Постанова № 28655400, 15.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р.Справа № 804/134/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Майбороди В.І. Гаріпова Д.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в якому просить зобов'язати відповідача звільнити з-під арешту та заборони на його відчуження автотранспортний засіб, що належить на праві власності ОСОБА_6

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що право застави у товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» виникло значно раніше, ніж винесено постанову Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції АЕ№936063 від 14.09.2010 року. У державного виконавця були відсутні правові підстави для накладення арешту на користь інших кредиторів, що не є заставодержателями.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що в результаті проведення виконавчих дій державним виконавцем було винесено постанову про оголошення заборони на відчуження (арешт) майна, належного боржнику. На момент винесення даної постанови державному виконавцю про наявність заставодержателів по будь-якому транспортному засобу боржника не було відомо, у зв'язку з чим арешт на майно боржника був застосований правомірно. У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29 липня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Хоум кредіт банк» (банк) та ОСОБА_6 (позичальник) укладено кредитний договір №376.980.08.13.М, відповідно до якого банком надано позичальнику грошові кошти (кредит) на умовах, в розмірі та порядку, визначеними даним договором, в сумі 100 000,00 грн., зі сплатою позичальником 12,99 процентів річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 передав, а Банк прийняв у заставу належний позичальнику транспортний засіб, а саме автотранспортний засіб марки Volkswagen, модель 2DX0AE, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску - 2003, колір білий, VIN - НОМЕР_3, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип транспортного засобу - фургон малотоннажний - В, про що укладено договір застави №376.980.08.13.М.1 від 30.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 за реєстровим №7188, та накладено заборону відчуження вищеназваного транспортного засобу.

Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» є правонаступником усіх прав, зобов'язань, коштів та майна ПАТ «Хоум Кредит Банк», що згідно протоколу Загальних зборів акціонерів від 01.02.2011 року замінило назву, є правонаступником ВАТ «Хоум Кредит Банк», що згідно протоколу Установчих зборів акціонерів №1 від 16.12.2008 року реорганізовано шляхом перетворення, є правонаступником усіх прав та зобов'язань, коштів та майна ЗАТ «Хоум Кредит Банк».

28 березня 2011 року між ПАТ «Хоум Кредіт Банк» та ПАТ «Платинум Банк» було укладено договір відступлення права вимоги №20110328-Г, відповідно до якого ПАТ «Платинум Банк» набуло прав кредитора та заставодержателя до боржника.

Між ПАТ «Платинум Банк» та позивачем 26 вересня 2011 року було укладено договір про відступлення права вимоги №20110926-Г, згідно умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договором №376.980.08.13.М від 29.07.2008 року та товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» набуло прав кредитора до боржника.

14.12.2011 року між ПАТ «Платинум Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави №376.980.08.13.М.1 від 30.07.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_7 за реєстровим №7188. Відповідно до умов вказаного договору позивач набув прав заставодержателя на рухоме майно ОСОБА_6, а саме автотранспортний засіб марки Volkswagen, модель 2DX0AE, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску - 2003, колір білий, VIN - НОМЕР_3, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип транспортного засобу - фургон малотоннажний - В.

Статтею 514 Цивільного кодексу закріплено, що права первісного кредитора переходять до нового кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на даний час товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» виступає кредитором та заставодержателем відносно ОСОБА_6 по кредитному договору №376.980.08.13.М від 29.07.2008 року та договору застави №376.980.08.13.М.1 від 30.07.2008 року.

Судом встановлено, що в Саксаганському відділі Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції на виконанні перебуває виконавчий лист №2-3680 від 29.11.2005 року, виданий Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу, про стягнення аліментів у розмірі ј частини усіх видів доходу з ОСОБА_6. В результаті проведення виконавчих дій за боржником виявлено рухоме майно, а саме: транспортний засіб (фольксваген транспортер) 1981 року випуску, д/н. НОМЕР_4, транспортний засіб (фольксваген 2DX0AE), рік випуску - 2003, д/н. НОМЕР_1. На вказане рухоме майно державним виконавцем постановою від 14.09.2010 року накладено арешт та оголошено заборону його відчуження.

14.09.2010 року на підставі даної постанови державного виконавця здійснено запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про арешт рухомого майна боржника та визначено об'єкт обтяження - вказані вище транспортні засоби.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна врегульовано положеннями Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон України від 18.11.2003 року № 1255-IV).

Так, в статті 11 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV передбачено, що обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. В той же час частиною 1 та 2 статті 12 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV встановлено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною 3 статті 12 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV зафіксовано, що на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 14 Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV визначено, що якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

З витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що обтяження на транспортний засіб фольксваген 2DX0AE, 2003 року випуску, № НОМЕР_1 зареєстровано 15.06.2010 року на підставі договору застави від 30.07.2008 року №7188 та відповідно обтяжувачем є ВАТ «Хоум Кредіт Банк». В той час, як Саксаганський відділ Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції наклав арешт на вищевказане рухоме майно із оголошенням заборони його відчужувати 14.09.2010 року.

Таким чином судом встановлено, що право застави у позивача виникло раніше, ніж винесено відповідачем постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 14.09.2010 року.

Враховуючи викладене, зважаючи на черговість реєстрації зазначених вище обтяжень, а також беручи до уваги, що положеннями Закону України від 18.11.2003 року № 1255-IV щодо вказаних видів обтяжень не встановлено особливого пріоритету, суд дійшов висновку, що позивач, як обтяжувач, володіє переважним пріоритетом відносно пріоритету відповідача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Отже, у державного виконавця Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, були відсутні правові підстави для накладення арешту на користь інших кредиторів, що не є заставодержателями.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Частиною 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, беручи до уваги ту обставину, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» до Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Саксаганський відділ Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції звільнити з-під арешту та заборони на його відчуження автотранспортний засіб марки Volkswagen, модель 2DX0AE, реєстраційний № НОМЕР_1, рік випуску - 2003, колір білий, VIN - НОМЕР_3, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, тип транспортного засобу - фургон малотоннажний - В, що належить на праві власності ОСОБА_6

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 січня 2013 року

Суддя В.В. Степаненко