Рішення № 2865522, 22.01.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.09 р. Справа № 33/170пд

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Новікової Р.Г., судді Мєзєнцева Є.І., судді Курило Г.Є., при секретарі судового засідання Вороному Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” м. Донецьк

про визнання недійсним договору від 12.07.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект”, на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить закону.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Світайло В.О. за дов. від 13.05.2008р., Різниченко Ю.О. за дов. від 13.01.2008р.

На підставі статті 77 Господарського

процесуального кодексу України оголошувалась

перерва з 14.01.2009р. по 22.01.2009р.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Київ звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” м. Донецьк з позовною заявою про визнання недійсним договору від 12.07.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект”, на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить закону.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилається на невідповідність спірного договору вимогам діючого законодавства, норми Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, між сторонами 12.07.2006р. був укладений договір, відповідно до якого відповідач прийняв на себе зобов’язання з виконання проектних робіт (автомобільна газова накопичувальна компресорна станція з магазином, станція технічного обслуговування та мийкою по Київському проспекту (район Путіловського автовокзалу) у Київському районі міста Донецька), а позивач прийняти роботи та сплатити їх вартість. Однак, в порушення приписів статей 888, 890 Цивільного кодексу України відповідач не отримав від позивача завдання на проектування та інші вихідні данні необхідні для здійснення проектних робіт, тобто порушив істотні умови договору, внаслідок чого спірний договір має бути визнаний судом недійсним.

У відзиві на позовну заяву від 14.09.2008р., наданому до суду 15.10.2008р., відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно договору від 12.07.2006р. відповідач отримав від позивача завдання на проектування АГНКС Аеропорт, район м. Донецьк затверджене головою ТОВ “РосУкрОйл” Богатиренко С.А. 06.03.2006р.; викопіювання місцевості; градобудівельне обґрунтування розміщення автомобільної газонакопичувальної компресорної станції; генеральний план; архітектурно-будівельне рішення; ескізний проект.

На підставі наданих позивачем документів відповідач виконав проектні роботи, які були передані ТОВ “РосУкрОйл”. Вказане підтверджується актом здачі-приймання №13 від 30.09.2006р. до договору від 12.07.2006р. Згідно цього акту претензії щодо обсягів, якості та строків надання послуг позивач не мав.

Посилання позивача на статті 203, 215 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки вони стосуються обставин визнання договору недійсним у момент укладання правочину та не можуть бути застосовані до прав та обов’язків сторін у момент виконання умов договору.

На думку відповідача, вищенаведені обставини вказують, що договір від 12.07.2006р. є дійсним, оскільки на його підставі між сторонами виникли господарські правовідношення. Підписані обома сторонами акти виконаних робіт, акти звірок підтверджують виконання сторонами всіх умов договору.

Одночасно, відповідач просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у вигляді послуг адвоката у розмірі 5000грн., посилаючись на договір про надання адвокатських послуг №51 від 09.10.2008р.

У судовому засіданні 22.01.2009р. представники відповідача підтримали правову позицію, викладену у попередньому судовому засіданні. Представник позивача в засідання суду не з’явився, поважних причин судом не встановлено.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією представників сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” (далі – замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” (далі – підрядник) був підписаний договір від 12.07.2006р., відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання з виконання проектних робіт (автомобільна газова накопичувальна компресорна станція з магазином, станція технічного обслуговування та мийкою по Київському проспекту (район Путіловського автовокзалу) у Київському районі міста Донецька).

Відповідно до пункту 2.1 договору від 12.07.2006р. договірна ціна проектних робіт складає 52507грн.20коп., у тому числі ПДВ 20% у сумі 8751грн.20коп.

Пунктом 2.2 договору від 12.07.2006р. встановлено, що оплата за проектні роботи провадиться замовником у 5 денний строк з моменту підписання обома сторонами наданого договору та кошторису у розмірі 50% від вартості проектних робіт. Сума договору корегується при зміні об’єму проектних робіт. Остаточна сплата провадиться протягом 5 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

Згідно пункту 3.1 договору від 12.07.2006р. здача підрядником виконаних робіт замовнику офрмлюється актом приймання-здачі встановленої форми, підписаного обома сторонами. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи, сторонами складається акт з переліком претензій замовника, а якщо він визнає можливим – з вказанням (переліку) необхідних доробок та строку їх проведення.

За змістом ст.324 Господарського кодексу України, ст.887 Цивільного кодексу України договір, в якому одна сторона (підрядник) зобов'язується розробити за завданням іншої сторони (замовника) проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх, є договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.324 Господарського кодексу України, ст.887 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем 12.07.2006р. був підписаний договір підряду на проведення проектних робіт.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір є укладеним.

Згідно із ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Змістом договору є ті умови, на яких сторони погодилися виконувати договір. Зміст договору як підстави виникнення цивільно-правового зобов’язання визначається тими правами та обов’язками, які взяли на себе учасники договору відповідно до умов договору, закріплені і сформульовані в договорі.

Звертаючись до суду із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Київ наполягає на тому, що відповідачем не отримано від позивача завдання на проектування та інші вихідні данні, необхідні для здійснення проектних робіт, чим порушено істотні умови договору, внаслідок чого спірний договір має бути визнаний судом недійсним на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Дослідивши та проаналізувавши обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, судом встановлено отримання відповідачем завдання на проектування, згідно договору від 12.07.2006р.; сплата Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” вартості проектних робіт у розмірі 26253грн.60коп.; виконання проектних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект”, що підтверджується актом здачі-приймання №13 від 30.09.2006р. до договору від 12.07.2006р.

При цьому, відповідно до п.4.1 договору від 12.7.2006р. замовник зобов’язаний надати підряднику усю необхідну технічну документацію, зйомку для виконання проектних робіт.

Таким чином, обов’язок надання всіх необхідних документів для виконання проектних робіт покладається на замовника.

Тобто, під час укладення договору від 12.07.2006р. сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, які в подальшому були виконані сторонами.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначає - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріали справи не підтверджують протиріччя умов договору від 12.07.2006р. актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, перевищення особою, що вчиняє правочин, обсягу цивільної дієздатності, не направлення правочину на реальне настання правових наслідків, таким чином спростовується вимога позивача про недійсність спірного договору.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не довів обставин, на які він посилався у позові, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” м. Донецьк про визнання недійсним договору від 12.07.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект”, на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить закону.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач також просив суд стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати у вигляді послуг адвоката в розмірі 5000грн.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові – на позивача.

До матеріалів справи доданий договір про надання адвокатських послуг №51 від 09.10.2008р., підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” м. Донецьк (далі – замовник) та Заматовим Романом Валерійовичем, який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2030, виданого 22.08.2006р. (далі – адвокат).

Згідно розділу 1 цього договору адвокат зобов’язується надати замовнику весь комплекс адвокатських послуг, зв'язаних з захистом прав та охоронюваних законом інтересів замовника, при поданні ТОВ “РосУкрОйл” позовної заяви до ТОВ “Стильний проект” про визнання договору №43п від 12.07.2006р. недійсним.

При цьому, відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору №51 від 09.10.2008р. вартість наданих адвокатом послуг змовнику складає 5000грн., які замовник перераховує протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору на розрахунковий рахунок адвоката.

Відповідачем надана копія квитанції від 14.10.2008р., згідно якої ТОВ “Стильний проект” м. Донецьк було перераховано 5000грн. на користь Заматова Р.В. Вказана особа представляла інтереси відповідача в судових засіданнях протягом розгляду справи.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 35, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” м. Донецьк про визнання недійсним договору від 12.07.2006р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стильний проект”, на підставі статей 203 та 215 Цивільного кодексу України як такий, що суперечить закону – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрОйл” м. Київ (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, ЄДРПОУ 32208910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Стильний проект” м. Донецьк (83015, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 158А, ЄДРПОУ 33864013) суму витрат, які підлягають оплаті за послуги адвоката, в розмірі 5000грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 22.01.2009р. проголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Р.Г.Новікова

Суддя Є.І.Мєзєнцев

Суддя Г.Є.Курило

Вик.: Ващенко О.С., надруковано 3 примірника:

1 – позивачу;

1 –відповідачу;

1 – до справи.