перерахування на поточний рахунок позивач вартості запланованого до поставки місячного об’єму газу у наступному порядку: 1) 50% вартості –на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує початку місяця споживання газу; 2) 50% вартості –до 20 числа місяця споживання газу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення своїх Договірних зобов’язань за отриманий природній газ розрахувався частково сплативши позивачу лише 427 695,80 грн.

Таким чином, станом на 22.11.2008р. загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором складає 133 484,91 грн (561 180,71 грн - 427 695,80 грн).

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Заборгованість у сумі 133 484,91 за спожитий природній газ за Договором № 1/07-23 від 30.09.2007р. визнається та не заперечується і відповідачем у відзиві на позовну заяву № 959 від 19.12.2008р.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості а спожитий природній газ за Договором № 1/07-23 від 30.09.2007р. у сумі 133 484,91 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення пені у сумі 27 879,53 грн суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч.1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч.2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.6 ст. 231 ГК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п. 6.2.1 Договору № 1/07-23 від 30.09.2007р. у разі порушення відповідачем (покупцем) порядку та терміну оплати поставленого позивачем природного газу відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення у межах спеціального строку позовної давності встановленої ст. 258 ЦК України.

Згідно з ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в даному випадку, при нарахуванні позивачем пені не застосовуються положення ч.6 ст. 231 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців, оскільки Договором № 1/07-23 від 30.09.2007р. встановлено інше (п. 6.2.1), зокрема, нарахування за кожен день протягом всього періоду прострочення у межах спеціального строку позовної давності встановленої ст. 258 ЦК України.

Таким чином, посилання відповідача на сплив строку позовної давності при обрахуванні позивачем пені є необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені згідно поданого розрахунку у розмірі 27 879,53 грн є обґрунтованими.

Водночас, згідно з п. 3 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки невчасна оплата відповідачем отриманого газу є наслідком невчасної оплати населенням вартості спожитого газу, а також враховуючи сплату основної частини заборгованості відповідачем, суд вважає за необхідне застосувати у вирішенні даного спору п.3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України і зменшити суму пені на 50%, а саме зменшити суму пені до 13 939,77 грн.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2.4 Договору у випадку прострочення платежу більше тридцяти календарних днів, позивач, крім передбачених п. 6.2.1 даного Договору, додатково стягує з відповідача 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України).

Тому господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 37 465,13 грн згідно поданого розрахунку.

Представником відповідача заявлено клопотання про відстрочку виконання рішення у справі на строк до 01.04.2008р. (фактично суд розглядає питання щодо відстрочки до 01.04.2009р. з огляду на очевидну описку відповідача) у зв’язку з тяжким фінансовим становищем та заборгованістю безпосередньо споживачів перед відповідачем, на підтвердження чого відповідачем надано докази.

Представник позивача проти відстрочки не заперечив.

Згідно з п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити виконання рішення.

Відповідачем надано суду докази на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення, а саме: звіт про результати фінансової діяльності; баланс; довідка про розмір не відшкодованої різниці ціни тарифів; звіт про заборгованість споживачів за теплопостачання; платіжні доручення; акт звірки взаємних розрахунків від 09.12.2008р.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та відстрочити виконання рішення суду до 01.04.2009р.

На підставі ст. 49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж “Фастівтепломережа” (код 05387624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз-Альянс” (код 34881820) 133 484,91 грн. основного боргу, 13 939,77 грн. –пені, 37 465,13 грн. –30% річних, а також судові витрати: держмито у розмірі 1 988,30 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відстрочити виконання рішення суду до 1 квітня 2009 року.

Видати наказ.

Суддя