Ухвала суду № 28658044, 16.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2013 р. м. Київ К-17695/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 року по справі №23/180 за позовом Державного підприємства «Дніпропетровський державний цирк»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Державного підприємства «Дніпропетровський державний цирк»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000502307/0 від 21.04.2005.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2008 року, у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що неподання позивачем до податкового органу довідки про країну резидентства його контрагента, ненарахування та несплата податку на виплачений дохід останньому в порядку пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обумовлює законність донарахування позивачеві оспорюваної суми з податку на прибуток іноземних юридичних осіб.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про задоволення позовних вимог. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що у даній справі суттєвим є не наявність чи відсутність довідки як такої, а сам факт того, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Дніпропетровська 06.04.2010 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 16.04.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 року, залишити в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2008 року.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, положень п.13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.5, п.6 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470, та ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дніпропетровський державний цирк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2002 по 31.12.2004, за результатом якої складено акт № 37/23-423/02174187 від 14.04.2005.

Перевіркою встановлено порушення п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів: за 2003 рік на суму 481,27грн., за 2004 рік на суму 15745,87грн.

Так, згідно наданих документів, Дніпропетровським держцирком укладено контракти з нерезидентами, предметом яких є надання послуг з проведення гастролей артистів цирку.

Під час виконання укладеного позивачем з нерезидентом -ТОВ «Три-А-2002», Росія, договору, позивачем виплачено на користь нерезидента за період січень-лютий 2004 року загальну суму 100800,00грн., що підтверджено видатковими касовими ордерами, копії яких долучені до матеріалів справи. Щодо вказаного нерезидента довідка (або її нотаріально завірена копія), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Росії, з якою укладена міжнародна угода для усунення подвійного оподаткування, під час перевірки позивачем не надавалась. В ході перевірки цирком подавалась виписка з Єдиного реєстру юридичних осіб від 14.03.2005, яка містить відомості про юридичну особу ТОВ «Три-А-2002», оформлена інспекцією федеральної податкової служби Росії Пролетарського району м. Ростова-на-Дону. Податок на доходи нерезидента позивачем з вказаної суми не утримувався.

Під час виконання договору, укладеного позивачем з нерезидентом -ФГУП «Большой Московский государственный цирк на проспекте Вернадського», Росія, позивачем перераховано на розрахунковий рахунок нерезиденту суму 40000,00руб. РФ (7380,93грн.), в тому числі платіжним дорученням від 04.02.2004 в сумі 22400,00 руб. РФ (4172,45грн.).

Відповідна довідка для вирішення питання щодо усунення подвійного оподаткування, не подавалась. Податок з виплаченої нерезиденту суми 22400,00 руб. РФ (4172,45грн.) позивачем не сплачений.

З виплаченої нерезиденту решти суми 3208,48грн. позивачем сума податку в розмірі 15% - 481,27грн. сплачена з порушенням терміну сплати податку на доходи, одержані нерезидентом (до 25.12.2003), а саме: фактично сплачено 08.01.2004.

На підставі акта перевірки № 37/23-423/02174187 від 14.04.2005, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502307/0 від 21.04.2005, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 48200,15грн., у тому числі 15745,87грн. основного платежу та 21454,28грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до абзацу 1 п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно п. 13.2 ст. 13 вказаного Закону України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Підпунктом 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ст. 7 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 08.02.1995 про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження від ухилень від сплати податків, ратифікованої Законом України від 06.10.1995 №369/95-ВР (далі -Угода) прибуток підприємства Договірної держави оподатковується лише в цій Договірній Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується постійного представництва.

Механізм застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування визначено Порядком звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470.

Пунктом 4 цього Порядку встановлено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни.

Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Статтею 3 Угоди під компетентним органом розуміється стосовно обох Договірних Держав Міністерство фінансів або уповноважений ним представник.

Таким чином, наведені законодавчі положення чітко передбачають, що для звільнення суб'єкта від обов'язку утримувати та сплачувати податок на доходи, отримані його контрагентом-нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, необхідною умовою є наявність відповідної довідки, яка є дійсною лише в межах календарного року, в якому вона видана.

Слід зазначити, що у даному випадку немає конкуренції між викладеними нормами Угоди та зазначеного Порядку, оскільки положення останнього визначають умови застосування міжнародно-правового акту, а не встановлюють відмінне від нього законодавче регулювання спірних правовідносин.

Отже, за встановлених судом обставин щодо відсутності довідки оформленої в установленому порядку, відсутні підстави для звільнення від оподаткування доходів в Україні, виплачених позивачем нерезидентам.

Оскільки у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильного та вмотивованого рішення суду першої інстанції, то оскаржувана постанова Київського апеляційного адміністративного суду підлягає скасуванню, а постанова окружного адміністративного суду міста Києва -залишенню в силі як скасована помилково.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2009 року скасувати, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2008 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 236 -238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв