Ухвала суду № 286576, 30.11.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2006 р. Справа № 02-15/1450

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Олененко С.П., за участю представників: позивача: не з’явився, відповідача: Фіялко Р.Т. –за довіреністю, третьої особи: не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом Українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Текуча"

до Уманської об’єднаної державної податкової інспекції

про спонукання до списання податкового боргу,

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Фінансове управління Уманської районної державної адміністрації,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про зобов’язання відповідача на підставі пункту 18.2 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі –“Закон”) списати з особового рахунку платника податків безнадійний податковий борг з прибуткового податку з громадян в сумі 331906 грн. 54 коп., який виник в період з 2001р. по 2004 р. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що:

- позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, інших податків і зборів, в тому числі зобов’язаний нараховувати, утримувати та сплачувати прибутковий податок з громадян;

- в періоді з 2001 по 2004 рік позивач, незважаючи на дію форс-мажорних обставин, що підтверджується висновком Торгово-промислової палати України, сплатив податкову заборгованість, в тому числі і з фіксованого сільськогосподарського податку, та має лише заборгованість з прибуткового податку з громадян в сумі 331906 грн. 54 коп., яка відображена у картці особового рахунку платника податків –позивача та узгоджена із податковим органом, що підтверджується довідкою Уманської ОДПІ з бюджетами № 6244/19 від 08.04.2004р.;

- пунктом 18.2. статті 18 Закону України передбачено право платників податків на списання безнадійного податкового боргу;

- відповідно до положень Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок” в редакції до введення в дію змін до нього, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності в аграрному секторі економіки” №974-ІУ від 19.06.2003 року платники фіксованого сільськогосподарського податку не мали права на списання безнадійного податкового боргу з даного податку і позивач сплатив до бюджету фіксований сільськогосподарський податок у розмірі 304 455 грн. 24 коп., в результаті чого та внаслідок дії форс-мажорних обставин у нього виникла заборгованість по прибутковому податку з громадян у вказаній сумі;

- крім вказаного, сума заборгованості по прибутковому податку з громадян, що виникла станом на 01.01.2001 року в сумі 210344 грн. 62 коп., підлягає списанню ще і в зв’язку з дією положень підпункту 18.1.1. пункту 18.1. статті 18 Закону, як така, що виникла станом на 01.01.2001 року і не була сплачена після ведення статті 18 Закону в дію.

Відповідач у відзивах на позовну заяву заперечив проти позову повністю з наступних підстав:

- Закон зобов’язує позивача нараховувати і утримувати прибутковий податок з громадян та перераховувати утримані кошти до бюджету, але позивач використав право на утримання податку, та не виконав свого обов’язку щодо перерахування коштів до бюджету;

- визначення сум безнадійного боргу, які підлягають списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому порядку, а оскільки прибутковий податок з громадян рахується лише за бухгалтерським обліком платника і не знайшов відображення в картках особового рахунку позивача, тому у податкового органу немає правових підстав для проведення списання боргу з прибуткового податку з громадян.

Представник позивача у судове засідання 30.11.2006р. не з’явився, направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з відрядженням представника та неможливістю його явки у судове засідання, а у разі неможливості –розглядати справу за його відсутності. Також просив суд врахувати правову позицію судових інстанцій з даної категорії спорів про те, що визнається право платника податків на списання такого боргу та просить врахувати той факт, що безнадійний податковий борг з прибуткового податку визнаний таким та списаний з ТОВ АФ “Текуча” рішенням відповідача від 29.07.2004року, яке є чинним на даний час і не оскаржується в установленому порядку.

Представники відповідача у судових засіданнях, заперечуючи проти позову, посилалися на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснили, що позивач кошти нараховував і утримував, але не сплатив у державу, він не подав відповідачу документи для звірки, відповідач як юридична особа не є платником прибуткового податку з доходів фізичних осіб, що форс-мажор не вплинув на розрахунок позивача із працівниками; рішення від 29.07.2004р. було прийняте на підставі листа ДПАУ, який через деякий час був відмінений, в даний час вживаються заходи до визнання вказаного рішення недійсним.

Представник третьої особи у судовому засіданні 16.11.2006р. заперечив проти позову з мотивів його безпідставності та необґрунтованості та пояснив, що юридичні особи не є платниками прибуткового податку, а є лише податковим агентом, на думку третьої особи позивач не дотримався порядку списання безнадійного податкового боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2006р. заперечила проти відкладення розгляду справи, просила прийняти судове рішення у даній справі.

Суд вважає, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті та вважає можливим розглянути справу без представника позивача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 16.11.2006р. по 30.11.2006р.

Дослідивши матеріали у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення представників учасників процесу у судових засіданнях, суд встановив наступне.

Відповідно до Статуту ТОВ "Агрофірма "Текуча" та Довідки про включення до ЄДРПОУ основними видами діяльності товариства є вирощування зернових, олійних культур, буряків.

У доданій до позовної заяви Довідці про розрахунки ТОВ "Агрофірма "Текуча" з бюджетом по прибутковому податку з громадян станом на 08.04.2004 року вказано, що заборгованість товариства по податку на доходи з найманих працівників складає 331 906 грн. (т. 1, а. с. 10).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” податок на доходи фізичних осіб належить до загальнодержавних податків.

В Декреті Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” (який діяв до 01.01.2004р.) зазначено, що підприємства, установи і організації усіх форм власності, зобов’язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку з громадян.

Відповідачем було проведено перевірку визначення заборгованості позивача по прибутковому податку з громадян станом на 01.01.2004 року, за результатами якої було складено акт №17-17-231 від 17 лютого 2004 року, в якому вказано, що заборгованість позивача по прибутковому податку з громадян, що підлягає до сплати станом 01.01.2004р., складає 363 920 грн. 90 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач отримав Висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини №6680/05-4 від 18.06.2003 року (т. 1, а. с. 9), у якому вказано, що несприятливі погодні умови, які склалися взимку 2002-2003 років, спричинили загибель сільськогосподарських культур на площах ТОВ "Агрофірма "Текуча" станом на 27.03.2003р., вони є форс-мажорними обставинами відповідно до пункту 18.2. статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

В пункті 18.2. статті 18 Закону зазначено, що підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. До числа безнадійних Закон відносить, зокрема, податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Наказом ДПА України від 14.03.2001 року №103 затверджено “Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків”, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304.

29 липня 2004 року начальником Уманської ОДПІ Галабудською Т.М. було прийняте рішення №2718/24-018/19052 про списання безнадійного податкового боргу (т. 1, а.с. 140), у якому вказано, що це рішення прийняте на підставі пункту 18.2.1. статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, і ним списано безнадійний податковий борг Українсько-німецького підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ "Агрофірма "Текуча", який виник за станом на 27 березня 2003 року та вважається безнадійним згідно висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 18.06.03 № 6680/05-4 за такими платежами:

- заборгованість по прибутковому податку станом на 27.03.03 року, який не обліковується в картці особового рахунку та підтверджений актом документальної перевірки від 21.07.04 № 1893/17-201/14371036 в сумі 307564,23 грн.;

- пеня на суму заборгованості по прибутковому податку на дату виникнення форс-мажорних обставин в розмірі 29548,42 грн.;

- пеня, яка нарахована на заборгованість по прибутковому податку після дати виникнення форс-мажорних обставин з 28.03.2003 року по день підписання попереднього акта документальної перевірки 31.07.2003 року та обліковується в картці особового рахунку - 5572, 58 грн.

03 серпня 2004 року начальником Уманської ОДПІ Галабудською Т.М. було прийняте рішення №2789/24-018/19311 про списання безнадійного податкового боргу. У даному рішенні також зазначено, що воно прийняте на підставі пункту 18.2.1. статті 18 Закону №2181. Даним рішенням було списано безнадійний податковий борг позивача, який виник станом на 27 березня 2003 року і вважається безнадійним згідно висновку Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини від 18.06.2003 року №6680/05-4 за платежем:

-пеня, яка нарахована на суму заборгованості по прибутковому податку на дату виникнення форс-мажорних обставин та обліковується в картці особового рахунку в розмірі 29 548 грн. 42 коп.

17 серпня 2004 року начальником Уманської ОДПІ Галабудською Т.М. було прийняте рішення №2942/24-018/20219 про скасування рішення про списання безнадійного податкового боргу, яким вона скасувала названі рішення про списання безнадійного податкового боргу від 29.07.2004 року №2718/24-018/19052 та від 03 серпня 2004 року №2789/24-018/19311.

Рішення відповідача №2942/24-018/20219 від 17 серпня 2004 року визнане недійсним постановою господарського суду Черкаської області від 07 вересня 2005 року у справі № 15/3405. Вказана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.05.2006 року.

Отже, на час розгляду даної справи є рішення податкового органу про списання безнадійного податкового боргу, який створився за станом на 27.03.2003р., в сумі 307564,23 грн. Вказане рішення не оскаржене, воно не визнане недійсним в установленому законом порядку. У вказаному рішенні відповідача чітко визначено, що це є безнадійним податковим боргом, визначено його суми, період, встановлення цього боргу актом документальної перевірки, є посилання на висновок Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини. Кодексом адміністративного судочинства України суду не надано права виходити за межі позовних вимог та давати оцінку рішенню податкового органу.

В решті суми, заявленої у позовній заяві, позов задоволенню не підлягає в зв’язку з недоведеністю позивачем дійсної суми прибуткового податку з громадян, яка створилася після 27.03.2003р. та недоведеністю впливу форс-мажорних обставин на неможливість сплати цієї суми боргу по прибутковому податку з громадян. Зазначення позивачем у довідці без номера та дати (отриманій судом 27.11.2006р.) про утворення суми прибуткового податку 24342,22 грн. в період з 01.01.2003р. по 27.03.2003р. документально не підтверджено, тому не може прийматися судом як належний доказ.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позові позивачу необхідно відмовити.

Понесені позивачем судові витрати повністю покладаються на позивача і йому не відшкодовуються.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 –163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити позові повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д. Пащенко