Постанова № 28655402, 27.11.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р. Справа № 2а-3200/12/0970

12 год. 25 хв. м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Гундяка В.Д.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю: представників позивача Снісарчука М.В., Крупяк Л.Я., Сідого С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Скло-Пак»до Державної податкової інспекції у Рогатинському районі про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в:

16.10.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма (далі-ТзОВ ВКФ) «Скло-Пак»звернулося з позовом до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у Рогатинському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Позовні вимоги мотивувало тим, що згідно оскаржуваних рішень податковим органом підприємству безпідставно збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що за результатами позапланової невиїзної перевірки ТзОВ ВКФ «Скло-Пак», зафіксованими в акті перевірки від 08.10.2012 року, податковим органом встановлено порушення Товариством вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.198 Податкового Кодексу України. Зазначили, що на підставі даного акту податковим органом прийняті повідомлення-рішення за №0000250220 від 10.10.2012 та №00000240220 від 10.10.2012, якими позивачу відповідно донараховано 90 920 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства підприємства та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 72 735 грн. Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали неправомірні, на думку представників позивача, висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій між ТзОВ ВКФ «Скло-Пак»та його контрагентом - ТОВ «Агропромгаз». Вказали, що основною діяльністю позивача є виробництво ємностей із скла. При цьому обсяг виробленої підприємством у січні-лютому 2011 року продукції становить понад 7 мільйонів одиниць. Для даного виду виробництва позивачу необхідне постійне постачання природного газу, яке у І кварталі здійснювалось ТОВ «Агропромгаз»на підставі договору за № 629/10А від 15.11.2010. Відзначили, що реальність проведення поставок природного газу, передбачених вказаним договором, підтверджується первинними документами, зокрема актами приймання-передачі об'ємів природного газу, видатковими і податковими накладними, а також перерахунком коштів, здійсненим позивачем на користь ТОВ «Агропромгаз». Крім того ТОВ «Агропромгаз»належним чином зареєстроване як платник ПДВ, має відповідну ліцензію на постачання природного газу, установчі документи Товариства не визнані недійсними, відомості про юридичну особу підтвердженні в Єдиному державному реєстрі. Вважають, що обставини порушення вимог податкового законодавства контрагентами ТОВ «Агропромгаз», викладені в акті від 08.10.2012, не можуть свідчити про ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями між ТзОВ ВКФ «Скло-Пак»і ТОВ «Агропромгаз», та не можуть бути підставою для висновків податкового органу щодо безтоварності вказаних операцій. Також представники позивача звернули увагу суду на те, що згідно договору за № Рг-11 від 31.12.2010 ПАТ «Івано-Франківськгаз»надає позивачу послуги по транспортуванню природного газу. Згідно актів прийому-передачі за січень та лютий 2011 року об'єми природного газу, поставленого позивачу ТОВ «Агропромгаз», співпадають із об'ємами газу, транспортування якого здійснювало ПАТ «Івано-Франківськгаз». Таким чином, висновки податкового органу щодо ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями купівлі природного газу у постачальника ТОВ «Агропромгаз»є необгрунтованими, а відтак суму коштів за придбаний газ в розмірі 363 676 грн. ТзОВ ВКФ «Скло-Пак»підставно включено до складу валових витрат, а податковий кредит в розмірі 72 735 грн. за вказаними господарськими операціями сформовано правомірно. За таких обставин вважають, що оскаржувані повідомлення-рішення за № 0000250220 та №00000240220 від 10.10.2012 слід визнати неправомірними та скасувати. Позов просили задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. На момент здійснення судового розгляду справи заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідачем подано не було, причини неявки суду не повідомлено. За таких обставин згідно положень ст.128 Кодексу адміністративного судочинства(далі- КАС) України суд ухвалив здійснити розгляд даної адміністративної справи на підставі наявних у ній доказів за відсутності представника відповідача.

Наданим правом на подання заперечення проти позову відповідач своєчасно не скористався. Заперечення на позовну заяву, згідно з яким ДПІ в Рогатинському районі позовні вимоги, заявлені ТзОВ ВКФ «Скло-Пак», не визнає та вважає їх безпідставними надійшло на адресу суду лише о 13 год.10 хв.27.11.2012 року, вже після розгляду справи по суті, а тому доводи відповідача, викладені у даному запереченні, не могли бути враховані судом при постановлені рішення.

Вислухавши представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ДПІ у Рогатинському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ ВКФ «Скло-Пак»з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень, лютий 2011 року, формування валових доходів та валових витрат за I квартал 2011 року з придбання товарно- матеріальних цінностей (робіт, послуг) по контрагенту ТОВ « Агропромгаз».

За результатами перевірки складено акт за №563/220/31021654 від 08.10.2012, в якому зафіксовано, що внаслідок неправомірного включення позивачем до складу валових витрат вартості природного газу, придбаного у ТОВ «Агропромгаз» на суму 363 676 грн. та формування податкового кредиту за січень- лютий 2011 року в загальному розмірі 72 735,23 грн. ( 38 772 грн. - січень 2011 та 33 962,99 грн.- лютий 2011) за господарськими операціями, які не спричинили настання реальних наслідків, позивачем на 72 735, 23 грн. завищено розмір податкового кредиту з податку на додану вартість та на 90 919 грн. занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток, чим порушено вимоги ст.198 Податкового Кодексу України та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вищевказаного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення за № 0000250220 та № 00000240220 від 10.10.2012, згідно яких ТОВ ВКФ «Скло-Пак» донараховано 90 920 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, з яких розмір основного зобов'язання становить 90 919 грн. та 1 грн.- штрафні санкції та на 72 735 грн. зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

За наслідками судового розгляду суд не погоджується з правомірністю донарахування позивачу 90 920 грн. грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, та зменшення на 72 735 грн. розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, яке було здійснене податковим органом на підставі його висновків щодо ненастання реальних правових наслідків за господарськими операціями купівлі природного газу у ТОВ «Агропромгаз», та прийняття відповідачем вищевказаних податкових повідомлень-рішень з огляду на нижчевикладене.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до умов договору за № 629/10А від 15.11.2010 ТОВ «Агропромгаз»взяло на себе зобов'язання по здійсненню постачання природного газу ТОВ ВКФ «Скло-Пак»а також надання позивачу послуг по супроводженню договорів на поставку природного газу та інших послуг, пов'язаних з придбанням енергоносіїв.

Виконання сторонами умов вищезазначеного договору та додаткових угод до даного договору за №1 та №2 від 15.11.2011, на думку представників позивача підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема Актами приймання-передачі об'ємів природного газу за № 04/01 від 31.01.2011 та № 03/02 від 28.02.2011, згідно яких постачальником ТОВ «Агропромгаз»передано споживачу природній газ в об'ємах 80 000 м.куб. та 70 000 м.куб., а також актами виконаних робіт за №1 та №2 відповідно від 31.01.2011 та 28.02.2011. Реальність настання правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями ТОВ ВКФ «Скло-Пак»також підтверджено видатковими та податковими накладними, згідно яких вартість послуг, наданих постачальником ТОВ «Агропромгаз», становить 436 411,37 грн. (в тому числі ПДВ 72 735,23 грн). При цьому здійснення позивачем перерахунку коштів за отримані послуги підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Надані позивачем докази суд приймає до уваги, як такі, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ ВКФ «Скло-Пак»та ТОВ «Агропромгаз», а висновки посадових осіб податкового органу щодо безтоварності вказаних операцій вважає необгрунтованими виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що під господарською операцією слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від -24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, згідно якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Як випливає із змісту вказаних правових норм наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Таким чином для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, зокрема повинні відображати реальні товарні операції.

В ході судового розгляду встановлено, що правових підстав для визнання первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності здійснення вищезазначених господарських операцій з ТОВ «Агропромгаз», такими, що не мають юридичної сили, немає.

Так згідно довідки Державної податкової інспекції в Подільському районі м.Києва за №16620/29-021 від 03.11.2006 і свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ за № 100002398 ТОВ «Агропромгаз»03.11.2006 взято контролюючим органом на облік як платник податків та 28.11.2006 зареєстровано як платник ПДВ у встановленому законом порядку. У відповідності до рішення Національної комісії регулювання електроенергетики України за №1896 від 28.12.2006 Товариством отримано ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

Отже, у відповідності до приписів чинного законодавства ТОВ «Агропромгаз»наділено правом складання первинних документів для відображення господарських операцій.

У відповідності до умов дослідженого в судовому засіданні договору (Технічної угоди) за №Рг-11 від 31.12.2010, послуги по транспортуванню природного газу позивачу надає ПАТ «Івано-Франківськгаз».

У відповідності до актів прийому-передачі природного газу за січень та лютий 2011 року, рахунків за транспортування природного газу від 31.01.2011 та 28.01.2011, факт передачі природного газу в січні та лютому 2011 року від постачальника- ТОВ «Агропромгаз»до споживача- ТОВ ВКФ «Скло-Пак»відповідно в об'ємах 80 000 м.куб. та 70 000 м.куб та здійснення позивачем оплати за транспортування вказаних об'ємів газу підтверджено уповноваженою особою Рогатинського управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Івано-Франківськгаз».

Таким чином об'єми природного газу, поставленого позивачу ТОВ «Агропромгаз»згідно досліджених судом первинних документів, співпадають із об'ємами природного газу, транспортування якого для ТОВ ВКФ «Скло-Пак»здійснювало ПАТ «Івано-Франківськгаз».

За таких обставин висновки податкового органу щодо ненастання правових наслідків за господарськими операціями між ТОВ ВКФ «Скло-Пак» та ТОВ «Агропромгаз»на переконання суду є безпідставними.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Абзацом 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов до висновку про правомірність включення позивачем до складу валових витрат за I квартал 2011 року вартості, отриманих від ТОВ «Агропромгаз» послуг по здійсненню постачання природного газу на загальну суму 363 676 грн.

Суд також непогоджується із прийняттям відповідачем повідомлення-рішення за №00000240220 від 10.10.2012 року, згідно якого позивачу на 72 735,23 грн. зменшено розмір податкового кредиту, сформованого за січень- лютий 2011 року, на підставі вказаних господарських операцій із ТОВ «Агропромгаз».

Підпунктом14.1.181 п.14.1. ст.14 ПК України визначено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Відповідно до п.198.6 вищевказаної норми ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленні з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Так судом встановлено, що основною діяльністю позивача є виробництво ємкостей із скла. При цьому для здійснення даного виду діяльності є обов'язковим використання природного газу, постачання якого позивачу здійснювалося і іншими постачальниками, зокрема ТОВ «Газпром Збут Україна», що підтверджується актами прийому- передачі природного газу за № 1/ДП-41/11Х від 31.01.2011 та № № 2/41-П, 2/41-О від 28.02.2011. Здійснення ТОВ ВКФ «Скло-Пак»в січні та лютому 2011 року випуску готової продукції та використання природного газу у виробничій діяльності підтверджується дослідженими в судовому засіданні звітами про виробництво промислової продукції за січень та лютий 2011 року, звітом про газоспоживання за січень 2011 року та звітами про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за січень та лютий 2011 року.

Отже, позивачем правомірно у відповідності до вищезгаданих приписів ст.198 ПК України включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 72 735,23 грн., який обчислений із вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством доведено.

Таким чином податковий кредит, сформовано ТОВ ВКФ «Скло-Пак»підставно.

Крім того як вбачається із акту від 08.10.2012 твердження податкового органу щодо ненастання реальних наслідків за господарськими операціями купівлі природного газу ТОВ ВКФ «Скло-Пак»у ТОВ «Агропромгаз»базуються на висновках акту перевірки ТОВ «Агропромгаз»від 23.12.2011.

Згідно вказаного акту посадовими особами ДПІ у Подільському районі м.Києва визнано господарські операції купівлі природного газу у контрагентами ТОВ «Алекс-А ЛТД» такими, що не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Таким чином, оскільки в подальшому частину природнього газу, придбаного у ТОВ «Алекс-А ЛТД», ТОВ «Агропромгаз було реалізовано ТОВ ВКФ «Скло-Пак», відповідачем зроблено висновок щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Агропромгаз, що в подальшому стало підставою для прийняття ДПІ в Рогатинському районі оскаржуваних повідомлень-рішень.

Проте вищевказані доводи контролюючого органу щодо порушення вимог чинного законодавства ТОВ «Алекс-А ЛТД», як контрагентом ТОВ «Агропромгаз, суд не приймає до уваги, так як недотримання вимог чинного законодавства контрагентом контрагента позивача на переконання суду не впливає на права та обов'язки ТзОВ «Скло-Пак», оскільки останнє не може нести відповідальності за дії інших осіб, з якими Товариство не перебуває в жодних відносинах.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак всупереч вищезгаданим приписам ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, обґрунтованість своїх висновків, покладених в основу прийняття оскаржуваних рішень, належними та допустимими доказами не довів.

Отже, на підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити, а відтак податкові повідомлення-рішення за №0000250220 та №00000240220 від 10.10.2012 - визнати неправомірними та скасувати.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи дане положення, суд присуджує стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ ВКФ «Скло-Пак» 1 636,55 грн. судового збору, сплаченого згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення за № 5686 від 15.10.2012.

На підставі ч.2 ст.19, Конституції України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.198 Податкового Кодексу України, керуючись ч.3 ст.2, ст.ст.11, 71, 86, ч.3 ст.160, ст. 162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення за № 0000250220 від 10.10.2012 та за № 0000240220 від 10.10.2012 визнати неправомірними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Скло-Пак» 1 636 (одну тисячу шістсот тридцять шість) грн. 55 коп. судових витрат.

Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 20.12.2012 року.

Суддя: /підпис/ Гундяк В.Д.

.