Постанова № 28655472, 20.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16645/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Толстолуцької М.М.

при секретарі Перовій В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби (м. Дружківка Донецької області)

до відповідача

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дружківка Донецької області)

про

стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1233,52 гривень

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від відповідача - не з'явився

Державна податкова інспекція у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1233,52 гривень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, причин неявки суду не повідомила. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності відповідач суду не надавала. За таких обставин та враховуючи приписи частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1233,52 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується сума податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1233,52 гривень, яка виникла внаслідок нездійснення своєчасної сплати платником податків суми податкових зобов'язань. Посилаючись на вимоги Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою-підприємцем, з 28.10.2002 знаходиться на податковому обліку, є платником єдиного податку на підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 20.01.2012.

Відповідач є платником єдиного податку другої групи зі ставкою податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, що підтверджується його заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 20.01.2012.

Пунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення заборгованості у відповідача) спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку визначаються статтею 299 Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: … 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Таким чином, відповідач як платник податку другої групи повинна щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 20 відсотків мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2012 рік затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. № 4282-VI. Відповідно до статті 13 цього Закону, на 2012 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1073 гривні.

Таким чином, розмір ставки єдиного податку для відповідача складає 214,60 гривень (20% від 1073 гривень).

Судом встановлено, що відповідач обов'язок зі своєчасної сплати єдиного податку належним чином не виконувала, внаслідок чого має заборгованість зі сплати єдиного податку (з урахуванням наявної переплати 9,48 гривень) у розмірі 1063,52 гривень, у тому числі за лютий 2012 року - 214,60 гривень, за березень 2012 року - 214,60 гривень, за квітень 2012 року - 214,60 гривень, за травень 2012 року - 214,60 гривень, за червень 2012 року - 214,60 гривень, що підтверджується доданою до позовної заяви довідкою про заборгованість перед бюджетом з єдиного податку, зворотнім боком облікової кратки платника податку.

Крім того, 16.07.2012 Державною податковою інспекцією у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за наслідками якої складено акт № 318/17-1/НОМЕР_1 від 16.07.2012.

Згідно з висновком вказаного акту встановлено порушення пункту 296.3 статті 296 Податкового кодексу України у вигляді порушення терміну подання податкової декларації по строку подання 10.05.2012.

На підставі акту перевірки та згідно з вимогами пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002141710 від 16.07.2012, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 гривень.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно зі штампом відділення зв'язку, вказане вище податкове повідомлення-рішення було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26.07.2012 у відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1440/18735. Однак, конверт з поштовим відправленням був повернутий поштовим відділенням до податкової інспекції у зв'язку з неможливістю вручення. Відповідно до пункту 3.10 зазначеного Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачу 26.07.2012.

Таким чином, податкові зобов'язання відповідача, визначені податковим повідомленням - рішенням, вважаються узгодженими. Встановлений чинним законодавством строк сплати зазначених податкових зобов'язань на день розгляду справи сплинув, що також підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, сума податкових зобов'язань по єдиному податку у розмірі 1233,52 гривень, у тому числі за основним платежем - 1063,52 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 170,00 гривень, є податковою заборгованістю.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача щодо якої пред'явлено позов, станом на момент розгляду справи не погашена, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податку.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, з огляду на що задовольняє вимоги Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1233,52 гривень.

Керуючись ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Дружківці Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з єдиного податку у розмірі 1233,52 гривень - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: 84200, АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку у розмірі 1233 (одна тисяча двісті тридцять три) гривні 52 копійки до місцевого бюджету на р/р 34210379700040, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37937273.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 20 грудня 2012 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складений 25 грудня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Толстолуцька М.М.