Постанова № 28655755, 10.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7754/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

при секретарі - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - Недбайло Л.А.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Міг" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2012 року Приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "Міг" (далі - ПП "ВКФ "Міг", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 27 березня 2012 року №0005882301/298.

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що висновки акту перевірки від 13 грудня 2011 року №8439/23-209/36104075 щодо порушення ПП "ВКФ "Міг" п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 59 154,88 грн. є хибними, а податкове повідомлення-рішення, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у сумі 73 943,60 грн. (59 154,88 грн. - за основним платежем, 14 788,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ "Промислова група "ДФМ" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Як позивач, так і його контрагент у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. Відтак, на думку позивача, в діях ПП "ВКФ "Міг" відсутні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що ПП "ВКФ "Міг" шляхом незаконного формування податкового кредиту по податковим накладним, оформленим від ТОВ "Промислова група "ДФМ", по фактично не існуючим фінансово - господарським операціям, які були незаконно відображенні в бухгалтерському та податковому обліках, порушило вимоги п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту та заниження ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет за вересень 2011 року на суму 59 154,88 грн. За твердженням Кременчуцької ОДПІ в ході проведення перевірки не підтверджено поставки товару та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Також відповідач вказував на відсутності у контрагента позивача фактичних можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам. Крім цього ПП "ВКФ "Міг" не було надано документів, що підтверджують реальність поставки товарів, а саме: шляхові листи та сертифікати якості продукції. Звідси, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно, а позовні вимоги ПП "ВКФ "Міг" необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ПП "ВКФ "Міг" у відповідності до свідоцтва серія А01 №359012 (а.с.17, т.1) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 15 грудня 2008 року, ідентифікаційний код 36194975, місцезнаходження юридичної особи: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Пролетарська, 29/35. За даними Управління статистики у м. Кременчуці до видів діяльності позивача за КВЕД - 2010 відносяться: виробництво м'ясних продуктів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З 12 грудня 2011 року по 13 грудня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 09 грудня 2011 року №5523 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "ВКФ "Міг" у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 16 листопада 2011 року №44522/10 по питанню взаємовідносин із ТОВ "Промислова група ДФМ" за період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року, результати якої оформлено актом від 13 грудня 2011 року №8439/23-209/36194975 (а.с.74-87, т.2).

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено ПДВ на загальну суму 59 154,88 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2011 року №0011612301/3673 (а.с.102, т.2), яким ПП "ВКФ "Міг" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 88 732,32 грн. (59 154,88 грн. - за основним платежем, 29 577,44 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення від 28 грудня 2011 року №0011612301/3673 скасоване рішенням ДПС у Полтавській області від 12 березня 2012 року №549/10/10-215 в частині визначення штрафної санкції - 14 788,72 грн., а в іншій частині залишено без змін (а.с.94 - 100, т.2).

У зв'язку з цим Кременчуцькою ОДПІ 27 березня 2012 року винесено податкове повідомлення - рішення №0005882301/298, яким ПП "ВКФ "Міг" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 73 943,60 грн. (59 154,88 грн. - за основним платежем, 14 788,72 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.6, т.1).

Не погодившись із висновками контролюючого органу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2012 року №0005882301/298 до суду.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

У відповідності до абз."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про заниження ПДВ за операціями з придбання позивачем товарів у ТОВ "Промислова група "ДФМ" у період з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року.

Так, 28 січня 2011 року між ТОВ "Промислова група "ДФМ" (продавець) та ПП "ВКФ "Міг" (покупець) укладено договір купівлі - продажу товару №11 (а.с.93, т.1), відповідності до умов якого продавець зобов'язується прийняти та оплатити продукти харчування (товар). Сума договору складається із вартості товару, який реалізовується продавцем на протязі дії договору. Ціна і кількість товару обумовлюєтьсь в специфікації та накладних. Оплата товару проводиться покупцем у національній валюті України в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок продавця. Договір набуває чинності та з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2011 року.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документами, а саме:

- податкові накладні (а.с.98-106, т.1);

- рахунки (а.с.156, 159, 161, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, т.1);

- накладні (а.с.157, 158, 160, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 174).

У відповідності до вказаних документів позивач у перевіряємий період придбавав продукти харчування, а саме: філе пангасіуса с/м, яловичину н/к охол., свинину крупн. кусок охол., свинину ошийок с/м, мінтай с/м, яловичину н/ф охол., печінку ялов. с/м, сало обрізне тонке, яловичину ІІ сорт охол., хек с/м, свинину котл. охол., яловичину задок охол., яловичину котлетну охол., язик яловичий с/м, баранину охол., кроль охол., свинину задок охол., свинину балик охол., сало шпик, курицю бройлер охол., свинину балик с/м., яловичину лопатку охол., нототенія с/м, свинину вирізку с/м, окіс курчат бройлерів охол., філе курчат бройлер охол., свинину лопатка с/м, свинину окіст с/м, тушку курячу бульйонну охол., свинину ошийок охол., серце свинне с/м.

Накладні відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів ні під час перевірки, ні в суді не встановлено.

На підтвердження транспортування придбаного товару позивач надав договір позики транспортного засобу №2 від 03 січня 2011 року (а.с.179, т.1), у відповідності до якого ОСОБА_3 (позикодавець) передає, а ПП "ВКФ "Міг" (користувач) приймає у безоплатне тимчасове користування автомобіль марки Ford, типу - вантажний малотоннажний фургон, моделі Transit, кузов НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 1989, колір - білий. Автомобіль, який передається по цьому договору у безоплатне тимчасове користування належить позикодавцеві на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого Кременчуцьким МРЕВ, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.178, т.1).

В матеріалах справи наявний санітарний паспорт зазначеного автомобіля, яким дозволено транспортування продуктів харчування та продовольчих товарів (а.с.177, т.1) та подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.197-202, т.1), виписані до товарно - транспортних накладних на перевезення товару зазначеного в договорі купівлі - продажу №11 від 28 січня 2011 року (а.с.26-35, т.2).

Судовим розглядом встановлено, що товар придбаний позивачем у ТОВ "Промислова група "ДФМ" зберігався в орендованому за договором від 30 грудня 2010 року з ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" приміщенні. Вказаним договором оренди нежитлового приміщення, зокрема визначено, що ПАТ "Кременчуцьке спеціалізоване управління №17" (орендодавець) здає, а ПП "ВКФ "Міг" (орендар) приймає в орендне використання приміщення по вул. Пролетарській, 29/35 площею 174,2 м2, в тому числі торгова площа 53,26 м2.

Оплату за придбані продукти харчування позивачем підтверджено наданими суду документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: журналами - ордерами і відомостями по рахунку (а.с.36-37, т.1) та виписками по рахунку (а.с.38-87, т.1).

З метою з'ясування обставин прийомки-передачі, перевезення та зберігання придбаної у контрагента продукції у судовому засіданні 10 січня 2013 року в якості свідка був допитаний директор ПП "ВКФ "Міг" ОСОБА_3. Надаючи суду пояснення, ОСОБА_3 пояснив, що перевезення всього товару у перевіряємий період він здійснював особисто на власному автомобілі марки Ford, типу - вантажний малотоннажний фургон, моделі Transit, який переданий в оренду ПП "ВКФ "Міг" за договором позики транспортного засобу №2 від 03 січня 2011 року, про що зазначалося вище. Асортимент необхідного товару замовлявся ОСОБА_3 шляхом подачі усної заявки до ТОВ "Промислова група "ДФМ" по телефону. Відвантаження продукції відбувалося на території складів по АДРЕСА_1 власними силами за накладними підписаними особисто ОСОБА_3, оригінали яких надавались суду для ознайомлення у судовому засіданні (копії приєднано до матеріалів справи (а.с.157-174, т.1). При цьому весь придбаний товар ОСОБА_3 намагався розвезти у цей же день своїм клієнтам, а нерозвезений залишок зберігався на орендованих позивачем складських приміщеннях. На пропозицію суду ОСОБА_3 підтвердив справжність своїх підписів на всіх документах, які залучені до матеріалів справи - накладних, товарно-транспортних накладних, подорожніх листах.

На підтвердження подальшої реалізації придбаного у ТОВ "Промислова група "ДФМ" товару позивач надав суду відповідні документи первинного бухгалтерського обліку, зокрема:

- податкові накладні (а.с.107-155, т.1);

- договір №0194/10з від 16 червня 2010 року щодо продажу м'яса свіжого та замороженого Національному авіаційному університету (а.с.181-182, т.1);

- договір поставки товару №6-П від 07 грудня 2010 року, щодо поставки та передачі у власність ВАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" м'яса та риби (а.с.186-187, т.1);

- договір №2811/0101/24-104 юр., щодо поставки продукції ВАТ "Кременчуцький вагонобудівний завод" (а.с.188-198, т.1);

- договір купівлі продажу №КВК-2536/01-11 від 01 січня 2011 року, щодо продажу м'ясної продукції КП "Кременчукводоканал" (а.с.190, т.1);

- договір купівлі - продажу №4/191 від 04 січня 2011 року, щодо продажу м'яса та м'ясопродуктів ВАТ "Кременчуцький завод дорожніх машин" (а.с.191, т.1);

- договір купівлі - продажу №2 від 10 січня 2011 року, щодо продажу м'яса ВАТ "Кременчуцький хлібокомбінат" (а.с.192, т.1);

- договір №0116/11з від 07 квітня 2011 року, щодо поставки товару Національному авіаційному університету (а.с.193-194, т.1);

- договір купівлі - продажу №26/05-1 від 26 травня 2011 року, щодо передачі у власність м'яса, риби, консервів ПП "Комбінат харчування" (а.с.195, т.1);

- договір купівлі - продажу №2/09 від 01 вересня 2011 року, щодо передачі у власність товару ПП "Студентське харчування" (а.с.196, т.1);

- накладні (а.с.203-152, т.1).

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що факт реальності господарської операції за участю позивача з ТОВ "Промислова група "ДФМ" повністю підтверджено залученими до матеріалів справи первинними документами. Слід зазначити, що жоден чинний на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин нормативно-правовий акт не ставив виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Таким чином посилання Кременчуцької ОДПІ на порушення контрагентом позивача податкового законодавства, як на підставу для висновку про заниження ПП "ВКФ "Міг" податкового зобов'язання з ПДВ, відкидаються судом як безпідставні.

Доводи податкового органу з приводу нікчемності угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Промислова група "ДФМ" зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ні Податковий кодекс України, ні Закон України "Про державну податкову службу в Україні" не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів державної податкової служби під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань визначається Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування розміру об'єкту оподаткування та суми ПДВ, суд дійшов висновку про помилковість висновків перевірки щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки від 13 грудня 2011 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкових податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27 березня 2012 року №0005882301/298.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 27 березня 2012 року №0005882301/298.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Міг" (ідентифікаційний код 36194975) грошові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 559 грн. 36 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 15 січня 2013 року.

Суддя Є.Б. Супрун